ОБЛІК І АУДИТ РЕЗЕРВІВ КАПІТАЛУ: МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ :

Краткое содержание

Актуальність теми. Функціонування суб’єктів господарювання направлене на пошук шляхів підвищення прибутковості, а для отримання прибутку, в свою чергу, передбачається наявність капіталу, котрий відомими економістами розглядався як вартість, що приносить додану вартість, накопичене багатство, частина багатства, що бере участь у процесі виробництва. В ринкових умовах господарювання та інтеграції української економіки до світової капітал виступає в ролі інвестиційного ресурсу, накопиченої цінності та є джерелом отримання доходу. З метою забезпечення стабільного розвитку ї протидії зовнішнім факторам, суб’єкти господарювання вимушені здійснювати пошук ефективних методів стабілізації шляхом формування діючої системи страхування від непередбачуваних ситуацій. Для формування такої системи, виходячи із змісту принципу безперервності функціонування, суб’єктам господарювання доцільно резервувати частину капіталу на майбутнє. Внаслідок економічної та політичної ситуації в Україні та світі спостерігається зниження фінансової стійкості торговельних підприємств через недостатній обсяг резервів капіталу як складової власного оборотного капіталу. Частка резервного капіталу в середньому складає лише 7%, тоді як рівень інфляції досягає 22%. Така проблема супроводжується, по-перше: недосконалістю нормативно-законодавчої бази з проблеми обліку процесу резервування капіталу; по-друге, відсутністю мотивації у власників через втрату прибутку, яка часто обертається великими втратами через турбулентність економічних процесів. Якщо ж фактично таке резервування відбувається, то економічні оцінки їх наслідків не проводяться.

 Найбільш складним у цьому є обліково-аналітичне забезпечення процесів формування та використання резервів капіталу на торговельних підприємствах, створення інформаційних потоків внутрішньої та зовнішньої звітності для проведення їх аудиторських перевірок та нормативно-правового регулювання.

Вивчення наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених дозволило дійти висновку, що дискусії, пов’язані з дослідженням проблем організації та методології обліку та аудиту облікових резервів, посідають незначне місце в теорії та практиці, але за останні три роки набувають все більшої актуальності. Вагомий внесок у розв’язанні цієї проблеми зробили як вітчизняні вчені-економісти: Ф.Ф. Бутинець, Ю.А. Верига, С.М. Дячек, Л.М. Кіндрацька, М.О. Козлова, Я.Д. Крупка, Н.М. Малюга, Є.В Мних, Ю.І. Осадчий, В.М. Пархоменко, Л.В. Руденко, В.С. Терещенко, Л.В. Чижевська, І.Й. Яремко, так і зарубіжні: Й. Бетге, П. Цьомпа, І.М. Агєєв, І.Б. Бєлозєрцева, А.А. Єфремова, В.Г. Дорогостайський, Ж.В. Загоруйко, О.М. Ісаєнко, Л.А. Мельникова, В.В. Нарежний, Н.Г. Новічкова, С.В. Романова, І.Б. Русієва, Я.В. Соколов, В.І. Ткач, Н.В. Хорохордіна та інші вчені. Проте, категорія “резерви капіталу” зустрічається лише в працях І.Й.Яремко у вигляді антиципаційного капіталу.

Дискусійність багатьох теоретичних положень, практична значимість обліку і аудиту резервів капіталу, недостатній рівень їх дослідження з погляду сучасних потреб управління потребує виокремлення проблемних питань, які стосуються сутності резервів капіталу, їх класифікації, методики формування та відображення в обліку, документального оформлення операцій, пов’язаних з рухом резервів капіталу, розкриття інформації щодо досліджуваної категорії у системі звітності, методичних та організаційних підходів щодо проведення аудиторської перевірки резервів капіталу.

Актуальність, практичне та теоретичне значення дослідження зазначених проблем, а також необхідність пошуку шляхів удосконалення обліку і аудиту резервів капіталу торговельних підприємств в умовах формування ринкових відносин обумовили вибір теми та напрямок дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до планів науково-дослідних робіт кафедри бухгалтерського обліку і аудиту Полтавського університету споживчої кооперації України за темами: “Удосконалення бухгалтерського обліку та аудиту в умовах переходу до міжнародних та національних стандартів” (номер державної реєстрації 0106U006562), за якою автором проведено дослідження розвитку системи резервування в Україні та зарубіжних країнах відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності; “Бухгалтерський облік в управлінні підприємством” (номер державної реєстрації 0105U008468), за якою особистий внесок автора полягає в розробці шляхів удосконалення організації та методики обліку резервів капіталу, розкриття інформації щодо резервів капіталу у внутрішній звітності підприємства (довідка № 45-102/14-1 від 11.09.2008р).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення обліку і аудиту резервів капіталу на торговельних підприємствах.

 Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

·       дослідити сутність резервів капіталу як окремої облікової категорії, що характеризує ступінь фінансової стійкості суб’єкта господарювання до впливу зовнішніх факторів;

·       визначити засади формування резервів капіталу на торговельних підприємствах та провести оцінки їх стану;

·       розробити науково обґрунтовану класифікацію резервів капіталу для цілей бухгалтерського обліку і аудиту;

·       удосконалити обліковий процес щодо резервів капіталу та його документальне супроводження;

·       виділити фінансовий та податковий аспекти обліку резервів капіталу підприємства;

·       розробити пропозиції щодо удосконалення структури діючих форм звітності в частині відображення інформації щодо резервів капіталу з метою забезпечення користувачів повною, правдивою та неупередженою інформацією;

·       удосконалити процес аудиторської перевірки резервів капіталу шляхом визначення основних організаційних та методичних підходів до її проведення та визначити основні напрями використання сучасних комп’ютерних інформаційних систем при проведенні аудиту.

Об’єктом дослідження виступають резерви капіталу та їх облік і аудит на торговельних підприємствах України.

Предметом дослідження виступає організація та методологія обліку і аудиту резервів капіталу на торговельних підприємствах з урахуванням вимог національних та міжнародних стандартів з питань обліку і аудиту.

Методи дослідження. При дослідженні методологічних та організаційних аспектів обліку і аудиту резервів капіталу торговельних підприємств використовувались методи індукції та дедукції – для визначення загальних тенденцій розвитку процесу резервування капіталу; методи теоретичного узагальнення і порівняння – для розкриття сутності “резервів”, “забезпечень”, “регулятивів”, “резервів капіталу” як об’єктів обліку і аудиту; методи причинно-наслідкового зв’язку та абстрактно-логічний метод – для удосконалення класифікації резервів капіталу та методики їх аналітичного та синтетичного обліку; спостереження – для визначення стану процесу резервування капіталу на торговельних підприємствах.

Інформаційною базою дослідження є зaконодaвчі тa нормaтивно – прaвові aкти, укaзи Президентa, постaнови Кaбінету міністрів Укрaїни, діючі положення (стaндaрти) бухгaлтерського обліку, прaці вітчизняних і зaрубіжних вчених з теорії, оргaнізaції тa методики обліку і aудиту резервів кaпітaлу. Під чaс дослідження використaно стaтистичну інформaцію торговельних підприємств, періодичні видaння, матеріали науково-практичних конференцій тa влaсні публікaції aвторa.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розроблених автором науково обґрунтованих рекомендаціях та пропозиціях щодо удосконалення обліку і аудиту резервів капіталу.

До найбільш суттєвих теоретичних та практичних результатів, які мають наукову новизну і характеризують особистий внесок автора, слід віднести:

вперше одержано:

-  визначення резервів капіталу як облікової категорії у вигляді антиципацій цільового характеру, що створюються відповідно до потреб і вироблених національних принципів корпоративного управління, установчих документів та призначені для здійснення обов’язкових виплат, покриття передбачуваних та очікуваних витрат, усунення наслідків надзвичайних подій і забезпечення таких умов функціонування підприємства, які задовольняють його власників. Це дозволяє отримати інформацію про наявність власних резервів капіталу підприємства для забезпечення безперервного функціонування суб’єкта господарювання;

-  розроблено організаційні та методичні підходи щодо проведення аудиту резервів капіталу торговельних підприємств шляхом розробки поетапних аудиторських процедур та робочих документів аудитора, що дозволить чітко визначати основні напрями аудиторської перевірки резервів капіталу на кожному її етапі;

удосконалено:

- класифікацію резервів капіталу торговельного підприємства відповідно до можливостей обліку і аудиту їх формування та використання, яка побудована за такими ознаками: за джерелом формування, за обов’язковістю формування, за можливістю виявлення, за об’єктом бухгалтерського обліку, за метою формування, за способом формування, за залежністю від фінансового результату, за періодом формування, за строком використання, за порядком відображення в балансі, за класифікацією рахунків, за функціональним призначенням, по відношенню до балансу, за нормативно - правовим регулюванням;

-  методику обліку резервів капіталу торговельних підприємств шляхом реформування системи рахунків та введення додаткових субрахунків до діючого Плану рахунків, що дасть можливість отримувати деталізовану інформацію про формування та використання кожного резерву капіталу окремо;

