СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ПІДЛІТКІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність вивчення економічної соціалізації підлітків, визначено мету дослідження, його об’єкт і предмет, викладено гіпотезу, завдання та теоретико-методологічні основи. Висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи. Подано відомості про апробацію, впровадження у практику одержаних результатів та публікації за темою дисертації.

У першому розділі – «Економічна соціалізація особистості підлітка як проблема психологічної науки» викладено загальну теоретичну концепцію економічної соціалізації особистості на етапі підліткового віку; визначено основний концептуальний апарат дослідження; обґрунтовано теоретичну модель економічної соціалізації підлітків; аналізуються вікові особливості цього процесу; обґрунтовується зв’язок особливостей економічної соціалізації підлітка з профілем навчання, статтю, віком, рівнем матеріального забезпечення сім’ї та формою економічної соціалізації.

В розділі зроблено огляд літератури з проблеми економічної соціалізації з акцентом на аналіз робіт в психологічній науці. Показано, що психологи у вивченні економічної соціалізації виділяють такі питання як: вікові закономірності процесу соціалізації, зокрема, соціалізації дитини (Х. Дітмар, Т. Дробишева, Ж. Жиліна, О. Козлова, П. Уеблі, А. Фенько, С. Цветков та ін.), підлітків (Г. Авер’янова, А. Бояренцева, С. Буряніна, В. Москаленко, О. Щедріна та ін.), юнаків та молоді (І. Зубіашвілі, В. Комаровська, Г. Ложкін, О. Міщенко, В. Панок, К. Петросян та ін.) а також дорослої людини (І. Андреєва, О. Бондарчук, О. Дейнека, Л. Карамушка, А. Кітов, О. Карнишев, А. Купрейченко, В. Позняков, В. Третяченко та ін.) як суб’єкта економічних відносин. Проаналізовано також доробок зарубіжних та вітчизняних дослідників у вивченні окремих аспектів когнітивного, конативного та емоційно-ціннісного компонентів економічної соціалізації особистості (Н. Дембицька, І. Зубіашвілі, О. Міщенко, В. Хащенко, О. Шибанова, О.Дейнека, О. Фанталова та ін.).

На основі аналізу наукових робіт з проблеми економічної соціалізації особистості визначено основний концептуальний апарат дослідження, зокрема, співвіднесено поняття «економічна соціалізація», «економічна соціалізованість», «економічне виховання». Доведено, що економічна соціалізація сучасних підлітків детермінується складним процесом набуття і прояву нової системної якості соціалізованої особистості – економічної дорослості.

Визначено показники економічного дорослішання особистості підлітка,
а саме: зміна власної ролі в системі економічних відношень; трансформація статусу об’єктів монетарних відношень; розширення сфер економічних відношень, в які включається підліток.

Обґрунтовано структурно-функціональну модель економічної соціалізації особистості, яка складається з трьох компонентів: когнітивного, афективного та конативного. Показано, що когнітивний компонент економічної соціалізації особистості становлять повсякденні та наукові знання та уявлення про економічну дійсність та про своє місце в ній. Емоційний компонент, який представлено в економічних репрезентаціях як сукупність суб’єктивних, емоційно забарвлених думок і оцінок, являє собою почуття та переживання людини щодо явищ економічної дійсності. Конативний компонент економічної соціалізації особистості охоплює систему саморегуляції економічної поведінки, а саме – розвиток мотиваційно-потребової сфери особистості.

Теоретична модель економічної соціалізації особистості лягла в основу програми емпіричного дослідження соціально-психологічних особливостей економічної соціалізації підлітків.

У другому розділі – «Організація дослідження соціально-психологічних особливостей економічної соціалізації підлітків» – висвітлюються методологічні засади застосування структурно-функціональної моделі економічної соціалізації особистості у емпіричному дослідженні особливостей цього процесу в підлітковому віці, обґрунтовується вибір методів емпіричного дослідження, подається психологічна характеристика вибіркової сукупності.

Науково-дослідницька робота проводилась упродовж 2003–2010 років.

Першим етапом емпіричного дослідження (2005–2006 рр.), після обґрунтування у 2003–2004 рр. теоретико-методологічних засад роботи, стало пілотажне дослідження, в ході якого формувались групи порівняння, підбирався та апробувався діагностичний методичний інструментарій. На пілотажному етапі дослідження з метою виділення економічних об’єктів, які складають економічний соціально-психологічний простір особистості на підлітковому віковому етапі та є засобами входження її в цей простір, визначалось місце економічних об’єктів серед ресурсів та засобів задоволення матеріальних потреб підлітка. В результаті обробки даних, отриманих за розробленою автором методикою, виявлено, що найбільший відсоток виборів у перше найбільш референтне коло речей з матеріального оточення підлітків, завдяки яким вони поліпшують свій добробут, становить вибір «мої грошові заощадження» (87 % опитаних) та «кишенькові гроші» (75 %).

