ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ РОЗВИТКУ ЛОКУС-КОНТРОЛЮ ПІДЛІТКІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми локусу контролю підлітків, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення здобутих результатів; наведено відомості про апробацію результатів дослідження і публікації за темою дисертації.

У першому розділі «Методологічні і теоретичні передумови дослідження локалізації контролю підлітків та його психологічних детермінант» проведено аналіз поняття локусу контролю, розглянуто теоретичні підходи щодо сутності цього феномену в роботах вітчизняних та зарубіжних науковців, окреслено його психологічний зміст. Висвітлено особливості локусу контролю в системі психологічних властивостей особистості, притаманних особам підліткового віку. В якості психологічних детермінант розвитку локалізації контролю підлітків обрано та проаналізовано стилі сімейного виховання та особистісні передумови інтернальності-екстернальності (акцентуації характеру, самоставлення тощо).

Сучасні дослідники, спираючись на концепцію Дж. Роттера, розглядають локус контролю як важливу інтегральну характеристику особистості, показник взаємозв’язку ставлення до себе та ставлення до оточуючого світу (Є.Ф. Бажин, Є. А. Голинкіна, О. М. Еткінд, І. М. Кондаков, Г. Крампен, В. І. Ксєнофонтова, Х. Левенсон, С. Р. Пантілєєв, А. Ребер, В. В. Столін та ін.), сутність якої виявляється у відповідальності (К. О. Абульханова-Славська, Л. І. Дементій, К. Муздибаєв, Д. Майєрс, А. О. Реан, В. В. Рибалка, С. Л. Рубінштейн та ін.).

Локус контролю характеризує схильність людини приписувати відповідальність за події, що відбуваються з нею, зовнішнім силам (екстернальність), або власним здібностям і зусиллям (інтернальність). Традиційно автори розуміють схильність індивіда до певної форми локусу контролю як континуум, що має на одному полюсі виражену «екстернальність», а на іншому – «інтернальність». Сучасні психологи виражають сумніви з приводу виключно односпрямованих поєднань локусу контролю в різних за типами ситуаціях. Більшості людей одночасно властиві в певній мірі і інтернальність, і екстернальність, а межа між ними є рухливою – в одних випадках домінує інтернальний, в інших екстернальний локус контролю. Літературні дані (Е. Ф. Бажин, С. А. Голинкіна, А. М. Еткінд, І.М.Кондаков, Г. Крампен, X. Левенсон, М.Н.Нилопец, Дж. Роттер та ін.) також свідчать, що інтернальність або екстернальність – це не окрема особистісна риса, а певний особистісний паттерн, цілісна комбінація певних рис.

Теоретично встановлено, що локус контролю формується в процесі соціалізації і стає стійкою особистісною якістю (І. М. Андрєєва, А. О. Реан та ін.). Відомо, що підлітковий вік являється критичним з точки зору становлення особистості (Г. О. Балл, І. Д. Бех, Л. І. Божович, Ш. Бюлер, Л. С. Виготський, Ф. Дольто, Е. Еріксон,І. С. Кон, Г. С. Костюк, Г. Крайг, Д. О. Леонтьєв, А. Є. Личко, С. Д. Максименко, Ф. Райс, Х. Ремшмідт, В. В. Рибалка та ін.). Протягом цього періоду життя повинні сформуватися складні механізми, що знаменують перехід від зовнішньої детермінації життя та діяльності до особистісної саморегуляції і самодетермінації. Саме одним із таких механізмів визнається суб’єктивний локус контролю (О. В. Алексєєва, Д. О. Леонтьєв та ін.).

Аналіз наукових досліджень свідчить про те, що на формування особистості і поведінки підлітка має вплив стабільність сімейного середовища, «якість» сім'ї, її виховна здатність (Д. Баумрінд, Г. Я. Варга, О. І. Захаров, І.Г.Кошлань, А. Є. Личко, А.О.Реан, Е. Г. Ейдеміллер ). Сім'я, що нездатна виховувати, призводить до серйозних порушень в процесі соціалізації дитини. У той же час емпіричних даних про вплив різних стилів сімейного виховання на розвиток локус-контролю підлітків явно недостатньо, що потребує проведення досліджень та поповнення теоретичних та емпіричних знань з цієї проблеми в психології.

