ПОЛИТИКА США В ОТНОШЕНИИ ИНТЕГРАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ В АРАБСКОМ МИРЕ (1991 – 2011 гг.)

Краткое содержание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.І.ВЕРНАДСЬКОГО

ФАРТУШНЯК Світлана Юріївна

УДК 327.2:327(8+7)

ПОЛІТИКА США ЩОДО ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

В АРАБСЬКОМУ СВІТІ (1991 – 2011 рр.)

спеціальність 23.00.04 – політичні проблеми

міжнародних систем та глобального розвитку

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Сімферополь – 2012

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі політичних наук і міжнародних відносин Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник:      доктор політичних наук, професор Юрченко  Сергій Васильович, Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського, завідувач кафедри політичних наук і міжнародних відносин

Офіційні опоненти:     доктор політичних наук Погорська Ірина Іванівна,                                                       Інститут світової економіки і міжнародних відносин                                                       НАН України, провідний науковий співробітник відділу трансатлантичних досліджень

                                                      кандидат політичних наук Канах Аммар Махмуд,  Севастопольський національний технічний університет, доцент кафедри філософських та соціальних наук

Захист відбудеться «30» березня 2012 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.07 у Таврійському національному університеті імені В.І.Вернадського (95007, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 20, зал засідань).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського (95007, м. Сімферополь, пр. Академіка Вернадського, 4).

Автореферат розіслано « 29 » лютого 2012 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                                              Є.О. Горюнова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У XXI сторіччя Сполучені Штати Америки вступили як єдина, дійсно світова наддержава. Реальність американського світового лідерства на сьогодні є безперечною, як і той колосальний вплив, який має ця країна на всю сукупність світових процесів. Тому актуальність дослідження основ американської зовнішньої політики та її регіональних напрямів насамперед пов’язана з місцем, яке займають Сполучені Штати в системі міжнародних відносин, що формується, з розумінням основ їх політики, вивченням тих механізмів, які дали можливість цій державі досягти такого значущого стану у сучасному світі.

Важливим виміром нової системи міжнародних відносин стає посилення ролі у глобальній політиці конгломерату країн, який називається «Арабським світом», що об’єктивно зумовлено двома головними чинниками: переорієнтацією осі основного протиріччя, навколо якої обертаються сучасні міжнародні відносини, з напрямку Захід-Схід на напрямок Північ-Південь і збереженням провідної ролі арабських країн як експортерів енергоресурсів.

Роль цієї групи країн дуже значна, особливо в контексті глобалізаційних процесів, формування транснаціональних взаємозв’язків і виникнення нових параметрів міжнародних економічних відносин. Тому для Сполучених Штатів надзвичайно важливо встановити вигідні принципи взаємодії з арабськими країнами і контролювати внутрішньоарабські політичні й економічні процеси. Арабські країни Близького Сходу і Північної Африки стають найважливішими об’єктами міжнародного курсу США.

Відносини Сполучених Штатів з Арабським світом – це складний комплекс суперечливих інтересів, що взаємно переплітаються, і різноманітних форм взаємодії на ідеологічному, політичному, економічному, воєнному, дипломатичному та інших рівнях. Американо-арабські відносини зазнають постійних динамічних змін, що суттєво впливає на регіональну і світову ситуацію.

Найважливішим виміром цієї взаємодії для США виступає ісламський міжнародний тероризм, який є якісно новою загрозою і викликом передусім усьому євроатлантичному світові, що знайшло символічне вираження в подіях 11 вересня 2001 р. і подальших фундаментальних змінах в американській зовнішній політиці, які припускають, що в нинішньому сторіччі тероризм стане головною руйнівною силою, яка загрожує світовій стабільності і порядкові. У цих умовах важливою рисою взаємодії США з арабськими країнами є масштабні структурні та ідейно-політичні зрушення, які проявляються в розпаді старих і появі нових політичних коаліцій та альянсів, у переорієнтації різних регіональних режимів. Цей процес супроводжується підвищенням рівня конфліктогенності в Арабському світі, видозміною джерел і форм напруженості й протиріч між окремими державами та їх об’єднаннями. 

Водночас в Арабському світі відчувається дія інтеграційних процесів – складової частини глобалізації, – що є одним з головних напрямів формування нового світового ладу, однією з визначальних тенденцій розвитку, що породжує серйозні якісні зміни.