На другому етапі (2007–2008 рр.) було складено програму емпіричного дослідження, здійснювався констатувальний етап дослідження, метою якого було з’ясування змістових особливостей структурних компонентів економічної соціалізації підлітків в статичному та динамічному аспекті.

На завершальному етапі емпіричного дослідження (2009–2010 рр.) здійснювався загальний аналіз та інтерпретація отриманих емпіричних даних в групах порівняння, результати дослідження оформлялись у вигляді дисертації.

У розділі обґрунтовано методичну частину робочої програми емпіричного дослідження, визначено основні методи, які в ній застосовано. Зокрема, з метою визначення особливостей когнітивного компоненту використовувались: анкета економічної поінформованості учня, розроблена автором; методика «Незакінчені речення», модифікована автором для дослідження особливостей розуміння підлітками сутності грошей; методика «Неіснуюча тварина», модифікована автором для вивчення неусвідомлюваних уявлень про сфери відношень підлітка, опосередкованих грішми та свого місця і ролі в цих відношеннях; окремі пункти програми стандартизованого інтерв’ю для дослідження економічної свідомості особистості, розробленої А. Журавльовим та Н. Журавльовою, та модифіковані автором для вивчення свідомого вибору сфер економічних відношень і ідентифікації підлітка з майновими групами, диференційованими за рівнем матеріального забезпечення; проективне завдання для вивчення неусвідомлюваної майнової ідентифікації підлітків.

Для визначення особливостей афективного компоненту використовувались: тест-опитувальник «Учнівська молодь в економічному просторі» Л. Борисової; методика «Неіснуюча тварина».

На виявлення особливостей конативного компоненту було спрямовано: методику вивчення мотивації особистості на включення у відношення, опосередковані грішми; тест-опитувальник «Учнівська молодь в економічному просторі» (Л. Борисової).

Для аналізу динаміки процесу економічної соціалізації, зокрема, тих змін, що відображені у сприйнятті особистістю реальності відносин «я-дорослий» застосовано методику семантичного диференціалу.

У третьому розділі – « Дослідження соціально-психологічних особливостей економічної соціалізації підлітків» – здійснено емпіричне дослідження з проблеми та з’ясовано зміст і, відповідно, особливості структурних компонентів економічної соціалізації особистості на етапі підліткового віку. На основі аналізу отриманих емпіричних результатів розроблено концептуальні засади програми цілеспрямованої економічної соціалізації особистості на підлітковому етапі.

В розділі проаналізовано змістові характеристики економічної соціалізації підлітків за особливостями структурних компонентів та їх взаємозв’язків. Зокрема, результати дослідження розвитку когнітивного компоненту, які здійснювались у групах порівняння в зв’язку з типом навчального закладу а також з віком та статтю, показали, що у спеціалізованій школі рівень економічної поінформованості є вищим порівняно з показниками респондентів із загальноосвітньої школи. Крім того, зроблено висновок, що рівень економічної поінформованості підлітків зростає з віком (за середнім арифметичним всієї вибірки у балах: від 5,1– у молодших підлітків до 7,2 – у старших підлітків ЗОШ та від 6,5 – у молодших до 10,4 –
у старших гімназії). На зростанні рівня економічної поінформованості підлітків, очевидно, суттєво позначається рівень викладання економічних дисциплін в обох типах шкіл. За даними дослідження проективною методикою «Незакінченні речення», отриманими в результаті якісного аналізу відповідей підлітків на питання «Гроші для мене – це…» в роботі зроблено висновок про більшу наповненість когнітивної складової у підлітків гімназії порівняно з учнями ЗОШ а також про загальну тенденцію до різкого зростання когнітивної складності образу грошей при переході від молодшого шкільного до молодшого підліткового віку. Ця тенденція зберігається і надалі в учнів спеціалізованої школи, оскільки кількість категорій, в яких вони визначають гроші, продовжує збільшуватись (зі 138 до 145) з молодшого до старшого підліткового віку.

