Зуб Георгій Вікторович Підготовка майбутніх фахівців музичного мистецтва до керівництва аматорськими інструментальними колективами в умовах університету

brief description

Зуб Георгій Вікторович, диригент оркестру Національного університету цивільного захисту України (м.Харків). Назва дисертації: «Підготовка майбутніх фахівців музичного мистецтва до керівництва аматорськими інструментальними колективами в умовах університету». Шифр та назва спеціальності 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Спецрада Д12.112.01 Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г. С. СКОВОРОДИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
„ДОНБАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

ЗУБ ГЕОРГІЙ ВІКТОРОВИЧ

УДК 378.016:785.077

ДИСЕРТАЦІЯ
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДО КЕРІВНИЦТВА АМАТОРСЬКИМИ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИМИ КОЛЕКТИВАМИ В УМОВАХ УНІВЕРСИТЕТУ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти 01 Освіта / Педагогіка

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають покликання на відповідне джерело
Г. В. Зуб

Науковий керівник:
Матвєєва Ольга Олександрівна, доктор педагогічних наук, професор

Харків – 2020

ЗМІСТ

ВСТУП 24
РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДО КЕРІВНИЦТВА АМАТОРСЬКИМИ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИМИ КОЛЕКТИВАМИ 33
Сутність аматорського інструментального виконавства та його місце у сучасній вищій освіті… 33
Підготовка майбутніх фахівців музичного мистецтва до керівництва аматорськими інструментальними колективами у педагогічній теорії і практиці 57
Сучасний стан підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва до керівництва аматорськими інструментальними колективами 77
Висновки до першого розділу 94
РОЗДІЛ 2.
РОЗРОБКА ТА НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДО КЕРІВНИЦТВА АМАТОРСЬКИМИ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИМИ
КОЛЕКТИВАМИ 97
Особливості діяльності керівника аматорського інструментального колективу 97
Структура професійної компетентності керівника аматорського інструментального колективу, критерії, показники та рівні її сформованості 117
Модель підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва до керівництва аматорськими інструментальними колективами 147
Висновки до другого розділу 176
РОЗДІЛ 3.
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО
ЕКСПЕРИМЕНТУ 180
Етапи та методика експериментальної роботи 180
Аналіз результатів педагогічного експерименту 198
Висновки до третього розділу 218
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 221
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 225
ДОДАТКИ 256

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку українського суспільства одним з провідних ціннісних орієнтирів вищої освіти є гуманізація як основний чинник еволюції людини. Її всебічний розвиток як особистості та найвищої цінності суспільства, удосконалення інтелектуальних і творчих здібностей є основними пріоритетами в організації художнього аматорства загалом й аматорського інструментального виконавства зокрема.
Керівники аматорських інструментальних колективів є тією професійною ланкою, яка здатна вирішувати надзвичайно важливі завдання щодо залучення молоді до найкращих зразків музичного мистецтва різних стилів, форм, жанрів засобами аматорського інструментального виконавства, здійснення просвітницької діяльності. Саме тому підготовка майбутніх фахівців музичного мистецтва до керівництва аматорськими інструментальними колективами в умовах університету набуває особливої актуальності. Майбутні керівники аматорських інструментальних колективів мають здобути не тільки професійні знання, уміння, навички, а й знати особливості діяльності сучасного керівника аматорського інструментального колективу, розуміти його функції та завдання, володіти комунікативними навичками та навичками керівника, методами врегулювання конфліктів тощо.
Підготовка майбутніх фахівців музичного мистецтва відбувається на основі національної законодавчо-нормативної бази: Закону України „Про вищу освіту” (редакція від 01.01.2019 р.); Національної рамки кваліфікацій (Додаток до постанови КМУ від 23.11.2011 р. № 1341); Постанов КМУ (від 26.04.2015 р. № 266 „Перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти”; від 30.12. 2015 р. № 1187
„Про затвердження ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти”); Наказів МОН України („Про особливості запровадження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти” від 06.11.2015 р. № 1151, затвердженого

