ЕТНІЧНІ СТЕРЕОТИПИ ЯК ЧИННИК СТРУКТУРУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОГО ПОЛЯ ОСОБИСТОСТІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет, дослідження, окреслено застосовані методи, визначено наукову новизну, практичне значення роботи, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади вивчення етнічних стереотипів у комунікативному полі особистості» викладено результати аналізу літератури з досліджуваної проблеми, узагальнено підходи до осмислення функціонування етнічних стереотипів у процесі міжетнічного спілкування. Обґрунтовано теоретичні засади вивчення комунікативного поля особистості, проаналізовано чинники його структурування, зокрема вплив етнічних стереотипів.

Найширше визнання в науці дістала аналітична модель структури спілкування, згідно з якою виділяють перцептивну, комунікативну та інтерактивну її сторони (Б. Паригін, О. Бодальов, Г. Андреєва). Залежно від дистанції міжособистісного спілкування визначають чотири основні зони, серед яких інтимне, особистісне, формальне та публічне спілкування. На комунікативну дистанцію впливають, зокрема, соціальний статус людей, що спілкуються, національно-етнічні ознаки, стать і вік комунікантів, характер їхніх взаємин.

Простір міжособових стосунків розглядають як об’єктивно-суб’єктивну систему, що об’єднує: взаємозалежності, взаємовпливи, взаєморозуміння; зворотні зв'язки; норми спілкування; соціокультурні характеристики середовища. Комунікативний простір характеризують цілісність, структурність, автономність його компонентів (В. Лабунська, Л. Орбан-Лембрик).

Більш суб’єктивним є поняття комунікативного поля особистості, яке пропонуємо розглядати як систему відносно стійких суб’єктивно значущих та взаємно спрямованих ставлень і стосунків особистості з партнерами по спілкуванню в різних сферах життєдіяльності, у результаті яких реалізуються мотиви, потреби та ціннісні орієнтації учасників спілкування. Основними характеристиками комунікативного поля є: вибірковість щодо партнерів і тем спілкування; значущість стосунків між партнерами; наступність у взаєминах на основі співвідношення образів себе і партнера; досягнення певного рівня взаємності в стосунках.

Узагальнюючи описані підходи, можна зробити висновок, що комунікативне поле особистості складається з трьох рівнів, які відображають основні сфери спілкування та діяльності людини і в яких реалізуються її основні мотиви й потреби. Інтимно-особистісний рівень характеризує особлива психологічна близькість і співпереживання партнерів, серед яких – найближче оточення індивіда. На професійно-діловому рівні партнерами по спілкуванню є колеги по роботі, керівники або підлеглі, люди, що мають спільні захоплення, належать до тих самих соціальних груп. Найбільш численним за кількістю партнерів є соціально-рольовий рівень спілкування, принцип взаємин на якому – соціабельність (знання, засвоєння та реалізація норм і вимог соціального середовища), а контакти обмежено ситуативною необхідністю. Кожний із цих рівнів може мати більше чи менше значення для особистості, а його актуальність залежить від ступеня задоволеності основних потреб учасників у процесі спілкування.

Важливим чинником вибору партнерів по спілкуванню є зміст стереотипів, зокрема етнічних. Етнічні стереотипи являють собою стійкі уявлення про представників як власного (автостереотипи), так і інших (гетеростереотипи) етносів (О. Бодальов, Е. Ериксон, А. Петровський, Б. Паригін, Г. Андреєва, В. Павленко, Г. Солдатова, Г. Келлі, М. Корнєв, Г. Оллпорт, Д. Тібо, Г. Фоманс).

Структуру етнічного стереотипу визначають як взаємозв’язок когнітивного (зміст), афективного (ставлення до об'єкта пізнання) та поведінкового (здійснення певної поведінки відносно представників етнічної групи) компонентів.

На основі узагальнення підходів до вивчення етнічних стереотипів виділено їхні основні функції: економія зусиль у повсякденному мисленні і захисті групових цінностей; захист традиційних уявлень і почуття безпеки; відтворення типових для кожного етносу властивостей; стабілізація соціальної дистанції між етносами; внутрішня організація соціальних груп; міжгрупова диференціація на когнітивному рівні; трансляція культурно-історичного досвіду.

Другий розділ «Особливості структурування комунікативного поля особистості у свідомості жителів етнічно мішаних регіонів» присвячено опису констатувальної частини емпіричного дослідження таких особливостей, розкриттю його процедури, обґрунтуванню комплексу застосованих методів та прийомів. Дослідження проводилося у 2009–2012 роках і складалося з трьох етапів.

