| Краткое содержание: | ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі теоретично обґрунтовані актуальність дослідження, визначено його об’єкт, предмет та методологічні засади, сформульовано мету і основні завдання роботи, визначено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість дослідження, зазначено форми апробації його результатів, описано структуру дисертаційної роботи.
У першому розділі «Проблема впливу психологічних особливостей матері на психологічне здоров’я дитини у сучасній науці» здійснено теоретичний аналіз проблеми психічного і психологічного здоров’я особистості, показано зв'язок між типом материнського ставлення та психологічним здоров’ям дитини, що має фундаментальне значення для розвитку науково-психологічної думки.
Показано, що психічне здоров розглядається як цілісне, системно-структурне утворення, що має складну, трирівневу побудову, яка містить: 1) індивідуально-виконавчий рівень, 2) особистісно-смисловий; 3) психофізіологічний рівень (Б.С. Братусь; І.В. Дубровіна, В.І. Слободчиков та ін.). Констатовано, що поняття "психічне здоров'я" часто вживається як синонім поняття "норма психічного здоров'я", основою й умовою психічного здоров'я є повноцінний психічний розвиток на всіх етапах онтогенезу.
Встановлено, що на сучасному етапі розвитку психологічної науки відбувається перехід до нової моделі психічного здоров'я - до поняття психологічного здоров’я, що є результатом холістичного підходу до особистості - спроби вивчити її в цілому, на відміну від структурного підходу, де особистість розкладається на складові елементи. Показано, що розробка даного поняття здійснюється в руслі гуманістичної традиції і знаходить втілення у спробі обґрунтування терміну "психологічне здоров'я" в працях І.В. Дубровіної, Б.С.Братуся, В.І.Слободчикова, А.В.Шувалова, О.Р.Калітєєвської, В.І.Ільїчової, В. Хухлаєвої, Т.Д.Данчевої. Умовою психологічного здоров'я виступає повноцінний особистісний розвиток. Аналіз поняття «психологічне здоров’я» продемонстрував: витоки та причини його виникнення, модулювання структури. Надано схему зв’язку психічного і психологічного здоров’я, в якій відображені їх рівні, критерії, у тому числі і критерії ефективності формування психологічного здоров’я. Констатовано, що стан розробки проблеми психологічного здоров’я особистості і, особливо особистості дитини, не може вважатися достатнім.
Зазначено, що проблемам вивчення сім’ї, батьківства і материнства в Україні присвячені праці таких науковців як О.Ф. Бондаренко, М.Б. Гасюк, П.П. Горностай, В.С. Заслуженюк, З.С. Карпенко, О.В. Корнієнко, В.П. Москалець, М.І. Мушкевич, А.С. Співаковська, Т.М. Титаренко та ін. Проаналізована проблема впливу психологічних особливостей матерів на психологічний стан дитини, яка представлена в роботах Л.І. Божович, Л.С. Виготського, Р.М. Грановської, В.В. Давидова, О.Є. Данилової, І.В. Дубровіної, Н.С. Лейтес, А.К. Маркової, І.М. Нікольської, А.О. Реан, С.Л. Рубінштейна, Д.Й. Фельдштейна, Д.Б. Ельконіна, А.Д. Кошелевої, В.І. Перегуди, І.Ю. Ільїна, Г.А. Свердлової, М.В. Колоскової, Л.Л. Баз, О.В. Баженової, Г.В. Скобло, О.Ю. Дубовик, Г.Г. Філіппової. Зазначено, що в контексті поняття психологічного здоров’я дитини розглядаються такі психологічні феномени як: тип материнсько-дитячої взаємодії; прийняття та відторгнення дитини; прив’язаність та автономія; психоемоційний стан матері; емоційне ставлення матері, форми його прояву, способи надання підтримки, емоційне благополуччя дітей. Оцінка ефективності материнства проводиться за допомогою виявлення рівня емоційного благополуччя дітей, який стійко поєднується з адекватним материнським ставленням. Показано, що матері дітей з порушеннями психічного розвитку мають певні особливості: тривожно-фобічні, депресивні, демонстративні реакції.
Отже теоретичний аналіз психологічної літератури дозволяє нам до факторів, що впливають на психологічне здоров’я дитини в системі «мати-дитина», віднести наступні:
1. Емоційний стан матері
2. Тип материнського ставлення та взаємні впливи у системі «мати-дитина»
3. Емоційний стан дитини
Надані особливості психічного розвитку дітей 10-11 років, які розвиваються типово, та дітей, що мають порушення психічного розвитку (Т.П.Вісковатова, О.В.Мамічева, Т.В.Сак).