У психологічній літературі показано, що локус контролю пов'язаний з багатьма властивостями особистості підлітка. Причому, у відповідності з поглядами відомих психологів, з одного боку, особливості локусу контролю позначаються на розвитку та прояву цих психічних феноменів, з іншого, самі ці властивості (або їх взаємодія) можуть виступати в якості детермінант локусу контролю. Серед таких властивостей виділяють акцентуації характеру, самоставлення, рівень домагань, відповідальність тощо (О. В. Алексєєва, К. В. Ведєнєєва, Л. М. Додова, К. Р. Калітієвська, Т. В. Кириченко, С. А. Кожаєва, Т. М. Кочеткова, Х. Кулас, Д. О. Леонтьєв, В. В. Назарова, Г. С. Обманова, Д. О. Циринг, Т. В. Шипелік та ін.).

Отже, теоретичний аналіз літератури дозволив розширити знання з проблематики розвитку локусу контролю, означити вікові особливості локалізації контролю підлітків, виділити спектр психологічних властивостей підлітків, які пов'язані з характеристиками локусу контролю і можуть певною мірою виконувати функцію його детермінації, показати вплив стилю сімейного виховання на розвиток локус-контролю в підлітковому віці.

Серед детермінант індивідуально-типологічних особливостей локусу контролю підлітків у нашій роботі виокремлюються і досліджуються соціально-психологічна адаптація, стилі сімейного виховання та певні риси особистості, що супроводжують прояви інтернальності або екстернальності, а саме: самоставлення, рівень домагань, акцентуації характеру, емпатія, відповідальність.

У другому розділі «Програма емпіричного дослідження локалізації контролю підлітків та його психологічних детермінант» визначено основні напрями і принципи емпіричного дослідження, викладено його програму і шляхи організації, обґрунтовано вибір груп досліджуваних підлітків, здійснено підбір психодіагностичних методик, спрямованих на діагностику певних властивостей особистості, гіпотетично пов'язаних з локалізацією контролю,надано процедуру дослідження показників локусу контролю підлітків і етапи розробки авторської методики та результати її апробації.

Програма та етапи (підготовчий, психодіагностичний, аналітичний) емпіричного дослідження особливостей локалізації контролю підлітків і його психологічних детермінант заснована на теоретичному аналізі літератури, що здійснено в розділі І. обґрунтовано вибір групи підлітків, які брали участь у дослідженні, що мало на меті стандартизацію опитувальника і основної групи. Аналіз літератури дозволив експлікувати і описати показники локусу контролю підлітків, що характерні саме для даного віку. Комплекс показників складають: інтернальність в сфері досягнень, в сфері невдач, в сфері сім’ї і стосунків з батьками, в сфері навчання і стосунків з вчителями, в сфері спілкування і стосунків з однолітками, в сфері здоров’я і хвороби, в сексуальній сфері, в сфері внутрішнього світу, в сфері майбутнього, в сфері вільного часу, розваг і захоплень. Крім того, діагностуються дві додаткові шкали: загальна інтернальність і показник схильності до самозвинувачення.

У зв’язку з тим, що при аналізі наявного психодіагностичного інструментарію, методик, які діагностують експліковані показники локусу контролю, не виявлено, виникла необхідність у розробці емпіричної процедури, спрямованої на вивчення означених компонентів локусу контролю підлітків. Отже, відповідно до завдань даного дослідження і відповідно до вимог психометрики, було створено і апробовано оригінальний «Опитувальник показників локалізації суб’єктивного контролю підлітків» – ЛСК-П (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 33971) і модифікована процедура «Розміщення себе на умовній шкалі локусу контролю». Перевірка остаточного варіанту «Опитувальника показників локалізації суб’єктивного контролю підлітків» на надійність і валідність за допомогою відомих в психодіагностиці методів розщеплювання (розподіл навпіл), повторного і паралельного тестів, підтвердила можливість його застосування і в наукових, і в практичних цілях.

