СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ЯК МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИКИ :

Краткое содержание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Неліпа Дмитро Васильович

УДК 32.001

СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ЯК МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИКИ

23.00.01 – теорія та історія політичної науки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора політичних наук

Київ – 2012

Дисертацією є рукопис.

Робота  виконана  у  Київському національному  університеті імені  

Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий консультант:     доктор політичних наук, професор

                                          Цвих  Володимир  Федорович,        

                                          Київський національний університет

                                          імені Тараса Шевченка,

                                          завідувач кафедри політології.

Офіційні опоненти:        доктор політичних наук,

                                          старший науковий співробітник

    Ващенко Костянтин Олександрович,

    Національний педагогічний університет

    імені М. П.  Драгоманова,

    завідувач кафедри політології та

    державного управління;

    доктор історичних наук, професор

    Шутов  Андрій  Юрійович,

    Московський державний університет

    імені М. В.  Ломоносова,

    декан факультету політології;

    доктор політичних наук, доцент

    Шайгородський Юрій Жанович,

     Інститут політичних і етнонаціональних

    досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України,

    головний науковий співробітник

    відділу теорії та історії політичної науки.

Захист відбудеться 19 листопада 2012 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.41 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м.  Київ, вул. Володимирська, 60, кім. 330.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М. О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий  16  жовтня  2012 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                Постригань Г.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасному суспільстві постійно виникають складні комплексні проблеми, що потребують прийняття вчасних, обґрунтованих та раціональних рішень. Це особливо актуально для перехідних політичних режимів, які повинні одночасно долати труднощі трансформаційного періоду та адекватно реагувати на загальноцивілізаційні виклики (глобалізацію, погіршення стану довкілля, скорочення світових запасів енергоносіїв, підвищення цін на продовольчі товари тощо). Традиційні способи прийняття політичних рішень не дозволяють повною мірою виявити всі аспекти проблеми та передбачити перспективи розвитку того чи іншого сценарію її вирішення, врахувати передумови, обставини, особливості ресурсного забезпечення, всі наслідки прийнятого рішення тощо. Тому виникає потреба у спеціальному методі дослідження, за допомогою якого можна розглядати політичні явища та процеси як цілісні системи і відповідно вивчати їх та управляти ними. Таким методом є системний аналіз.

Здебільшого метод системного аналізу знаходить практичне втілення у природничих науках. Так його застосовано у працях С. Дзядзевича, В. Заводника, І. Осауленка, І. Піха, В. Рутицької, Г. Хміля та багатьох інших. В економіці системний аналіз як основний дослідницький інструмент використовували А. Бакурова, Н. Длугунович, А. Катренко, Ю. Королюк, В. Левківський, Д. Черваньов та ін. У соціальних і філософських науках з’явились роботи власне про системний підхід як метод наукового пізнання. Серед них слід виокремити дисертації М. Бойченка, М. Недюхи, О. Панфілова.

Для дослідження політичних явищ та процесів системний аналіз найчастіше застосовується як основний спосіб отримання достовірних результатів у працях провідних зарубіжних науковців. Серед них: Г. Алмонд, Д. Белінські, Н. Владиславлєва, Т. Горожаніна, Р. Даль, Е. Даунс, К. Дойч, Д. Істон, В. Коваленко, М. Коен, А. Кравцов, Е. Ласло, О. Моргенштейн, Дж. Нейманн, А. Пенн, А. Пшеворські, Дж. Росснер, Дж. Стівенс, О. Уметова, Дж. Фітцджеральд, А. Ханкен, І. Хус, П. Чекланд, А. Шутов та ін. В останні десятиліття виникли вітчизняні розробки з професійним використанням системного аналізу в політичних науках. Це роботи таких науковців як І. Бідзюра, К. Ващенко, О. Габріелян, М. Гаспарян, В. Гондюл, В. Горбатенко, М. Жук, І. Зварич, М. Згуровський, С. Кальцева, А. Коваленко, Р. Костенко, Ю. Левенець, В. Лола, О. Маноха, А. Михайлова, І. Осадца, А. Пехник, Б. Пліш, М. Польовий, Є. Сергієнко, С. Телешун, А. Фісун, В. Цвих, Д. Чебикін, І. Черняк, Ю. Шайгородський, П. Шляхтун, О. Ярошенко та ін.

