ФЕНОМЕН «ПАМ’ЯТЬ-СПАЛАХ»: ПСИХОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ХАРАКТЕРИСТИКИ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження феномену «пам’яті-спалаху» розглядаються підходи до вивчення пам’яті-спалаху, механізми, умови та причини виникнення спогадів-спалахів. Наводяться результати перших емпіричних досліджень пам’яті-спалаху. Пам’яттю-спалахом вважають пам’ять про значущу подію, що характеризується великою кількістю деталей, зберігається протягом довгого часу та викликає сильний емоційний відгук.

Пам’ять-спалах є складним утворенням, яке відносять як до автобіографічної, епізодичної, емоційної пам’яті, так і вважають самостійним видом пам’яті. Пам’ять-спалах має певні властивості та характеристики кожного з вищезазначених видів пам’яті. Подіями, що спричиняють виникнення «пам’яті-спалаху» можуть бути ситуації, в яких людина брала безпосередню участь, а також  події, в яких людина не брала безпосередньої участі. Наводяться нейрофізіологічні та психологічні пояснення виникнення спогадів-спалахів та  розглядається механізм мимовільного запам’ятовування як  основний механізм їх утворення. Розглядаються різні моделі спогадів-спалахів.

Двома необхідними умовами утворення спогадів-спалахів є високий рівень несподіваності події і висока важливість її наслідків; також  подія має викликати високий рівень емоційного збудження людини. Твердження, що спогади-спалахи точні, формуються під час подій та пам’ятаються краще через їх емоційну насиченість, є досі дискусійними.

Виявлено, що особливості функціонування пам’яті-спалаху підлягають більш загальним закономірностям функціонування пам’яті: виключні спогади відновлюються легше (хоч і не завжди більш точно), ніж повсякденні.

Виділено основні 4 напрямки сучасних досліджень спогадів-спалахів: 1) вивчення точності та стійкості спогадів-спалахів; 2) вікові особливості відтворення спогадів-спалахів; 3) зв’язок емоцій і пам’яті-спалаху; 4) механізми та детермінанти утворення спогадів-спалахів.

 Був виявлений зв’язок пам’яті-спалаху з емоційною сферою людини. Через те що емоційна зрілість є інтегрованим багатокомпонентним утворенням,  ми припустили, що вона є визначальною  характеристикою емоційної сфери людини, що саме вона сприяє утворенню спогадів-спалахів.

У другому розділі «Організація та методи дослідження» подано характеристику дослідницьких вибірок та обґрунтовано методи дослідження.

Вибірка включала 100 досліджуваних віком від 19 до 60 років, у тому числі 32 особи чоловічої статі та 68 жіночої. Структура вибірки характеризується розподіленням респондентів за віком та статтю. Виходячи з цілей і завдань даного дослідження на підготовчому етапі було виділено дві групи.

До 1-ї групи  увійшли досліджувані переважно раннього зрілого віку, 10 чоловічої і 40 жіночої статі віком від 19 до 23 років. В дану групу увійшли студенти 4-х курсів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів м. Харкова. Умовно будемо називати цю групу «Студенти».

 2-у групу склали досліджувані середнього зрілого віку за віковою періодизацією Е. Еріксона, 22 чоловіка і 28 жінок віком від 48 до 63 років. Дана група включала працюючих різної професійної діяльності з повною вищою освітою. Умовно будемо називати цю групу  «Дорослі».

Вибір подібної дослідницької групи зумовлений завданням дослідження –визначити як впливає фактор віку на утворення спогадів-спалахів.

Основним критерієм, за яким формувалася дослідницька група «Дорослі», було те, що обраний віковий період зазвичай характеризується вже цілком сформованою емоційною зрілістю, що, як ми припускали, мало позитивно впливати на утворення спогадів-спалахів у людей даної вікової групи. Група «Студенти» була обрана через припущення, що в даному віці (19–23 роки) емоційна зрілість ще може бути не сформована. За віковою періодизацією Е. Еріксона, даний віковий період був визначений як рання зрілість. Тож порівняння саме цих двох вікових груп мало вказати, наскільки емоційна зрілість є важливою для виникнення спогадів-спалахів про події різного характеру.