Для вивчення спектру рис особистості, які вивчаються у співвідношенні з показниками локусу контролю, здійснено підбір певного комплексу адекватних меті та завданням методик. До цього комплексу увійшли: група методик, що діагностують властивості особистості підлітка, гіпотетично взаємопов'язані з локусом контролю (модифікований тест-опитувальник емпатичних тенденцій, розроблений А. Мехрабіаном і Н. Епштейном; моторна проба Шварцландера, що спрямована на вивчення рівня домагань; методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда; опитувальник самоставлення В. В. Століна і С.Р. Пантілєєва; тест-опитувальник Шмішека на визначення акцентуацій характеру підлітків; опитувальник Айзенка; 14-ти факторний опитувальник Р.Кеттелла); методика, що спрямована на діагностику дитячо-батьківських стосунків в сім'ї (опитувальник «Батьків оцінюють діти» (БОД). Дана методика є модифікацією опитувальника (АСВ) «Аналіз сімейних взаємостосунків» Е. Г. Ейдеміллера, В. В. Юстицкиса, яка була виконана І. А. Фурмановим і А. А. Алад’їним. Результати досліджень, отримані за допомогою опитувальника БОД, дозволять достатньо повно оцінити особливості як власне процесу виховання, так і причин його відхилень, з погляду самих підлітків.

У третьому розділі «Результати дослідження особливостей розвитку локалізації суб’єктивного контролю підлітків» представлено емпіричні дані, які розкривають характер взаємозв'язків локусу контролю підлітків з широким спектром властивостей особистості, що супроводжують його різні прояви і які, певною мірою, їх детермінують (кореляційний аналіз); представлено особливості групування показників, що вивчаються (факторний аналіз); надано результати диференціального аналізу психологічних особливостей підлітків, які відрізняються за інтернальністю та екстернальністю (якісний аналіз). Розглянуто особливості розвитку показників локалізації контролю у груп підлітків на протязі двох років (пролонгований підхід).

При емпіричному вивчені взаємозв’язків між показниками локусу контролю й обраним спектром рис особистості виявлені певні значимі взаємозв’язки. Встановлена наявність і додатніх (з показниками ПрІн– прийняття інших і ЕКмф– емоційний комфорт, Спр – самоприйняття,) і від’ємних (з показниками Адап – адаптивність, ескапізм і Івк – інтернальність (внутрішній контроль), Домн – прагнення до домінування) зв’язків інтернальності з показниками соціально-психологічної адаптації. Це свідчить про те, що соціально-психологічна адаптація може здійснюватися за участю і інтернальності (за рахунок самоприйняття, прийняття інших і емоційного комфорту), і екстернальності (за рахунок внутрішнього контролю, ескапізму і прагнення до домінування).

Крім того, виявлені додатні значимі зв’язки емоційного відгукування (емпатії) з більшістю показників локусу контролю. Цей факт переконує у тому, що емоційне відгукування більшою мірою пов’язане з інтернальністю, ніж з екстернальністю. Встановлено, що додатній полюс кожного показника локусу контролю співвідноситься з рівнем домагань.

При вивченні кореляційних зв’язків показників інтернальності і самоставлення встановлено, що інтернальність у сфері досягнень, у сфері сім’ї і стосунків з батьками, в навчанні і стосунках з вчителями, в галузі життєвої перспективи супроводжуються позитивним самоставленням підлітків, а інтернальність в сфері невдач, спілкування і у сексуальній сфері – негативним самоставленням, відсутністю самоповаги, впевненості в собі.

Встановлена наявність певних взаємозв’язків показників локусу контролю з показниками більшості акцентуйованих типів характеру підлітків: показник гіпертимного типу акцентуації характеру значимо додатньо пов’язаний з інтернальністю у спілкуванні, у сфері майбутнього та з загальною інтернальністю, одночасно виявляє зв’язки з екстернальністю у галузі навчання та стосунків із вчителями. Тривожний тип акцентуації характеру значимо пов’язаний із екстернальністю у сфері сім’ї і стосунків з батьками, у сексуальній сфері та у галузі життєвої перспективи і майбутнього; дистимний тип виявляє кореляційні зв’язки з екстернальністю у сфері досягнень, у сфері сім’ї і стосунків з батьками, у галузі життєвої перспективи і майбутнього та з загальною інтернальністю; педантичний тип пов’язаний із інтернальністю у сфері спілкування та з екстернальністю в сексуальній сфері; збудливий тип виявляє зв’язки із екстернальністю у сфері сім’ї і стосунків з батьками, у галузі здоров’я і хвороб та у сфері майбутнього; емотивний тип пов’язаний із інтернальністю у сфері досягнень, невдач, спілкування; застрягаючий тип демонструє наявність зв’язків із екстернальністю у галузі здоров’я і хвороб; демонстративний тип від’ємно пов’язаний на значущому рівні із показником інтернальності в області навчання і спілкування; циклотимний тип пов’язаний із інтернальністю у сфері невдач, спілкування, внутрішнього світу, у галузі життєвої перспективи і майбутнього, розваг та з загальною інтернальністю.

