ЦІННІСНО-ОРІЄНТОВАНІ ЗАСАДИ СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО ДОШЛЮБНИХ СЕКСУАЛЬНИХ СТОСУНКІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано мету та задачі, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та  практичне значення роботи, наведено дані про впровадження та апробацію результатів дослідження, подано інформацію про структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі «Теоретичний аналіз проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі» представлено аналітичний огляд наукових праць, присвячених проблематиці дошлюбних сексуальних стосунків та ставлення до них, виведено його основний психологічний зміст, визначено сутність ціннісно-орієнтованих засад ставлення до дошлюбного сексу.

         Ставлення до дошлюбних сексуальних стосунків вивчається з соціологічних, культурологічних, релігієзнавчих, педагогічних позицій (М.О.Балакірєва, О.А.Бочарова, Ю.М.Галустян, С.І.Голод, Т.П.Івахненко, В.П.Кравець, Т.М.Медіна, Д.А.Тіхоміров, Ю.М.Якубова та ін.). Однак психологічного тлумачення сутності цього явища в науковій літературі не виявлено. Виходячи з дефініції ставлення, виведеної у науковій школі В.М.Мясіщева, ставлення до дошлюбних сексуальних стосунків визначено як диспозиції суб’єкта щодо сексуальних контактів до шлюбу, які інтегрують відповідні знання, емоційні переживання, налаштування, потреби, мотиви, досвід та детермінують його сексуальну поведінку.

Доведено (І.С.Кон, М.Кле, В.Ю.Каган, О.І.Сечейко та ін.), що психологічним базисом ставлень суб’єкта, який вирішально-визначальним чином впливає на формування та функціонування його сфери спрямованості, є ціннісні орієнтації. У працях українських (Л.І.Мороз) і зарубіжних вчених (Д.Кан, К.Лондон, Б.Ліндхолм, Т.Сміт та ін.) показано прояви ціннісних орієнтацій у дошлюбній сексуальній поведінці молоді. Але детермінуючий вплив ціннісних орієнтацій суб’єкта на його ставлення до сексу, на мотиваційну та конативну складові його сексуальної поведінки не знайшов концептуального обґрунтування.

         Дошлюбні сексуальні стосунки (за Д.А.Тіхоміровим і Р.Вестхеймер) – це сукупність статевих взаємодій між партнерами, домінуючим мотивом яких є задоволення сексуальної потреби поза мотивами вступу в шлюб. В юнацькому віці ця потреба особливо актуальна внаслідок вікової гіперсексуальності (І.Л.Ботнєва, Г.С.Васильченко, В.Є.Каган та ін.) Поширення дошлюбного сексу серед студентів обумовлено також потребою інтимної психологічної близькості з іншою людиною (Е.Еріксон); сприятливими умовами (відокремленням від батьківської родини та збільшенням свободи) (У.Мастерс); розширенням соціальних зв’язків  (Г.Келлі).

Дослідники (Ф.Райс, Т.М.Резер, Л.Щеглов та ін.) зазначають, що безладні (різні мотиви й партнери) дошлюбні сексуальні стосунки в студентському середовищі є поширеним явищем і нерідко спричиняють руйнівні для психічного та соматичного здоров’я суб’єкта наслідки. На основі критеріїв норми сексуальних контактів, виведених у низці наукових праць (Г.С.Васильченко, Т.В.Говорун, Б.Л.Гульман, К.Імелінський, В.В.Кришталь, Зб.Лев-Старович та ін.) нами визначено, що лише гармонійність сексуальних взаємин допомагає уникнути таких наслідків. Гармонійні дошлюбні сексуальні стосунки – це гетеросексуальні взаємини психосексуальнозрілих партнерів, засновані на взаємному коханні, повазі, довірі, відповідальності, які прагнуть отримати насолоду від сексу. Такі дошлюбні сексуальні стосунки відповідають гуманістичним нормам людських взаємин.

Дослідники мотивації дошлюбних сексуальних стосунків (Т.В.Бендас, Т.В.Говорун, Н.П.Івченкова, Є.П.Ільїн, О.М.Кікінеджі, М.Кле, І.С.Кон, У.Мастерс, Г.Старшенбаум та ін.) виявили в ній ґендерні відмінності. Кохання значно частіше є наявним або бажаним провідним мотивом дошлюбного сексу дівчат. Юнаків до сексу спонукають здебільшого гедоністичні мотиви: сексуальний потяг, прагнення розважитись, отримати задоволення. Водночас за даними зарубіжних та вітчизняних дослідників до сексуальних стосунків як юнаків, так і дівчат все частіше спонукають випадкові, неспецифічні для цих стосунків мотиви, а саме пізнавальний інтерес, самопізнання і самоствердження, престиж, мода.