Наведено обґрунтування психодіагностичних методик, які було застосовано у роботі: 1) «Методика визначення емоційної зрілості»  (О. Я. Чебикін); 2) «Методика вимірювання рівня тривожності» Дж. Тейлор (адаптація Т. А. Немчина); 3) «Методика діагностики типу емоційної реакції на дію стимулів зовнішньої середи» (В. В. Бойко); 4) «Методика діагностики рівня емпатичних здібностей» (В. В. Бойко); методи діагностики характеристик особистості («Методика діагностики рівня суб’єктивного контролю» Дж. Роттера, адаптація Є. Ф. Бажина, С. О. Голинкіной, О. М. Еткінда). Для діагностики пам’яті-спалаху використовувалось розроблене інтерв’ю, за результатами якого визначалась пам’ять-спалах щодо подій національної, міжнародної та особистісної значущості. 

Математична обробка результатів проводилася за допомогою методів математичної статистики (програмний пакет Statistica 8.0): методи описової статистики (середнє арифметичне, медіана, дисперсія); методи перевірки достовірності відмінностей незв’язаних вибірок (U-критерій Манна-Уітні); методи перевірки достовірності відмінностей незв’язаних вибірок (критерій кутового перетворення Фішера); методи багатовимірної статистики (кореляційний аналіз,  факторний  та дисперсійний аналіз (ANOVA)).

У третьому розділі «Залежність утворення спогадів-спалахів від особливостей емоційної  сфери особистості» розглядається зв’язок спогадів-спалахів із основними характеристиками емоційної сфери особистості.

На підставі проаналізованої літератури (зокрема, роботи R. Brown, J. Kulik) було виділено критерії наявності спогадів-спалахів: 1) деталізований опис контексту події (визначальний критерій); 2) присутність вираженого емоційного сліду, який залишила подія; 3) опис пережитих емоцій при відтворенні спогадів про подію; 4) розуміння людиною тих наслідків, що несе за собою подія (ступінь важливості події для людини та для суспільства); 5) легкість відтворення спогадів про подію.

В ході проведеного емпіричного дослідження було виявлено, що не всі досліджувані первісної вибірки мають спогади-спалахи, тому первісна вибірка мала звузитися.

На основі якісного аналіза особистісно значущих спогадів-спалахів досліджуваних  були виділені основні теми, навколо яких були зосереджені спогади: зміни в особистому житті; зміни, пов’язані з професійною сферою; участь у різноманітних емоційно насичених заходах; досягнення; фізична травма; смерть. Ці теми стали спільними для обох вікових груп. Окрім того у досліджуваних старшої вікової групи як особистісні були згадані власне історичні події: спогади про отримання звістки про політ Юрія Гагаріна, повідомлення про загибель Сталіна, розпад СРСР тощо.

Було виявлено значущі відмінності між темами спогадів-спалахів особистісно значущих подій у досліджуваних обох вікових груп: це зміни у професійній сфері та навчанні (за критерієм  кутового перетворення Фішера φемп.=2,92, p<0,01). Дані відмінності можна пояснити за допомогою теорії Е. Еріксона. У ранньому зрілому віці для студентів однією із пріоритетних діяльностей є навчання. Саме тому спостерігається досить велика кількість спогадів-спалахів, які відносилися до навчання та професійної сфери, у студентів порівняно із досліджуваними середнього зрілого віку.

Досліджувані раннього зрілого віку найчастіше відтворювали такі спогади-спалахи особистісної значущості, що торкалися особистого життя, сфери навчання та участі у різноманітних заходах і змаганнях. Досліджувані середнього зрілого віку відтворювали найбільшу кількість особистісно значущих спогадів-спалахів про їх особисте життя, та в значно меншій кількості про участь у різноманітних заходах.

Найменша кількість спогадів-спалахів спостерігалася щодо смерті близької людини й отримання фізичної травми. Такі спогади є травматичними для людини будь-якого віку і досить часто вони активізують роботу захисних механізмів психіки. В тому випадку, коли утворюються спогади-спалахи травматичних подій, рівень стресостійкості особистості є  досить високим, а рівень і приголомшення подією людина може пережити досить безпечно для своєї психіки.

