У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, мету та задачі дослідження, визначено об’єкт, предмет, представлено методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі «Зв’язок мотивації та мнемічних процесів» подано огляд результатів теоретичного аналізу наукових джерел за проблемою дослідження.
Процеси пам’яті (запам’ятовування, відтворення, збереження, впізнання і забування) в реальному житті людини не відокремлені один від одного, вони постійно взаємодіють, утворюючи єдину систему пам’яті, і лише умовно можуть бути виділені для аналізу. Процесам запам’ятовування, відтворення, збереження присвячені дослідження багатьох вчених: Ф. Бартлетта, П. П. Блонського, Я. В. Большунова,С. П. Бочарової, П. І. Зінченка, Б. В. Зейгарнік, Л. Постмана, Г. К. Середи,А. О.Смирновата ін. Результатом числених досліджень є визначення залежності продуктивності процесів пам’яті від низки об’єктивних і суб’єктивних чинників: часу, який минув з моменту запам’ятовування, особливостей матеріалу, особливостей діяльності з матеріалом, характеристик особистості тощо.
Роль мотивації особистості у визначенні ефективності її діяльності (навчальної, професійної і будь-якої іншої), а також у функціонуванні процесів пам’яті, представлена у дослідженнях зарубіжних (Ф. Бартлетт, З. Фрейд та ін.) та вітчизняних (П. І. Зінченко, З. М. Істоміна, В. Я. Ляудіс, Г. К. Середа, А. О. Смирнов, О. Є. Поліванова та ін.)авторів. Значний розвиток цей напрям отримав у представників діяльнісного підходу (П. І. Зінченко, А. О. Смирнов), які розглядали зв’язок мотивації і пам’яті через особливості організації діяльності, і представників особистісного підходу (Г.К.Середа, В.Я.Ляудіс), які приділяли провідну роль у процесах запам’ятовування мотиваційно-особистісній сфері. Представниками теорії діяльності, а саме П. І. Зінченком, О. М. Леонтьєвим, А. Лурією, Г. К. Середою, А. О. Смирновим було доведено, що ефективність мимовільного запам’ятовування залежить від змісту діяльності суб’єкта. Найбільш ефективним збереження матеріалу є тоді, коли він входить до мети діяльності. П. І. Зінченко виявив, що продуктивність мимовільного запам’ятовування знаходиться в прямій залежності від характеру відношень мотиву до завдання.
Г. К. Середа вважав, що мотиваційно-смислова сфера особистості, орієнтація на майбутнє є відправною і дефінітивною характеристикою процесів пам’яті, що задає
напрямок руху інформації, організовує специфіку її сприйняття, впливає на її запам’ятовування і збереження.
Мотиваційна сфера особистості найповніше реалізується і формується в навчальній діяльності. Мотивація навчальної діяльності може бути обумовлена зовнішньою і внутрішньою мотивацією, мотивацією досягнення, соціальним і пізнавальним мотивами. Наявність пізнавальної мотивації навчання вважається однією з найважливіших психологічних умов глибокого засвоєння знань (Г. К. Cереда, Г. І. Щукін, В. А. Якунін та ін.). У ході навчання професійні мотиви входять до структури мотивації навчання, стають її невід’ємною частиною, внаслідок чого формується навчально-професійна мотивація. Висока навчально-професійна мотивація сприяє закріпленню професійно значущої інформації для використання у розв’язуванні професійних задач (І. В. Бандурка).
Ґрунтуючись на положеннях діяльнісного й особистісного підходу до пам’яті, в дослідженні було поставлене завдання вивчити мотиваційні особливості запам’ятовування та збереження наукових текстів студентами-психологами.
У другому розділі «Організація та методи дослідження» обґрунтовано та наведено характеристику методів і методик дослідження, подано розгорнуту характеристику процедури дослідження, загальну характеристику досліджуваних груп.
Для вивчення продуктивності мимовільного та довільного запам’ятовування при безпосередньому та відстроченому відтвореннях використовувалася експериментальна методика вивчення запам’ятовування наукового тексту (про теорію А. Маслоу). Вибір тексту був обумовлений необхідністю вивчення особливостей запам’ятовування та збереження саме професійного тексту.
Для аналізу відтвореного тексту застосовувався кількісно-якісний метод аналізу текстів, а саме метод блочно-схематичного аналізу.
Для дослідження навчальної мотивації особистості, ставлення до обраної професії використовувалися наступні методи: методика діагностики навчальної мотивації студентів (А.А.Реан і В.А.Якунін, модифікація Н.Ц.Бадмаєвої); особистісний опитувальник«Мотивація успіху» Т.Елерса; методика діагностики спрямованості навчальної мотивації (Т.Д.Дубовицька); суб’єктивне шкалювання для визначення ставлення, міри задоволеності обраною професією. Для підвищення надійності та вірогідності результатів дослідження були використані методи математико-статистичної обробки: методи описової статистики (середнє арифметичне, стандартне відхилення, асиметрія); методи перевірки достовірності відмінностей незв’язаних (U-критерій Манна-Уітні, непараметричний критерій КрускалаУолліса) та зв’язаних вибірок (критерій Вілкоксона); методи багатовимірної статистики (кореляційний аналіз та регресійний аналіз).
Дослідження проводилось у три етапи.
На першому етапі досліджуваним трьох груп пропонувався однаковий текст для виконання кожній групі свого завдання. Досліджувані четвертої групи мали самостійно створити текст, в якому повинні були міститися основні положення теорії А. Маслоу. Після роботи з текстом досліджувані мали його відтворити. Крім того вивчалась мотиваційна сфера досліджуваних.
На другому етапі через два тижні та на третьому етапі через місяць після першого відтворення досліджувані мали відтворити текст, з яким вони працювали (або який самостійно створювали), хоча заздалегідь не знали, що мають це зробити.
У дослідженні взяли участь 185 осіб, студентів факультетів психології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Харківського політехнічного інституту, Університету цивільного захисту України 3-х і 4-х курсів, які навчались за спеціальністю «психологія».
Виходячи з мети та задач дослідження, в загальній вибірці було виділено чотири групи за умовами завдання, пов’язаного з різним змістом діяльності. Першій групі ставилося завдання впізнати теорію і автора теорії. Другій групі – виявити, які істотні аспекти теорії А. Маслоу в тексті відсутні. Третя група виконувала мнемічну задачу. Четверта група самостійно створювала текст, в якому мала відобразити основні положення теорії А. Маслоу.
У третьому розділі «Емпіричне дослідження мотиваційних особливостей запам’ятовування та збереження професійних текстів, які запам’ятовувалися за різних умов діяльності»досліджено продуктивність запам’ятовування тексту за різних умов діяльності, виявлено мотиваційні особливості запам’ятовування та збереження професійного тексту при мимовільному та довільному запам’ятовуванні, досліджений вплив навчальної мотивації, ставлення до професії на безпосереднє та відстрочене збереження тексту.
На першому етапі діагностики навчальної мотивації та відношення досліджуваних до обраної професії були отримані наступні результати