постановою КМУ від 29.04.2015 р. № 266; „Методичних рекомендацій щодо розроблення стандартів вищої освіти України” від 01.06.2017 № 600 (у редакції наказу МОН України від 21.12.2017 № 1648); Положення МОН України „Про організацію наукової, науково-технічної діяльності у вищих навчальних закладах III та IV рівнів акредитації” (від 01.06.2006), інших нормативних документів.
Дослідження процесу професійної підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва ґрунтується на положеннях і висновках: сучасної філософії освіти (В. Андрущенко, В. Кремень, В. Огнев’юк,); наукових основах вищої професійно-педагогічної освіти (Н. Дем’яненко, С. Сапожников, Л. Штефан); компетентнісного підходу в освіті (Г. Бєлєнька, Н. Бібік, І. Зимня, В. Краєвський, О. Кузьміна, В. Луговий, Е. Панасенко, О. Пометун, О. Савченко, Л. Хоружа та ін.); теоретичних і методологічних засадах професійної підготовки майбутніх учителів у вищій школі (А. Алексюк, М. Євтух, В. Прошкін, В. Стешенко); інновацій у педагогічній освіті (О. Дубасенюк, С. Харченко).
Концептуальні положення професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва репрезентовано в працях вітчизняних науковців, зокрема з таких аспектів: історії становлення музично-педагогічної освіти (Г. Ніколаї, Т. Танько, В. Черкасов); теоретичних основ професійної підготовки вчителів музичного мистецтва (С. Борисова, Г. Падалка, О. Ростовський, О. Щолокова); упровадження компетентнісного підходу в професійну підготовку майбутніх учителів музичного мистецтва (Л. Гаврілова, О. Матвєєва, Н. Овчаренко, І. Полубояринова, Т. Пляченко, Л. Проців, Т. Пухальський, Л. Пушкар, З. Стельмащук, Л. Тоцька, В. Шинкаренко, Яо Ямін та ін.).
Професійну підготовку майбутніх фахівців музичного мистецтва до керівництва музичними колективами висвітлено науковцями в таких напрямах: теоретичні та методичні засади (І. Барановська, Б. Жорняк, Я. Сверлюк); педагогічні основи (Б. Брилін, Н. Коваленко, Т. Пляченко);

формування готовності до керівництва музичними колективами (І. Маринін, Л. Паньків); виховання майбутнього вчителя музики (Г. Яківчук); формування виконавської майстерності в процесі колективного музикування (В. Федоришин) тощо.
Проблему формування професійної компетентності ґрунтовно досліджено в студіях українських (Н. Бутенко, Ж. Дасюк, М. Євтух, І. Зязюн, В. Лозова, В. Стрельніков) та зарубіжних (Е. Зеєр, А. Маркова, Н. Кузьміна) науковців.
Аматорські інструментальні колективи в Україні функціюють на основі нормативно-законодавчих актів („Положення про народний (зразковий) аматорський колектив (студію)”, затверджене наказом Міністерства культури і мистецтв України від 23.06.1999 № 415, та змінами до нього (наказ Міністерства культури України від 11.10.2013 № 968); Положеннями, що приймаються на різних рівнях (області, міста, вишу): „Про проведення обласного фестивалю-конкурсу художньої самодіяльності”; „Про обласний огляд-конкурс художньої самодіяльності”; „Про фестиваль народної творчості”; „Про творчі звіти колективів художньої самодіяльності та аматорів народного мистецтва” тощо).
Дослідники проблем аматорського мистецтва вивчали такі його аспекти: народно-професійні зв’язки та тенденції аматорського мистецтва (В. Новійчук), самодіяльне музичне мистецтво України (Л. Носов), моральне виховання засобами аматорських об’єднань (Т. Луговенко), тенденції розвитку аматорського виконавства (Н. Чистякова), спільна музично- виконавська діяльність (М. Моісєєва) тощо. Вагому частку у вивчення аматорського інструментального мистецтва внесли вітчизняні науковці, які дослідили аматорське народно-інструментальне виконавство України, його форми, пріоритетні напрями та тенденції (Р. Безугла, Є. Безп’ятов, А. Гуменюк, В. Гуцал, О. Ільченко та ін.).
Місце аматорського мистецтва в системі сучасної освіти визначено
O. Самойленко та Л. Сігаєвою. Вони відносять аматорську художню діяльність до цілеспрямовано-інформального компонента інформальної освіти.