В розділі проаналізовано також уявлення підлітків про себе як учасника економічних відношень («економічне Я»). Особливості усвідомлюваного рівня цих уявлень визначались через ідентифікації підлітка з майновими групами, диференційованими за рівнем матеріального забезпечення. Подальший аналіз особливостей «економічного Я» підлітків, який здійснювався через контент-аналіз описів опитаними образу «Я» у зв’язку з грішми, дозволив виділити три основні групи смислових одиниць: рольові характеристики, які включають описи соціально-психологічних ролей індивіда; оцінні характеристики, які відповідають особистісній ідентичності; та деперсоналізовані поняття. Виявлено, що основну частку в образі «економічного Я» в усіх групах становлять рольові характеристики, найменшу – деперсоналізовані поняття (82 % – гімназія і 75 % – ЗОШ та 0 % – гімназія і 2 % – ЗОШ відповідно). З цього зроблено висновок, що образ власного економічного Я підлітка організований, в першу чергу, соціально-психологічними характеристиками, які вказують на ототожнення підлітком себе з тією чи іншою соціальною роллю, значущою для опису себе у відношеннях, опосередкованих грішми.

Неусвідомлювані складові уявлень підлітків про себе в просторі економічних відношень вивчались за допомогою методики «Незакінчені речення». В результаті аналізу отриманих даних зроблено висновок про загальну тенденцію до різкого зростання когнітивної складності образу «економічного Я» при переході від молодшого шкільного до молодшого підліткового віку та про збереження цієї тенденції у старших підлітків незалежно від типу навчального закладу.

Дослідження афективного компоненту економічної соціалізації підлітків здійснювалось за трьома кількісними показниками: емоційного ставлення до грошей, самооцінки особистості як представника певної майнової групи на шкалі «бідні – багаті» та емоційно-ціннісного ставлення до сфер відносин підлітка, опосередкованих грішми. З метою вивчення емоційного ставлення підлітків до грошей проаналізовано їх відповіді на одне з питань тесту-опитувальника Л. Борисової. Результати опитування показали позитивне ставлення більшості опитуваних підлітків до багатства: 66,3 % респондентів загальноосвітньої школи і 61,6 % гімназистів хочуть стати багатими, але тільки законним шляхом. Байдуже до багатства ставляться 31,4 % учнів ЗОШ і 27,9 % учнів гімназії. Певний відсоток опитуваних хоче стати багатим навіть з ризиком кримінального покарання.

З метою з’ясування емоційно-ціннісного ставлення до себе як суб’єкта монетарних відношень проаналізовано відповіді на питання «як ти ставишся до себе як до суб’єкта заробітку грошей» стосовно малюнка «Я» за проективною методикою «Неіснуюча тварина». Аналіз результатів дослідження показав, що більшість опитаних з усіх вікових груп уявляють сферу матеріального заробітку як нейтральну тварину. Агресивні і енергійні риси (хижа тварина) цієї сфери актуальні для невеликої частки молодших школярів (13 %) та старших підлітків (14 %), в молодшому підлітковому віці їх показники дещо (до 8 %) знижуються. Для всіх опитаних характерна відсутність негативного ставлення до себе як суб’єктів заробітку грошей.

В результаті аналізу ставлення підлітків до сфер заробітку залежно від зайнятості зроблено висновок, що працюючі учні більш позитивно ставляться до сфер заробітку грошей, і, відповідно, до необхідності включатись в ці сфери, ніж непрацюючі, що пояснюється таким чинником як наявність у підлітків досвіду включення у монетарні відносини.

Дослідження розвитку конативного компоненту економічної соціалізації включало такі показники, як оцінку орієнтації підлітка на гроші у економічній діяльності, зокрема – у виборі майбутньої роботи, оцінку вмотивованості підлітка до включення у відношення, опосередковані грішми та оцінка стратегій оперування грішми.

Аналіз ціннісних орієнтацій підлітків на економічну діяльність показав, що підлітки з обох типів шкіл орієнтуються у виборі майбутнього місця роботи в першу чергу на гроші, в другу чергу – на цінність життєвого досвіду, який дасть ця робота, а в третю чергу – на допомогу сім’ї. При загальній для всіх груп порівняння орієнтації на гроші у виборі майбутньої роботи підлітки з більш заможних родин орієнтуються на більш прагматичні (ділові контакти) та особистісноорієнтовані (впевненість у собі) цінності у виборі майбутньої роботи. Їхні матеріально менш забезпечені однолітки орієнтуються на особистісні (життєвий досвід) та соціоцентричні (допомога сім’ї) цінності. В розділі показано, що працюючі підлітки, роблячи вибір на користь підробітків, керуються переважно потребою мати стабільні, безпечні умови існування. Чим більш забезпеченою є родина підлітка, тим більше можливостей реалізувати свої здібності і схильності, тобто самоствердитись у світі, тому гроші для таких дітей стають засобом забезпечити самоповагу і визнання інших. Для тих, у кого немає такого досвіду, домінуючим є мотив самоповаги. Аналіз даних загалом показав зменшення бажання підлітків працювати на державному виробництві.

Нас цікавив факт включення особистості дитини у економічні реалії сім’ї, так як це є вагомим чинником її економічної соціалізації. Отримані дані свідчать про те, що найбільшу частку підлітків становлять ті, хто виконує доручення у різних закупках (45,3 % учнів із ЗОШ і 47,7 % учнів із гімназії) і лише 5,8 % допомагають сім'ї фінансово. Привертає увагу те, що 36,1 % і 43,0 %, відповідно, опитаних обговорюють з членами сім'ї фінансові справи. Існує певний відсоток підлітків (12,8 % в ЗОШ і 3,5 % в гімназії), котрі не беруть ніякої участі у економічних справах сім'ї.

Узагальнення результатів емпіричного дослідження дозволило зафіксувати певні особливості детермінації, відповідно, особливості динамічного виміру економічної соціалізації особистості підлітка. Виявлено, що з віком зростає обізнаність особистості у явищах економічного життя, розширюється репертуар способів оперування грішми. З досвідом тимчасової зайнятості прямо корелює позитивне ставлення підлітків до себе як до суб’єктів економічних відношень та до сфер відношень, опосередкованих грішми. Для всіх груп порівняння характерна тенденція до поступового зниження актуальності ролі споживача (покупця товару), яка найактуальнішою є в молодшому шкільному віці (66 % для учнів ЗОШ і 72 % для учнів гімназії), і стає менш значущою для старших підлітків (41 % і 36 % відповідно). З віком також збільшується значення ролей, в яких домінують характеристики суб’єктності («діяч», «активна людина», «той, хто з нічого робить гроші»). Рівень поінформованості про явища економіки впливає на когнітивну складність образів усіх складових економічних відношень підлітків. Процес економічного дорослішання протягом підліткового віку детермінується спочатку переважно емоційно-ціннісними та когнітивними складовими при підпорядкованій ролі конативних складових економічної соціалізації. З віком більшої ваги у цьому процесі набувають когнітивні та конативні компоненти.

Це підтверджено також дослідженнями семантичного простору феноменів, що характеризують образи типових суб’єктів економічних відносин – самого підлітка (образ «Я»), типового представника його віку (образ «мої однолітки») та представника тієї категорії економічного оточення, стати яким так прагне підліток (образ «доросла людина»), в яких характеристики когнітивного, афективного та конативного компонентів економічної соціалізації існують в єдності. Результати, що було отримано за допомогою методики семантичного диференціалу за 23 дескрипторами, підсумковувались у загальногрупові матриці. На основі факторизації матриць було визначено семантичний простір феноменів, що характеризують досліджувані образи, а також визначено їх семантичні профілі в групах молодших і старших підлітків. На основі аналізу кореляційних зв’язків між факторами семантичного простору відносин «я – доросла людина» та показниками складових економічної соціалізації молодших та старших підлітків визначено типи економічної соціалізації підлітків. Зокрема, кореляційні плеяди, виявлені на вибірці молодших підлітків, виражають такі типи економічної соціалізації, як «Економічно залежний, проблематизований самостійним доланням труднощів», «Залежний економічно-непрактичний», «Пасивно-споживацький», «Економічно незалежний тривожний». На вибірці старших підлітків теж визначено чотири типи: «Потенційна економічна суб’єктність», «Успішність дієвої позиції», «Споживацька залежність», «Неуспішність пасивної економічної позиції». Аналіз даних типів показав, що економічне дорослішання у підлітковому віці може йти у чотирьох напрямках, які є якісно відмінними у молодших та старших підлітків.

У розділі представлено концептуальні засади програми цілеспрямованої економічної соціалізації підлітка, яка ґрунтується на розроблених нами положеннях структурно-функціональної моделі економічної соціалізації особистості. Програма спрямована на вирішення завдань розвитку особистості підлітка як суб’єкта економічних відношень. В ній обґрунтовано фокусно-орієнтовану, а саме, когнітивно-орієнтовану, технологію цілеспрямованої економічної соціалізації підлітків. Представлено тематичну структуру програми, обґрунтовано методичну частину програми, етапи організації кожного заняття за програмою та представлено сценарій одного із занять.