ІНФОРМАЦІЙНА ПОЗИЦІЯ ЯК ЧИННИК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЗРІЛОСТІ СТУДЕНТІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі теоретично обґрунтовано актуальність дослідження з позиції інформаційного підходу до вивчення соціально-психологічної зрілості студентів, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено його об’єкт, предмет і методи, розкрито наукову новизну та практичну значущість роботи, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження в практику, подано інформацію про структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Теоретико-методологічні основи дослідження інформаційної позиції як складової соціально-психологічної зрілості особистості» – викладено результати теоретичного аналізу проблеми інформаційної позиції як виду психологічної позиції особистості, індивідуальних, вибіркових, свідомих ставлень у структурі інформаційної позиції, соціально-психологічної зрілості, її структури та особливостей розвитку в осіб юнацького віку й періоду ранньої дорослості.

Загальнотеоретичні засади дослідження проблеми психологічної позиції особистості здійснено у руслі інтегрованого індивідуального розвитку людини (Л. І. Анциферова, Л. І. Божович та ін.); теорії ставлень як основи для життєдіяльності людини у світі (В. М. Мясищев); усвідомленої активності суб’єкта (К. О. Абульханова-Славська, Б. Г. Ананьєв, М. Й. Боришевський, А. В. Брушлінський, С. Л. Рубінштейн); системи смислових утворень особистості (О. Г. Асмолов, Б. С. Братусь, В. Франкл), життєтворчості як основи зрілості (В. М. Ямницький).

Виходячи з класифікації ставлень у теорії В. М. Мясищева, визначаємо інформаційну позицію як систему ставлень до інформації, що виявляється у стилях засвоєння інформації, основних способах її обробки, усвідомленому виборі джерела і змісту інформації для задоволення потреб особистості. Індивідуальні ставлення до інформації, представлені конкретними способами її обробки, втілюються у когнітивні стилі «закритість/відкритість пізнавальної позиції» (М. О. Холодна), «широта/вузькість діапазону еквівалентності» (В. А. Колга), «імпульсивність/рефлективність» (Дж. Каган). Вибіркові ставленні представлені стилями засвоєння інформації (абстрактно-послідовний, абстрактно-довільний, конкретно-послідовний, конкретно-довільний) (М. П. Фетискін). Обрані стилі є важливими у структурі інформаційно-психологічної позиції, адже саме вони є провідними метакогнітивними процесами, які визначають напрям когнітивної діяльності особистості зі сприймання, розуміння та породження інформації, а також оперують як знаковою, так і символьною інформацією.

Свідомі ставлення являють собою найвищий рівень ставлення до інформації, а також представляють пізнавальний інтерес щодо конкретної інформації, сфери інформаційного суспільства, інформаційних технологій. Свідомі ставлення у структурі інформаційної позиції особистості зумовлюються інформаційними потребами та реалізуються в усвідомленому виборі джерела та змісту інформації у соціальному просторі.

Концептуальні лінії дослідження психологічної зрілості особистості відображені в ідеях саморозвитку, соціалізації, гуманізації, самовдосконалення та виявляються в особистісно-орієнтованому і суб’єктному підходах. Визначають різні види психологічної зрілості: особистісну зрілість (Ю. З. Гільбух, Н. М. Дідик, Л. В. Засєкіна, Л. В. Потапчук, М. В. Савчин, О.В. Темрук, О. С. Штепа та ін.), акмеологічну зрілість (О. О. Бодальов, В. М. Русалов та ін.), емоційну зрілість (А. Ребер), соціально-психологічну зрілість (Е. Грінбергер, А. О. Реан), професійну зрілість (Ж. П. Вірна та ін.). Результати теоретичного аналізу і систематизації наукових досліджень свідчать, що психологічна зрілість особистості – це характеристика рівня її розвитку, що визначає особистісну активність і продуктивність людини.

Використовуючи підхід Е. Грінбергера, ми обґрунтували, що базовими компонентами соціально-психологічної зрілості є три види адекватності: особистісна (здатність адекватно функціонувати як індивідуальність), міжособистісна (здатність адекватно взаємодіяти з іншими), суспільна (здатність робити внесок для виживання і збереження суспільства та людства загалом).

Особистісна адекватність у структурі соціально-психологічної зрілості містить своєрідні способи обробки інформації, які відображають індивідуальне ставлення особистості до інформації, а також узгоджується з таким видом інформаційного простору, як індисеміосфера (знаки і символи для особистісного зростання і самопізнання). Міжособистісна адекватність зіставляється з мінісеміосферою (знаки і символи, принагідні для ефективної міжособистісної взаємодії), в межах якої інформаційна позиція особистості визначається вибірковим ставленням до інформації. Суспільна адекватність узгоджується зі семіосферою (знаки і символи для суспільного розвитку і міжкультурної взаємодії) та ґрунтується на свідомих ставленнях до інформації, які представлені вибором джерела і змісту інформації відповідно до особистісних потреб. Слід зазначити, що в межах семіосфери відбувається кооперація різних держав, національно-культурних спільнот для запобігання інформаційної загрози і збереження безпеки від негативного інформаційного впливу (інформаційні війни, інформаційний тероризм тощо).

Таким чином, соціально-психологічна зрілість студентів тлумачиться як характеристика рівня соціально-психологічного розвитку особистості у сукупності особистісної, міжособистісної і суспільної адекватності, що зумовлює конструктивну активність та функціональну продуктивність у мікро- і макро-соціальних середовищах. Оскільки за результатами теоретичного аналізу індивідуальні, вибіркові та свідомі ставлення до інформації впливають на розвиток особистісної, міжособистісної і суспільної адекватності, в нашому дослідженні інформаційна позиція розглядається як чинник соціально-психологічної зрілості студентів.

У другому розділі – «Емпіричне дослідження інформаційної позиції у структурі соціально-психологічної зрілості студентів» – викладено основні результати емпіричного вивчення індивідуальних, вибіркових і свідомих ставлень до інформації; видів соціально-психологічної зрілості відповідно до прояву інформаційної позиції студентів; взаємозв’язку інформаційної позиції з особистісними властивостями; крос-культурних проявів свідомих ставлень українських і американських студентів до інформації.