СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СУБ’ЄКТНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, ступінь її розробленості, формулюються об’єкт, предмет, мета, припущення та завдання дослідження, його наукова новизна, визначаються методологічні основи роботи, розкривається теоретичне і практичне її значення, відомості про впровадження результатів, особистий внесок здобувача та дані про апробацію результатів дисертації.

У першому розділі – «Теоретико-методологічні засади вивчення суб’єктного самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин» викладено результати аналізу літератури із зазначеної проблеми та проведено комплексне теоретичне дослідження феномену суб’єктного самовизначення, висвітлюються вітчизняні та зарубіжні теоретико-методологічні підходи до проблеми самовизначення, зокрема самовизначення особистості в економічній сфері.

Встановлено, що суб’єктність особистості – це здатність індивіда самореалізуватися у відповідних для цього соціальних умовах (Б. Ананьєв, К. Абульханова-Славська, Л. Анциферова, Т. Боришевський, Л. Божович,

А. Брушлинський, С. Максименко, С. Рубінштейн, В. Семиченко, В. Татенко, В. Третьяченко та ін.). Це вибір особистістю свого шляху розвитку на основі створеної власної системи цінностей.

Констатовано, що суб’єктне самовизначення в системі економічних відносин являє собою стійку систему уявлень суб’єкта про самого себе в соціально-економічному плані, своєї позиції в системі економічних відносин, на основі якої він цілеспрямовано будує поведінку, взаємовідносини з іншими суб’єктами економічної системи і оцінює себе (С. Рубінштейн, В. Чудновський, І. Якиманська, І. Нікітіна, Н. Волянюк, В. Хащенко, В. Комаровська та ін.).

На основі аналізу наукових праць з проблем суб’єктності, економічної соціалізації та самовизначення особистості (В. Татенко, І. Нікітіна, Н. Волянюк, В. Хащенко, В. Комаровська, В. Москаленко та ін.) було розглянуто структуру феномену самовизначення за чотирма компонентами: когнітивним, емоційним, мотиваційним та ціннісно-вольовим. Обґрунтовано структурно-функціональну модель суб’єктного самовизначення особистості в економічних відносинах. Визначено зміст компонентів суб’єктного самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин.

Когнітивний компонент включає самооцінку матеріального становища, самооцінку позичання грошей, уявлення про свою ділову активність, оцінка ділової активності та її зміни, уявлення про можливості підвищення своїх прибутків, локус контролю в сфері діяльності та самооцінку позиції в системі економічних відносин.

Емоційний компонент включає задоволеність рівнем свого матеріального становища, рівнем своєї ділової активності та рівнем матеріального становища родини, емоційний профіль особистості.

Мотиваційний компонент включає мотиви життєзабезпечення, споживацькі мотиви та мотиви накопичення матеріальних благ, бажання займатися підприємницькою діяльністю, мотиви трудової діяльності.

Ціннісно-вольовий компонент включає готовність займатися прибутковими видами діяльності, самооцінка готовності бути власником, ставлення до багатих і до бідних, ставлення до підприємницької діяльності та конкуренції, орієнтації на певні економічні цінності, ставлення до грошей та досягнення успіху в житті.

Засвідчено, що у представників різних соціальних груп значно відрізняється значення, смисл, цінність економічних ресурсів, грошей, роботи, власності, багатства (А. Кітов, В. Попов, А. Журавльов, Н. Журавльова, В. Москаленко, Н. Дембицька, І. Зубіашвілі та ін.). Констатовано, що характер розвитку особистості значною мірою зумовлений рівнем розвитку групи, до якої особистість включена і в яку вона інтегрована.

У другому розділі – «Методологія та організація емпіричного дослідження соціально-психологічних чинників суб’єктного самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин» розкривається загальна стратегія емпіричного дослідження соціально-психологічних чинників суб’єктного самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин;

обґрунтовуються методики дослідження, характеризується вибірка дослідження, наведено загальну процедуру організації дослідження, описуються його етапи.

Загальна вибірка складалась з 200 студентів Макіївського економіко-гуманітарного інституту з 3-го по 5-ий курси, які навчаються за спеціальностями «Психологія», «Економіка підприємства», «Правознавство», «Соціологія». Вибірку склали 32,5% чоловіків і 67,5% жінки. Середній вік респондентів становив 22 роки.

Дослідження здійснювалося протягом 2004–2009 рр. у чотири етапи.

Перший етап (2004–2005 рр.) включав: аналіз літератури з досліджуваної проблеми, вивчення основних напрямків і підходів до проблем суб’єктного самовизначення, їх взаємозв’язку та взаємозалежності; виділення та розгляд форм, функцій та механізмів суб’єктного самовизначення; характеристику сутності основних компонентів та чинників, що впливають на суб’єктне самовизначення студентів у системі економічних відносин; визначення контингенту випробуваних і методів проведення дослідження.

