ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ СТАРШОКЛАСНИКАМИ В СИТУАЦІЯХ МОРАЛЬНОГО ВИБОРУ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету й завдання дослідження, об’єкт, предмет, сформульовано припущення, висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи, наведено дані про апробацію та впровадження отриманих результатів, а також публікації та структуру дисертації.

У першому розділі – „Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми прийняття рішень старшокласниками в ситуаціях морального вибору” – представлено результати теоретичного аналізу вивчення проблеми прийняття рішень у ситуаціях морального вибору, розглянуто різні підходи до визначення поняття „ситуація морального вибору”, виділено критерії, за якими ситуація морального вибору відрізняється від інших видів життєвих ситуацій, визначено особливості та чинники активності суб’єкта в ситуаціях морального вибору, проаналізовано вікові особливості морального розвитку старшокласників як передумову їхньої особистісної готовності до морального вибору.

Аналіз наукової літератури засвідчив, що будь-яка ситуація, зокрема й ситуація морального вибору, містить стан речей (вихідні умови), а також психічний стан суб’єкта. Дотримуючись пріоритетного в сучасній психології принципу „компонентної перспективи” (Л. Бурлачук, Н. Михайлова,      Н. Чепелєва та ін.), що ґрунтується на положеннях трюїзму теорії поля К. Левіна, де поведінка особистості розглядається як функція особистості, ситуації та їх взаємодії, ми вважаємо, що моральний вибір необхідно розглядати як цілісну ситуацію, де поєднання зовнішніх відносно особистості умов та обставин значно впливає на її поведінку та розви­ток, з однієї сторони, а з іншої, – за характером реагування особистості на зовнішні обставини ситуації можна з’ясувати особливості її внутрішнього світу, визначити його най­суттєвіші психологічні характеристики.

Спираючись на погляди провідних науковців (С. Анісімов,
В. Бакштановський, Г. Балл, О. Дробницький, О. Коржова, Д. Леонтьєв,
О. Макаревич, І. Маноха, Н. Пилипко, В. Роменець, В. Татенко, Ю. Шрейдер), було систематизовано та виділено психологічні ознаки, за якими ситуація морального вибору відрізняється від інших видів життєвих ситуацій, а саме:         1) своєрідним поєднанням зовнішніх умов, обставин, які висувають особистості моральний виклик щодо її вчинкової поведінки; 2) наявністю конфлікту, основою якого є зіткнення різноспрямованих цінностей, одна з яких за своїм змістовним показником обов’язково повинна бути моральною, що ми розуміємо як внутрішнє смислове динамічне утворення, яке втілює в собі інтеріоризовані  суспільні гуманістичні ідеали, виступає еталоном належного, важливим чинником регуляції соціальних відносин та поведінки індивіда; 3) необхідністю вибору особистістю однієї з конфліктуючих цінностей; 4) наявністю механізму „боротьби мотивів”, на якому ґрунтується остаточний ціннісний вибір особистості; 5) здатністю особистості постати в ролі активного суб’єкта ситуації. Урахування зазначених ознак дозволило визначити поняття „ситуація морального вибору” як сукупність зовнішніх умов, що становлять для  особистості основу можливості (неможливості) виступити суб’єктом вчинкової поведінки й проявити певну ціннісну позицію щодо розуміння обставин, усвідомлення ціннісного конфлікту, переживання й подолання „боротьби мотивів” та здійснення вчинку (моральної дії).

Дослідження прийняття рішень у ситуаціях морального вибору було розглянуто з погляду суб’єктного (К. Абульханова-Славська, О. Брушлинський,
С. Рубінштейн), вчинкового (М. Бахтін, В. Роменець, В. Татенко, Т. Титаренко) та діяльнісного (О. Асмолов, Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Максименко) підходів. В основу роботи також покладено вихідні положення вчення про морально-духовну сутність особистості (Аристотель, Сократ, Г. В. Ф. Гегель, І. Кант, М. Лосський, М. Мамардашвілі, В. Соловйов, Т. Флоренська, Е. Фромм, Ю. Шрейдер та ін.), принципи гуманістичної та екзистенційної психології особистості (Б. Братусь,
Д. Леонтьєв, А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл), положення теорії
пошукової активності (Н. Волянюк, Ю. Гіппенрейтер, В. Ротенберг); принципи функціонального підходу до аналізу прийняття рішення (Г. Балл, Т. Корнілова, Ю. Козелецький, Б. Ломов), положення про психологічні механізми становлення свідомості та моральної самосвідомості зростаючої особистості (Б. Ананьєв,
Л. Божович, М. Боришевський), особистісно орієнтований підхід до виховання   (І. Бех, І. Булах, В. Рибалка).

Аналіз літературних джерел (П. Анохін, Ю. Забродін, А. Карпов,                   Ю. Козелецький, Т. Корнілова, Д. Леонтьєв, О. Тихомиров, В. Чернобровкін та ін.), присвячених проблемі детермінації прийняття рішення, дозволив розглядати прийняття рішення в ситуаціях морального вибору як складний когнітивно-особистісний процес, що вимагає від особистості порівняння та оцінки різних за ієрархічною висотою мотивів, моральних норм, цінностей і визначити поняття „прийняття рішення в ситуації морального вибору” в широкому розумінні як цілісний процес взаємодії особистості з ситуацією, що містить ціннісне протиріччя, у якому відбувається вибір певної моральної цінності та визначення дій, спрямованих на перетворення вихідних умов ситуації і приведення її у стан, що відповідає суб’єктивним уявленням особистості про оптимальний варіант рішення.

Запропонована нами модель процесу прийняття рішення в ситуації морального вибору визначає специфіку його протікання, що ґрунтується на врахуванні двох сторін – смислової та процесуальної (рис. 1). Смисловий контекст рішення забезпечено засобами конкретних процесів і продуктів психічної активності особистості (моральні знання, цінності, сенси, мотиви, цілі тощо), процесуальний контекст визначає функціональні аспекти прийняття рішення, тому має свої структурні особливості й складається з 4 етапів: сприймання  суб’єктом умов ситуації морального вибору, їх розуміння; вироблення альтернатив рішення; вибір рішення та усвідомлення наслідків вибору.