Чимало дослідників (А.Д.Гадасіна, І.В.Гребєнніков, Д.В.Кольосов, І.С.Кон та ін.), стверджують, що молодь не знає істотних властивостей кохання, приймає за справжнє кохання еротичний потяг, захоплення, закоханість, що призводить до екзистенційних розчарувань, депресій, соціально-психологічних та інших проблем. На основі тлумачень поняття кохання В.Франклом, Е.Фроммом, В.П.Москальцем виведено його моральні критерії: зацікавленість благополуччям коханого/коханої, дієва турбота про нього/неї, доброзичливість, добропорядність, доброчинність, безкорисливість, вірність, повага, чесність, відповідальність та обов’язок.

Проведений теоретичний аналіз (М.Й.Боришевський, Т.В.Говорун, Л.М.Гридковець, З.С.Карпенко, О.М.Кікінеджі, В.П.Кравець, Л.І.Мороз, О.І.Пенькова, О.В.Петрунько, М.В.Савчин та ін.) дозволив стверджувати, що домінування в диспозиційних констеляціях психіки особистості гуманістично-духовних ціннісних орієнтацій є основним фактором і показником її зрілості.

Узагальнення наведених положень дозволяє зробити висновок: ціннісно-орієнтованими засадами ставлення до дошлюбних сексуальних стосунків є ієрархічно структурована система  ціннісних орієнтацій суб’єкта. Зріла система ціннісних орієнтацій є стрижнем автентично-моральної саморегуляції особистості в сфері сексуальних взаємин.

Аналіз праць, у яких висвітлюється проблематика цінностей студентської молоді (Т.С.Гурлєва, Н.І.Жигайло, Г.І.Онищенко, Е.О.Помиткін, Г.К.Радчук, М.В.Савчин та ін.), дозволив констатувати, що ціннісні орієнтації студентської молоді знаходяться в процесі перманентної аксіологічної переорієнтації, процес їх становлення ще далеко не завершений. Водночас ціннісне орієнтування українського студентства відбувається в несприятливих щодо гуманістичної моральності умовах (колапс духовності, цинізм, аморалізм, культ гедонізму і «розкутості» у взаєминах тощо), що негативно впливає на ставлення до дошлюбних сексуальних стосунків.

Вивчення наукових джерел, присвячених особливостям ціннісних орієнтацій студентської молоді (І.Д.Бех, Л.І.Божович, І.В.Дубровіна, Б.С.Круглов, Н.В.Павлик,  Л.Д.Тодорів та ін.). дозволило гіпотетично визначити критерії, за допомогою яких можна дослідити зрілість системи ціннісних орієнтацій: сформованість механізму ціннісної диференціації (здатність зробити ціннісний вибір за Б.С.Кругловим), ієрархія духовно-моральних та сімейних ціннісних орієнтацій; цілісність і сталість системи ціннісних орієнтацій, відсутність у ній антагоністичних суперечностей, зв’язок системи цінностей з часовою перспективою; узгодженість декларованих та реально діючих ціннісних орієнтацій.

Теоретико-аналітичне висвітлення проблеми вимагало емпіричного вивчення впливу системи ціннісних орієнтацій на ставлення студентів до дошлюбних сексуальних стосунків.

У другому розділі «Емпіричне дослідження впливу системи ціннісних орієнтацій на ставлення студентів до дошлюбних сексуальних стосунків» обґрунтовано стратегію процедури емпіричного дослідження, вибір методичного інструментарію, представлено якісні і кількісні показники отриманих даних.

Дослідженням було охоплено 268 осіб, серед яких 135 юнаків та 133 дівчини. Дослідження проводилось на базі Прикарпатського національного університету     ім. Василя Стефаника, Прикарпатського юридичного інституту Львівського Державного університету внутрішніх справ. Всі респонденти на час дослідження були неодруженими/незаміжніми.