Науковцями також досліджено близьке за значенням поняття „художня самодіяльність” як: діяльність щодо підвищення загальнокультурного і художньо-естетичного рівня освіти народу (Н. Міхайлова); форма відпочинку людей, заповнення вільного часу, спілкування, підтримки емоційно-морального оптимізму (А. Михайлик); породження соціалістичної системи (Ф. Прокоф’єв, Ю. Соколовський). Досліджено історико-культурні аспекти художньої самодіяльності (С. Садовенко); організацію студентської самодіяльності (О. Чубукина); організацію та науково-методичне забезпечення художньої самодіяльності (Т. Бакланова). Педагогічні та соціально-психологічні проблеми самодільного мистецтва були актуалізовані у зв’язку з наявним поглядом на основне призначення самодіяльності, яка, на відміну від професійного мистецтва, має виховувати аматорів, а не публіку (Є. Смирнова, Ю. Соколовський, Ф. Соломонік).
Водночас теоретичний аналіз наукових праць засвідчив, що підготовка майбутніх фахівців музичного мистецтва до керівництва аматорськими інструментальними колективами в умовах університету ще не була предметом окремої наукової розвідки.
Актуальність дослідження підсилює низка суперечностей, які гальмують підготовку майбутніх фахівців музичного мистецтва до керівництва аматорськими інструментальними колективами в умовах університету, а саме між: бажанням сучасної молоді реалізувати свої художньо-естетичні потреби та творчі здібності в межах аматорських інструментальних колективів та недостатньо високим рівнем надання їм таких послуг; вимогами сьогодення до організації професійної підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва для формування професійної компетентності керівників аматорських інструментальних колективів та відсутністю обґрунтованої структури такої компетентності; необхідністю якісної підготовки майбутніх керівників аматорських інструментальних колективів та відсутністю розробленої моделі підготовки в умовах університету.
Ураховуючи об’єктивну потребу в підготовці майбутніх фахівців

музичного мистецтва до керівництва аматорськими інструментальними колективами в умовах університету, недостатню теоретичну розробленість проблеми та її практичне впровадження, темою дисертаційної роботи обрано:
„Підготовка майбутніх фахівців музичного мистецтва до керівництва аматорськими інструментальними колективами в умовах університету”. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано як складову частину комплексної програми науково- дослідної роботи кафедри початкової і професійної освіти „Сучасні освітньо- виховні технології в підготовці вчителів” (ДР № 0111U008876) Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Тему затверджено Вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол № 9 від 22 грудня 2017 року).
Об’єкт дослідження – підготовка майбутніх фахівців музичного мистецтва в умовах університету.
Предмет дослідження – модель підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва до керівництва аматорськими інструментальними колективами в умовах університету.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва до керівництва аматорськими інструментальними колективами в умовах університету.
Відповідно до поставленої мети визначено основні завдання дослідження:
1. Вивчити стан дослідження обраної проблеми в педагогічній теорії та практичній діяльності університетів.
2. Уточнити понятійний апарат дослідження, визначити місце аматорського колективного інструментального виконавства в системі сучасної освіти.
3. Обґрунтувати структуру професійної компетентності майбутніх керівників аматорських інструментальних колективів.

