У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, визначено мету та завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження, викладено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів і їх апробацію, наведено кількість та обсяг публікацій за результатами дослідження.
У першому розділі “Теоретичні основи управління логістичними витратами на підприємстві” досліджено сутність таких понять як: “логістика”, “логістичні витрати”, визначено їх особливості, досліджено організацію управління логістичною діяльністю на вітчизняних підприємствах. Проведене в дисертації дослідження наукових розробок вітчизняних та зарубіжних учених надало змогу виявити, що на сучасному етапі розвитку економіки існує безліч підходів до визначення поняття “логістика”, тому автором виокремлено основні з них і запропоновано визначення логістичної діяльності підприємств, яка комплексно охоплює планування і управління матеріальними та інформаційнимипотоками, включаючи не лише виробництво (рух потоків сировини, і матеріалів, комплектуючих та виробів під час їх виготовлення), але і сферу управління збутом з метою забезпечення конкурентоспроможності продукції на ринку. Різноманіття визначень понять логістики можна пояснити тим, що об’єкт логістики можна розглядати з наукової точки зору, з позиції менеджера по плануванню і управлінню, з позиції фінансиста, чи маркетолога. Другою з причин є те, що кожне підприємство прагне виконати різні за масштабами завдання, які стосуються збуту, перевезення і складування товарів. Третя причина полягає у різноманітності функціональних напрямів діяльності у внутрішньому середовищі системи. Четвертою причиною є різні підходи і рівні досліджень проблем логістики у різних країнах.
Щоб вижити в умовах кризи в даний час керівники багатьох українських підприємств (компаній) приходять до висновку про необхідність стратегічного підходу до управління. Потреба в стратегії, що є синтезом сильної ділової ідеї і набору реальних дій, здатних привести цю ділову концепцію до створення реальної конкурентної переваги почала здійснюватися в останні роки. Проблема виграшу в конкурентній боротьбі завжди була і буде актуальною до того часу поки існує ринкова економіка, якій властиві і проблеми перевиробництва, і подальше виникнення кризи у фінансовій і виробничій сфері. У останні десятиліття в економічно розвинених країнах сформувався стратегічний підхід до конкуренції, в основі якого лежать принципи роботи підприємства в постійно змінних зовнішніх умовах невизначеності і ризику. Сьогодні не можна не враховувати такі чинники, як політичну і економічну нестабільність, високий рівень корупції, роздратування населення. Стає зрозуміло, що часто неможливо передбачити тенденції ходу реформ і, відповідно важко сформулювати стратегію підприємства, що працює в такому зовнішньому середовищі. Все це приводить до створення ситуації в економіці на мікрорівні, що характеризується одночасним зародженням багатьох нових сфер і радикальним перетворенням старих, яке часто порівнянне з процесом виникнення.
Щоб логістика розвивалась в Україні, важливо стимулювати її практичне застосування. Для цього необхідно:
– по-перше, сформувати правову юридичну базу щодо проблем логістики, яка в даний час відсутня, також створити центри підготовки кваліфікованих спеціалістів;
– по-друге, стабілізувати економіку країни, тому, що загальна економічна криза, незавершеність вирішення питання власності, скорочення обсягів виробництва, інфляція гальмують будь-які новації;
– по-третє, логістичний підхід передбачає проведення кардинальних змін у структурі підприємства, перехід до більш гнучких організаційних структур, створення спеціалізованих логістичних центрів і служб, залучення кваліфікованих спеціалістів, що вимагає значних фінансових вкладень;
– по-четверте, розробити механізм управління логістичними витратами на підприємствах.
Проаналізувавши вітчизняну та зарубіжну літературу відмічено, що основною задачею логістики є оптимізація логістичних витрат. Варто відзначити те, що єдине визначення логістичних витрат, їх структура і класифікація на сьогодні відсутнє. Автор схиляється до думки про комплексний підхід до класифікації логістичних витрат і про необхідність систематичного обліку їх з врахуванням цілей дослідження. Тобто, з точки зору управлінського обліку доцільно використовувати поділ витрат за елементами згідно з планом рахунків і за формами та місцем виникнення. А коли за мету стоїть завдання про прийняття комплексних логістичних рішень то потрібно враховувати всі можливі зміни у складових логістичних витрат, а також наслідки їх впливу.
Аналіз нормативних джерел з обліку витрат дозволили автору впорядкувати і виділити витрати, що мають логістичний характер: 1) які входять до собівартості реалізованої продукції; 2) витрати, які не включено до собівартості реалізованої продукції (відшкодовуються за рахунок валового прибутку та інших операційних доходів).
Сформовано систему управління логістичними витратами підприємства, яка є однією із підсистем загальної системи управління підприємством на основі формування алгоритму заходів щодо прийняття рішень про розмір і рівень логістичних витрат.
Обґрунтовано необхідність розробки механізму, який би дозволив постійно контролювати логістичні витрати, вчасно реагувати на зміни зовнішнього середовища, бути гнучким до зміни стратегії розвитку підприємства.
У другому розділі “Аналіз стану логістичного управління на промислових підприємствах” проаналізовано стан та загальні тенденції логістичного управління машинобудівних підприємств машинобудівної галузі Хмельниччини, яка за обсягами виробництва займає в області третє місце, після виробництва та розподілення електроенергії та харчової промисловості, а також є важливим фактором економічного зростання.
Проведений аналіз машинобудівної галузі Хмельницької області протягом 2001–2011 років дає можливість охарактеризувати ситуацію, яка склалася в регіоні, як таку, що потребує модернізації виробництва та використання новітніх технологій.
За результатами опитування працівників апарату управління машинобудівних підприємств Хмельниччини можна відзначити негативні чинники впливу на виробничу діяльність:
– недосконалість та постійні зміни в податковому законодавстві України;
– нестабільність економічної та політичної ситуації в країні;
– відсутність механізму державного стимулювання вітчизняного виробника;
– низька платоспроможність споживачів.
– нестача кваліфікованих кадрів;
– недостатня платоспроможність споживачів продукції.
Наслідком впливу перерахованих чинників є зменшення обсягів виробництва продукції. Для більш детального дослідження було обрано чотири машинобудівні підприємства Хмельницької області: ПАТ ХЗКПО “Пригма-Прес”, ПАТ “Укрелектроапарат”, ПАТ “Красилівський машинобудівний завод”, і ДП “Новатор” та проведений аналіз основних їх показників за період з 2001 по 2011 роки.
На рис. 1 зображена динаміка логістичних витрат досліджуваних машинобудівних підприємств. Як бачимо, на всіх підприємствах за цей період помітна тенденція до їх зростання. Можна припустити, що саме приховані логістичні витрати багатьох підприємств гальмують зростання прибутковості, а існуючі можливості зменшення логістичних витрат часто не використовуються через недостатність інформації та відсутність досконалих методик для їхнього оцінювання та управління.