У комплексі цих тенденцій, що становлять науковий і практичний інтерес, – процес модернізації арабських держав. Втягуючись у сучасний цивілізаційний потік, вони прагнуть здолати стан відсталості та знайти оптимальну формулу розвитку, яка б забезпечувала раціональне поєднання глобалізаційних процесів з національною культурою, релігійною ідеологією та історичною пам’яттю. Дослідження цієї теми важливе з погляду можливого вичленення для цих країн закономірностей поступального розвитку на етапі модернізації, їх екстраполяції на інші держави й регіони.

Проте міжарабська співпраця виявилася суперечливою і не принесла ефективних результатів. Тому вивчення практики становлення, розвитку, стану і перспектив інтеграційних процесів в Арабському світі та чинників, які їх визначають, у тому числі ролі політики єдиної наддержави – США, є важливим і актуальним.

Нині «арабська весна» – революційний піднесення 2010-2011 рр. у країнах Близького Сходу докорінно міняє політичний вигляд регіону і формує нові підходи до розв’язання його ключових проблем. У зв’язку з цим передбачуваність подальшого розвитку міжнародно-політичної ситуації та забезпечення стабільного миру і безпеки в регіоні виступають імперативом політики розташованих тут держав і актуальною проблемою політологічних досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського в межах напрямів наукової роботи кафедри політичних наук і міжнародних відносин «Взаємодія національних і міжнародних стратегій розвитку: регіональний аспект» (номер державної реєстрації 0111U00335).

Мета дисертації полягає в розкритті рушійних сил і механізмів формування, способів концептуального узагальнення, доктринального оформлення і методів реалізації політики США щодо інтеграційних процесів в Арабському світі.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційному дослідженні передбачається розв’язання таких завдань:

- здійснити аналіз рушійних сил, принципів, механізмів формування, етапів, змісту, методів реалізації, особливостей та протиріч політики США щодо держав Арабського світу;

- розглянути значення арабських країн у контексті здійснення американської глобальної стратегії;

- вивчити способи концептуального узагальнення й особливості доктринального оформлення регіональних напрямів зовнішньої політики Сполучених Штатів, пов’язаних з арабськими державами;

- розглянути чинники і конфігурацію коригування відносин США з арабськими країнами відповідно до нових міжнародно-політичних реалій 1990-2000-х рр.;

- проаналізувати базові основи, напрями, етапи, форми, проблеми і перспективи внутрішньоарабської інтеграції в контексті реалізації близькосхідної політики США як зовнішнього чинника впливу на регіональні інтеграційні процеси;

- розглянути арабські варіанти ісламських проектів світоустрою і показати особливості їх взаємодії з американським проектом у контексті майбутнього розвитку американо-арабських відносин та їх впливу на регіональні інтеграційні процеси;

- розглянути нову інтеграційну політику Сполучених Штатів щодо країн регіону, її можливі наслідки для економічного і політичного розвитку арабських держав;

- проаналізувати передумови, причини, особливості, хід і наслідки революцій 2010-2011 рр. в арабських країнах, їх взаємозв’язок з політикою США і наслідки для інтеграційних процесів в Арабському світі.

Об’єктом дослідження є інтеграційні процеси в арабських країнах в умовах глобалізації.

Предметом дослідження виступає політика США щодо інтеграційних процесів в Арабському світі в 1991-2011 рр.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу роботи становлять: 1. Системний підхід, що дає можливість досліджувати зовнішню політику США щодо інтеграційних процесів в Арабському світі як цілісний, складно організований і саморегульований організм, що перебуває в постійній взаємодії з міжнародним середовищем через входи і виходи системи.                 2. Принципи діалектики, що дають змогу досліджувати зовнішню політику й інтеграційні процеси з урахуванням їх внутрішньої суперечливості та мінливості. 3. Теорія «світ-системи», одним із типів якої виступає «світ-економіка», що має трирівневу структуру. 4. Теорія політичного реалізму, у рамках якого головним змістом є вивчення міждержавних конфліктів і воєн, а центральною проблемою – проблема безпеки. При цьому безпека розглядається передусім у воєнно-силовому і державно-центристському вигляді.                     5. Міждисциплінарний підхід допоміг пов’язати в єдину систему дані ряду гуманітарних наук: політології, історії міжнародних відносин, геополітики, соціології, етнології, культурології, економіки. 