Однак, в Україні відсутні комплексні праці, предметом яких був би власне системний аналіз як один із методів наукового дослідження політичних явищ та процесів. У дисертаціях, монографіях і статтях йдеться лише про необхідність його застосування та висвітлюються отримані з його допомогою результати. Натомість, очевидною є потреба вітчизняної політології у з’ясуванні сутності самого методу системного аналізу та специфіки його використання для дослідження політики, послідовності його етапів та процедур, переваг та недоліків кожної із технологій тощо. Адже, системний аналіз політичних явищ та процесів дозволяє не лише оптимізувати політичні рішення, а й передбачити їх потенційний вплив на інші сфери суспільного життя.

Теоретико-методологічне та практичне значення системного аналізу як методу дослідження політики, а також його міждисциплінарне спрямування, підвищують важливість даного дослідницького інструменту для трансформаційних суспільств, які потребують швидких і обґрунтованих політичних рішень. Тенденції дедалі більшого застосування системного аналізу в політології поступово охоплюють і Україну, що зумовлює потребу в його науковому переосмисленні саме як методу дослідження політики.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в межах комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Модернізація суспільного розвитку України в умовах світових процесів глобалізації” та науково-дослідної теми філософського факультету 11 БФ 041-01 “Філософсько-світоглядні та політологічні аспекти гуманітарного розвитку сучасного суспільства”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є з’ясування специфіки системного аналізу як методу дослідження політики. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних задач:

-         виокремити основні етапи становлення та розвитку системних уявлень про світ і розглянути еволюцію застосування системного аналізу як методу наукового пошуку;

-         уточнити зміст поняття “системний аналіз”;

-         встановити основні причини доцільності впровадження системного аналізу у політичну науку;

-         дослідити головні етапи практичного застосування системного аналізу в політологічних дослідженнях;

-         з’ясувати специфіку підготовчого етапу системного аналізу політичних явищ та процесів;

-         виокремити основні технології моделювання як головної процедури системного аналізу політики;

-         визначити місце і роль системного аналізу в процесі прийняття політичних рішень;

-         окреслити головні проблеми впровадження системного аналізу в українську політологію;

-         визначити основні напрямки практичного застосування системного аналізу в політологічних дослідженнях у сучасній Україні.

Об’єктом дослідження є системний аналіз як загальнонауковий дослідницький метод.

Предметом дослідження є системний аналіз як метод наукового дослідження політики.

Методи дослідження. При вирішенні поставлених задач у дисертації було використано такі методи: історичний – дозволив з’ясувати перебіг еволюції системних уявлень про світ, а також виокремити етапи становлення системного аналізу як методу наукового пошуку; структурно-функціональний – дав змогу визначити основні характеристики системного аналізу як методу дослідження політики, його структуру та функції кожного із етапів; метод критичного аналізу – допоміг конкретизувати сутність окремих положень праць вітчизняних і зарубіжних авторів із даної проблематики; діалектичний – сприяв узагальненню різних підходів до сутності системного аналізу, визначенню його співвідношення із теорією систем, синергетикою та іншими близькими поняттями, а також з’ясуванню сучасного стану та перспектив застосування системного аналізу в політології України.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першою у вітчизняній політології науковою роботою, де здійснено комплексне узагальнення теоретико-методологічних засад системного аналізу як методу дослідження політики та розкрито специфіку його практичного застосування. Сформульовано наступні результати, які характеризуються науковою новизною, розкривають базову концепцію дисертації і виносяться на захист:

-                     набуло подальшого розвитку положення, що становлення системного аналізу як загальнонаукового дослідницького методу відбувалось у три етапи: перший (з часів Стародавнього світу до ХІХ ст.) – характеризується формуванням основ системного мислення, що ґрунтувалось на практичній діяльності та узагальненні емпіричного досвіду людини; другий (ХІХ ст. – середина  ХХ ст.) – відзначається теоретизацією системних ідей та формуванням загальної теорії систем, основною рисою якої є прагнення до віднаходження універсальних закономірностей існування та поведінки всього сущого, які можна використовувати для вивчення явищ та процесів із будь-якої галузі знань; третій етап (середина  ХХ ст. – до т/ч) – примітний становленням власне системного аналізу як наукового методу та його поширенням, насамперед, в природничих та технічних, а згодом і в гуманітарних та соціально-політичних науках;

-                     уточнено та доповнено визначення системного аналізу як загальнонаукового методу дослідження, сутність якого полягає у вивченні явищ та процесів як систем на основі принципів послідовності, цілісності, єдності елементів, взаємовпливу та взаємозалежності цілого і частин. Показано його відмінність від інших близьких понять: системного підходу, загальної теорії систем, синергетики, системної інженерії та комплексного аналізу; простежено співвідношення між ними;

-                     вперше у вітчизняній науці встановлено основні причини доцільності впровадження системного аналізу в політологію. До них віднесено такі: 1) врахування потенційного впливу політичних рішень на всі сфери суспільного життя; 2) спроможність за допомогою цього методу здійснювати ефективне прогнозування сценарію розвитку визначеної політичної системи або її підсистеми; 3) можливість отримання оптимального політичного рішення без проведення фактичних експериментів на реальних суспільних системах; 4) здатність цього методу сприяти підвищенню ефективності функціонування політичної системи;

-                     дістало подальшого розвитку положення, що успішне здійснення системного аналізу безпосередньо залежить від чіткого дотримання алгоритму його проведення. В цьому контексті запропоновано авторське бачення основних етапів практичного застосування системного аналізу в політологічних дослідженнях – підготовчий, основний та завершальний. Такий поділ дає змогу на підготовчому етапі ефективно структурувати дії дослідника, виділивши час на збір інформації, яка допоможе зрозуміти проблему, визначити головну мету та обрати оптимальні технології проведення системного аналізу; на основному – зосередити увагу на обробці отриманих даних, а на завершальному – підвести підсумки та сформулювати політичне рішення;

-                     узагальнено та охарактеризовано головні підетапи та технології підготовчого етапу системного аналізу політичних явищ та процесів. Даний етап є одним із найважливіших у системному аналізі, оскільки його правильне проведення дозволяє уникнути помилок, які можуть спрямувати увесь процес дослідження у невірному напрямку та призвести до хибних висновків. Він складається із таких підетапів: формулювання проблеми, визначення цілей та збір первинних даних. Формулювання проблеми здійснюється за допомогою таких технологій як мозковий штурм, метод Делфі, технологія групових дискусій тощо. Для визначення цілей дослідження запропоновано використання технологій: “мета-цілі”, оптимуму Парето, побудови дерева цілей та методику PATTERN. До переліку технологій збору первинних даних включено створення діаграм-павуків, графоаналітичну методику, безпосередню участь системного аналітика у житті системи, спостереження, опитування, фокус-групові дослідження, аналіз документів;

-                     уточнено та доповнено перелік технологій моделювання як ключової процедури основного етапу системного аналізу політики. Запропоновано авторський поділ даних технологій на математичне та симуляційне моделювання. До першого відносяться технології створення математичних моделей із застосуванням кореляційного, регресійного, дисперсійного, кластерного, факторного та дискримінантного аналізу, до другого – технології конструювання подій та ситуацій із використанням комп’ютерних засобів (побудова сценаріїв), та із залученням людей (ділові ігри);

-                     дістало подальшого розвитку твердження про те, що системний аналіз є необхідним для підготовки вчасних, обґрунтованих та раціональних політичних рішень. Доведено, що традиційні способи прийняття політичних рішень не дозволяють повною мірою виявити всі аспекти проблеми та передбачити перспективи розвитку того чи іншого сценарію її вирішення, врахувати передумови, обставини, особливості ресурсного забезпечення, всі наслідки прийнятого рішення тощо. Систематизовано різні підходи до сутності та специфіки політичного рішення та на основі узагальнення наявних праць із теорії та практики прийняття рішень виокремлено та охарактеризовано найбільш поширені моделі цього процесу: всезагальної раціональності, інкрементальну, біхевіоральну та когнітивну;