З’ясовано, що загальна картина зв’язків між показниками локусу контролю і факторами особистості (за Р.Кеттеллом) свідчить про перевагу від’ємних зв’язків, тобто, про більшу вираженість екстернальних тенденцій у цьому співвідношенні. Конкретно це виявляється у наступному: інтернальністьу сфері невдач співвідноситься (p > 0,01) із збудженістю (D+), залежністю від групи (Q2-) і низьким самоконтролем (Q3-); інтернальністьу сфері сімейних стосунків пов’язана із конкретним мисленням (В-) на 5% рівні і врівноваженістю (D-) на рівні 1%; інтернальність у навчанні корелює з врівноваженістю (D-), боязкістю (H-), залежністю від групи (Q2-) і низьким самоконтролем (Q3-) як на 5%, так і на 1% рівнях. Крім того, встановлено, що інтернальність в галузі здоров’я демонструє зв’язки із показником «сила «Я» (C+) і покірністю (E-); інтернальність в сфері сексу пов’язана (p > 0,05) із слабкістю «Я» (C-), покірністю (E-), слабкістю «Зверх-Я» (G-), боязкістю (H-)та підозрілістю (J+); інтернальність внутрішнього світу демонструє зв’язки з врівноваженістю (D-); інтернальність в сфері перспектив пов’язана з врівноваженістю (D-) та (Q2-) залежністю від групи; загальна інтернальність корелює (p > 0,01) із врівноваженістю (D-); показник схильності до самозвинувачення пов’язаний (p > 0,01) із схильністю до почуття провини (O+). Загалом, можна констатувати, що встановлені зв’язки між показниками локусу контролю і факторами особистості (за Р.Кеттеллом) виявляють деякі протиріччя. Ці результати можна пояснити і ступенем домінування інтернальності або екстернальності, і особливостями методик та процедур дослідження, і особливостями підліткового віку.

Стосовно стилів сімейного виховання встановлена наявність додатних значимих зв’язків показника загальної інтернальності з У+ (поблажливість) і від’ємні із У- (ігнорування потреб дитини) і З- (недостатність вимог-заборон). Це свідчить про те, що інтернальність підтримується позитивним ставленням до дитини і блокується при незадоволеності потреб в емоційному контакті, спілкуванні з батьками, при небажанні батьків встановити будь-які рамки в поведінці дитини. З’ясовано, що такі типи сімейного виховання, як надмірність вимог-заборон (З+) і надмірність санкцій (С+) більше за інших вносить свій внесок у формування екстернальності у таких сферах, як інтернальність у сфері сім’ї, навчання, здоров’я, сексу, внутрішнього світу, майбутнього та розваг.

При аналізі даних ми також застосували факторний аналіз. Перевагами факторного виду аналізу є розгляд результатів в контексті єдності, субординації, взаємозалежності та взаємодоповнюваності. В результаті групування показників локусу контролю, самоставлення, акцентуацій характеру, факторів особистості (за Кеттеллом), характеристик типів сімейного виховання методом факторного аналізу обрано чотирьохфакторну модель. Перший біполярний фактор – це «Педантичний тип акцентуації характеру – Гіпопротекція», другий – «Самовпевненість – Дистимія», третій фактор «Циклотимія – Сила «Я», і, нарешті, четвертий фактор – «Схильність до відчуття провини – Недостатність вимог-заборон». Таким чином, емпірично встановлено, що показники локусу контролю і властивостей особистості, які співвідносяться з ними, не є ортогональними, а є взаємообумовленими між собою.