4. Визначити критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності майбутніх керівників аматорських інструментальних колективів.
5. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити модель підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва до керівництва аматорськими інструментальними колективами в умовах університету.
Для розв’язання поставлених завдань використано методи дослідження: теоретичні – аналіз, синтез, узагальнення для порівняння й зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему з метою визначення понятійно- термінологічного апарату; обґрунтування структури професійної компетентності, визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх керівників аматорських інструментальних колективів; обґрунтування моделі підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва до керівництва аматорськими інструментальними колективами в умовах університету для розробки поетапної підготовки, визначення змісту її етапів, форм, методів, засобів навчання; емпіричні – педагогічний моніторинг (педагогічне спостереження, бесіди, опитування, анкетування, тестування, інтерв’ювання, відвідування занять) з метою вивчення сучасного стану підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва до керівництва аматорськими інструментальними колективами; педагогічний експеримент для експериментальної перевірки обґрунтованої в процесі дослідження моделі підготовки майбутніх керівників аматорських інструментальних колективів; математичної статистики – для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, обробки результатів педагогічного експерименту, встановлення статистичної значущості результатів дослідження та їхньої кількісно-якісної інтерпретації.
Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому,

що:

 уперше обґрунтовано модель підготовки майбутніх фахівців

музичного мистецтва до керівництва аматорськими інструментальними

колективами, що спирається на види та особливості професійної діяльності керівника аматорського інструментального колективу й складається з чотирьох блоків: цільового (мета, завдання), теоретико-конструктивного (наукові підходи, принципи, види та особливості професійної діяльності керівника аматорського інструментального колективу, професійна компетентність керівника аматорського інструментального колективу), організаційно-процесуального (професійна підготовка майбутніх фахівців музичного мистецтва, зміст підготовки, форми, методи, етапи формування професійної компетентності керівника аматорського інструментального колективу) та результативного (критерії, рівні, засоби діагностування, результат);
 уточнено й розширено характеристику поняття „діяльність керівника аматорського інструментального колективу”, яка містить такі види – стратегічну, організаційно-педагогічну, аналітичну, концертно-виконавську й особливостями якої є: необхідність у більш інтенсивному спілкуванні з учасниками різного віку та виконавської підготовки (визначено функції керівника як фасилітатора відповідно до визначених етапів діяльності колективу); необхідність мати знання та володіти вміннями керівника (інформаційними, менеджерськими, організаційно-розвивальними – керівник-хедхантер, керівник-ейчар, лідерськими – керівник-коуч, керівник- тьютор, маркетинговими); обґрунтовано структуру професійної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва як керівників аматорських інструментальних колективів, що містить змістовий, функційний та мотиваційно-особистісний компоненти; визначено групи критеріїв (когнітивний, операціонально-діяльнісний, розвивально-творчий), показники та рівні її сформованості (низький, середній, високий); удосконалено процес підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до керівництва аматорськими інструментальними колективами;
 подальшого розвитку дістали положення щодо сутності аматорського інструментального виконавства, його місця в системі сучасної освіти.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено та впроваджено модель підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва до керівництва аматорськими інструментальними колективами в освітній процес Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Криворізького державного педагогічного університету; в аматорські інструментальні колективи: Народний естрадний оркестр імені А. Слатіна та ансамбль „Cool OK” під керівництвом І. Япринцева Палацу культури Основ’янського району м. Харкова та студентського камерного оркестру „Крещендо” Палацу студентів Національного технічного університету „Харківський політехнічний інститут” (керівник Н. Чистякова).
Матеріалами дисертації можна послуговуватися в процесі підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва до керівництва аматорськими інструментальними колективами для розробки програм навчальних дисциплін „Оркестровий клас”, „Камерне музикування”, „Історія світової художньої культури та методика її викладання”, „Методика викладання дисциплін кваліфікації”; застосовувати в освітньому процесі розроблену дисципліну „Практикум з інструментального ансамблю”. Зміст і результати дослідження можуть бути використані викладачами університетів та інших педагогічних закладів освіти під час професійної підготовки керівників аматорських інструментальних колективів.
Експериментальні матеріали впроваджено в освітній процес Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (довідка № 01/10-1016 від 05.12.2019 р.), Криворізького державного педагогічного університету (довідка № 09/1-704/3 від 06.12.2019 р.), Народного естрадного оркестру імені А. Слатіна та ансамблю „Cool OK” Палацу культури Основ’янського району м. Харкова (довідка № 258 від 25.11.2019 р.), студентського камерного оркестру „Крещендо” Палацу студентів Національного технічного університету „Харківський політехнічний інститут” (довідка № 66 – 01/113 від 05.12.2019 р.).

Особистий внесок здобувача в роботі, опублікованій у співавторстві, полягає в проведенні аналізу наукових публікацій з проблеми формування професійної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва, визначенні критеріїв, показників і методик оцінювання рівня сформованості її компонентів [5].
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідались та обговорювались на наукових і науково- практичних конференціях різного рівня: Міжнародних – „Новина та за напреднали наука – 2018” (Софія, 2018); „Trends of modern science” (Sheffield, 2018); „Nauka: teoria i praktyka-2019” (Przemyśl, 2019); „Новини на научния прогрес – 2019” (Софія, 2019); Всеукраїнських – „Інноваційні наукові дослідження у галузі педагогіки та психології” (Запоріжжя, 2018);
„Психолого-педагогічні проблеми вищої і середньої освіти в умовах сучасних викликів: теорія і практика” (Харків, 2018); „Сучасні педагогіка та психологія: перспективні та пріоритетні напрями наукових досліджень” (Київ, 2019); „Традиційна культура в умовах глобалізації: синергія традиції та інновації” (Харків, 2019).
Результати дослідження обговорювались та набули позитивної оцінки на засіданнях кафедри початкової і професійної освіти ХНПУ імені Г. С. Сковороди (упродовж 2015 – 2018 рр.).
Публікації. Основні наукові положення дисертаційної роботи висвітлено в 16 публікаціях (із них 15 – одноосібні), зокрема: 5 статей у наукових фахових виданнях України, 2 статті в періодичних зарубіжних виданнях, 9 публікацій у матеріалах наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (309 найменувань, із них 20 іноземною мовою), 14 додатків на 66 сторінках. Дисертація містить 11 таблиць, 16 рисунків. Загальний обсяг дисертації – 322 сторінки, із них основного тексту – 206 сторінок.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволило сформулювати такі висновки відповідно до поставлених завдань:
1. Проаналізовано стан дослідження проблеми підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва в науково-педагогічній теорії; у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва в практичній діяльності університетів та музичних училищ; зарубіжний (Німеччина, Велика Британія, Шотландія, США) та вітчизняний досвід аматорського інструментального виконавства. Визначено, що підготовка майбутніх фахівців музичного мистецтва ґрунтується на засадах оволодіння системою компетентностей у галузі культури і мистецтва; здобуття професійних компетентностей у межах музично-виконавської, методичної, педагогічної та науково-дослідницької роботи та свідчить про відсутність дисциплін або окремих тем, що розкривають особливості роботи з аматорськими інструментальними колективами.
Опитування викладачів показало, що 44,6% вважають актуальною проблему підготовки майбутніх фахівців до керівництва аматорськими інструментальними колективами. Серед опитаних студентів переважна більшість (56,3%) недостатньо розуміє перспективи та завдання такої діяльності.
2. Аналіз педагогічної, філософської, соціально-психологічної, музикознавчої літератури дозволив виявити науковий зміст понять „аматор”,
„аматорське мистецтво” й стверджувати, що: аматорське мистецтво є історичним явищем, невід’ємним складником культури певного суспільства, класу, соціокультурного середовища й має свої особливості функціювання, форми прояву та жанри; є засобом самовираження й самореалізації представників окремого соціокультурного середовища, де суб’єктом художньої діяльності є не професіонал, а людина, що займається творчістю у вільний час і не отримує за це матеріальних винагород.