У другому розділі «Організація емпіричного дослідження прояву психологічних особливостей матерів та дітей 10-11 років» визначено програму дослідження та основні етапи її реалізації, обґрунтовано склад та обсяг вибірки, показано доречність залучення кожного із методів і методик дослідження. В даному розділі також зроблено вибір методів математичної статистики, що використовувалися на основному етапі дослідження. Показано, що загальна вибірка дослідження склала – 302 особи. З них –151 матір у віці від 29 до 46 років, 119 дітей у віці 10-11 років, що розвиваються типово, та діти із порушенням психічного розвитку – 32 особи. Усі досліджувані були поділені на групи: група А (n=60) – досліджувані матері дітей відносної норми, що відносяться до соціально благополучного прошарку населення. Група А1 (n=60) – досліджувані діти відносної норми, що відносяться до соціально благополучних родин. Група Б (n=59) - досліджувані матері дітей 10-11 років, що належать до соціально неблагополучного прошарку населення за низьким фінансовим становищем та наявністю алкоголізму в родині. Група Б1 (n=59) - досліджувані діти 10-11 років, що належать до соціально неблагополучних родин. Група К (n=32) – досліджувані матері, що мають дітей із порушеннями психічного розвитку. Група К1 (n=32) – досліджувані діти із порушеннями психічного розвитку. Група Т (n=31) – досліджувані матері дітей 10-11 років, що належать до соціально неблагополучного прошарку населення за низьким фінансовим становищем та наявністю алкоголізму в родині, які пройшли соціально-психологічний тренінг «Познайомлюсь із дитиною заново». Група Т2 (n=14) - досліджувані матері дітей 10-11 років, що мають порушення психічного розвитку, які пройшли соціально-психологічний тренінг «Познайомлюся із дитиною заново».
У третьому розділі «Результати емпіричного дослідження прояву психологічних особливостей матерів та дітей 10-11 років» описано основні результати дослідження та проведено їх обговорення.
Аналіз результатів дослідження батьківського ставлення показав, що матерям групи А властиве повне прийняття та розуміння власної дитини. Матері групи Б мають часткове прийняття та розуміння власної дитини, у тих ситуаціях, які імпонують матері, та засудження у разі небажаної поведінки. Соціальна бажаність у групах А і Б майже на одному рівні, який свідчить про те, що матері очікують соціально значимих результатів від розвитку своїх дітей, покладають на них надії і очікування в плані соціальної успішності та пристосованості. Рівень симбіозу в групах А і Б достатньо низький, що є проявом здорового рівню відносин без симбіотичних тенденцій. Також у групах А і Б встановлений невисокий рівень авторитарної гіперсоціалізації, що свідчить про невикористання матерями даних груп надмірного контролю за поведінкою дітей та надання їм можливості для власного суб’єктного простору та особистісного розвитку, що сприяє психологічному здоров’ю дитини. Але зазначено, що матері групи Б мають завищений рівень вимог щодо дитини аби відповідати низці соціальних вимог.
Встановлено, що матері групи К мають високий рівень відторгнення, що означає певну неготовність матері приймати дитину такою, як вона є, неприйняття тих психологічних якостей, які притаманні дитині в міру певної психічної дефіцитарності. Матері групи К не мають соціально-орієнтованих цілей відносно своєї дитини, не будують відносно неї очікувань у досягненні соціально-бажаної поведінки. Рівень симбіотичного зв’язку у групі К високий, матері дуже сильно тривожаться з приводу дітей, та мають великий вплив на їх емоційні реакції через власні переживання. Також симбіотичний зв'язок свідчить про патологічне злиття з дитиною, відсутність нормально протікаючого процесу сепарації, порушення психологічних кордонів один одного. Високий рівень інфантилізму визначений у групі К перш за все показує ставлення до дитини як до «маленького невдахи», зменшення її потенціалу. У групи К завищена авторитарна гіперсоціалізація.
Таким чином, матері групи А характеризуються прийняттям своєї дитини, здоровою та адекватною оцінкою її можливостей та потенціалу, трохи завищеним соціальним очікуванням щодо її реалізації у суспільстві та відносно здоровими психологічними межами у відносинах. Означені особливості материнського ставлення створюють можливості для психологічного здоров’я дітей. Матері групи Б характеризуються вибірковою формою прийняття дитини, також мають підвищений рівень соціальної бажаності її поведінки та адекватну оцінку її можливостей. Вибіркове прийняття може призводити до зниження рівня психологічного здоров’я та емоційного благополуччя дитини. Матері групи К характеризуються високим рівнем відторгнення, майже повною відсутністю соціальних очікувань, високим рівнем тривожності та інфантильності у відносинах, симбіотичним зв'язком. Можна припустити, що зазначені особливості призведуть до емоційного неблагополуччя і, як наслідок, до психологічного нездоров'я, при якому особистісний розвиток не є можливим.
Вивчення особливостей форм агресії у матерів різних груп показав, що матері групі А демонструють по всіх шкалах показники в межах норми. Так, фізична агресія складає 22,91 бала, вербальна агресія – 24, 53 бала, а непряма агресія – 34,5, разом ці показники складають ІА (індекс агресивності), що становить 27,3 бала. Негативізм в групі А на низькому рівні - 19,5 бала, роздратування - 23,34, а підозріливість - 22. Почуття провини також невисоке у групі А – 29,33 бала. Проте, враховуючи норми показника образи, матері показали завищений її рівень - 37,91 бала. Індекс ворожості нижчий за індекс агресивності – 28,4 бала, що також вкладається у межі норми.