На першому етапі було опрацьовано діагностичний інструментарій вивчення етнічних стереотипів та відібрано методики, на основі яких визначався вплив етнічних стереотипів на структурування комунікативного поля особистості. Респондентами були 310 студентів 2–4 курсів Бердянського державного педагогічного університету, Бердянського інституту підприємництва та Азовського регіонального інституту управління.

Для дослідження когнітивного компонента етнічних стереотипів використано опитувальник, сконструйований на основі методу семантичного диференціала Ч. Осгуда. За допомогою Діагностичного тесту ставлень Г. Солдатової визначено емоційно-оцінний компонент етнічних авто- і гетеростереотипів; за результатами модифікованої Шкали соціально-психологічної близькості Н. Лебедєвої досліджено ступінь близькості представників взаємодіючих культур у різних сферах комунікативного поля; Методику діагностики комунікативної установки В. Бойка обрано для визначення рівня негативної комунікативної установки представників різних етнічних груп.

За результатами факторного аналізу отриманих показників було виділено три категорії етнічних стереотипів: «ефективність – неефективність», «порядність – непорядність», «доброзичливість – недоброзичливість».

На другому етапі виявлено рівні сформованості етнічних стереотипів, розкрито їхні змістові характеристики, визначено особливості структурування комунікативного поля респондентів у процесі міжетнічної взаємодії представників чотирьох етнічних груп – українців, росіян, болгар та греків.

Опитування проводилося в Бердянському та Мелітопольському районах Запорізької області, Маріупольському районі Донецької області. Опитано такі групи респондентів: жителі етнічно українського села, що межує з етнічно російським селом; жителі етнічно українського села, що межує з етнічно болгарським селом; жителі етнічно українського села, що межує з етнічно грецьким селом; жителі етнічно російського села; жителі етнічно болгарського села; жителі етнічно грецького села. Усього опитано 711 осіб, із них українців – 373 (52,5%), росіян – 128 (18%), болгар – 111 (15,6%), греків – 99 (13,9%).

У кожній із груп опитаних ми пропонували по два види анкет. В анкетах першого типу просили оцінити представників свого та іншого етносу, із яким вони взаємодіють. В анкетах другого типу за тими самими ознаками треба було оцінити жителів свого і сусіднього села. У результаті такого розподілу сформувалися 12 груп респондентів.

За результатами факторного аналізу оцінок українців і росіян жителями українського села зафіксовано, що етнічні стереотипи категорії «ефективність – неефективність» стосовно українців виразніше актуалізуються на професійно-діловому рівні комунікативного поля. У соціально-рольовому спілкуванні важливішими є характеристики «доброзичливість – недоброзичливість». В оцінці росіян характеристики, об’єднані в категорію «ефективність – неефективність», визначають уподобання респондентів на інтимно-особистісному рівні комунікативного поля, а «порядність – непорядність» та «доброзичливість – недоброзичливість» – на соціально-рольовому рівні.

Аналіз відповідей українських респондентів, які оцінювали жителів свого і сусіднього російського села, виявив зв’язок між групою стереотипів «порядність – непорядність» і соціально-рольовим рівнем комунікативного поля. У професійно-діловому спілкуванні виділилися характеристики «ефективність – неефективність».

Таким чином, в оцінках жителів українського села, які оцінювали росіян загалом та росіян-сусідів, значущим виявився зв’язок стереотипів групи «ефективність – неефективність» і професійно-ділового рівня комунікативного поля та стереотипів «порядність – непорядність» і «доброзичливість – недоброзичливість» – і соціально-рольового рівня.

Характеристики «доброзичливість – недоброзичливість» в оцінках українцями українців і болгар виявилися індикаторами інтимно-особистісного та соціально-рольового рівнів, а стереотипи категорії «ефективність – неефективність» актуалізуються в оцінках болгар як партнерів у професійно-діловому спілкуванні. Функціонування стереотипів «ефективність – неефективність» та «доброзичливість – недоброзичливість» за результатами оцінювання жителів свого і сусіднього болгарського села відбувається на соціально-рольовому та професійно-діловому рівнях комунікативного поля.

Отже, спільними в показниках двох груп українців є взаємозв’язок стереотипів «ефективність – неефективність» та «доброзичливість – недоброзичливість» і соціально-рольового та професійно-ділового рівнів комунікативного поля.

