СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ІНТЕГРАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ КОМАНДОУТВОРЕННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ ГРУПИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі міститься обґрунтування актуальності теми дослідження, розкривається його об’єкт і предмет, основна мета та завдання наукового пошуку, теоретико-методологічна основа дослідження, його наукова новизна, теоретичне і практичне значення, а також відомості про апробацію результатів дослідження та їх впровадження, публікації за темою дисертації та її структура.

У першому розділі «Теоретичні засади дослідження інтегративних процесів командоутворення студентської групи» здійснено теоретико-методологічний аналіз підходів до проблеми інтегративних процесів командоутворення, обґрунтовано зміст основних концепцій цього феномену в межах психологічної науки; проаналізовано специфіку командних форм групоутворення та підходи до ефективного проходження інтегративних процесів як його потенційних детермінант.

На підставі теоретичного аналізу виокремлено основні підходи до вивчення інтегративних процесів командоутворення студентської групи: суб’єктний (К. О. Абульханова-Славська, Т. Ю. Базаров, Д. Бредфорд, К. М. Гайдар, В. Л. Зливков, Е В. Сайко, О. О. Сергієнко, М. П. Сичьова та ін.), когнітивний (Г. М. Андреєва, А. В. Карпов, Р. Крачфилд, Д. Креч, Р. Солсо, Т. Г. Стефаненко, В. П. Трусов, Л. Фестингер та ін.), структурно-функціональний (Л. С. Виготський, Б. Ф. Ломов, Р. Мертон, В. А. Семиченко та ін.), системний (М. Армстронг, І. В. Блауберг, А. Л. Журавльов, Л. М. Кара­мушка, В. О. Кольцова, В. В. Третьяченко, К. В. Шорохова та ін.).

Встановлено, що поняття командоутворення розглядається як процес, що забезпечує перехід групи на більш високий рівень згуртованості (К. М. Дубовська, А.  Б. Коваленко, Р. Л. Кричевський, Г. В. Ложкін, Б. Такмен та ін.), як сукупність різних групових характеристик, що відображає ступінь інтеграції групи, тобто її цілісності (Д. Бредфорд, В. О. Ільїн, Н. С. Лівак, Г. В. Панасенко, А. В. Сидоренков, П. Танненбаум та ін.), як спеціально організовані заходи, спрямовані на підвищення групової згуртованості (В. Л. Гайда, Л. М. Карамушка, Г. Паркер, Л. В. Фаткін, О. А. Філь та ін.). Дослідження командоутворення як процесу відбувається у формі аналізу динаміки групової згуртованості, що відображає ступінь її інтегративності (О. І. Донцов, Д. Майєрс, М. І. Шевандрін та ін.). Поняття «інтегративність» використовується більшістю дослідників як синонім інтеграції, проте ними підкреслюють інтерес не до зовнішніх факторів прояви цілісності, а до якісного стану процесу інтеграції в цілому (М. Ю. Кондратьєв, В. Г. Крисько, Л. Д. Столяренко та ін.). Визначення командоутворення як сукупності групових характеристик зосереджено на складових, що відображають суттєві інтегративні ознаки команди: рівні згуртованості (Г. М. Андреєва, С. Таненбаум та ін.), групової ідентифікації (Е. Блейк, Н. Є. Завацька,Т. О. Нестік та ін.), ціннісної орієнтації особистості (Т. Д. Зинкевич-Євстигнєєва, Д. Колмен, К. Фопель та ін.), психологічної атмосфери у групі (Ю. О. Коломійцев, Е. Мелібруди та ін.). Командоутворення як спеціально організовані заходи зовнішнього цілеспрямованого впливу на групові процеси спрямовані на підвищення рівня групової згуртованості та передбачають зміну характеру взаємодії особистості і соціальної групи, соціальних відносин між суб’єктами групової взаємодії (В. О. Ільїн, Ю. В. Синягін, Т. Ю. Чернова та ін.).

Узагальнення підходів до визначення змісту командоутворення дозволяє представити його як сукупність особистісних та групових рівнів, що відображає згуртованість групи, та визначити інтегративні процеси як  провідну тенденцію якісних змін його динаміки.

З’ясовано, що важливість інтегративних процесів командоутворення для соціальних груп визначається низкою обставин: забезпечує інтенсивність психологічного обміну між суб’єктами взаємодії, допомагає адаптуватися в групі, усвідомити просоціальні ціннісні орієнтири, надає суб’єктам взаємодії групову ідентичність, визначає позитивне ставлення до групи, поліпшує психологічну атмосферу у групі, що створює відчуття психологічної безпеки, стимулює творчу та соціальну активність особистості для ефективності здійснення групових завдань (М. В. Артюшина, Л. М. Журавська, Л. А. Колесниченко та ін.). Отже, інтегративні процеси командоутворення істотно впливають на ефективність групи, а це актуалізує проблему соціально-психологічного сприяння їх ефективному проходженню.

