ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА

Краткое содержание

Актуальність теми. Актуальність досліджень, присвячених забезпеченню населення житлом та створенню безпечних умов проживання, зростає з кожним днем в усьому світі. Адже дефіцит житла має місце не тільки в Україні, але й у розвинених країнах світу, навантаження на навколиш­нє середовище посилюється, екологічна ситуація в багатьох містах погіршується, а громадяни прагнуть, щоб місця їх проживання були зручними для праці і відпочинку. При цьому в розрізі регіонів України спостерігається суттєва диференціація як в показниках забезпечення житлом, так і в стані середовища житлового будівництва. В цих умовах особливої ваги набуває здійснення виваженої регіональної політики житлового будівництва з метою повноцінного забезпечення населення житлом і створення для нього екологічно безпечних житлових умов в усіх регіонах України.

Регіональна політика вивчалася з різних боків і під різними кутами зору. Їй присвячені дослідження таких відомих вчених, як Е.Б.Алаєв, З.С.Варналій, З.В.Герасимчук, В.М.Геєць, Ю.Н.Гладкий, А.Г.Гранберг, Б.М.Данилишин, М.І.Долішній, В.А.Поповкін, В.К.Симоненко, М.І.Фащевський, Л.Г.Чернюк, Л.Т.Шевчук, А.І.Чистобаєв та ін. Результати цих досліджень мають величезне значення для обґрунтування тих чи інших видів регіональної політики.

Незважаючи на наявність низки всебічних досліджень формування і реалізації регіональної політики, недостатньою є дослідженість питань, пов’язаних з регіональною політикою житлового будівництва в контексті екологічної безпеки населення. На сьогоднішній день вимагають поглибленого вивчення питання здійснення діагностики житлових умов у розрізі регіонів, виявлення і встановлення екологічних загроз для житлового фонду, розташованого в конкретному місці, та  уникнення на основі цього ри­зиків можливої захворюваності й загибелі населення за допомогою виважених заходів регіональної політики житлового будівництва.

Вказані та інші проблеми зумовлюють необхідність поглибленого і всебічного вивчення питань, пов’язаних з формуванням та реалізацією регіональної політики нового житлового будівництва в контексті екологічної безпеки населення.

Актуальність розв’язання зазначених вище проблем та важливість очікуваних результатів для вибору ділянок житлового будівництва з урахуванням екологічної безпеки їх врахування при формуванні регіональної політики житлового будівництва, узгодженої з регіональною екологічною та економічною  політикою держави, зумовили вибір теми дослідження, яка є надзвичайно потрібною та своєчасною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконане дослідження тісно пов’язане із тематикою науково-дослідних робіт, що виконуються в Інституті регіональних досліджень НАН України, зокрема з НДР  «Розроблення обґрунтувань соціально-економічного розвитку міста Львова до окремих розділів Генерального плану міста Львова» (державний реєстраційний номер 0107U010970), НДР «Моделі адміністративно-територіального устрою України та можливі соціально-економічні наслідки їх реалізації» (державний реєстраційний номер 0106U002908), НДР «Розроблення проекту Стратегії економічного та соціального розвитку Закарпатської області до 2015 року» (Договір з головним управлінням економіки Закарпатської обласної державної адміністрації №2-06 від 06.02.2006р., державний реєстраційний номер 0106U002907), НДР «Стимулювання регіонального розвитку Закарпатської області» (державний реєстраційний номер 0108U001461), НДР «Трансформація територіально-галузевої структури господарського комплексу Карпатського регіону»(державний реєстраційний номер 0106U013078). Результати дисертаційної роботи покладені в основу розробки стратегічних планів соціально-економічного розвитку регіону. При виконанні перелічених науково-дослідних робіт автор брала безпосередню участь у формуванні банків даних, здійсненні аналітичних і прогнозних розрахунків, пов’язаних з розвитком сфери житлового будівництва у регіоні.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних основ формування регіональної політики житлового будівництва та обґрунтування пропозицій щодо її реалізації на практиці.

Для досягнення поставленої мети дослідження передбачалося вирішити такі завдання:

- розкрити суть регіональної політики житлового будівництва та окреслити її місце в структурі регіональної політики;

- проаналізувати фактори формування регіональної політики житлового будівництва  в Україні; 

- вивчити вітчизняний і зарубіжний досвід здійснення регіональної політики житлового будівництва та оцінити можливості щодо його застосування в сучасних умовах;

- окреслити суть, принципи і особливості здійснення діагностики житлових умов населення з метою встановлення системи відліку для формування регіональної політики житлового будівництва;

- виявити можливості реалізації потреби в житловому будівництві та врахування екологічної безпеки населення при його розміщенні;

- проаналізувати ринок житла як регулятора обсягів житлового будівництва;

- окреслити підходи і принципи побудови нової концепції регіональної політики житлового будівництва;

- обґрунтувати особливості застосування методів та підходів до реалізації принципових положень нової регіональної політики житлового будівництва;

- сформувати підходи до врахування екологічної безпеки житлового будівництва в регіональній  політиці держави.

