ЕКОНОМІЧНІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади регулювання ринку праці" на основі дослідження змісту основних теорій і концепцій функціонування та регулювання ринкової економіки та ринку праці дисер­тант дійшов висновку щодо відсутності на сьогодні узгодженої концепції, яка б адекватно відображала реальні процеси на ринку праці України і яку можна було б використовувати для формування й розвитку економічних та інституційних засад його регулювання. Встановлено, що концептуально процеси регулювання зайнятості населення знайшли відображення в різних економічних теоріях. Виходячи з цього, дисертантом в основу системи регулювання ринку праці покладено теоретичні положення: кейнсіанської теорії зайнятості стосовно ролі держави в регулюванні сукупного попиту, насамперед інвестиційних витрат і споживання, відсоткової ставки за пози­ками; класичної і монетарної концепцій щодо необхідності врахування ефекту витіснення при координації кредитно-грошової і бюджетно-фіскаль­ної політики; теорії економіки пропозиції у частині надання більшого значен­ня для розширення зайнятості сукупної пропозиції, сприяння розвитку підприємництва шляхом зниження податкового тиску; теорії раціональних очікувань щодо посилення уваги до прогнозування реакції людей у відповідь на зміну державної політики, а також до зміцнення зв'язків мікро- і макроекономічної політики; теорії суспільного вибору, згідно з якою має формуватися механізм протидії прийняттю некомпетентних та деструктив­них рішень державними органами та лобіюванню приватних інтересів певних фінансово-олігархічних груп.

Використання структурно-функціонального аналізу дало змогу обґрунтувати системний підхід до економічних та інституційних засад регулювання ринку праці, що дозволяє, по-перше, забезпечити їх системну єдність, по-друге, здійснити поелементне дослідження функцій, структур, змісту і зв'язків кожної підсистеми окремо.

Доведено, що процеси, які відбуваються на ринку праці, визначаються не лише рухом його внутрішніх елементів – попитом, пропозицією і ціною робочої сили, а й впливом зовнішніх макроекономічних чинників, перш за все сукупного попиту і сукупної пропозиції. Виходячи з цього, у дисертації основними елементами економічної підсистеми регулювання ринку праці визначено: інвестиції; відсоткову ставку за кредитами; податки; чистий експорт; споживчі витрати; розвиток підприємництва.