Доведено, що інтегративні процеси командної форми організації групи можуть відбуватися стихійно протягом її функціонування як результат соціально-психологічного розвитку і завдяки методам зовнішнього цілеспрямованого впливу (спеціально організованим заходам, спрямованим на підвищення рівня групової згуртованості) (Т. Ю. Базаров, О. І. Єсипчик, Л. М. Карамушка, Н. Є. Равікович та ін.).

З’ясовано, що у разі стихійного розвитку групи досить складно надати прогноз результату, якого вона досягне, що може негативно впливати на професійне та соціальне становлення особистості (А. Л. Журавльов, Ю. П. Платонов, І. І. Сняданко та ін.). Упорядковане формування групової згуртованості потребує врахування впливових чинників цього процесу. Наведене актуалізує необхідність визначення соціально-психологічних чинників інтегративних процесів командоутворення.

Встановлено, що інтегративні процеси командоутворення студентської групи, забезпечуючи збагачення організаційного досвіду для майбутньої співпраці в професійних командах, виступають основою побудови освітнього процесу, виховної роботи, вибору стратегій взаємодії кураторів зі студентами (В. Й. Бочелюк, Л. В. Вереіна, О. І. Донцов, В. М. Струніна, Т. Ю. Чернова, М. І. Шевандрін та ін.). Отже, можна визначити поняття «інтегративні процеси командоутворення» студентської групи як сукупність процесів та характеристик динаміки групової згуртованості, групової ідентифікації в результаті її сприйняття, засвоєння індивідуально-суспільних ціннісних орієнтацій у процесі навчання, стану психологічної атмосфери групи. У дослідженні ми розглядаємо інтегративні процеси командоутворення студентської групи як систему взаємозв’язків особистісних та групових інтегративних рівнів.

Накладення ціннісно-нормативної нестійкості, що характеризує соціальний розвиток сучасної України, на суб’єктні характеристики, властиві в студентському віці (інтенсивність і якість динаміки ціннісних та ідентифікаційних процесів, щільне перехрещення індивідуалістичної та суспільної свідомості), вплинуло на згуртованість студентських груп. Адже спостерігається послаблення зв'язку студентів із соціально-груповим оточенням, розмивання консолідуючих ціннісних основ, криза процесу ідентифікації, виникнення бар’єрів взаємодії і, як наслідок, ускладнення процесу командоутворення, що заважає процесу адаптації особистості в групі й у вищому начальному закладі, розвитку організаційних, творчих та комунікативних якостей (О. Ф. Бондаренко, О. П. Гаженко, Г. М. Лактіонова, М. Д. Міщенко, І. І. Сняданко, Л. Г. Сокурянська, Ю. Л. Трофимов та ін.).

Отже, динаміка соціально-психологічних процесів у студентських групах виносить питання цілеспрямованих методів сприяння ефективному проходженню інтегративних процесів командоутворення студентської групи на перший план у вищих навчальних закладах. Ефективність такого процесу буде визначатися тим, наскільки точно визначені та враховані його основні соціально-психологічні чинники, їх взаємозв'язок і взаємозалежність.

У другому розділі «Емпіричне дослідження соціально-психологічних чинників інтегративних процесів командоутворення студентської групи» наведено процедуру емпіричного дослідження та характеристику вибірки. Обґрунтовано методи дослідження інтегративних процесів командоутворення студентської групи та виокремлено соціально-психологічні чинники, які впливають на ефективність їх проходження.

Доведено, що надзвичайно важливим параметром для визначення соціально-психологічних чинників інтегративних процесів командоутворення студентської групи, що відображає ступінь інтегративності групи, її об'єднання в єдине ціле, є групова згуртованість. Згуртованість виступає як найважливіша ознака команди, без якої не існує предмета розгляду. Оскільки з соціально-психологічної точки зору командоутворення можна визначити ступенем інтегративності групи, то саме згуртованість виступає засобом виявлення інтегративних процесів командоутворення. Тому емпіричне дослідження параметрів інтегративних процесів командоутворення студентської групи ми почали із з’ясування поглядів студентів на ступінь сформованості згуртованості групи, діагностичним критерієм якої виступає її рівень. На наступних етапах дослідження проводилося визначення прояву типу сприйняття студентами своєї групи та усвідомлення їх суб'єктного ставлення до життєвих цінностей, оцінка психологічної атмосфери у студентській групі.