У цій роботі, ми спираємось на системний детермінізм та на певні принципи системного підходу до вивчення проблеми детермінації (В. А. Ганзен, Б. Ф. Ломов, О. М. Леонтьєв, С. Д. Максименко, К. К. Платонов, С. Л. Рубінштейн, Б. М. Теплов), серед яких для даного випадку є і такі: будь-які психічні явища, їх формування та існування визначається різними типами детермінант; всі види детермінант є тісно взаємопов'язаними між собою і утворюють систему, де конкретний склад і структура системи залежить від ситуації, що склалася, від людського життя; відносини між детермінантами не є стійкими: в деяких випадках одна з них виступає передумовою, в інших – причиною, чинником; зміни в детермінантах є логічною, природною, і  необхідною умовою для розвитку суб'єкта, його психіки, поведінки. Отже, мова йде про взаємодетермінацію: з одного боку, розвиток певних властивостей особистості приводить до розвитку інтернальності або екстернальності. У такому випадку властивості особистості виступають в якості детермінант локусу контролю. З іншого боку – виникає зворотній процес – локус контролю детермінує, у певних обставинах, розвиток властивостей особистості підлітків, що пов'язані із його показниками. Саме ці міркування та результати проведеного кількісного аналізу переконують нас у можливості подальшого вивчення простору обраних в роботі психологічних характеристик підлітків, які відрізняються між собою локусом контролю.

Для вирішення поставленого завдання ми використали якісний аналіз, а саме: метод «асів» і «профілів». За допомогою даного підходу вивчені психологічні характеристики підлітків, які відрізняються між собою крайніми проявами локусу контролю, тобто, підлітків-інтерналів і підлітків-екстерналів.

Встановлено, що: а) відмінності між підлітками інтерналами і екстерналами у віці 12-13 років, які виявляються у особливостях проявів рівню домагань та соціальної адаптації, виражені слабо (майже відсутні); б) відмінності між підлітками інтерналами і екстерналами у віці 15-16 років виявлені яскравіше: успішна соціальна адаптація більшою мірою властива інтерналам в порівняні із екстерналами. Групі інтерналів властивий помірний рівень домагань, групі екстерналів – високий реалістичний рівень домагань; в) відносно емпатії до інших людей - групи екстерналів різного віку (і у віці 12-13, і у віці 15-16 років), в порівнянні із інтерналами, виявляють більш високий рівень емпатії. Це можна пояснити тим, що екстернали більшою мірою, ніж інтернали орієнтовані на довкілля, що потребує певних здібностей в оцінках, в розумінні емоцій інших.

Аналіз профілів факторів особистості підлітків (за Р. Кеттеллом), які відрізняються за типом локалізації контролю, дозволив встановити, що: а) підлітки-інтернали 12-13 років схильні до самостійності, незалежності (Е+), наполегливості, навіть характеризуються упертістю, їм властива напористість, норовливість. Їх відрізняє стійкість в інтересах, цілеспрямованість, уміння контролювати свої емоції і поведінку (С+); б) підлітки-екстернали12-13 років виявляють схильність до певної залежності від думки і вимог групи (Q2-), прагнення працювати і ухвалювати рішення разом з іншими людьми (А+), низьку самостійність (С-), орієнтацію на соціальне схвалення (E-), низьку дисциплінованість, потурання своїм бажанням, залежність від власних настроїв, невміння контролювати свої емоції і поведінку (D+), поганий самоконтроль, емоційну нестійкість, імпульсивність (Q3-); в) підлітки-інтернали 15-16 років схильні до безпечності, безтурботності (F+), їм властива самовпевненість, життєрадісність, упевненість в собі і в своїх силах, відсутність боязкості (Н+), холоднокровність, спокій, відсутність розкаяння і відчуття провини (О-), вміння справлятися зі своїми невдачами, емоційна стійкість (С+), витриманість, орієнтація на власні рішення, самостійність, прагнення мати власну думку, врівноваженість (D-); д) групі підлітків-екстерналів15-16 років властива залежність від думки і вимог групи (Q2-), прагнення працювати і ухвалювати рішення разом з іншими людьми (А+), низька самостійність, орієнтація на соціальне схвалення, поступливість, тактовність, люб'язність, залежність від думки інших, покірливість, послужливість (Е-), шанобливість, соромливість, готовність брати провину на себе (O+), експресивність, схильність легко виходити з рівноваги, схильність до емпатії, емоційної чутливості. Встановлено, що факторні профілі підлітків 15-16 років стають більш рельєфними в порівнянні з підлітками 12-13 років: з віком у всіх підлітків збільшується сила «Я» (С+) і врівноваженість (D-), що свідчить про наростання зрілості. Виявлено, що профілі самоставлення підлітків інтерналів і екстерналів 12-13 років не мають значимих відмінностей. У підлітків 15-16 років, схильних до інтернальності і схильних до екстернальності, профілі самоставлення майже «віддзеркалюють» один одного. Профіль самоставлення інтернальних підлітків (значення майже всіх його показників) розташовані у просторі додатного полюса, а профіль самоставлення екстернальних підлітків – у просторі від’ємного полюса. Це свідчить про те, що інтерналам 15-16 років властиві самоприйняття, самоповага, перевага критичності, глибоке усвідомлення себе, чесніть і відвертість, відкрите ставлення до себе: підліткам-екстерналам властива підкорення зовнішнім обставинам, і низьке очікування позитивного ставлення від інших.

