СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ СПІВЗАЛЕЖНОЇ ОСОБИСТОСТІ: ҐЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження та його методи; розкрито наукову новизну та практичну значущість, наведено дані про апробацію, структуру та обсяг роботи.

У першому розділі – «Теоретико-методологічні засади дослідження соціально-психологічних ознак співзалежної особистості в ґендерному аспекті» – проаналізовано основні соціально-психологічні підходи до розуміння сутності співзалежності, розглянуто співзалежність як соціально-психологічне явище. Визначено соціально-психологічні характеристики співзалежної особистості. Розкрито особливості співзалежності у чоловічому та жіночому ґендері.

Співзалежність можна розглядати як особливості поведінки та адаптації (К. Уайтфілд, Г. Клауд, Е. Янг, В. С. Делева), порушення рольової системи особистості, емоційно-вольової та мотиваційної сфери (Т. Л. Чермак, Р. Сабі, М. Ю. Куниця, О. А. Ліщинська, А. В. Терентьєва). Основними ознаками співзалежної особистості є порушення можливості відкрито проявляти почуття (С. В. Березін), труднощі у прийнятті себе і турботі про себе, тривожність, почуття провини, почуття безпорадності, гнівливість тощо (С. А. Гребенєв, Г. В. Старшенбаум). Емоційна сфера співзалежних ригідна, розуміння емоцій порушене. У соціальних стосунках співзалежні особистості схильні до взаємодії в жорстких рамках, які можна звести до ролей драматичного трикутника: Жертва, Агресор, Рятівник (за С. Карпманом). Серед его-станів співзалежних особистостей переважають Родитель-Контролер та Турботливий Родитель, але не Дорослий (С. В. Березін, В. Д. Москаленко).

Вперше явище співзалежності було виявлене серед жінок, тому уявлення про співзалежність формувалося переважно під впливом досліджень на жіночих вибірках. Це може бути пов’язано з тим, що, як зазначають Т. В. Говорун і О. М. Кікінежді, у суспільстві, де заохочується статево типізована поведінка, жінки більше схильні до стосунків підлеглості з чоловіками. У зв’язку з цим характеристика співзалежних частково наближена до характеристики фемінінної ролі. Водночас співзалежним особистостям властиві і маскулінні якості: дратівливість, агресивність, роль Родителя-Контролера.

Аналіз досліджень співзалежних чоловіків доводить, що у них посилюються фемінінні риси, такі як тривожність, почуття провини, покірливість (С. В. Березін, К. С. Лисецький, А. В. Коцар, М. Є. Жидко). Пояснення цим явищам можна знайти у взаємовпливі ідентичності та ролі. Життя із залежним потребує одночасно і фемінінних якостей (турботи, терпимості) і маскулінних (контроль, відповідальність). Стосунки із залежною особистістю поступово змінюють ідентичність людей, що перебувають з ними у постійному контакті, чоловіки частково набувають необхідних для таких стосунків фемінінних якостей, а жінки – маскулінних.

У зв’язку з цим, ми визначаємо співзалежність як соціально‑психологічну характеристику особистості, яка полягає в деформації та звуженні рольового репертуару, вираженій емоційній нестійкості, одночасному поєднанні у ґендерній ідентичності фемінінних та маскулінних ознак, які конфліктують за суттю.

У другому розділі – «Емпіричне дослідження соціально-психологічних ознак співзалежності в ґендерному аспекті» – запропоновано модель зміни ґендерної ідентичності співзалежної особистості, викладено процедуру організації констатувального етапу дослідження, обґрунтовано комплекс застосованих методів, наведено та проінтерпретовано результати дослідження. Описано процедуру створення авторських опитувальників. Проаналізовано соціально-психологічні характеристики співзалежної особистості в жіночому та чоловічому ґендері. Визначено психологічний зміст співзалежності у чоловіків та жінок з урахуванням ґендерних особливостей і рівня співзалежності.

Аналіз досліджень соціально-психологічних особливостей співзалежних особистостей та особливостей їх стосунків дає підстави припустити, що під впливом співзалежних стосунків, незалежно від статі, настає дисонанс ґендерної ідентичності за рахунок одночасного підвищення фемінінних та маскулінних якостей. Якщо узагальнити характеристики співзалежних особистостей, то стає зрозумілим, що у них посилені як типово фемінінні якості – тривожність, почуття провини, так і типово маскулінні – агресивність, підозрілість, роздратованість. Причиною цього є необхідність мати жіночий характер і чоловічу поведінку у житті із залежним. Але, у випадку співзалежності, поєднання жіночого характеру та чоловічої поведінки не є ознакою андрогінності, бо андрогінність – це гармонійне поєднання маскулінності та фемінінності, яке сприяє успішній діяльності особистості завдяки гнучкості у поведінці та самоефективності.

Для перевірки цих припущень було проведено констатувальне дослідження. Обсяг вибірки констатувального дослідження – 371 особа, що забезпечує точність не менш ніж 90% і похибку ±5%. У дослідженні брали участь респонденти від 17 до 70 років. З них жінок 51% (189), чоловіків 49% (182).

Соціально-психологічними ознаками співзалежної особистості у чоловіків і у жінок є роль Жертви, Турботливого Родителя, рольова глибина, схильність до фізичної агресії, а індивідуально-психологічними – дратівливість, відчуття провини, емоційна нестійкість.

Було виявлено, що фізична агресія, дратівливість і підозрілість у співзалежних жінок вищі, ніж у жінок без співзалежності. Ці якості, за даними нашого дослідження, є маскулінними. У співзалежних чоловіків порівняно з неспівзалежними відбувається одночасне посилення типово маскулінних ознак (схильність до фізичної агресії, підозрілість, роль Агресора), а також підвищення типово фемінінних, таких як почуття провини, емоційна нестійкість, підвищення ймовірності ролей Дитини-Пристосованця та Турботливого Родителя.

Відмінності співзалежних чоловіків від співзалежних жінок за рівнями досліджуваних показників відповідають виявленим у дослідженні загальним ґендерним розбіжностям. Але найважливіші відмінності можна побачити не в рівнях показників, а в їх кореляціях (табл. 1).

Згідно з отриманими даними, у співзалежних чоловіків із підвищенням співзалежності посилюється частка маскулінних рис (ролі Агресора і Родителя-Контролера, домінування, відповідальність), але при цьому так само зростають фемінінні риси (тривожність і роль Турботливого Родителя). Якщо співзалежні стосунки продовжують тиснути на жінку і співзалежність жінки продовжує посилюватися, то її ґендерна ідентичність майже не змінюється, але значно посилюються характеристики, що корелюють з маскулінністю (дратівливість, схильність до фізичної агресії, роль Родителя-Контролера), а також з фемінінністю (емоційна лабільність, експресивність, роль Вільної Дитини).