Об'єктом дослідження є регіональна політика житлового будівництва та процеси її формування і реалізації.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та організаційно-методичні основи формування і реалізації регіональної політики житлового будівництва.

Методологія та методи дослідження.

Методологічною основою роботи є фундаментальні та прикладні положення економічної теорії, регіональної економіки, теорії соціально-економічного зростання, трансформаційних процесів, економіки природокористування та охорони навколишнього середовища та ін.

У процесі наукового дослідження для висвітлення його результатів автором використані методи теоретичного узагальнення й порівняння; системного підходу – для окреслення суті, ролі й місця регіональної політики житлового будівництва в регіональній політиці держави,  також для виявлення особливостей регіональної політики житлового будівництва; картографічного методу й методу діагностики житлового фонду – для визначення системи відліку при розробленні регіональної політики житлового будівництва; просторового й порівняльного аналізу – для виявлення екологічної небезпеки для населення в районах житлових новобудов; графічного методу – для візуального відстеження динамічних особливостей здійснення нового житлового будівництва та формування екологічної ситуації.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні акти, статистичні дані Держкомстату України, а також результати наукових розробок українських і зарубіжних вчених за темою дослідження, методики та дані мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у наступному:

Вперше:

-  встановлено місце регіональної політики житлового будівництва на різних етапах соціально-економічного розвитку України та відображено його у вигляді авторських моделей (графічна модель пріоритетності видів регіональної політики у другій половині ХХ ст. до здобуття Україною незалежності та графічна модель пріоритетності видів регіональної політики на зламі ХХ ст. і ХХІ ст.) з метою використання отриманої інформації для розробки оптимальної (з огляду на необхідність забезпечення екологічної безпеки населення) моделі ієрархії видів регіональної політики;

- обґрунтовано організаційні схеми здійснення діагностики нового житлового будівництва в конкретному регіоні, у тому чи іншому адміністративному районі досліджуваного регіону та в межах визначеної ділянки, на якій здійснюється житлове будівництво на основі запропонованого авторського визначення суті соціально-економічної й еколого-економічної діагностики нового житлового будівництва, окресленої низки принципів діагностики житлових умов населення в контексті екологічної безпеки;

- розроблено принципи і завдання нової концепції регіональної політики житлового будівництва в Україні, окреслені пріоритетні пропозиції її здійснення в розрізі визначених автором трьох груп регіонів, які потребують першочергової фінансової державної підтримки на реалізацію заходів, пов’язаних з житловим будівництвом.

Удосконалено:

- зміст низки понять, таких, як «регіональна житлова політика», «регіональна політика житлового будівництва», «соціально-економічна діагностика житлового будівництва», «еколого-економічна діагностика житлового будівництва», «соціально-економічна і соціально-екологічна діагностика житлових умов населення» та ін., які розширили понятійно-термінологічний апарат регіональної економіки;

- концепцію екологізації житлового будівництва, адекватної ринковим умовам, яка вирізняється сформульованими автором принципами, на яких вона повинна базуватися, а саме: розробка теоретико-методологічної й методичної бази екологізації нового житлового будівництва, врахування досягнень практики реалізації нового житлового будівництва різних форм власності, створення можливостей для екологізації існуючих територіальних житлових та виробничих утворень, вивчення передумов і соціально-економічних наслідків переміщення навантажень житлового фонду і населення на нові ділянки та перетворення природних компонентів на техногенні та економічні, формування соціально-економічного механізму реалізації нового житлового будівництва з врахуванням належного фінансування охорони навколишнього середовища, запровадження моніторингу довкілля з метою визначення порогових можливостей для самовідновлення придатного для життєдіяльності населення стану навколишнього середовища, запровадження екологічної освіти для населення;

- підходи до аналізу низки факторів формування регіональної політики житлового будівництва, чи її рушійних сил, який автором пропонується здійснювати у двох зрізах залежно від вектору впливу, а саме: оцінка лімітуючих факторів, тобто тих, які гальмують реалізацію заходів регіональної політики, зокрема сповільнюють темпи і масштаби житлового будівництва у порівнянні з запланованими, та стимулюючі, тобто ті, які активізують вказані процеси;

- суть соціально-економічної діагностики і на цій основі дано власне тлумачення змісту поняття «соціально-економічна діагностика житлових умов населення», під яким автор розуміє наявність відхилень фактичних кількісних і якісних показників забезпечення населення України житлом у розрізі окремих територіальних утворень (регіонів, поселень) від еталонних; при цьому окреслена еталонна система таких показників та обґрунтована класифікація екологічних ознак квартири, будинку, застосування якої дозволить систематизувати дані діагностики екологічності житла;

- зміст еколого-економічної діагностики нового житлового будівництва, яку автор трактує як встановлення ступеня (рівня) відповідності (невідповідності) фактичних параметрів екологічної ситуації (кількості ресурсів, якості об'єктів, екологічних імперативів і установок) соціально-економічним сподіванням щодо такої ситуації (еталонній екологічній моделі середовища на території нового житлового будівництва) з наступним комплексним дослідженням причин відхилень, що виникли, економічною оцінкою заходів, необхідних для подолання цих відхилень, та виявленням ймовірного впливу виявлених відхилень на стан здоров’я населення;