На основі аналізу відповідних наукових праць ми припустили, що ставлення юнаків і дівчат до дошлюбного сексу корелює з їх сексуальним досвідом (гетеросексуальним коїтусом). З метою перевірки цього припущення було проведено анкетування. Встановлено: 86% респондентів-юнаків і 52% дівчат мають такий досвід; 53% юнаків мали більше 4 секс-партнерок;  35% – тільки одного партнера. Відтак, на основі цих даних сформовано такі групи досліджуваних:          1) дівчата без сексуального досвіду; 2) дівчата із сексуальним досвідом; 3) менш сексуально-досвідчені юнаки, в яку увійшли юнаки без сексуального досвіду та ті, що мали 1-3 секс-партнерки (ми поєднали їх в одну групу у зв’язку з недостатньою кількістю респондентів-юнаків без сексуального досвіду); 4) юнаки зі значним сексуальним досвідом (4 і більше секс-партнерки).

Методики підбиралися згідно з визначеними нами блоками. Перший блок застосовувався у дослідженні когнітивної складової системи ціннісних орієнтацій та включав: методику «Ціннісні орієнтації» М.Рокича – для  виявлення ієрархії ціннісних орієнтацій, що вербалізується; Морфологічний тест життєвих цінностей (МТЖЦ) В.Ф.Сопова, Л.В.Карпушиної – для діагностування ціннісно-орієнтаційної структури особистості; «Тест смисложиттєвих орієнтацій» Д.О.Лєонтьєва – для визначення осмисленості життя; модифікована методика дослідження суб’єктивної картини життєвого шляху Є.І.Головахи і О.О.Кроніка – для діагностування сформованості ціннісних орієнтацій та усвідомленості життя.

Другий блок слугував виявленню загальних тенденцій у ставленнях до дошлюбного сексу, мотивів та ціннісних орієнтирів у сексуальній поведінці, відповідності декларованих та реально діючих ціннісних орієнтацій. В нього увійшли: методика «Незакінчені речення» Сакса і Леві, авторська анкета «Ставлення до дошлюбних сексуальних стосунків», міні-твір на тему:«Мій вибір дошлюбної сексуальної поведінки».

За результатами психодіагностики виявлено:

·       механізм ціннісної диференціації сформований у 73,2% дівчат, у 62,5% менш сексуально-досвідчених юнаків і у 37,3% юнаків зі значним сексуальним досвідом;

·       аналізувати і планувати власне життя більшою мірою спроможні дівчата (62,3%), ніж загалом юнаки (42,3%);

·       менш сексуально досвідчені юнаки краще планують своє майбутнє – 51,9%, ніж юнаки зі значним сексуальним досвідом – 32,7%;

·       респонденти усіх груп виокремлюють такі події-цінності: інтимно-особистісні –  35,8% дівчат і 32,7% юнаків, біологічні – 24% дівчат і 19,5% юнаків, пов’язані з професійним становленням і самореалізацією – 24,5% дівчат і 22,4% юнаків;

·       існування статистично значущих відмінностей у ієрархії подій-цінностей за фактором ґендеру: для дівчат пріоритетним є народження і виховання дітей, для юнаків більш вагомі стосунки з протилежною статтю і гедоністичні події-цінності;

·       для дівчат з сексуальним досвідом інтимно-сексуальні події мають більш вагоме значення, ніж для дівчат, які його не мають;

·       для дівчат та юнаків з меншим сексуальним досвідом пріоритетними є події-цінності, пов’язані з самовдосконаленням та самореалізацією (творчість, громадська діяльність, духовність, саморозвиток, альтруїзм).

Для побудови ієрархічних структур термінальних та інструментальних цінностей досліджуваних груп ми застосували відсоткове відношення високих оцінок за кожною цінністю до загальної кількості респондентів кожної з груп. Встановити міру подібності ієрархічних структур юнаків та дівчат допомогло порівняння основних значущих ціннісних орієнтацій (цінностей вищого статусу).

Отримані результати показали, що ієрархії вербалізованих термінальних ціннісних орієнтацій дівчат без сексуального досвіду та дівчат із сексуальним досвідом більш-менш ідентичні (коефіцієнт рангової кореляції 0,61). Серед значущих цінностей для обох груп дівчат є духовно-інтимні та сімейні цінності: «кохання» (76,1% та 81,5%) та «щасливе сімейне життя» (58,2% та 53,8%). У цій тенденції виявився традиційний для українського суспільства розподіл ролей чоловіка й жінки і сталі ґендерні настанови, згідно з якими, жінкам належить  дбати насамперед про створення сім’ї та її благополуччя (Рис. 1).