ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, сформульовано його мету і завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів та особистий внесок здобувача, подано інформацію про їх апробацію.

У першому розділі «Наукові основи формування управлінської звітності» виокремлено історико-логічні етапи становлення та розвитку звітності з урахуванням впливу соціально-економічних умов на її склад і цільове призначення; на основі систематизації наукових підходів учених-економістів уточнено понятійно-категоріальний апарат: сутність, види, функції, завдання, принципи та вимоги до складання і подання управлінської звітності, в результаті чого розроблено та обгрунтовано концептуальну модель її формування.

Аргументовано, що найбільш інформативною і корисною основою в дослідженні періодизації формування звітності є поєднання наступних соціально-економічних умов: стадії розвитку економічної діяльності та підприємництва; розвиток управління; зміна запитів користувачів та вимог до звітної інформації. Враховуючи зазначене, запропоновано виокремлювати такі історико-логічні етапи становлення та розвитку звітності: контрольний, мотиваційно-аналітичний, планово-контрольний, стратегічний, статичний, фінансово-інформаційний, критерієм розмежування яких є її функціональне призначення.

В частині уточнення понятійно-категоріального апарату узагальнено та систематизовано наукові підходи, наведені в обліково-економічній літературі та визначено позиції науковців щодо трактування поняття «управлінська звітність»:  характеризують управлінську звітність як внутрішню бухгалтерську (внутрішньогосподарську); ототожнюють управлінську звітність з оперативною; визначають управлінську звітність як цілісну систему та спосіб інформування. Під управлінською звітністю запропоновано розуміти результат збору, ідентифікації, реєстрації, узагальнення та систематизації фінансової та нефінансової інформації у вигляді сукупності внутрішніх документів (звітів) для заінтересованих користувачів з метою оцінки, аналізу, контролю та планування діяльності підприємства і його структурних підрозділів. Неоднозначність в наукових підходах до класифікації управлінської звітності зумовила необхідність виділення і конкретизації її видів за такими ознаками: рівень деталізації (оперативна, тактична, агрегована), ієрархія управління (за центрами відповідальності, за сегментами діяльності, за галузями виробництва), форма подання (таблична, графічна, текстова, комбінована), періодичність формування та використання (короткострокова, середньострокова, довгострокова), за бізнес-процесами (постачання, виробництво, збут, управління персоналом тощо), цільове призначення (прогнозна, контрольна, аналітична), за запитами користувачів (на регулярній основі, за вимогою). В дисертаційній роботі доповнено та розкрито зміст функцій управлінської звітності: аналітично-оціночна; логістична; комунікативна; стратегічна; контрольна, що підсилює її вагоме місце в системі інформаційного забезпечення управління підприємством.

У процесі грунтовного дослідження та порівняння національних і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, визначено та розкрито суть принципів та вимог до формування та подання управлінської звітності, зокрема: надійність, ієрархічність, агрегування, гнучкість, системність, своєчасність, відособленість, зіставність показників, економічність (раціональність), конкретність (адресність), аналітичність, конфіденційність, доступність для сприйняття, відкрита архітектура, цілісність, дотримання яких забезпечить єдність  формування і розуміння її показників з боку усіх категорій заінтересованих користувачів.

Наукові основи формування управлінської звітності є сукупністю теоретичних положень, що визначають логіку її сприйняття. З метою їх обгрунтування розроблено концептуальну модель, що складається з взаємопов'язаних елементів, зокрема: сутність, мета, принципи та вимоги, функції та основні завдання, склад і види (рис. 1).