- порядок документального оформлення формування і використання резервів капіталу шляхом застосування розроблених форм первинних документів для обліку резервів майбутніх витрат і платежів, що підвищить аналітичність та оперативність формування відповідної внутрішньої звітності;

-  структуру діючих форм фінансової звітності – балансу, звіту про власний капітал та приміток до річної фінансової звітності, для надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про стан резервів капіталу;

- класифікатор типових порушень при веденні обліку резервів капіталу, використання якого забезпечує аудиторів інформацією, яка буде впливати на визначення ступеню аудиторського ризику;

дістало подальшого розвитку:

- застосування комп’ютерних інформаційних систем при проведенні аудиту резервів капіталу;

- визначення поняття “забезпечення” як складової резервів капіталу пасивного характеру, створені відповідно до вимог чинного законодавства та внутрішніх документів у вигляді операційних витрат, шляхом прогнозних розрахунків для рівномірного покриття очікуваних майбутніх витрат; поняття “резерв сумнівних боргів” як резерви капіталу активного характеру, створені відповідно до вимог чинного законодавства у вигляді інших операційних витрат для уточнення вартості статей активу балансу;

-  методичні підходи до визначення оцінки системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю резервів капіталу при проведенні аудиторської перевірки.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці  рекомендацій щодо удосконалення діючої методики обліку і аудиту резервів капіталу. Впровадження запропонованих рекомендацій у практичну діяльність суб’єктів господарювання забезпечить підвищення аналітичності облікової інформації та сприятиме ефективному формуванню та використанню резервів капіталу в практичній діяльності суб’єктів господарювання.

Результaти впровaдження і пропозиції, що виклaдені в дисертaційній роботі впровaджені нa ТОВ “Будмакс” (довідка № 343 від 29.07.2008 р.) та ТОВ “Січень-Аудит” (довідка № 15 від 17.07.2008 р.) тa знaйшли зaстосувaння у нaвчaльному процесі Полтaвського університету споживчої кооперaції Укрaїни при виклaдaнні дисциплін “Бухгалтерський облік”, “Фінaнсовий облік”, “Податковий облік”, “Оргaнізaція і методикa aудиту”, “Звітність підприємствa” (довідка № 45-101/14 від 04.09.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним завершеним науковим дослідженням. Подані до захисту рекомендації та пропозиції розроблені автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та дістали схвалення на ІІ Міжвузівській науковій конференції “Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: традиції, проблеми, перспективи”, присвяченій пам’яті д.е.н., проф. О.С. Бородкіна (м. Київ, 21–22 березня 2004 р.); Другій міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 8–10 лютого 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих учених “Методика обліку, аналізу і аудиту в контексті світової та вітчизняної практики її вдосконалення” (м. Київ, 20–21 квітня 2005 р.); ІV Міжвузівській науковій конференції “Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: традиції, проблеми, перспективи”, присвяченій пам’яті д.е.н., проф. О.С. Бородкіна (м. Київ, 26–27 березня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Обліково-аналітичні системи: глобальний і національний аспекти”, (м. Полтава, 16–17 травня 2006 р.); Всеукраїнській науковій конференції “Становлення облікової політики в Україні” (м. Тернопіль, 18–19 травня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Облік і контроль на підприємствах АПК: стан та перспективи розвитку” (м. Київ, 4–5 жовтня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми економіки - 2007” (м. Київ, 13–14 грудня 2007 р.); Міжнародній науковій конференції “Традиції та інновації в кооперативному секторі національної економіки” (м. Москва, 6–7 лютого 2008 г.); Міжнародній науково-практичній конференції “Наукова думка інформаційного століття” (м. Прага, 16–17 березня 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Моделювання систем і процесів обліку, аналізу та аудиту” (м. Київ, 10–11 квітня 2008 р.).

Публікації. Зa результaтaми дослідження опубліковaно в 16 нaукових прaцях зaгaльним обсягом 4,42 друк. aрк. (з них у співaвторстві 0,2 друк. aрк.), з них: у фaхових видaннях – 5 нaукових прaць зaгaльним обсягом 2,23 друк. aрк., у склaді монографії – 1 стaття обсягом 0,4 друк. aрк. у співaвторстві (з них нaлежить aвтору 0,2 друк. aрк.), в інших – 2 стaтті обсягом 0,71 друк. aрк.,  8 тез доповідей  у мaтеріaлaх конференцій зaгaльним обсягом 1,08 друк. aрк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 214 найменувань, 22 додатки. Зміст дисертації викладено на 238 сторінках, у тому числі основного тексту 181 сторінка, включаючи 20 таблиць, 18 рисунків, 11 формул.