ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ ІНШОМОВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ – ТОВАРОЗНАВЦІВ У МИТНІЙ СПРАВІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі - «Проблема розвитку професійних іншомовних здібностей майбутніх товарознавців у митній справі» - висвітлено результати психологічного аналізу професійної іншомовної діяльності ТМС.

Результати аналізу вказують на те, що професійна діяльність ТМС є досить складною та багатогранною і потребує знань з багатьох дисциплін, у тому числі й
з іноземної мови. Вiд рiвня вoлoдiння iнoзем­нoю мoвoю знaчнoю мiрoю зaлежить ефективнiсть спiлкувaння ТМС iз предстaвникaми iнoземних крaїн під час викoнaння прoфесiйних зaвдaнь з митної справи у режимі реального часу. На процес професійного іншомовного спілкування впливає психологічна готовність ТМС до повсякденної діяльності, зокрема адекватна оцінка своєї ролі у розв’язанні професійних завдань іноземною мовою, прийняття рішення щодо надання іноземцю дозволу на переміщення та пропуск товарів і предметів через державний кордон України та відповідальність за реалізацію цього рі­шення. Це актуалізує проблему розвитку професійних іншомовних здібностей майбутніх ТМС.

Зіставивши загальні положення щодо розуміння поняття «здібності», що ґрунтуються на прийнятій нами індивідуально-психологічній концепції здібностей Б. Теплова та положеннях про сутність здібностей Л. Виготського, Е. Голубєвої, С. Максименка, С. Рубінштейна та інших дослідників, а також враховуючи результати проведеного нами психологічного аналізу професійної іншомовної діяльності ТМС, можна зробити висновок, що професійні іншомовні здібності –
це стійка сукупність індивідуально-психологічних особливостей розвитку певних психомоторних та психічних процесів та властивостей майбутнього фахівця, що
у взаємозв’язку з oсoбистiсними, вoльoвими, емoцiйними тa кoмунiкaтивними якoстями обумовлює швидкість, міцність та відносну легкість засвоєння іноземної мови та її використання під час професійної іншомовно-мовленнєвої діяльності
в режимі реального часу.

З’ясовано, що для розвитку професійних іншомовних здібностей майбутніх ТМС важливо враховувати особливості вищих психічних процесів, а саме: пам’яті (М. Гохлернер, І. Зимня, М. Каспарова та ін.), мислення (А. Яцикевичус та ін.), слухового сприйняття (Б. Беляєв, С. Гапонова та ін.), уваги, уяви тощо. Мислення, слухове сприймання і пам’ять утворюють комплекс, що являє собою ядро іншомовних здібностей. У процесі засвоєння іншомовного матеріалу мислення сприяє його смисловій організації, а пам’ять – його фіксації. На рівні мовленнєвої діяльності, на якому іншомовний матеріал активізується і доводиться до остаточного засвоєння, мислення забезпечує генерацію думок, їхній репертуар, глибину та зміну, а пам’ять – актуалізацію адекватної цим думкам мовної форми. Основою розвитку іншомовних здібностей є здатність мислити іноземною мовою
та відчуття мови (Б. Беляєв, І. Зимня, О. Леонтьєв та ін.).

Виділено такі структурні компоненти іншомовних здібностей: 1) когнітивний компонент - іншомовні знання, уміння, навички, реалізовані в іншомовній діяльності; 2) мотиваційний компонент, основою якого є мотив - внутрішнє спонукання особистості до іншомовної діяльності, пов’язане із задоволенням іншомовної комунікативної потреби; 3) самооцінний компонент – містить у собі оцінку індивідом себе як суб’єкта професійної іншомовної діяльності, тобто самооцінку, під якою розуміється узагальнений результат пізнання себе та емоційне ставлення до себе; 4) емоційний компонент - це певний емоційний стан учасника іншомовної діяльності, досвід різноманітного спілкування, позитивне самоставлення та налаштованість на партнера по спілкуванню; 5) комунікативно-діяльнісний компонент означає власне іншомовну діяльність людини та є безпосереднім проявом іншомовних здібностей на основі наявних іншомовних знань, умінь і навичок, обумовлених психофізіологічною готовністю та особливостями мотивації, самооцінки та тривожності в цій діяльності, а також особливостями характеру та темпераменту індивіда.

Таким чином, дослідження особливостей розвитку професійних
іншомовних здібностей майбутніх ТМС слід здійснювати у рамках когнітивного підходу, акцентуючи увагу на особливостях розвитку пізнавальної діяльності суб’єктів навчання (мислення, пам’яті, сприйняття, уваги у їх тісному
взаємозв’язку із мовленням), та діяльнісного підходу, що передбачає максимальне наближення процесу навчання іноземної мови до майбутньої професійної діяльності.

У другому розділі - «Психолого-педагогічні аспекти розвитку професійних іншомовних здібностей майбутніх товарознавців у митній справі» - зазначається, що наявність належного рівня розвитку професійних іншомовних здібностей майбутніх ТМС забезпечує досягнення кінцевої мети навчання – формування професійної іншомовної комунікативної компетентності, тобто здатності вільно спілкуватись іноземною мовою під час виконання професійних завдань.

