КОНТРОЛІНГ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Для стабільного економічного розвитку України важливе значення має проблема підвищення якості формування та використання людських ресурсів на всіх рівнях управління.

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні рівень управління економікою, в першу чергу, визначається якістю наявних людських ресурсів та здатністю і готовністю їх до ефективної праці. Дані проблеми повинні вирішуватись на рівні державного управління, вони також є особливо актуальними для великих промислових підприємств зі складною системою управління людськими ресурсами. Методи управління людськими ресурсами, що застосовуються на вітчизняних підприємствах, потребують впровадження принципово нових, сучасних технологій, планування, організації, координації, аналізу та інформаційного забезпечення управлінських систем. У той же час, традиційні підходи щодо організації систем управління поступово втрачають свою ефективність через нестабільний стан української економіки, політичну невизначеність уряду нашої країни, демографічну і соціальну кризу, неякісний стан нормативно-правового забезпечення і законотворчої діяльністі у сфері регулювання зайнятості та основних напрямків управління людськими ресурсами.

У зв’язку з цим, важливого значення набувають проблеми підвищення ефективності планування, координації, інформаційного забезпечення процесів формування та використання людських ресурсів на основі впровадження методів, функцій та інструментів контролінгу.

Різні аспекти управління людськими ресурсами досліджували у своїх наукових працях такі українські вчені, як Д.П. Богиня, Н.П. Борецька, О.А. Грішнова, В.М. Данюк, Н.Д. Лук’янченко, А.М. Колот, Е.М. Лібанова, О.В. Мартякова, В.А. Савченко, Л.В. Шаульська, О.С. Шилець та інші.

Вагомий внесок в становлення концепції контролінгу внесли зарубіжні, російські та вітчизняні економісти, такі як М. Армстронг, Ю. Вебер, А. Дайле, Х. Кюппер, Р. Манн, Е. Майер, Х. Фольмут, Д. Хан, П. Хорват, В.В.Волгін, Н.Г. Данилочкіна, В.О. Дятлов, О.П.Єгоршин, П.В. Журавльов, А.Я. Кібанов, О.Г.Одєгов, С.М. Петренко, М.С. Пушкар, Р.М. Пушкар, О.К.Платов, Л.А. Сухарева, В.В.Травін, Д.С.Фалько, С.В. Шекшня, Г.Ф. Шепітько та інші.

Разом з тим, у науковій літературі повною мірою не опрацьовано сутність концепції контролінгу людських ресурсів на стадіях їх формування та використання, також недостатньо висвітлені принципи та механізм його впровадження на практиці, що обумовило вибір теми дисертаційної роботи, її цільову спрямованість і зміст.

Зв\'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт кафедри управління персоналом і економіки праці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України: теми «Управління зайнятістю і соціальним захистом працівників промислових підприємств» (номер державної реєстрації 0101U005711, 2001-2005 р.), у рамках якої обґрунтовано основні напрямки регулювання зайнятості з використанням інструментів контролінгу; «Управління людськими ресурсами: держава, регіон підприємство» (номер державної реєстрації 0106U012389, 2006-2010 р.), у рамках якої сформульовано основні принципи комплексної системи контролінгу формування та використання людських ресурсів.

Дисертація виконувалася також відповідно до плану наукових досліджень Державного університету інформатики і штучного інтелекту Міністерства освіти і науки України за держбюджетною темою «Розробка науково-методичних основ формування і функціонування механізму інноваційних процесів на підприємстві» (номер державної реєстрації 0104U000117, 2004-2008 р.), у рамках якої було вдосконалено методику комплексної оцінки системи управління людськими ресурсами на підприємстві.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково-методичних та організаційно-практичних основ побудови системи контролінгу формування та використання людських ресурсів.

Для реалізації мети дослідження поставлено та вирішено наступні задачі:

систематизувати вітчизняні теоретичні розробки та дослідити розвиток зарубіжних концепцій контролінгу людських ресурсів, визначити його сутність і соціально-економічне значення, класифікувати задачі, функції та види контролінгу людських ресурсів;

дослідити нормативно-правові та організаційні основи управління людськими ресурсами, визначити роль, можливості і сферу застосування контролінгу формування та використання людських ресурсів у вітчизняній управлінській практиці;

обгрунтувати теоретико-методологічні засади становлення та розвитку сучасної концепції формування та використання людських ресурсів на державному, регіональному та виробничому рівнях;

проаналізувати основні показники формування та використання людських ресурсів на вітчизняному ринку праці;

дослідити чинники, що впливають на процеси формування та використання людських ресурсів;

здійснити комплексну оцінку систем управління людськими ресурсами на промислових підприємствах для визначення сфери застосування інструментів контролінгу та подальшої розробки механізму його впровадження на практиці;

розробити структурно-функціональну модель системи контролінгу формування та використання людських ресурсів;

визначити нормативно-правові, методологічні та організаційні основи механізму реалізації системи контролінгу формування та використання людських ресурсів на практиці;

розробити методику оцінки ефективності управління людськими ресурсами на основі стратегічного контролінгу.

Об\'єктом дослідження є контролінг формування та використання людських ресурсів.

Предметом дослідження є фактори, методи і механізм управління людськими ресурсами, завдання, функції, інструменти контролінгу людських ресурсів.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної теорії, праці вчених-економістів. Інформаційною базою дисертації є законодавчі акти, рішення і постанови уряду з питань зайнятості, галузеві методичні рекомендації, матеріали державного комітету статистики України і Донецького обласного управління статистики, звітні показники промислових підприємств. Для вирішення поставлених у роботі задач було використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи дослідження: комплексного аналізу і синтезу, формальної та діалектичної логіки (при обґрунтуванні поняття контролінгу людських ресурсів); узагальнення (при дослідженні закордонного досвіду управління людськими ресурсами); порівняльно-економічного аналізу (при дослідженні існуючих методів та інструментів контролінгу); економіко-статистичного аналізу (при оцінці факторів підвищення ефективності використання людських ресурсів); системний підхід (при розробці системи контролінгу формування та використання людських ресурсів).

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в розробці комплексу теоретичних, методичних і науково-практичних рекомендацій щодо визначення напрямків підвищення ефективності системи контролінгу формування та використання людських ресурсів.

Конкретні наукові результати, які розкривають особистий внесок автора в розробку досліджуваної проблеми і характеризують наукову новизну проведеного дослідження полягають в наступному:

вперше:

визначено поняття «контролінг формування та використання людських ресурсів», як орієнтовану на досягнення цілей суб\'єкта управління систему планування, координації, аналізу та інформаційного забезпечення процесів формування та використання людських ресурсів;

розроблено структурно-функціональну модель комплексної системи контролінгу формування та використання людських ресурсів, що відображає координуючу роль контролінгу в управлінні людськими ресурсами на стадіях формування та використання, визначає функції, методи та інструменти контролінгу, їх застосування на макро-, мезо- та мікрорівні в контексті розвитку концепції контролінгу людських ресурсів;