На підставі вказаних підходів у дисертації використовувалися загальнонаукові і конкретні методи дослідження. Основний обсяг роботи було виконано за допомогою аналізу документів і наукових публікацій. У роботі застосовано історичний метод, що допоміг побачити процес еволюції як зовнішньополітичного курсу США, так і політики арабських держав, етапи інтеграційних процесів в Арабському світі. За допомогою проблемно-хронологічного методу певні події і явища міжнародного життя було систематизовано в часовій послідовності. Нормативно-ціннісний метод використовано для з’ясування значення конкретних чинників впливу на процес зміни американо-арабської взаємодії. Порівняльний метод був корисний для визначення спільного та особливого в політиці США й арабської інтеграції на різних етапах взаємодії, співвідношення між собою підходів дослідників. За допомогою інституціонального методу і методу структурного аналізу було розглянуто рівні розвитку регіональних інтеграційних утворень на території Близького Сходу і Північної Африки. Метод шкалювання (об’єднання ряду конкретних показників) допоміг узагальнити ці інтеграційні утворення і проаналізувати міру залученості до них кожної арабської країни. Для розгляду арабських варіантів «Ісламського проекту» світоустрою, американських інтеграційних проектів «Великий Близький Схід», «Розширений Близький Схід» і «Новий Близький Схід», подій, пов’язаних з витоками, ходом і наслідками арабських революцій 2010-2011 рр. застосовано діяльнісний, нормативно-ціннісний і функціональний методи.  

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що:

уперше:

– в українських міжнародно-політичних дослідженнях подано комплексний аналіз політики США щодо інтеграційних процесів в Арабському світі;

– систематизовано арабські регіональні інтеграційні об’єднання на підставі рівня участі в них арабських держав;

– розкрито роль США у розвитку революційних подій в Арабському світі в 2010-2011 рр.;

було вдосконалено:

– розуміння форм і методів реалізації політики США щодо арабських країн;

– уявлення про домінуючі тенденції в інтеграційних процесах на території Близького Сходу і Північної Африки;

– розуміння міри відповідності арабських теоретичних концепцій інтеграції сучасному рівню міжнародної взаємодії в умовах глобалізації;

– дослідження особливостей арабської інтеграції та її практичного прояву у формі регіональних об’єднань;

 набули подальшого  розвитку:

– дослідження зовнішньої політики США як специфічного чинника, що заважає розвиткові внутрішньоарабської інтеграції;

–       вивчення американських моделей інтеграції арабських країн;

– аналіз нових тенденцій, що характеризують процес ісламського відродження на сучасному етапі та їх вплив на американську політику;

– знання про сучасне політичне і соціально-економічне становище країн Північної Африки і Близького Сходу.

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання організаціями та відомствами, пов’язаними з формуванням та реалізацією зовнішньої політики України, для розуміння змісту й особливостей зовнішньої політики США щодо арабських країн, їх інтеграційних об’єднань, для прогнозування сценаріїв розвитку подій на Близькому Сході. Результати дослідження також можуть бути використані у викладанні нормативних і спеціальних курсів з напрямів «Політологія», «Міжнародні відносини», «Всесвітня історія».

Особистий внесок здобувача. Основні положення, результати дисертаційного дослідження, тексти опублікованих статей підготовлені автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні ідеї дисертаційного дослідження пройшли апробацію у вигляді доповідей на міжнародних і регіональних конференціях та семінарах, зокрема на: міжнародній науковій конференції «Современный мировой порядок и интеграционные процессы на постсоветском пространстве» (Ялта, 6-9 лютого 2008 р.), науковому семінарі «Международные отношения в  XX-XXI веках и внешняя политика Украины» (Сімферополь, 26 лютого 2008 р.), міжнародній науковій конференції «Черноморская безопасность: крымское измерение международных тенденций» (Ялта, 16 вересня 2008 р.), науковому семінарі «От Версаля до Ялты: Первая мировая война и трансформация системы международных отношений» (Ялта, 11 листопада 2008 р.), науковому семінарі «Ялта 1945 года и далее: государства и народы Черноморского региона в мировой политике» (Ялта, 10 лютого     2009 р.), міжнародній науковій конференції «Черноморская безопасность в условиях мирового кризиса: крымское измерение» (Ялта, 12 травня 2009 р.),   III міжнародній науково-теоретичній конференції «Социально-политические и культурные проблемы современности» (Сімферополь, 26 березня 2010 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании, 2010» (Одеса, 20-27 грудня 2010 р.), міжнародній науковій конференції «Лазаревские чтения» «Причерноморье. История, политика, география, культура» (Севастополь, 12-13 жовтня 2011 р.).

Публікації. Основні положення та ідеї дисертації подано у 8 публікаціях, чотири з яких надруковані у наукових фахових виданнях та відображають основні наукові результати дослідження, чотири – в інших виданнях.

Структура дисертації визначається метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 245 стор., з них основний текст – 215 стор., список використаних джерел українською, російською, англійською та арабською мовами – 310 найменувань на 30 стор.