У представників обох вікових груп спостерігалося переважання спогадів-спалахів про особистісно значущі події з позитивною емоційною забарвленістю. Проте були виявлені статистичні відмінності (φемп.=2,45, p<0,01), які вказують, що досліджувані середнього зрілого віку в ході експерименту відтворили більше (82% порівняно з 67%) спогадів-спалахів з позитивним емоційним фоном, ніж досліджувані раннього зрілого віку. Це може бути обумовлено емоційною зрілістю дорослих досліджуваних, яка дозволяє концентруватися більше на подіях з позитивним емоційним фоном, ніж з негативним. Щодо спогадів з негативною емоційною забарвленістю, то значущих відмінностей між двома групами  не було зафіксовано.

Також одержані статистично значущі відмінності між кількістю амбівалентних спогадів-спалахів про особистісно значущі події у  досліджуваних раннього та середнього зрілого віку. Співвідношення між ними складає відповідно 17% до 4%. Так, «Студенти» схильні утворювати більше амбівалентних спогадів-спалахів про особистісно значущі події, ніж «Дорослі» (φемп.=3,16, p<0,01 ).

Наступним кроком став аналіз спогадів-спалахів подій національного масштабу. Досліджувані отримали від експериментатора список подій національного масштабу різного ступеню давнини, з різних сфер життя, що потенційно могли викликати спогади-спалахи: багаточисельний мітинг протесту у Києві проти фальсифікації виборів президента України («Помаранчева революція») та перемога співачки Руслани Лижичко на «Євробаченні». Тобто були відібрані події, що відображали політичну та культурну складову життя українського суспільства. При підборі подій-стимулів також враховувалася давність подій: обидві події на момент дослідження трапилися відносно нещодавно і могли актуалізуватися в пам’яті як людей дорослого віку, так і студентів.

Були виявлені значущі (φемп. = 4,41; P < 0,01) розбіжності між спогадами-спалахами про перемогу Руслани Лижичко на «Євробаченні» у досліджуваних раннього зрілого віку (41%) та середнього зрілого віку (14%). Ці дані можна пояснити тим, що «Студенти» більше цікавляться сучасною музикою, ніж представники групи «Дорослі». Також виявлені значущі (φемп.=4,41; р<0,01) відмінності між спогадами-спалахами про Помаранчеву революцію у досліджуваних раннього зрілого віку (59%) та середнього зрілого віку (86%). Їх можна пояснити більшою цікавістю людей середнього зрілого політичною сферою, оскільки вони краще розуміють усю серйозність наслідків будь-яких змін у правлячій верхівці країни, ніж досліджувані раннього зрілого віку.

У якості стимулів інтернаціонального масштабу було запропоновано наступні події: повідомлення про аварію на атомному підводному човні «Курськ»; взяття у заручники людей у театрі на Дубровці; телевізійний виступ Б. М. Єльцина з повідомленням про вихід у відставку. Дані події відбулися на території  Росії, і мешканці України були про них добре поінформовані. Вони були пов’язані з приголомшливими діями, що призвели до масової загибелі людей або до зміни керівництва держави, отже мали викликати потужний емоційний відгук.

Статистично значущих відмінностей між запам’ятовуванням подій  інтернаціонального масштабу у «Студентів» і «Дорослих» не було виявлено. Однак отримані дані демонструють тенденцію у досліджуваних різного віку формувати більшу кількість спогадів-спалахів відносно політичних, ніж культурних. Також при порівнянні відтвореної кількості спогадів щодо політичних і катастрофічних подій є трансвікова тенденція до переважання кількості спогадів-спалахів трагічних подій з численними людськими жертвами, порівняно з політичними подіями, пов’язаними зі зміною правлячої влади у країні.

Для виявлення структурних особливостей емоційної сфери досліджуваних  було проведено факторизацію простору ознак, представлених у опитувальниках, спрямованих на визначення особливостей емоційної сфери особистості. Результати факторизації наведені нижче.

