ГЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КАР’ЄРНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Вступ містить обґрунтування актуальності проблеми дослідження та обраного напряму дисертаційної роботи, розкриває її об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методологічні підходи. Подано відомості про апробацію результатів дослідження, впровадження їх в практику та публікації за темою дисертації.

У першому розділі роботи «Теоретичний аналіз проблеми кар’єрного самовизначення особистості: гендерний аспект» висвітлено стан вивчення досліджуваної проблеми, проаналізовано основні підходи до визначення феномену кар’єрного самовизначення, виокремлено його змістовні та процесуальні характеристики, визначено особливості кар’єрного самовизначення у старшому (пізньому) юнацькому віці. Теоретична робота була зосереджена також на аналізі гендерних складових в структурі самовизначення, що впливають на формування Я-концепції, опосередковуючи зміст і характер кар’єрних домагань особистості.

Теоретико-методологічний аналіз феномену кар’єрного самовизначення особистості показав його новизну та недостатню наукову розробленість, що пов’язано із загальним науковим ігноруванням та недооцінкою цього важливого феномену радянською психологічною думкою. Вивченням окремих аспектів самовизначення особистості у сфері професії та кар’єри займалися В. А. Бодров, О. Ю. Булгакова, С. Г. Геллерштейн, Ю. З. Гільбух, Е. Гінзберг, М. Р. Гінзбург, Є. І. Головаха, Є. А. Клімов, І. С. Кон, А. А. Кронік, С. П. Крягжде, К. К. Платонов, A. К. Маркова, А. В. Массанов, В. О. Моляко, Н. І. Пов’якель, М. С. Пряжніков, В. В. Синявський, Д. Сюпер, Б. О. Федоришин, та інші. Аналіз існуючих концептуальних моделей самовизначення у сфері професії та кар’єри дав змогу виокремити декілька підходів до даної проблеми. Так, зі змістовної точки зору, перший зводить даний процес до вибору професії і підготовки до цього вибору (диференціально-діагностичний підхід Т. Парсонса, типологічні концепції Е. Шпрангера, Дж. Холланда та ін., напрям теорії рішень Т. Рівса, X. Томи, Д. Тіддемана та ін.). Інший підхід розглядає кар’єрне самовизначення невід’ємною та істотною компонентою професійного і особистісного становлення, об’єднуючи стадіальну теорію Е. Гінзберга, концепцію «професійної зрілості» Д. Сюпера, вчення про цілепокладання та емоційно-потребову мотивацію (С. Д. Максименко), особистісно-діяльнісний підхід (Є. І. Головаха, Є. О. Клімов, М. С. Пряжніков та ін.), аспект формування життєвих перспектив і знаходження смислів виконуваної діяльності (К. О. Абульханова-Славська, В. В. Москаленко,В. О. Татенко, Т. М. Титаренко та ін.).

Встановлено, що кар’єрне самовизначення одночасно розглядається у суб’єктивному і об’єктивному вимірах. Об’єктивно кар’єрне самовизначення пов’язане з установкою на реальне просування службовими сходами, динамікою професійного становища, що втілюється в матеріальних благах, високому соціально-економічному і професійному статусах. Інший вимір кар’єрного самовизначення втілюється у суб’єктивному відчутті успіху та професійного розвитку, що не завжди супроводжується змінами статусу чи матеріального положення. Приймаючи до уваги стратегічну сутність досліджуваного феномену, кар’єрне самовизначення розглядалося як усвідомлений вибір висхідної траєкторії професійного розвитку, що передбачає орієнтацією на досягнення високого соціально-економічного і професійного статусів, суб’єктивного почуття успішності.