Показники у групі Б, до якої входять матері родин, що мають низький соціальний статус, матеріально не забезпечені та чоловіки яких мають схильність або страждають на хронічний алкоголізм, разюче протилежні. Показники за методикою високі і здебільшого знаходяться поза нормою або на її верхній межі. Так, фізична агресія складає 53,16 бала, вербальна агресія – 43,61 бала, а непряма агресія – 50,73, разом ці показники складають ІА (індекс агресивності), що становить 49,17 бала. Негативізм у групі Б на високому рівні 34,52 бала, роздратування 38,57, а підозріливість 52,11. Образа і почуття провини високі у групі Б – 57,57 бала та 51,85 бала відповідно. Індекс ворожості вищий за індекс агресивності – 54, 84 бала, що перевищує межі норми.
Представники групи К, до якої входять матері дітей, що мають порушення у психічному розвитку, демонструють показники, які свідчать про важкий емоційний стан матерів. Показники за методикою високі і здебільшого знаходяться поза нормою. Так, фізична агресія складає 80,82 бала, вербальна агресія – 73,39 бала, а непряма агресія – 89,30, разом ці показники складають ІА (індекс агресивності), що становить 81,17 бала. Негативізм у групі В на високому рівні 68,69 бала, роздратування 70,82, а підозріливість 77 балів рівно. Образа і почуття провини високі у групі Б – 78 балів та 68,86 бала відповідно. Індекс ворожості складає 77,47 бала і нижчий за індекс агресивності – 81,17 бала, що перевищує межі норми.
Таким чином, матері групи А не перевищують норми за більшістю показників, окрім показника такої форми агресії як образа. Матері групи Б показують результати, що знаходяться на верхній межі норми або незначною мірою перевищують її. Матері групи К показують результат, де майже всі показники перевищують допустиму норму. На відміну від груп матерів, чиї діти представляють відносну норму, у них - найвищий показник за шкалою «непряма агресія». У матерів групи А та групи Б показники непрямої агресії відповідно 34,05 бали та 50,03 бали при допустимій нормі 65 балів. Такі високі показники по всіх формах агресії в матерів групи К обумовлені сукупністю особистісних і соціальних, ситуаційних факторів, згідно А.Бассу. В даній роботі приймається припущення Т.Бласса відносно того, що особистісні фактори відіграють провідну роль у ситуаціях, змодельованих самими людьми, а також у ситуаціях, коли свідомість "задавлено" ситуацією, що є у даних досліджуваних. Зазначено, що такі високи показники у матерів групи К свідчать про їх психологічне нездоров’я.
Порівняно результати вивчення форм агресії у матерів різних груп та їх дітей. Показано, що між групами А и А1 показники знаходяться в межах норми. Статистично достовірні розбіжності між матерями та дітьми наявні за показником «почуття провини». Різниця між показниками матерів та дітей груп Б та Б1 невелика, проте статистично достовірні розбіжності у таких показниках: підозріливість, образа та почуття провини. У матерів ці показники вищі, ніж у дітей, а тому, відповідно, вищий ІВ (індекс ворожості). У дітей групи Б1 почуття провини нижче, ніж у їх матерів. В цілому можна зазначити, що діти групи Б1 поводять себе більш агресивно та більш ворожо (показники ІА та ІВ), ніж діти групи А1, що пов’язано з рівнем агресивності їх матерів, тому можна припустити, що стан їх психологічного здоров’я буде гірший, ніж у дітей групи А1.
Результати аналізу даних груп К та К1 показали закономірність – результати дітей групи К1, що мають порушення у психічному розвитку, нижчі, ніж у їх матерів, але майже за усіма їх показниками вищі за припустиму норму. Статистично достовірні розбіжності між матерями і дітьми наявні майже по всіх шкалах методики. Розбіжностей немає лише на рівні фізичної агресії та образи. Це може бути пов’язано з порушенням засвоєння соціально-культурного досвіду та порушенням механізму наслідування у дітей, що є характерним для даного виду порушень психічного розвитку.
Між дітьми груп А1, Б1 та К1 виявлена певна психологічна схожість, що полягає в однаковому рівні почуття провини для всіх трьох груп дітей, яке знаходиться на верхній межі норми. В інших шкалах статистично достовірні розбіжності існують, вони такі ж значні як і у груп матерів.
Вивчено взаємно-орієнтовані впливи у системі «мати-дитина» за допомогою метода багатомірного оцінювання. Вказуючи на те, що вивчаються взаємно-орієнтовані впливи у системі, в даному дослідженні використовуються наступні поняття системи: «комплекс взаємодіючих елементів», «сукупність елементів, що знаходяться в певних відносинах один з одним і з середовищем» (Л.фон Берталанфі).
Показники тесту Басса-Дарки у матерів, порівняно з їх дітьми, визначалися статистично значимо великими величинами у групах Б і К (табл. 1). В групі А статистично значимо помітним визначався тільки один показник «Вербальна агресія» і він був статистично значущо більшим у групі дітей, порівняно з групою матерів. |