Розкрито зміст понять „самодіяльність”, „самодіяльне мистецтво”,
„художня самодіяльність”. Виявлено місце аматорського інструментального виконавства в системі сучасної освіти, яке належить до цілеспрямовано- інформального компонента інформальної освіти.
Визначено термін „аматорський інструментальний колектив”, який розглядаємо як творчий виконавський колектив, діяльність якого здійснюється на основі соціокультурних інститутів та має конкретну форму, є соціально контрольованою й педагогічно спрямованою, орієнтована на стилі професійного (академічного) та естрадного мистецтва. Метою діяльності аматорського інструментального колективу є всебічний розвиток його учасників та задоволення запитів слухацької аудиторії.
3. Обґрунтовано структуру професійної компетентності майбутніх керівників аматорських інструментальних колективів, що містить змістовий, функційний та мотиваційно-особистісний компоненти. Змістовий компонент визначає необхідну сукупність професійних знань (психолого-педагогічних, музикознавчих, управлінських, методичних, комунікативних, інформаційно- технологічних); функційний – становить сукупність професійних умінь (музично-виконавських, організаційно-управлінських, комунікативних, методичних, інформаційно-технологічних); мотиваційно-особистісний компонент є сукупністю особистісних мотивів, що сприяють усвідомленню значущості професійної діяльності керівника аматорського інструментального колективу.
4. Визначено критерії та відповідні показники сформованості компонентів професійної компетентності майбутніх керівників аматорських інструментальних колективів: когнітивний (наявність професійних знань; наявність педагогічних знань; наявність знань щодо керівництва персоналом та фасилітації), операціонально-діяльнісний (наявність професійних умінь; наявність педагогічних умінь; здатність до саморозвитку в площині керівництва аматорськими інструментальними колективами), розвивально- творчий (мотиви розвитку професійної компетентності керівника

аматорських інструментальних колективів; комунікативні та організаторські вміння й навички; здатність до запобігання конфліктам).
Установлено рівні сформованості професійної компетентності майбутніх керівників аматорських інструментальних колективів: високий, середній, низький.
5. Розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено модель підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва до керівництва аматорськими інструментальними колективами, яка складається з чотирьох блоків: цільового, теоретико-конструктивного, організаційно-процесуального та результативного. Цільовий блок розкриває реалізацію ефективного функціювання професійної підготовки, що припускає поєднання та інтеграцію всіх блоків й охоплює мету та завдання підготовки. Теоретико- конструктивний блок акумулює наукові підходи, принципи, види професійної діяльності керівника аматорського інструментального колективу та особливості такої діяльності, структуру професійної компетентності. Організаційно-процесуальний блок уключає професійну підготовку майбутніх фахівців музичного мистецтва; зміст підготовки; форми, методи; етапи формування професійної компетентності майбутніх керівників аматорських інструментальних колективів. Результативний блок засвідчує результат професійної підготовки за певними показниками й замикає модель, збігаючись із її цільовим блоком, і поєднує критерії сформованості професійної компетентності майбутніх керівників аматорських інструментальних колективів, рівні; засоби діагностування та результат – сформованість професійної компетентності майбутніх керівників аматорських інструментальних колективів.
Експериментальним шляхом перевірено та доведено ефективність розробленої моделі підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва до керівництва аматорськими інструментальними колективами в умовах університету. Перевірка достовірності відмінностей результатів дослідження контрольної та експериментальної групи здійснювалася з використанням

критерію χ2. Така перевірка дала можливість виявити статистично значущі відмінності рівнів сформованості професійної компетентності та її компонентів у майбутніх фахівців експериментальної та контрольної груп на початку експерименту та наприкінці дослідження.