Для вивчення структурних компонентів суб’єктного самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин було обрано стандартизовану програму досліджень економіко-психологічних характеристик особистості, розроблену В. Хащенко, А. Журавльовим, А. Купрейченко, яка була модифікована В. Комаровською та доповнена нами. Для вивчення особливостей студентської групи як колективу було обрано такі методики:

− методика інтегральної самооцінки розвитку групи як колективу Л. Почебут, яка була використана для діагностики розвитку студентської групи, зокрема визначались такі показники групи: згуртованість, підготовленість до діяльності, організованість, спрямованість, активність, інтегративність, референтність;

− діагностика ділового, творчого, морального клімату в колективі (М. Фетискін, В. Козлов, Г. Мануйлов);

−    методика оцінки мікроклімату студентської групи (В. Зав’ялова).

Другий етап (2006–2007 рр.) полягав у проведенні емпіричного дослідження впливу розвитку групи як колективу на суб’єктне самовизначення в системі економічних відносин, вивченні впливу напрямку професійної підготовки (економісти, правознавці, психологи, соціологи) на структурні компоненти суб’єктного самовизначення в системі економічних відносин.

На третьому етапі (2007–2008 рр.) здійснювалась розробка програми соціально-психологічного тренінгу «Оптимізація суб’єктного самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин».

Четвертий етап (2008–2009 рр.) включав підведення підсумків здійсненого теоретичного та емпіричного дослідження, формулювання практичних рекомендацій щодо застосування результатів роботи, висновків і перспектив подальшої розробки проблеми.

Запропоновані структура, методичне забезпечення та логіка емпіричного дослідження зумовили системне вивчення соціально-психологічних чинників суб’єктного самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин.

У третьому розділі – «Особливості соціально-психологічних чинників суб’єктного самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин» представлено результати емпіричного дослідження щодо впливу професійної спрямованості, особливостей студентської групи як колективу та соціально-демографічних чинників на когнітивні, емоційні, мотиваційні та ціннісно-вольові компоненти суб’єктного самовизначення студентів в системі економічних відносин.

Аналіз дисперсії когнітивного компонента суб’єктного самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин показав, що студенти економічної (М=4,86; p≤0,05) і юридичної (М=4,86; p≤0,05) спеціальностей оцінюють своє матеріальне становище значно вище, ніж студенти психологічної (М=3,76; p≤0,05) і соціологічної (М=3,76; p≤0,05) спеціальностей. За компонентом самооцінки позичання грошей студенти юридичної (М=1,04; p≤0,05) і економічної (М=0,78; p≤0,05) спеціальностей утворюють однорідну групу. Студенти вищезазначених спеціальностей менш схильні брати гроші у борг. Більше схильні до цього студенти психологічної (М=1,44; p≤0,05) і соціологічної (М=1,54; p≤0,05) спеціальностей. Позиція у сфері економічних відносин є основним елементом когнітивного компонента суб’єктного самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин. Сферу обміну як позицію у сфері економічних відносин обирають студенти психологічної та соціологічної спеціальностей (50,0%).

Таким чином, більшість студентів економічної спеціальності обирають для себе сферу розподілу благ (29,27%) як позицію в системі економічних відносин. Більшість студентів-правознавців (42,86%) обирають для себе сферу відносин власності та сферу виробництва благ (51,61%) як позицію в системі економічних відносин. Студенти психологічної (50,0%) та соціологічної (50,0%) спеціальностей переважно обирають сферу обміну як позицію в системі економічних відносин.

Для аналізу впливу напрямку професійної спрямованості на емоційний компонент суб’єктного самовизначення студентської молоді використовувався дисперсійний аналіз Фішера (F). Студенти-економісти та студенти-правознавці більше задоволені рівнем матеріального становища та рівнем матеріального становища родини, ніж студенти психологічної (М=3,4; p≤0,05) і соціологічної (М=3,44; p≤0,05) спеціальностей. За компонентом задоволеність рівнем ділової активності студенти економічної (М=3,98; p≤0,05) і юридичної (М=3,96; p≤0,05) спеціальностей представляють однорідну групу. Результати дослідження емоційного профілю особистості показують, що студенти економічної та юридичної спеціальностей схильні відчувати праксичні та акхізитивні емоції. Студенти соціологічної спеціальності частіше обирають романтичні емоції. Студенти психологічної спеціальності обирають альтруїстичні емоції, тобто

бажають приносити іншим радість та щастя, переживають почуття турботи та неспокою за когось, випробовують співчуття, ніжність, вірність та відданість.

Аналіз результатів дослідження впливу професійної спрямованості на мотиваційний компонент самовизначення студентів у сфері економічних відносин показав, що здебільшого студенти в економічних відносинах керуються споживацькими інтересами та мотивами. Проте, в цьому питанні існують відмінності залежно від профілю навчання. Так, студенти економічної та юридичної спеціальностей у визначенні своєї позиції у сфері економічних відносин більшою мірою керуються мотивом накопичення порівняно зі студентами психологічної спеціальності та студентами-соціологами.