ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ У СТРАТЕГІЧНОМУ ВИМІРІ

Краткое содержание

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його предмет і об'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження використання трудового потенціалу регіону»  проаналізовано теоретичні засади дослідження трудового потенціалу регіону; надано характеристику чинників використання трудового потенціалу; досліджено організаційно-економічні засади використання трудового потенціалу регіону.

Динамічний розвиток економіки будь-якої країни є неможливим без забез­печення результативності процесу формування, розвитку і використання трудового потенціалу. На основі дослідження теоретичних основ формування, збереження, розвитку, використання трудового потенціалу здійснено систематизацію теоретичних підходів до визначення сутності трудового потенціалу (табл. 1).

В результаті дослідження функціонального виявлення та структурної будови трудового потенціалу, виділення номінального (сукупність осіб, які мають наявні, у тому числі і потенційні (нереалізовані) здатності до праці, або самі ці здатності) та реального (відрізняється від номінального ступенем реалізації своєї працездатності) трудового потенціалу обґрунтовано, що для більш чіткого визначення сутності трудового потенціалу необхідно розмежувати його з такими суміжними і спорідненими поняттями, як трудові ресурси, робоча сила, економічно активне населення, людський капітал, аналізувати зміст поняття трудового потенціалу на макро-, мезо-, мікро-, номо- та нанорівнях. Обґрунтовано провідну роль регіонального рівня формування трудового потенціалу, надано визначення трудового потенціалу регіону як наявної та потенційної сукупності економічно активного населення територіально-адміністративної одиниці, яка характеризується певним рівнем сформованих трудових здібностей та об’єднана системою соціальних зв’язків на означеній території, що визначає формування загальних інтересів та характеризується комплексністю соціально-економічних умов життєдіяльності.