ФОРМУВАННЯ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОЇ (УПРАВЛІНСЬКОЇ) ЗВІТНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, визначено мету й основні завдання, предмет, об’єкт та методи дослідження, викладено наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів та їх апробацію.

У розділі 1 «Теоретичні основи формування внутрішньогосподарської (управлінської) звітності» здійснено дослідження і систематизацію історичного розвитку внутрішньогосподарського (управлінського) обліку і звітності, зокрема визначено роль та місце внутрішньогосподарського (управлінського) обліку в системі управління промислового підприємства, розвинуто поняття внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та звітності, а також її класифікацію.

На ранніх стадіях розвитку суспільного виробництва роль звітності в системі управління була малопомітною, що пояснюється відсутністю налагоджених ринкових механізмів регулювання, а тому відсутністю потреби в інформації про рівень розвитку суспільного виробництва. На цьому етапі звітність виконувала обмежені функції інформаційного характеру для внутрішніх потреб виробництва, які не вимагають застосування спеціальних форм. За таких умовах саме єдиний бухгалтерський облік повністю задовольняв інформаційні потреби управління підприємством. І лише зі стрімким розвитком суспільного виробництва з початку ХІХ століття з’являються умови для паралельного та особистого розвитку у складі бухгалтерського обліку окремих видів звітності для внутрішніх (управлінська) та зовнішніх (фінансова) користувачів. Означене підтверджується сформованою в роботі періодизацією становлення і розвитку внутрішньогосподарської (управлінської) звітності,  яка представлена такими етапами: перехідний етап (XIX – початок XX ст.) - розвиток форм виробничої (внутрішньої) звітності; еволюційний етап (30-70-ті рр.. ХХ ст.) – розвиток форм виробничої (внутрішньої) звітності за новими концепціями обліку та становлення управлінської звітності; організаційно-методичний етап (80-ті р. ХХ ст. – теперішній час) – конвергенцією існуючих властивостей (якостей) звітної інформації до вимог економічних інтересів суб’єктів у ринкових умовах.

Доведено, що вітчизняний внутрішньогосподарський (управлінський) облік, що за змістом та охопленням економічної інформації є прототипом зарубіжного управлінського обліку, має розглядатися як система економічної інформації, складовими елементами якої є: внутрішньогосподарський (бухгалтерський) облік, економічний (управлінський) аналіз та контроль, планування, забезпечення довідковою та іншою економічною інформацією, функціями якого виступають: забезпечувальна, аналітична, прогнозна, координаційна, організаційна, мотивуюча, контрольна, що дозволяє по-різному визначати предмет, об’єкти, техніку та інструментарій внутрішньогосподарського (управлінського) та внутрішньогосподарського (бухгалтерського) обліку.

Вищеозначене дозволяє визначати внутрішньогосподарську (управлінську) звітність, по-перше, як інструмент управління господарством (засіб інформаційного забезпечення процесу управління; засіб моніторингу економічного стану підприємства) та інструмент управління інформаційним забезпеченням (засіб адаптації та моніторингу облікової системи до потреб управління), і, по-друге, елемент методу бухгалтерського обліку (засіб узагальнення (агрегації, синтезу) та надання облікової інформації), а також документ, вміст якого представляє економічну інформацію у певному наборі фактичних (історичних) та оціночних (розрахункових) показників для порівняння їх планово-нормативних та досягнутих значень. Організаційна схема формування звітності для внутрішніх потреб управління наведена на рис. 1.