Аналіз оцінок українців і греків дав змогу констатувати, що для українців особливості структурування комунікативного поля проявляються у зв’язках характеристик «доброзичливість – недоброзичливість» з індикаторами соціально-рольового рівня та «ефективність – неефективність» і «порядність – непорядність» –професійно-ділового. В оцінці двох етнічних груп виразніше проявилися емоційно-вольові характеристики греків, об’єднані за категоріями «порядність – непорядність» і «доброзичливість – недоброзичливість», що пов’язані із соціально-рольовим рівнем. За результатами оцінок односельців і жителів сусіднього грецького села фіксуємо вплив характеристик «порядність – непорядність» на вибір партнерів у професійно-діловому спілкуванні.

За відповідями респондентів російського походження констатовано зв’язок стереотипів, об’єднаних у категорію «ефективність – неефективність» щодо представників своєї етнічної групи, і інтимно-особистісного рівня комунікативного поля та стереотипів «доброзичливість – недоброзичливість» і соціально-рольового рівня. В оцінках українців, як і жителів сусіднього українського села на інтимно-особистісному та професійно-діловому рівнях відзначено вплив стереотипів «доброзичливість – недоброзичливість» та «порядність – непорядність». Зроблено висновок, що в структуруванні комунікативного поля росіян, які взаємодіють з українцями, найбільш значущими рівнями комунікативного поля є інтимно-особистісний та професійно-діловий.

На структурування соціально-рольового рівня комунікативного поля етнічних болгар впливають стереотипи «ефективність – неефективність» відносно представників етнічних груп та категорії «доброзичливість – недоброзичливість» в оцінках жителів свого і сусіднього села. Параметри інтимно-особистісної сфери пов’язані з характеристиками «доброзичливість – недоброзичливість». Характеристики професійно-ділового рівня корелюють з індикаторами категорії «порядність – непорядність».

За результатами аналізу відповідей греків, які взаємодіють з українцями, можна констатувати, що в ситуації такої взаємодії більш значущими для них рівнями комунікативного поля є соціально-рольовий та професійно-діловий, що пов’язані з характеристиками «ефективність – неефективність» і «доброзичливість – недоброзичливість».

Виявлено зв'язок між окремими компонентами негативної комунікативної установки і групами етнічних стереотипів: обґрунтований негативізм корелює із стереотипами «ефективність – неефективність» та «доброзичливість – недоброзичливість», завуальована жорстокість – із групами «порядність – непорядність» та «ефективність – неефективність», негативний досвід спілкування – із категоріями «ефективність – неефективність».

У третьому розділі «Взаємодія етнічних авто- і гетеростеротипів як чинників структурування комунікативного поля особистості» розкрито результати вивчення авто- і гетеростереотипів у процесі структурування комунікативного поля особистості в міжетнічній взаємодії, що стало завданням третього етапу констатувальної частини емпіричного дослідження.

Функціонування етнічних авто- і гетеростереотипів ми розглядали на основі порівняння оцінок: свого етносу та іншого (пряма оцінка представників етнічних груп); жителів свого і сусіднього села (непряма оцінка представників свого та іншого етносів як реальних партнерів по спілкуванню); представників своєї або іншої етнічної групи та односельців або жителів сусіднього села (пряма оцінка в першому випадку і непряма – у другому).

Отримані результати свідчать про те, що для українців, які взаємодіють із росіянами, в оцінках етнічних груп стереотипи «ефективність – неефективність» справляють незначний вплив на інтимно-особистісному та соціально-рольовому рівнях комунікативного поля. Результати оцінок жителів свого і сусіднього села дають підстави говорити про взаємозв’язок стереотипів «доброзичливість – недоброзичливість», «ефективність – неефективність» і професійно-ділового та соціально-рольового рівнів. Особливості взаємодії на інтимно-особистісному рівні в оцінках жителів свого і сусіднього села мають дуже близькі показники, що є свідченням високого рівня прийнятності росіян-сусідів. Загалом можна говорити про слабкий вплив етнічних стереотипів на ставлення українців до росіян.

За відповідями українців, які взаємодіють із болгарами, в оцінках етнічних груп відзначено помірний вплив стереотипів «ефективність – неефективність». Українці є ближчими порівняно з болгарами в інтимно-особистісній та соціально-рольовій сферах спілкування (рис. 1, 2). В оцінках представників тих самих етнічних груп, але вже як реальних партнерів по спілкуванню, простежуємо функціонування стереотипів «доброзичливість – недоброзичливість» та «ефективність – неефективність» на інтимно-особистісному та професійно-діловому рівнях комунікативного поля (рис. 3, 4).