БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК І КОНТРОЛЬ РУХУ ПАСИВІВ ПІДПРИЄМСТВА: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито його значимість для розвитку науки і практичної діяльності, відображено зв’язок теми з науковими планами й програмами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, охарактеризовано гіпотезу та методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення, характер апробації результатів та особистий внесок здобувача.

В першому розділі “Пасив бухгалтерського балансу: гносеологія дослідження” розкривається сутність капіталу як балансової рівності в системі бухгалтерського обліку; сформульовано бухгалтерський аспект сутності капіталу; проведено порівняльний аналіз балансів підприємств різних економічних систем для визначення їх найбільш оптимальної моделі; розглядаються проблеми сутності бухгалтерського балансу і сформовано вектори його інтерпретації; здійснено удосконалення структури пасиву, яка враховує інтереси суб’єктів економіки.

Обґрунтовано, що пасиви призначені для забезпечення інформацією власників працюючих держави для контролю стану та зміни розмірів самих пасивів, з метою впливу цих змін на діяльність підприємства вцілому; виявлено обсяги потреб в інформації, яка цікавить користувачів про рух пасивів, що дає змогу розробити теорію та методологію ведення обліку руху пасивів протягом усього життєвого циклу підприємства.

А1

Капітал підприємства має одну вартість, що відображається двічі: з одного боку, як внесений об’єкт – актив, а з іншого боку, належність власнику – пасив. Тобто в рівній мірі при внесенні майна в діяльність підприємства буде зростати вартісна оцінка прав власності на це майно, що можна відобразити формулою
А = П, або А = k × П, де k – коефіцієнт, який завжди дорівнюватиме 1, А – актив,
П – пасив (рис. 1). Сутність капіталу в економічному аспекті розглянуто як активи, що задіяні у господарському процесі, в юридичному – як належності цих об’єктів або права власності на них конкретному суб’єкту, що дозволяє сформувати бухгалтерський аспект, який поєднує в собі попередні два і відображає нерозривну взаємодію між ними