Визначено основні чинники, що впливають на розвиток професійних іншомовних здібностей майбутніх ТМС: реалізація індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача; iндивiдуaльно-диференційований підхід до нaвчaння іноземної мови; зaбезпечення стійкої мoтивaцiї дo професійної іншомовної кoмунiкaтивнoї дiяльнoстi; наявність емоційного компонента в навчальній іншомовній діяльності; запобігання виникненню у студентів мовних бaр’єрiв; ствoрення рoзвивaльнoгo нaвчaльнoгo середoвищa тa пoзитивнoгo психoлoгiчнoгo клiмaту; врахування соціально-психологічних детермінант групового впливу; соціально-психологічне забезпечення керівництва навчальними групами.

Важливим питанням у контексті розвитку професійних іншомовних здібностей майбутніх ТМС є взаємозв’язок мовлення з мисленням іноземною мовою (Б. Беляєв, О. Кузнєцова, О. Філонова, Л. Франк та ін.). Під іншомовним мисленням розуміють систему способів цілеспрямованого виявлення структури змісту іншомовних елементів, аналізу особливостей їхніх взаємозв’язків, розкриття специфіки фонетичних, граматичних, лексичних та стилістичних явищ і закономірностей іноземної мови як системи. Розвинене іншомовне мислення є сутнісною умовою усвідомленого та системного розвитку професійних іншомовних здібностей майбутніх ТМС. Одним із шляхів розвитку іншомовних здібностей студентів є активізація іншомовної мисленнєвої діяльності за допомогою проблемного навчання на засадах створення проблемних професійно спрямованих ситуацій.

Детально розглянуто основні психологічні особливості розвитку іншомовних здібностей майбутніх ТМС (здібностей до аудіювання, говоріння, читання, письма та перекладу). Розвиток здібностей до аудіювання передбачає формування у студентів умінь сприймати та розуміти усне мовлення як при безпосередньому спілкуванні, так і у звукозапису. Розвитку здібностей до аудіювання слід приділяти увагу в першу чергу, адже воно є психологічною передумовою розвитку здібностей до говоріння (Б. Беляєв, О. Волобуєва, І. Зимня та ін.). Розвиток здібностей до говоріння передбачає формування у майбутніх ТМС вміння висловлювати свої думки засобами іноземної мови. Досліджуючи психологічні особливості
розвитку здібностей до говоріння, ми враховували концептуальні положення
теорії розвитку інтелекту М. Смульсон про особливості мови і мовлення в
структурі інтелекту індивіда. Розвиток здібностей до читання передбачає розвиток уміння обирати оптимальну стратегію читання та змінювати її залежно від цілей, завдань та характеру тексту (Н. Чепелєва) з метою повного розуміння
автентичних текстів; документів осіб, що перетинають державний кордон України; ділових паперів тощо. Здібності до письма являють собою подальше ускладнення здібностей до говоріння, оскільки в письмовому мовленні фіксується усне
мовлення. Для письма специфічною є здатність попереднього обмірковування
як самих думок, так і їх словесного оформлення. Основою розвитку здібностей
до письма є уміння утримувати в пам’яті і розпізнавати графічні особливості
письма – як окремі графеми, так і цілісні графічні образи слів та виразів, а також здатність зорового контролю написаного. Для розвитку здібностей до перекладу головним є уміння знаходити адекватні елементи іншомовного мовлення мовою перекладу.

Отже, у процесі розвитку професійних іншомовних здібностей майбутніх ТМС необхідно забезпечувати послідовність на кожному занятті: від розвитку здібностей до аудіювання до розвитку здібностей до говоріння і тільки після цього до розвитку здібностей до читання, письма та перекладу.

У третьому розділі - «Емпіричне дослідження розвитку професійних іншомовних здібностей майбутніх товарознавців у митній справі» - розглянуто методичні особливості організації дослідження та описано процедуру проведення емпіричного дослідження.

Визначено критерії та показники рівня розвитку професiйних iншомовних здiбностей студентiв - майбутнiх товарознавцiв у митнiй справi: когнітивний, комунікативно-діяльнісний, креативно-мисленнєвий, емоційний та індивідуально-особистісний. Показником когнітивного критерію є рівень розвитку іншомовних здібностей до аудiювання, читання, говорiння, письма та перекладу. Комунікативно-діяльнісний критерій включає такі показники: вмiння складати дiалоги та монологи вiдповiдно до професiйно спрямованої проблемної ситуацiї й мети спiлкування; самостiйне досягнення комунiкативної мети; використання реплiк для спiлкування; вмiння висловлювати та аргументувати власну думку щодо теми, яка обговорюється, коректно спростовувати помилковi висловлювання спiврозмовника. Показниками креативно-мисленнєвого критерію є: вмiння розпiзнавати, узагальнювати, порiвнювати, аналiзувати, групувати й класифiкувати вивченi iншомовнi явища; умiння добирати слова належної форми, потрiбної лексеми, вiдповiдних засобiв зв’язку мiж частинами речення, мiж реченнями в групi пов’язаних мiж собою речень тощо; вмiння трансформувати одержану iнформацiю, змiнюючи форму викладу, стиль вiдповiдно до задуму висловлювання; вмiння створювати оригiнальний текст певного стилю, виявляти багатство лексичних i граматичних засобів. Емоційний критерій включає позитивний емоцiйний стан
у iншомовнiй мовленнєвiй дiяльностi; умiння керувати своїми емоцiями у процесi iншомовної комунiкативної дiяльностi; умiння правильно iнтерпретувати емоцiї спiврозмовника. Показниками індивідуально-особистісного критерію є: прояви характеру та особливостi поведiнки в iншомовнiй комунiкативнiй дiяльностi: комунiкабельнiсть, товариськiсть, вiдкритiсть, активнiсть, ініціатива тощо.

