| Краткое содержание: |
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт і предмет дослідження, основну мету, завдання та методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи. Наведено відомості про апробацію результатів дослідження та впровадження їх у практику, а також окреслено структуру дисертаційного дослідження.
У першому розділі – «Геополітичний образ країни у формуванні громадянської ідентичності» – висвітлено стан вивчення досліджуваної проблеми, проаналізовано основні підходи та поняття, пов’язані з аналізом сутності геополітичного образу крани та громадянської ідентичності. Визначено й охарактеризовано особливості географічних, геополітичних та соціальних уявлень, які виступають основою географічного та геополітичного образу країни. Описано та проаналізовано характеристики геополітичних мікрообразів країни, які складають її макрообраз, розглянуто формування громадянської ідентичності як складової соціальної ідентичності особистості.
У першому підрозділі, на основі концепції соціальних уявлень С. Московічі, її інтерпретації і використання в працях вітчизняних учених О. М. Васильченко, Н. Ю. Дембицької, П. Д. Фролова, російських учених К. О. Абульханової, О. І. Донцова, Т. П. Ємельянової, Є. В. Якімової, праць з дослідження геополітичного образу російських учених Д. М. Замятіна, Н. Ю. Замятіної, В. О. Колосова, психологічних складових у поглядах на геополітику серед західних вчених А. Геттнера, Дж. Голда, К. Хаусхофера було визначено сутність географічних, геополітичних і соціальних уявлень їх взаємозв’язок та роль у структурі геополітичного образу країни.
Виявлено, що геополітичні уявлення виступають продовженням географічних уявлень у політичному контексті і на рівні повсякденного життя стають частиною соціальних уявлень. Спільною основою соціальних і геополітичних уявлень є тотожність їх функціонального призначення, яке ґрунтується на візуалізації характеристик об’єкта уявлень.
У другому підрозділі описано геополітичні образи країни як результат опредметнення та збирання геополітичних уявлень в образи, які мають екзогенне та ендогенне походження. уявлення формують геополітичні мікрообрази країни, які в свою чергу складають один «макрообраз». Останній, впливаючи на повсякденну свідомість людини в якості соціального та соціокультурного чинника видозмінює її соціальні уявлення про країну. Географічні та геополітичні уявлення включаючись у соціальні уявлення і доповнюють та видозмінюють суспільно-географічну картину світу. Геополітичні мікрообрази країни виникають у результаті освоєння географічного просторуі конструюються за допомогою психологічних механізмів адаптації, ідентифікації та проекції певних уявлень про територію, співставляючи її з власним «Я». Основою для геополітичного макрообразу країни виступає поняття «геополітичного простору», а основою для геополітичних мікрообразів країни виступає поняття «територія країн», що визначається у даному контексті як опредметнення простору з межами та кордонами.
У третьому підрозділі висвітлено та проаналізовано підходи до вивчення соціальної та громадянської ідентичності серед вітчизняних вчених Є. М. Головахи, І. В. Данилюка, В. П. Степаненко, Н. В. Хазратової, Л. А. Шимченко, російських дослідників Л. М. Дробіжевої, Н. Л. Іванової, Г. Б. Мазілової, Т. Г. Стефаненко, В. А. Ядова, а також у працях американських та європейських дослідників Д. Абрамса, П. Альтера, Е. Ерікссона, Ч. Кулі, Дж. Міда, Дж. Тернера, М. Хогга, С. Шульмана.
Було визначено громадянську ідентичність як «специфічний винахід» громадянських суспільств, політична значущість якого пов’язана з підтримкою почуття власного дому та відчуття віри у майбутнє своєї держави. Також виявлено провідну роль національної та економічної символіки, природно-географічних й побутових умов, досягнень літератури та мистецтва тої чи тої держави
у становленні громадянської ідентичності її громадянина. Розділено також поняття «етнічна», «національна» та «громадянська» ідентичність, кожна з яких має свої категорії визначення: етнічні категорії актуалізуються переважно під впливом міжнаціональної взаємодії, культури, побуту, географії, літератури та мистецтва (емоційний чинник); національні категорії включають в себе додатково такі символічні форми, як прапор, власна історія, суспільні школи, університети, церква; громадянські категорії актуалізуються під впливом політичної, економічної та громадянської символіки (раціональний чинник). Громадянська ідентичність виступає важливим компонентом соціальної ідентичності та актуалізується в умовах соціально-політичних змін у країнах, виникаючи з відчуття групового членства до спільноти, яка може назвати себе нацією. Особливістю громадянської ідентичності виступає феномен надіндивідуальної свідомості, який полягає в усвідомленні причетності особи до співтовариства громадян певної держави, а змістом громадянської ідентичності виступає лояльність особи до держави на основі емоційного та раціонального зв’язку між країною і її громадянином, а також ідентифікації на основі суспільної самоорганізації.
У другому розділі «Емпіричне дослідження впливу геополітичних уявлень на громадянську ідентичність студентської молоді» − визначено доцільність використаних методів та методик дослідження громадянської ідентифікації і геополітичних уявлень особистості про країну, проведено інтерпретацію і аналіз отриманих результатів.
У першому підрозділі описано основні теоретико-методологічні аспекти та сутність методичного забезпечення емпіричного дослідження громадянської ідентифікації студентів і визначено основні емпіричні індикатори, до яких входять: 1) громадянська ідентичність як елемент ототожнення особи з власною країною на основі почуття лояльності та рівня усвідомлення причетності до своєї держави та механізму проекції на неї власних характеристик; 2) геополітичний образ країни як сукупність геополітичних та соціальних уявлень про територію, на основі «країнних» характеристик; 3) соціальні уявлення як процес, продукт конструювання та оцінка реальності на основі інформації, одержаної ззовні, формуються через зовнішні об’єкти, відрефлексовуються у свідомості і на рівні повсякденності стають «природними» шляхом їх інтерпретації; 4) геополітичні уявлення як складова соціальних уявлень про країну в геополітичному контексті, які несуть в собі такі складові як історичне, культурне, економічне та політичне місце країни в світі.
Визначено також основні напрямки емпіричного дослідження впливу геополітичних уявлень на громадянську ідентичність студентів, які включають:
1) виявлення особливостей та відмінностей у соціальних та геополітичних уявленнях студентів про країни світу; 2) визначення спільних та відмінних особливостей громадянської ідентифікації студентської молоді зі своєю країною на основі мотиваційних установок та проекції особистісних характеристик на країну; 3) аналіз особливостей громадянської ідентифікації студентської молоді на основі аналізу та співставлення реального та уявного образу власної країни та ціннісних орієнтацій студентів.
У другому підрозділі обґрунтовується схема й описується процедура емпіричного дослідження, а також характеризується вибірка. Відповідно до зазначених напрямків у дослідженні було застосовано 2 групи методів:
1. Якісні методи (фокус-групові дискусії). Методика фокус-групи була спрямована на з’ясування уявлення про місце країни свого проживання у системі міжнародних відносин і її визначення як геополітичного елемента світової системи.
2. Кількісні методи: а) метод особистісного диференціалу, адаптований у НДІ імені В. М. Бехтєрєва, спрямований на виявлення різниці між власною самооцінкою особистості та оцінкою власної країни; б) метод вимірювання соціально-психологічних установок мотиваційно-потребнісній сфері О. Ф. Потьомкіної, призначений для виявлення міри вираженості соціально-психологічних установок між студентами старших та молодших курсів та впливу таких установок на формування громадянської ідентичності студентів; в) метод психосемантичного аналізу геополітичних уявлень, який розроблений у лабораторії МДУ ім. М. В. Ломоносова під керівництвом В. Ф. Петренка та адаптований автором, використовувався для факторного аналізу для знаходження геополітичного макрообразу країни на основі особливостей її уявного і реального мікрообразів; г) метод ціннісних орієнтацій М. Рокіча, спрямований на виявлення ціннісних орієнтацій студентства як ймовірного чинника впливу на формування їхньої громадянської ідентичності.
Дослідження проводилось у формах опитування та анкетування, в якому було охоплено студентів окремо І–ІІ та ІV–V курсів вищих навчальних закладів м. Києва. Для забезпечення валідності результатів на 1-му етапі дослідження було проведено 10 фокус-груп по 8 респондентів у кожній. Вибірку склали 80 осіб – студентів 1–2 курсів та 4–5 курсів географічного, філософського (політологи) та психологічного факультетів КНУ імені Тараса Шевченка та історичного
і географічного факультетів НПУ імені Михайла Драгоманова.
Для отримання валідних результатів, було проведено по 5 дискусій зі студентами 1–2 курсів та 4–5 курсів обох ВУЗів. Вибірка респондентів всередині групи розділилась наступним чином: учасниками фокус-груп були окремо студенти географічного, педагогічного, філософського, історичного та психологічного факультетів, по 8 учасників у кожній (4 студенти чоловічої статі,
4 студенти жіночої статі).
У кількісному опитуванні взяли участь 152 особи, з них 35 – студенти 1-го,
43 студенти 2-го курсів навчання, 40 осіб 4-го і 42 особи 5-го курсів навчання. За спеціалізацією – це студенти географічного, філософського факультетів, а також факультетів соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серед 96 опитаних студентів історичного та географічного факультетів Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, 32 особи були студентами 1-го курсу, 29 осіб – студентами 2-го курсу, 20 осіб – студентами 4-го курсу і 14 осіб – студентами 5-го курсу навчання, що в цілому підтверджує репрезентативність всієї вибірки.
У третьому підрозділі інтерпретуються отримані результати емпіричного дослідження. Аналіз отриманих результатів виявив риси геополітичного макробразу країни, який у геополітичних уявленнях молоді складається з мікрообразів уявної та реальної країни. Якщо уявний мікрообраз несе в собі такі характеристики як високий рівень культури та освіченості, розвинуту економіку, добросусідські відносини із сусідніми країнами, нейтральний статус позаблокової держави, то у мікрообразі реальної країни переважають такі риси як наявність внутрішньополітичних конфліктів, політична нестабільність, високий рівень злочинності.
У фокус-групових дискусіях методом простого згадування було з’ясовано, що на поверхні свідомості більшості респондентів знаходяться Англія, Франція, Японія, Швеція, США та Росія, оскільки вони є найбільш сильними, інноваційними та культурними країнами сучасного світу.
Фактор «Сила» країни інтерпретується як здатність відстоювати власні інтереси на міжнародній арені, бути економічно незалежною та потужною, можливість займати високе місце в міжнародних колах та обходитися без допомоги ззовні.
У результаті проекції та співставлення особистісних характеристик студентів та їхньої країни, виявлено наступні розбіжності при їх оцінюванні.
За фактором «Оцінка» серед морально-
|