1. Фактор «Прийняття відповідальності» вказує на схильність людини приймати на себе відповідальність у емоційно значущих ситуаціях. Вплив цього фактору полягає у тому, що людина, яка проявляє емоційну стабільність, у стресових ситуаціях (які можуть викликати виникнення пам’яті-спалаху) схильна проявляти інтернальність і низький рівень тривожності. Подібну структуру емоційної сфери можна назвати зрілою. Люди з такими характеристиками будуть оптимально реагувати на стресові ситуації, проявляючи помірну тривожність та інтернальність у відповідь на них.

2. Фактор «Емоційна зрілість» – його структура співвідноситься з поняттям «емоційна зрілість», описаним багатьма дослідниками: П. Фрессом, О. Я. Чебикіним, О. А. Чудіновою тощо. За О. Я. Чебикіним, емоційна  зрілість характеризує особистість, як внутрішньо несуперечливу, здатну розпізнати та виразити власні емоції адекватно переживанню. Отже, емоційна зрілість є інтегративною якістю особистості, що характеризує ступінь розвиненості емоційної сфери людини на рівні адекватності емоційного реагування в певних соціокультурних умовах.

3. Фактор «Ейфоричне реагування». Людині  з таким типом реагування притаманне сприйняття усіх типів стимулів зовнішнього середовища як позитивних. Зміст даного фактору характеризується тим, що людина на фоні ейфоричного реагування більш оптимістично сприймає своє здоров’я. Якщо людині більшою мірою властиві ейфоричні реакції, то її реагування на будь-які стимули буде емоційним та коротким, реакції будуть позитивні. Тож короткочасність реагування не дозволяє детально та глибоко переживати подію. Така особливість емоційної сфери не сприяє утворенню спогадів-спалахів, оскільки людина не занурюється у глибокі переживання і не може передбачити всієї важливості наслідків тих подій, що потенційно можуть викликати виникнення пам’яті-спалаху.

  4. Фактор «Виборча емпатійність» має два полюси: на одному полюсі знаходяться реакції, спрямовані на себе, на іншому – реакції, спрямовані на інших людей. Так, якщо людина переживає позитивні реакції, то вона проявляє готовність до емпатії і може співпереживати іншим людям. Якщо ж людина переживає негативні реакції, то у неї виникає тривожність, і вона концентрується на власних переживаннях. Така емоційна особливість дозволяє розділити з іншими людьми позитивні переживання, але направлена на уникання негативних. Отже, респонденти з такими особливостями емоційної сфери здатні формувати спогади-спалахи про позитивні події, негативні ж події не акцентуються в їх сприйнятті та не закарбовуються надовго в пам’яті.  

Далі були перевірені відмінності щодо виділених факторів у людей різного віку, статі та з наявністю або відсутністю спогадів-спалахів. Статистичний аналіз (t-критерій Стьюдента) виявив, що фактор «Виборчої емпатійності» позитивно взаємодіє з жіночою статтю, а з чоловічою – негативно. Як відзначалося вище, фактор «виборча емпатійність» вказує на те, що людина з такою структурою емоційної сфери схильна проявляти емпатію лише в тому разі, якщо це не несе для неї негативних переживань. Дана стратегія дозволяє людині зробити свій внутрішній світ наповненим позитивними емоціями та більш ізольованим для негативних вражень.

Була виявлена значуща позитивна взаємодія раннього зрілого віку з фактором  «виборча емпатійність» і значуща негативна середнього зрілого віку з даним фактором (при р<0,001). Цей зв’язок можна пояснити тим, що найчастіше  емоційна сфера «Дорослих» є більш зрілою та сформованою, ніж у «Студентів».

Ще одним незалежним критерієм, що підлягав аналізу, була наявність або відсутність пам’яті-спалаху. Було виявлено, що наявність пам’яті-спалаху позитивно пов’язана з емоційною зрілістю, а відсутність – негативно, що підтверджує нашу гіпотезу. Це пояснюється тим, що виникнення спогадів-спалахів тісно пов’язано з певними характеристиками емоційної сфери. Через те що зазвичай національні та інтернаціональні події трапляються не безпосередньо з людиною та часто несуть за собою або чисельні людські жертви (катастрофи, теракти, природні катаклізми), або значні зміни в подальшому житті суспільства, суб’єкту необхідно мати досить розвинені емпатичні здібності, щоб сформувати спогади-спалахи про такі події і розвинений механізм саморегуляції, щоб контролювати власні емоції. Саме тому, на нашу думку, емоційна зрілість є необхідною умовою для виникнення спогадів-спалахів.

Для поглиблення та розширення отриманих вище результатів, наступним кроком нашої роботи було проведення дисперсійного аналізу. Значущі результати показали три змінні: вік, наявність/відсутність «пам’яті-спалаху» та зв’язка «стать – вік».

Як і прогнозувалося, емоційна сфера людей, в яких було виявлено пам’ять-спалах, відзначалася двома факторами: емоційною зрілістю та прийняттям відповідальності. 

Що ж до людей, у яких пам’яті-спалаху не було виявлено, їхня емоційна сфера відрізнялася наявністю факторів «ейфоричного реагування» і «виборчої емпатійності». 

Щодо зв’язку віку зі структурами емоційної сфери, то було виявлено, що в емоційній сфері «Студентів» превалює вплив двох факторів, а саме фактору «ейфоричне реагування» та  фактору «виборча емпатійність». Це може вказувати на  незрілість структури емоційної сфери переважної більшості цих досліджуваних. Емоційна сфера респондентів середнього зрілого віку характеризувалася найбільшим впливом факторів «емоційна зрілість» і «прийняття відповідальності». Тобто емоційна сфера переважної більшості «Дорослих» була більш зрілою та гармонічно розвинутою  і, як наслідок цього, більш підготовленою до виникнення спогадів-спалахів.

Наступним параметром, що показав значущі розбіжності в результаті дисперсійного аналізу, була зв’язка «стать – вік». У жінок раннього зрілого віку найбільшу вагу у структурі емоційної сфери мав фактор «виборча емпатійність», у жінок середнього зрілого віку – фактор «ейфоричне реагування». Можна припустити, що для сучасної жінки така структура емоційної сфери служить ніби захисною стратегією від негативних впливів зовнішнього середовища. Можливо, сучасній жінці не вистачає відчуття безпеки й емоційної стабільності, тому вона намагається компенсувати це саме ейфоричним типом реагування на зовнішні стимули. Тобто наші досліджувані жіночої статі переважно робили вибір на користь більш незрілих, але разом з тим більш безпечних, на їхню думку, засобів взаємодії з оточуючим світом.

Що стосується особливостей структури емоційної сфери чоловіків, то можна відмітити, що чоловіки раннього зрілого віку демонстрували перевагу фактора «ейфоричне реагування», а чоловіки середнього зрілого віку – перевагу фактора «прийняття відповідальності» над іншими факторами. Таким чином, дисперсійний аналіз показав, що лише чоловіки середнього зрілого віку серед усіх інших досліджуваних продемонстрували зрілість структури емоційної сфери, що можна пояснити, на наш погляд, жорстким вимогами сучасного суспільства, щодо успішності та реалізації чоловіка в різних сферах життя, важливою умовою яких є зрілість і стабільність емоційних проявів. 

Подамо данні щодо порівняння різних видів спогадів-спалахів і значущих відмінностей між ними. «Студенти» показали вищий рівень саморегуляції та емпатії, ніж «Дорослі» зі спогадами-спалахами особистісної значущості (при р<0,05, U-критерій  Уілкоксона-Манна-Уітні). Досліджувані обох вікових груп, у яких виявили спогади-спалахи особистісної значущості, використовували різні механізми та ресурси для утворення спогадів даного виду. За даним видом спогадів-спалахів було виявлено достовірну відмінність між представниками різних вікових груп. Виявилось, що «Дорослі», які мали спогади-спалахи про події національного масштабу, проявляють вищий рівень дисфоричних реакцій, ніж «Студенти», які також мають спогади-спалахи даного виду (при р<0,05). «Студенти», у яких були виявлені спогади-спалахи про особистісні події та події національного масштабу, демонстрували схожі особливості емоційної сфери.

 У досліджуваних з наявністю спогадів-спалахів про події інтернаціонального масштабу було знайдено наступні статистично достовірні відмінності між різними віковими групами.

1.    Досліджувані раннього зрілого віку мали вищий показник емпатичних здібностей, ніж дорослі респонденти (при р<0,01).

2.    Досліджувані раннього зрілого віку показали вищий рівень ейфоричних реакцій, ніж дорослі досліджувані (при р<0,05).

3.    Досліджувані середнього зрілого віку мали більш виражені показники дисфоричного реагування (при р<0,01).

Частіше за все, інтернаціональні події – це події, в яких респондент не брав безпосередньої участі, але масовість людських жертв або серйозність наслідків цих подій не може залишити байдужими. Тому події цього рівня вимагають високого рівня емпатичних здібностей (що відмічено у студентів, які мають подібні спогади-спалахи). Можливо, в силу вікових особливостей, вони показали також високий рівень ейфоричних реакцій, що вказує на те, що респонденти цієї вікової групи не завжди можуть усвідомити усю серйозність наслідків цих подій для їхньої країни та світу взагалі.

В групі середнього зрілого віку ситуація протилежна. Висока дисфоричність у реакціях дозволяє зрозуміти увесь  жах і серйозність наслідків таких подій. А більш низькі показники емпатії вказують на деяку «стриманість» у проявах співчуття, що, можливо пов’язано з віком, або з належністю респондентів ще до радянського покоління, де не було прийнято вільно проявляти свої емоції та відчуття.

Найвищі показники саморегуляції було зафіксовано відносно особистісно значущих подій. Показники саморегуляції у «Студентів» тримаються на більш високому рівні, ніж у «Дорослих». Це можна пояснити за допомогою механізму «воронки» (Г. К. Середа). В силу вікових особливостей студентів саморегуляція є свого роду розгорнутою (цільовою) дією, яка знаходиться на цільовому рівні і для здійснення якої потрібно докласти певних зусиль (звідси високі показники). Для людей середнього зрілого віку саморегуляція перетворюється на згорнутою дію, відходить на більш нижчі операційні шари і перетворюється на навичку. Вони проводять саморегуляцію емоцій автоматично, звідси і нижчі показники.

Однак, статистично значущі відмінності між рівнем саморегуляції досліджуваних різних вікових груп були відзначені лише відносно спогадів-спалахів про особистісно значущі події. Це можна пояснити тим, що зазвичай особистісно значущі події у житті людини так чи інакше пов’язані з іншими значущими людьми. І людині важливо бути регулювати та контролювати свої емоції для підтримання нормального контакту зі значущими для неї людьми.

Достатньо високі показники саморегуляції були зафіксовані відносно спогадів-спалахів про події національного масштабу, бо високий рівень саморегуляції запобігає спрацьовуванню захисних механізмів психіки і дає можливість утворюватися спогадам-спалахам.

Для виявлення зв’язків між компонентами емоційної сфери досліджуваних, які мали спогади-спалахи різних видів, був використаний коефіцієнт рангової кореляції Спірмена.

Центральним компонентом моделі, що характеризує емоційну сферу людей зі спогадами-спалахами, присутнє таке багатокомпонентне утворення,  як емоційна зрілість (рис.1). Як вже відзначалося, емоційна зрілість утворена сукупністю таких компонентів, як експресія, емпатія та саморегуляція. В даному випадку, як видно з рисунка, визначальною виявилася саморегуляція.

Саме із саморегуляцією пов’язаніа більшість компонентів структурної моделі (інтернальність, емпатичні здібності, ейфоричні реакції). Це можна пояснити тим, що саморегуляція є необхідною умовою контролювання стресового рівня реакції на несподівану приголомшливу подію. Якщо саморегуляція знаходиться на недостатньому рівні, висока стресогенність події може призвести до репресії спогадів про стресову подію. Отже, центральним компонентом нашої моделі є саморегуляція, яка, в свою чергу, є складовою емоційної зрілості.