Експериментальне дослідження проводилось на базі Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту (далі – ХКТЕІ), Хмельницького національного університету (далі – ХНУ) та Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі – НАДПСУ) протягом 2009-2011 рр. До експерименту було залучено 201 особу.
В якості експертів виступали викладачі іноземних мов ВНЗ у кількості 19 осіб.

На констатувальному етапi експерименту нами було визначено вихiдний рiвень розвитку професiйних iншомовних здiбностей у цiлому. Отриманi результати підтверджують, що рiвень розвитку професiйних iншомовних здiбностей суб’єктів навчання усiх вищезазначених навчальних закладiв суттєво не вiдрiзняється i є недостатнiм для ефективного вирiшення навчальних завдань. Так, середнiй рiвень розвитку професiйних iншомовних здiбностей суб’єктiв навчання виявлено у 50% студентiв ХНУ, 31,5% студентiв ХКТЕI та 45,45% курсантiв НАДПСУ. Високий рiвень розвитку професiйних iншомовних здiбностей продемонстрували в середньому 24,19% студентів ХНУ, 21,92% - студентів ХКТЕI та 18,18% - курсантiв НАДПСУ. Низький рiвень розвитку виявлено у більшості досліджуваних, зокрема, у 46,58% студентiв ХКТЕI, 36,36% курсантiв НАДПСУ та 25,8%
студентiв ХНУ.

На підставі результатів констатувального експерименту створено та експериментально перевірено програму розвитку професійних іншомовних здібностей майбутніх ТМС, що розрахована на 46 годин практичних занять,
1 заняття на тиждень протягом п’яти місяців.

Програма побудована відповідно до: особистісно-зорієнтованої теорії розвивального навчання (В. Давидов, Д. Ельконін, В. Петрусинський, І. Якиманська та ін.); особистісно-діяльнісного підходу (І. Зимня та ін.); теорiї поетапного формування розумових дiй (Г. Бурденюк, П. Гальперін, Г. Лозанов, М. Нечаєв
та ін.); системно-діяльнісного підходу (Л. Виготський, О. Леонтьев, С. Максименко, С. Рубінштейн та ін.); психолінгвістичних, герменевтичних концепцій розуміння
та творення тексту (Л. Виготський, П. Гальперін, С. Рубінштейн, М. Смульсон, Н. Чепелєва та ін.); принципів дiалогiчностi та проблемності навчання; теорії навчальних проблемних ситуацій (А. Фурман та ін.).

Визначено основні умови реалізації програми, зокрема:

1) особистість викладача (розвиток його професійної толерантності, комунікабельності, формування індивідуального стилю педагогічного спілкування, підвищення рівня психологічної підготовки завдяки використанню соціально-психологічних тренінгів);

2) особистість студента (розвиток таких якостей, як відкритість, толерантність, цілеспрямованість, наполегливість, активність, здатність до саморегуляції та ін. завдяки активному його залученню до участі у психомистецьки зорієнтованій освітній програмі самореалізації, виконанню великих обсягів самостійної пізнавально-пошукової та проектної роботи, участі у наукових гуртках, тренінгах розвитку толерантності;

3) комунікативний підхід до оволодіння іноземною мовою (максимальне заглиблення студента в іншомовно-мовленнєвий процес завдяки вилученню рідної мови із процесу навчання іноземної мови; використанню автентичних текстів та комунікативних вправ);

4) моделювання навчальних проблемно-діалогічних ситуацій із урахуванням соціального контексту навчальних завдань.

Метою розробленої автором програми є психодіагностика та цілеспрямований розвиток професійних іншомовних здiбностей майбутніх ТМС до аудіювання, говоріння, читання, письма та перекладу; розвиток креативного іншомовного мислення як формуючої основи ідейності та творчого підходу до вирішення завдань професійної іншомовної діяльності. Програма складається із логічно завершеної системи вправ і охоплює широкий спектр завдань, що мiстять елементи проблемностi та вимагають пiдвищеної iнтелектуальної активностi суб’єктiв навчання. Навчання в контрольній групі здійснювалось за традиційною методикою, в експериментальній групі, крім традиційної методики, застосовувалась програма розвитку професійних іншомовних здібностей майбутніх ТМС.