ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ РЕПРОДУКТИВНОЇ УСТАНОВКИ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ



Название:
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ РЕПРОДУКТИВНОЇ УСТАНОВКИ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначені об’єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи, наведено дані про апробацію роботи та її впровадження у практику.

У першому розділі „Теоретико-методологічні аспекти вивчення репродуктивних установок та батьківства у психологічній науці» подано результати теоретико-методологічного аналізу проблематики дослідження репродуктивної установки та батьківства. Виходячи з цілей дослідження, систематизовано теоретичні підходи до вивчення репродуктивної установки та батьківства. Визначено роль і характер впливу репродуктивної установки на процес становлення особистості майбутнього батька.

Розглянуто репродуктивну установку як важливу складову становлення батьківства на особистісному та психолого-соціальному рівні, наведено особливості формування репродуктивної установки у майбутніх батьків.

Теоретико-методологічний аналіз наукових першоджерел з обраної проблематики показав, що дослідження репродуктивної установки та батьківства мають системний характер і відзначаються різноманітністю підходів. Вивченням батьківства та репродуктивної установки займаються вчені різних галузей психологічної науки, а саме медичної, педагогічної, вікової. Наукові положення психології про закономірність процесу формування особистості розглядаються у працях багатьох науковців (І.Д. Бех, Л.І. Божович, Л.С. Виготський, Т.В.Говорун, Н.Л.Коломінський, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко); зокрема в дослідженнях  соціальних установок (Г.М. Андрєєв, О.Г. Асмолов, Ш.А. Надірашвілі, Д.Н. Узнадзе, В.О. Ядов) і розробляються в рамках підходу до батьківства як системи соціальних установок (А.І. Антонов, В.В. Жваво, С.В. Ковальов, Р.В. Овчарова), наукові положення про особливості вимірювання прояву репродуктивної установки (В.В. Бойко, М.М. Родштейн), соціально-психологічні теорії особистості (Г.В. Акопов, М.ВЗаковоротна). Концептуальні роботи, присвячені психології материнства та батьківства, розглядають Р.В. Овчарова, В.А. Раміх, Г.Г. Філіпова.

Вивчення репродуктивної установки як різновиду соціальної опирається на досягнення шкіл Г.В. Акопова, В.О. Ядова. Фундаментальні позиції теорії фіксованої соціальної активності та диспозиційна концепція установки створюють досить надійні передумови для розробки експериментальних підходів до аналізу репродуктивної активності, пов'язаної з минулим досвідом соціалізації сучасної молоді. У західній психології явище репродуктивної установки аналізується як детермінанта розвитку особистості та прояву її батьківських функцій (Дж.Боулбі,К. Лоренц, Х. Ремшмідт).

Формування та становлення уявлень про батьківство набуває актуальності тому, що юнацький вік відзначається репродуктивною активністю, тобто закріплення ієрархізації цінності дітей у подальшому житті переживань, пов’язаних з виконанням репродуктивної ролі, відбувається саме в юнацькому віці. Особливо актуальним це є для молоді, яка закінчує вищий навчальний заклад, адже в цей період формується особистість майбутніх батьків, репродуктивна установка та уявлення про батьківство безпосередньо впливають на стиль життя в цілому та на виконання батьківської функції зокрема, що має важливе суспільне значення. Тож процес підготовки молоді до батьківства актуалізує необхідність створення умов формування у студента позитивної та активної репродуктивної установки як інтегративного динамічного особистісного та психологічного феномена. Однак, через відсутність розроблених форм і методів попередження та подолання нестійкої репродуктивної установки та девіантного батьківства така робота в процесі підготовки юнаків та дівчат як майбутніх батьків практично не здійснюється.

У другому розділі «Експериментальне вивчення психологічних особливостей репродуктивної установки в юнацькому віці» обґрунтовано методику та здійснено психологічний аналіз результатів констатувальної частини дослідження. Охарактеризовано психодіагностичний інструментарій, здійснено якісно-кількісний аналіз отриманих результатів, на основі яких визначаються, а також виявляються індивідуально-психологічні особливості особистісного рівня репродуктивної установки юнаків та дівчат.

Представлені основи дослідження репродуктивної установки у студентської молоді, обгрунтовано структуру репродуктивної установки та показники її діагностування у юнаків та дівчат.

 Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі Криворізького державного педагогічного університету 2005–2011рр. На формувальному етапі  було сформовано дві групи досліджуваних: студенти групи Історія-Право (ІП експериментальна група) та групи Історія-Географія (ІГ контрольна група.) IV курсу історичного факультету – по 120 осіб у кожній. Робота виконувалась у три етапи.

