ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МОЛОДІ СІЛЬСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ В МІСЬКІЙ СПІЛЬНОТІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено його об’єкт, предмет і методи, висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи, наведено дані про апробацію, публікації та структуру дисертації.

У першому розділі «Теоретико-методологічні підходи до вивчення соціальної ідентичності» висвітлено стан досліджуваної проблеми, розглянуто основні підходи до розуміння соціальної ідентичності, механізмів її трансформації в умовах міграції із села до міста. Розкрито зміст понять «соціальна ідентичність», «трансформація соціальної ідентичності», «механізми трансформації соціальної ідентичності».

Підґрунтям для дослідження феномена соціальної ідентичності стали класичні ідеї А. Бандури, А. Ватермана, У. Джемса, Г. Теджфела, Дж. Тернера, З. Фрейда, Е. Фромма, Е. Еріксона. У ситуації соціальної нестабільності та стрімких соціально-економічних змін зростає необхідність вивчення ідентичності з урахуванням її динамічних характеристик, мінливості і стійкості (О. Злобіна, Г. Макарова, Д. Савельєв, Г. Хамзіна), адаптаційних можливостей та чинників, що їх зумовлюють (О. Дудченко, Т. Паршина, С. Розум, Г. Солдатова). Формування соціальної ідентичності базується на появі відчуття «Ми – Вони» в процесі ідентифікації з одними і відокремлення від інших груп (А. Бермен, П. Горностай, М. Слюсаревський, Г. Теджфел, М. Яримович).

Соціальна ідентичність постає як внутрішня динамічна структура особистості, яка формується на основі відчуття власної належності до певних соціальних категорій. Вона є соціальною за походженням і формується в результаті взаємодії індивіда з іншими людьми в межах спільноти (П. Бергер, В. Васютинський, Т. Дмитрова, Л. Найдьонова, Б. Паригін, Ф. Тьоніс, В. Ядов). В умовах міграції сільської молоді до міста відбувається переконструювання компонентів соціальної ідентичності, що базується на усвідомленні себе членом іншої громади.

Сільська і міська громади традиційно вважаються протилежними одна одній (Дж. Голд, О. Лозова, Л. Нікіфоров, П. Сорокін, А. Шипілов), що зумовлено їхніми структурно-функціональними та психологічними особливостями. Серед їхніх спільних рис виділяють територіальність і виконання соціально-культурних функцій, а серед відмінних – гетеро/гомогенність громади, ступінь структурної диференціації та функціональної взаємозалежності членів спільноти, їхню мобільність, контактність і комунікабельність, відкритість до нового, згуртованість громади (Т. Блинова, Л. Вірт, Н. Іванова, Л. МакГар, С. Пирогов, В. Чигрин, О. Шатохін).

В умовах міграції молода людина опиняється в інакшому соціальному контексті, що призводить до конфлікту між внутрішніми прагненнями і реальною соціальною ситуацією (О. Блинова, Н. Коваліско, Л. Орбан-Лембрик, І. Чистенко). Однією із стратегій подолання або запобігання такому конфліктові є трансформація соціальної ідентичності, психологічно опосередковане переконструювання її компонентів як результат впливу на людину біологічних, особистісних, соціальних, економічних чинників із метою збереження балансу та сталості в структурі особистості.

Проведений теоретичний аналіз дав можливість визначити поняття психологічного механізму трансформації соціальної ідентичності як наявного в психологічній організації особистості функціонального способу зміни змісту когнітивних, афективних і поведінкових компонентів соціальної ідентичності, у результаті якого актуалізуються одні і деактуалізуються інші її сфери, змінюється їхня ієрархія та режим функціонування.

У другому розділі «Емпіричне дослідження психологічних механізмів трансформації соціальної ідентичності, зумовленої інтеграцією молоді сільського походження до міської спільноти» обґрунтовано завдання, методи та організацію констатувального етапу емпіричного дослідження, висвітлено результати емпіричного вивчення психологічних механізмів трансформації соціальної ідентичності молоді сільського походження в міській спільноті.

Емпіричне дослідження складалося з двох етапів: констатувального та експериментального, загальна вибірка становила 1166 осіб (старшокласники трьох сільських шкіл Сумської області, однієї школи міста Сум, студенти двох ВНЗ міста Сум, сільська і міська працююча молодь), а також 20 фахівців – експертів у галузі соціальної психології. Констатувальний етап складався з п’яти підетапів. Перші чотири було спрямовано на відбір інструментарію для визначення психологічних механізмів трансформації соціальної ідентичності молоді сільського походження в міській спільноті.

На першому підетапі було опитано 114 осіб (представників різних соціальних груп віком 17–25 років) щодо їхніх уявлень про сільську і міську молодь, а також сільську і міську громади. За допомогою контент-аналізу було виділено типові характеристики сільської і міської молоді, а також відповідних громад, на основі яких розроблено варіанти семантичного диференціала «Образ сільської молоді», «Образ міської молоді», «Образ міських жителів».

Сільська молодь постає в уявленнях сучасної української молоді як працьовита, дружелюбна, комунікабельна, фізично сильна, добра, щира, вихована, енергійна, активна, цілеспрямована, україномовна, весела, розумна, проте не достатньо освічена, сором’язлива, невимоглива до одягу, схильна до вживання алкоголю. Міську молодь найчастіше описують як освічену, наполегливу, самовпевнену, амбітну, розумну, організовану, російськомовну, креативну, комунікабельну, добре вдягнену, проте ледачу, нахабну, грубу, невиховану, схильну до розваг, хитру, лицемірну, байдужу до оточення.

Методичну базу другого підетапу склала сукупність із семи методик, застосування яких дало змогу вивчити компоненти соціальної ідентичності сільської і міської молоді. У процесі попереднього відбору методик було опитано 148 студентів-першокурсників віком від 16 до 19 років. За результатами статистичної обробки даних опитування визначено три методики, показники яких найбільш повно і адекватно відображають відмінності в соціальній ідентичності сільської і міської молоді: «Тест Его-ідентичності», «Інтерв’ю за статусом ідентичності», «Статуси ідентичності».

Проведення третього підетапу дало змогу виявити основні мотиви міграції молоді до міста і визначити перелік чинників, які вона враховує в плануванні життя. В опитуванні взяли участь 93 старшокласники сільських шкіл віком 15–17 років. Характерними умовами міського життя вони вважають: можливість добре заробляти, наявність навчальних закладів, наявність закладів для відпочинку й розваг, можливість самореалізації та наявність життєвих перспектив, розвинену інфраструктуру та комфортні умови життя. До умов сільського життя відносять: наявність власного житла, добру екологію, спокій і помірний темп життя, можливість вести власне господарство і мати власні продукти харчування, можливість не розлучатися зі своїми друзями.

На четвертому підетапі було опитано 100 студентів сільського походження (50 першокурсників і 50 п’ятикурсників). За результатами цього підетапу було виокремлено дві методики (з восьми використаних), за показниками яких можна визначити індикатори психологічних механізмів трансформації соціальної ідентичності молоді сільського походження в міській спільноті: «Опитувальник інтерперсонального діагнозу» Т. Лірі і «Стратегії захисту ідентичності» Г. Брейкуела.

На п’ятому підетапі було проведено основне опитування, яке мало на меті визначення змісту психологічних механізмів трансформації соціальної ідентичності молоді сільського походження в міській спільноті. Загальна кількість опитаних – 498 осіб віком від 15 до 25 років: 58 сільських старшокласників, 33 студенти сільського походження, які планують жити в селі, 66 студентів сільського походження, які планують жити в місті, 61 представник сільської працюючої молоді, 34 молоді особи сільського походження, які живуть і працюють у місті, 82 студенти із селищ, 15 молодих осіб із селищ, які живуть і працюють у місті, 51 міський старшокласник, 55 міських студентів, 44 представники міської працюючої молоді.

Для сільської молоді, зорієнтованої на проживання в місті, найбільш значущими виявились: можливість добре заробляти, наявність життєвих перспектив та можливість самореалізації. Натомість сільська молодь, яка планує жити в селі, більше орієнтується на добру екологію, можливість вести власне господарство і спокійний темп життя.

Сільська молодь схильна оцінювати себе і свою групу позитивніше, ніж міську. Особливо це притаманно студентам сільського походження. Вони більшою мірою, ніж інша сільська молодь, підкреслюють позитивні риси сільської молоді і негативні – міської. Серед молоді сільського походження, яка вже живе й працює в місті, прояв цих феноменів дещо слабне.

Соціальна ідентичність молоді сільського походження, яка планує жити або вже живе в селі, характеризується ригідністю (сімейна, статеворольова ідентичності та усвідомлення сенсу життя) або негативною трансформацією деяких її компонентів (професійної, релігійної, державної, політичної, етнічної).

Соціальній ідентичності молоді сільського походження, яка планує жити або вже живе в місті, властиві більш різноманітні трансформації: посилення релігійної і статеворольової ідентичності, усвідомленні своїх батьківських ролей; зниження професійної, державної, етнічної і територіальної ідентичності; майже без змін залишається рівень сімейної ідентичності, розуміння сенсу життя та важливість дружніх взаємин.

Факторний аналіз даних, що були отримані при визначенні ознак, що правлять за індикатори трансформації соціальної ідентичності, дозволив виділити вісім значущих факторів. Їхній зміст узято за смислову основу психологічних механізмів трансформації соціальної ідентичності молоді сільського походження в міській спільноті: ідеалізація власної групи, деідеалізація власної групи, групова деідентифікація, активне залучення, ідеалізація образу Я, деідеалізація образу Я, конфронтація і конформізм. Їхнє функціонування опосередковане соціально-демографічними ознаками та орієнтаціями сільської молоді на подальше проживання в селі або місті (рис. 1).

Вияв ідеалізації власної групи знижується з віком у молоді сільського походження, яка планує жити в місті, на відміну від тієї, що зорієнтована на проживання в селі.

Актуалізація механізму деідеалізація власної групи стрімко збільшується  у групі студентів сільського походження порівняно зі старшокласниками. Однак у сільської працюючої молоді його вияв залишається майже на тому самому рівні, а у молоді сільського походження, яка живе й працює в місті, продовжує збільшуватися.

Найвищий рівень актуалізації механізму групова деідентифікація спостерігається у молоді сільського походження, що живе й працює в місті. Цей показник значуще відрізняється від сільської працюючої молоді. Таку відмінність можна простежити між студентами сільського походження, що зорієнтовані на проживання в селі і у місті.

Виявлено різницю у вияві механізму активне залучення між сільською працюючою молоддю і молоддю сільського походження, яка живе й працює в місті, що можна пояснити загалом пасивними життєвими стратегіями мешканців сіл.

Вияв механізму ідеалізація образу Я збільшується з віком у молоді сільського походження, зорієнтованої на проживання в місті, та знижується серед сільської молоді, що планує жити в селі.

Деідеалізація образу Я більш притаманна молоді сільського походження, що живе й працює в місті, а також студентам сільського походження, що планують жити в селі.

Найбільшу схильність до конфронтації виявляють сільські старшокласники. Із віком ці прояви зменшуються. Особливо це стосується молоді сільського походження, яка зорієнтована на проживання в місті.

Найчастіше до конформізму схильна молодь, яка зорієнтована на проживання в селі, на відміну від тієї, що планує жити в місті.