При вивченні типів акцентуацій характеру у співвідношенні з локусом контролю встановлено, що емотивні, демонстративні, збудливі, педантичні, тривожні та застрягаючі підлітки більшою мірою виявили схильність до екстернального типу локусу контролю за більшістю його компонентів.

Крім того, в результаті нашого дослідження виявлено специфіку локалізації контролю, що властива особам, які виховуються в сім’ях з різними стилями виховання. Так, у підлітків із сімей зі стилем виховання «поблажлива гіперпротекція» профіль локалізації контролю, у цілому, тяжіє до екстернальності, тобто, розміщується переважно у просторі від’ємного полюса. Це можна пояснити тим, що підліток у такій сім’ї завжди знаходиться в центрі уваги, батьки некритично задовольняють його потреби і не потребують від підлітка вияву його активності, чим сприяють формуванню саме цього (екстернального) типу локалізації контролю. Специфіка локалізації контролю підлітків із сімей зі стилем виховання «домінуюча гіперпротекція» виявляється у неоднорідності прояву локалізації контролю. У цих підлітків виявлена тенденція до інтернальності в галузі міжособистісних стосунків (Іспіл+) і відносно здоров'я і хвороби (Іздор+), і тенденція до екстернальності в сімейних стосунках (Ісім-) і в галузі розваг та захоплень (Ірозв-). У підлітків – представників сімей зі стилем виховання «гіпопротекція» профіль локалізації контролю має максимальне значення за шкалою (Ідос+) інтернальності в області досягнень (підліток вважає, що сам здобув всього, що є у його житті, та і далі спроможний з успіхом досягати власних цілей), та виявляє екстернальність в сімейних стосунках (Ісім-), в галузі здоров’я (Іздор-), в навчальній діяльності і стосунках з вчителями (Інавч-) та в сфері внутрішнього світу (Івнс-). Профіль локалізації контролю підлітків із сімей з негармонійним стилем виховання «підвищена моральна відповідальність» за шкалою інтернальності відносно здоров'я і хвороби (Іздор+) знаходиться дещо вище середньої лінії ряду, а за іншими показниками – практично розташований нижче середньої лінії ряду, що свідчить про переважне виявлення екстернального типу локусу контролю. Профіль локусу контролю групи дітей з сімей з типом виховання «емоційне відторгнення» найбільш нерівномірний, різкий – високі значення одних показників існують поряд з низькими значеннями інших. Інтернальність підлітки відмічають у себе у сфері невдач (Іневд+), в спілкуванні та стосунках з однолітками (Іспіл+), в сексуальній сфері (Ісекс+) і схильності до самозвинувачення (Сзвн+). У той же час виявляють екстернальність в навчанні і стосунках з вчителями (Інавч-), в галузі здоров’я і хвороб (Іздор-), в галузі досягнень (Ідос-), життєвої перспективи, майбутнього (Імайб-), в сфері сім’ї і стосунків з батьками (Ісімі-).