-                     вперше у вітчизняній науці виокремлено головні проблеми впровадження системного аналізу в українську політологію. До них віднесено специфіку становлення української політичної науки, відсутність так званих “історій успіху”, які б демонстрували, як за допомогою саме цього методу можна вирішити ті чи інші системні проблеми та апробувати політичні рішення перед їх впровадженням; нерозуміння сутності методу системного аналізу та зведення його виключно до математичних прийомів; наявність труднощів організаційного характеру та відсутність належного фінансового забезпечення досліджень; обмеженість самого методу системного аналізу (системний аналіз вимагає максимальної точності висновків, що не завжди можливо при вивченні політики, неможливість чітко виміряти всі вихідні індикатори, зумовлена специфікою політологічного знання);

-                     вперше у вітчизняній науці узагальнено наявні в Україні розробки із використанням системного аналізу та на цій підставі визначено основні напрямки практичного застосування системного аналізу у політологічних дослідженнях: 1) епізодичне використання системного аналізу для дослідження нагальних проблем політичного життя України чи світу фахівцями, головним центром наукових інтересів яких не є політологія; 2) застосування системного аналізу в рамках вивчення політичної ситуації з метою розробки рекомендацій для конкретних політичних рішень; 3) використання системного аналізу власне в рамках політології (перебуває в Україні на початковому етапі). Наголошено, що важливим зрушенням на шляху впровадження системного аналізу у вітчизняні політологічні дослідження є його інституціоналізація, що передбачає створення відповідних центрів, де б працювали професійні системні аналітики. Такі центри поступово з’являються у вітчизняних вищих навчальних закладах, зокрема у Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут” та Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, а також у Національній академії наук України.

Практичне значення одержаних результатів. Дисертація може стати основою для подальших наукових розробок із вдосконалення методології системного аналізу, а також джерелом рекомендацій щодо практичного використання цього методу для дослідження політичних явищ і процесів.

Отримані результати представленого дослідження одержали практичне втілення. Так, фахівцями Національного агентства України з питань державної служби було використало рекомендації автора для аналізу поточної ситуації у сфері запобігання та боротьби з корупцією в Україні, а також для розробки системи моніторингу ефективності вже діючих антикорупційних програм (Довідка  № 97343-14/08 від 14.08.2012 р.).

Тростянецькою районною державною адміністрацією Вінницької області було застосовано розроблені автором рекомендації щодо вдосконалення системи планування та підвищення ефективності діяльності державних органів. Зокрема, було вперше застосовано технології дерева цілей і SWOT-аналізу для визначення пріоритетів діяльності адміністрації на друге півріччя 2011 року та створення системи моніторингу й оцінки роботи працівників (Довідка № 01-26/3509 від 10.09.2012 р.).

Результати наукового дослідження також можуть бути використані у викладанні навчальних курсів з політології та державного управління. Вони впроваджені у навчальний процес філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема, лягли в основу авторського курсу “Системний аналіз в політології” та низки спеціалізованих курсів, які передбачають формування навиків використання системного аналізу на всіх етапах управлінської діяльності – при плануванні роботи, здійсненні оцінки її ефективності тощо.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження були повідомлені й обговорені на міжнародних наукових конференціях у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: Людина. Світ. Суспільство (до 175-річчя філософського факультету), (Київ, 2009 р.); Дні науки філософського факультету – 2010, (Київ, 2010 р.); Дні науки філософського факультету – 2011, (Київ, 2011 р.); Ідеологія в сучасному світі, (Київ, 2011 р.); Дні науки філософського факультету – 2012, (Київ, 2012 р.), та в Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут” на VI Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми управління: перспективні ідеї та технології”, (Київ, 2011 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано індивідуальну монографію, 20 статей у фахових виданнях та шість тез виступів на наукових конференціях.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, шести розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 430 сторінок, список використаної літератури включає 408 найменувань.