Набули подальшого розвитку:

- відбір принципів еколого-економічної діагностики житлових умов населення в контексті екологічної безпеки, найважливішими з яких, на думку автора, є принципи системності, наукової обґрунтованості, достовірності, альтернативності, адекватності, врахування нормативно-правового поля України, досягнення оптимуму й максималізації гармонії взаємин людини та природи, дотримання беззаперечності імперативу здоров’я населення, оптимальності розміщення, екологічності технологій житлового будівництва та функціональної оригінальності новозбудованого житла, рентабельності житлового будівництва, екологічної якості житлового фонду, екологічної культури мешканців, що базується на менталітеті, освіті та новому способі життя, досягнення максимальної інформативності результатів еколого-економічної діагностики, урахування територіального поділу праці; збереження економічної й екологічної рівноваги;  обмеженого централізму;

- аналіз проблем формування ринку житла в Україні та в інших країнах світу, на основі чого виявлена низка негативних процесів, пов’язаних з формуванням і розвитком ринку житла, які значною мірою виступають регуляторами обсягів житлового будівництва, а саме: формування світової соціально-економічної кризи та створення соціально-економічної напруги в Україні, зростання напруги на ринку житла не тільки в Україні, але й у багатьох країнах світу, в тому числі розвинених, зростання криміногенності в сфері нового житлового будівництва і на ринку житла в цілому, проникнення в будівельну сферу України іноземних будівельних компаній, основною метою яких є отримання надприбутків;

- оцінка формування ринку житла на основі сформованої автором концептуальної моделі оцінки формування ринку житла в контексті екологічної безпеки, найважливішими складовими якої є: екологічна складова ціни квартири, житлового будинку чи усього житлового району; оцінка тенденцій урбанізації; економічна оцінка прогнозу антропогенних змін в екосистемах міського середовища; результати екологічної експертизи проекту житлового будівництва.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретико-методичні результати виконаного дослідження можуть бути використані при формуванні та обґрунтуванні екологічної й економічної  політики держави.

Отримані автором наукові результати аналізу житлових умов населення в контексті екологічної безпеки зможуть використовуватися як у практиці районного планування та містобудівництва, так і в управлінні розвитком міст, адміністративних районів та регіонів.

Вони зокрема використані при розробці матеріалів у процесі підготовки «Концепції схеми планування території Львівської області» проектного інституту «Діпромісто» (Київ) (№Д-91 від 31.01.2006 р.), при підготовці науково-дослідної роботи «Стратегія соціально-економічного розвитку Закарпатської області на період до 2015 року» (Ужгород) (№Д 10/646 від 20.10.2006р.), при розробці розділу «Промисловість» у «Техніко-економічному обґрунтуванні до Генплану міста Луцька» («Львівський Промбудпроект» Державного акціонерного товариства «Будівельна корпорація «Укрбуд», 2008; довідка № 04 від 24.03.2008), при розробці науково-практичних рекомендацій щодо екологізації житлового будівництва у Львові для «Програми соціально-економічного розвитку м. Львова на 2008 рік» (№ Д 2301-314 від 02.04.2008р.), при розробці науково-практичних рекомендацій до науково-дослідної роботи «Стимулювання соціально-економічного розвитку Закарпатської області» (№ Д 06-20/ 1123 від 20.05.2008р.)

Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, викладені у дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті здобутки, які є особистим науковим доробком автора.

Апробація результатів дисертації.

Основні теоретичні та практичні положення і результати дослідження апробовані на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема на: Міжнародній науково-практичній конференції «Ekonomia – informatyka – zarzadzanie. Teoria i praktyka. Tom I: Ekonomia. Referaty z V konferencji. – Krakow» (28-29 вересня 2002р.),  Міжнародній науково-практичній конференції «Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій» (9-10 листопада 2006р., Львівська обл., смт Славське),  ІV Всеукраїнській науковій конференції «Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України» (Київ, 16-17травня 2004 року), ІІІ Всекримській науковій конференції   «Молода наука Криму – 2007» (19 жовтня 2007р.). Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теорія і практика стратегічного управління розвитком регіональних суспільних систем» (Івано-Франківськ, 6-8 грудня 2007р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія забезпечення сталого розвитку України»(м. Київ, 20 травня 2008р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи та пріоритети розвитку економіки України та її регіонів»(м. Луцьк, 10-11 жовтня 2008р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій» (16-17 жовтня  2008р.).

Публікації результатів дослідження. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 20 наукових праць, загальним обсягом 5.2 д.а., у тому числі у фахових виданнях 10 наукових праць загальним обсягом 2.9 д.а., з них особисто автору належать 1.9 д.а.

 Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 227 сторінок друкованого тексту. Робота містить 22 рисунки, 28 таблиць. Список використаних літературних джерел нараховує 260 позицій, розташованих на 30 сторінках.