ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ (НА ПРИКЛАДІ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ)

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і               завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження викладено наукову новизну, висновки, практичне значення одержаних результатів, а також наведено особистий внесок здобувача і дані про апробацію результатів дослідження та публікації.

У першому розділі «Теоретико-концептуальні підходи до вирішення проблем формування інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки промисловості» удосконалено понятійно-категоріальний апарат теорій економіки та управління національним господарством і економічною безпекою, шляхом тлумачення поняття інформаційний потенціал забезпечення економічної безпеки промисловості, як сукупності інформаційних ресурсів, резервів, можливостей, що забезпечують не лише врівноваженість реального сектору економіки до різноспрямованих загроз, але й побудову реального сектору економіки інформаційного типу. Визнано, що науково-прикладне завдання щодо формування ІПЗЕБ у промисловості є малодослідженим у теорії економіки та управління національним господарством. Здійснено дефініційне визначення базових понятійно-категоріальних понять теорії управління розвитком СП для вибору оптимальних способів дослідження масштабів розвиненості інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки у промисловості України та прикладного інструментарію для його ідентифікації. Обґрунтовано доцільність, вирішення інформаційно-інтелектуальних завдань з управління забезпеченням ЕБ за шістьма етапами здійснення теоретико-концептуальних, технологічних і економетричних процедур, а саме: етап 1 – удосконалення змісту категоріального апарату теорії формування інформаційного потенціалу, а за результатами дослідження – траєкторій розвитку галузей промисловості, наслідків реалізації різних стратегій в Україні;  етап 2 – обґрунтування доцільності реалізації прогресивних управлінських і техніко-технологічних рішень щодо упередження екзогенних загроз і ендогенних ризиків; етап 3 – після визначення сутності та спрямованості прогресивних заходів і упереджуючих реальні загрози процесів здійснення їхнього комплексного аналізу для встановлення найбільш дієвих та ранжування за значимістю і термінами реалізації; етап 4 – здійснення економетричних і емпіричних процедур у контексті ідентифікації параметрів і порогових меж стійкості економічного об’єкта з метою виділення суті такого явища, як управління формуванням і використанням ІПЗЕБ; етап 5 –моделювання економічних процесів, формування та нарощення ІПЗЕБ промисловості, побудова лінійки ідентифікації масштабів розвиненості ІПЗЕБ для оцінювання стану промисловості; етап 6 – розроблення рекомендацій, засобів та формування політики реагування на загрози на різних рівнях управління відповідно до потенційного ступеня загроз процесам формування, нарощення та використання ІПЗЕБ.

Запропоновано концептуальну модель дослідження та засади формування, нарощення та використання ІПЗЕБ із застосуванням методологічних основ формалізації структурних матриць та з врахуванням інвестиційного, інноваційного та управлінського потенціалів забезпечення економічної безпеки.

Сформовано та обґрунтовано етапи розв’язання інформаційно-інтелектуальних завдань із досягнення результативності УЗЕБ, а саме: розвиток категоріального апарату теорії ЕБ, за результатами аналізу макропоказників і рівня потенційних загроз для уточнення структури ЕБ та визначення місць і обсягів нераціональних втрат; обґрунтування доцільності реалізації прогресивних управлінських і техніко-технологічних рішень із упередження екзогенних загроз і ендогенних ризиків; комплексний аналіз заходів та процесів протидії негативним впливам на використання інформаційного потенціалу; розроблення стратегічного інструментарію – політики реагування на загрози на різних рівнях управління.

У другому розділі «Діагностика масштабів розвиненості інформаційного потенціалу промисловості та його місце в системі забезпечення економічної безпеки» сформовано інформаційно-аналітичну базу даних для ідентифікації параметрів результативності управління стратегічними змінами та масштабами розвиненості базових компонент нарощення ІПЗЕБ у промисловості.

Здійснено діагностику підсистеми формування ІПЗЕБ; досліджено інноваційну здатність промислових підприємств і технологічну конкурентоспроможність промисловості України відповідно до вимог забезпечення ефективності освоєння наявного інформаційного потенціалу; побудовано систему порівняльних показників для аналізу системно-універсальних домінант РПК з використанням методики оцінювання ефективності УЗЕБ та масштабів ІПЗЕБ.

З використанням обґрунтованого в роботі економетричного підходу до ідентифікації структурно-динамічних змін у промисловості, а також у межах окремих виробничо-економічних систем установлено та оцінено вагомість впливу на результативність УЗЕБ найвагоміших регресорів системно-універсальної природи з метою добору детермінант активізації процесів формування, нарощення і раціонального використання ІПЗЕБ. Доведено, що обчислені значення базових макропоказників (табл. 1) можна використовувати для розрахунку масштабів розвиненості ІПЗЕБ промисловості при інкорпорації структурних моделей обчислення до усталених модельних рішень з використанням коефіцієнта вагомості, обчисленого за парним коефіцієнтом кореляції; встановлення якісних ознак реального сектору та його здатність до генерування системних властивостей щодо сталого розвитку; визначення пріоритетних об’єктів докладання зусиль суб’єктами управління промисловістю.