Репродуктивна установка досліджувалася за допомогою спеціально дібраного комплексу психодіагностичних методик, функціональне призначення яких відповідає висунутому припущенню дослідження. У межах основного блоку методик досліджувалися репродуктивна установка на когнітивному, афективному та поведінковому рівнях, а також уявлення про батьківство. У межах допоміжного блоку вивчалися сімейні цінності, ідеали батька/матері, сина/доньки, чоловіка/дружини та цінність дітей у загальній ієрархії цінностей юнаків та дівчат.

Виходячи з проведеного констатувального експерименту, ми дійшли висновку, що ідеальна та бажана кількість дітей, а отже і сила та прояв репродуктивної установки на когнітивному та афективному рівнях вища, ніж передбачувана реальна у майбутньому кількість дітей, що планують мати молоді люди.

На основі результатів констатувального експерименту за комплексною анкетою «Я» та батьківство в мені» було виділено п’ять типів відношення студентів до сімейних цінностей: 1-й тип – перевага позасімейних цінностей (різниця між середніми балами сімейних та позасімейних цінностей негативна); 2-й тип – рівність сімейних та позасімейних цінностей (різниця дорівнює 0); 3-й тип – деяка перевага сімейних цінностей (різниця від 0,01 до 0,99); 4-й тип – велика перевага сімейних цінностей (різниця від +1,00 до +1,99); 5-й тип – явна перевага сімейних цінностей (різниця від +2,00 та більше).

Отже, респонденти були розподілені за типами (у %) наступним чином: дівчата - 1-й тип–38,1%; 2-й тип–6,7%; 3-й тип–3,2%; 4-й тип–29,6%; 5-й тип–22,4%; у юнаків –1-й тип–41,1%; 2-й тип–3,2%; 3-й тип–24,3%; 4-й тип–19,7%; 5-й тип–11,7%. Таким чином, для чверті студентської молоді позасімейні цінності більш значущі, ніж сімейні.

Середня очікувана кількість дітей у залежності від типу респондента за ступенем орієнтації на сім'ю виявилася наступною у дівчат:1-й тип–0,35; 2-й тип–0,43;3-й тип–1,5; 4-й тип–1,8; 5-й тип–2,04; у юнаків:-1-й тип–0,75; 2-й тип–0,75; 3-й тип–1,1; 4-й тип–1,86; 5-й тип–2,07.

Ці дані показують наявність тісної та прямо пропорційної залежності між ступенем орієнтації на сім'ю та середньою очікуваною кількістю дітей. Цікаво, що експеримент показав – середня очікувана кількість дітей вища у юнаків, що належать до 4 та 5 типів. Причини відмінності в репродуктивних установках юнаків та дівчат: жінки у більшій мірі стикаються з проблемами догляду за дітьми та їх вихованням. Аналіз рангових структур образів батьків за допомогою коефіцієнта конкордації показав, що образ батька (W=0,93 при χ2факт.=28,20;Р<0,01) і образ матері (W=0,95 при χ2факт = 17,75 р < 0,05), значною мірою узгоджені між собою у юнаків та дівчат.

Обчислення коефіцієнта рангової кореляції «τ» Кендала дозволило встановити, що образи батька і матері у юнаків не пов'язані між собою (τ=0,58;Тфакт.=2,01), а у дівчат між образами батька і матері існує помітний зв'язок (τ=0,84;Тфакт.=5,24;р<0,01). Можна стверджувати, що дівчата в побудові образів матері і батька використовують загальну ціннісну матрицю, внаслідок чого і здійснюється своєрідне «поєднання» ідеалів матері і батька в узагальненому образі-ідеалі батька, причому цей узагальнений образ, не враховує стать батька, але все ж таки у більшій мірі наділений фемінними рисами, ніж маскулінними. Образи батька і матері у юнаків диференційовані за статтю і не співпадають один з одним.

Уявлення про батьківство у юнацькому віці вивчалися за допомогою третього блоку питань створеної нами комплексної анкети. Для дослідження уявлень про батьківство у юнаків та дівчат, які розглядалися нами як сценарії реалізації їх репродуктивних установок та власного батьківства, ми використовували метод вільних описів. Це дозволило нам вивчити у студентської молоді уявлення про материнство та батьківство на соціальному, мікросоціальному та особистісному рівнях.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины