Добровільне особисте страхування: Соціально-економічні ризики та шанси

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах інтеграції України до Євросоюзу постає нагальна необхідність вирішення у виробничій сфері важливих соціальних проблем, що зумовлюється високим рівнем вимог Європейського співтовариства до своїх потенційних членів, від яких очікується не тільки обов’язкове дотримання регламентованих норм, але й формування європейського мислення, способу життя тощо. У цьому зв’язку перед сучасною вітчизняною наукою та системою державного управління стоїть завдання створити нову соціально спрямовану модель сфери виробництва з передбаченням конкретних заходів стосовно підвищення мотивації праці, забезпечення належного рівня її охорони, підтримки здоров'я працюючих та гарантування їм ефективного соціального захисту.

Одним із завдань, які обумовлюються новою реальністю перспективного соціально-економічного розвитку, є запровадження в управлінську практику промислових підприємств добровільного особистого страхування (ДОС) персоналу, яке безпосередньо включає працівників і управлінців у процес задоволення їхніх потреб щодо самозбереження та особистої безпеки. Тобто мова йде про створення сприятливих умов для їхньої соціально-економічної упевненості, формування і свідомого закріплення відчуття особистої значимості, що відкриває нові можливості для досягнення консенсусу в дихотомії працюючий-роботодавець. Ефективність ДОС прямо залежить від розуміння працюючими засад соціального захисту, зокрема системи недержавного особистого страхування. Однак у суспільстві спостерігається недостатня обізнаність працівників з особливостями дії механізму системи особистого страхування, чим зумовлюється певна недовіра до неї. Одночасно з цим більшість працюючих, зокрема у гірничодобувній промисловості Криворізького регіону, висловлюють бажання захищати свої життєві інтереси не тільки за рахунок держави та роботодавців, але й через недержавні страхові інституції. Реалізація цього бажання вимагає від них повного розуміння сутності особистого страхування та більших знань про ті шанси, які воно може надати. До того ж працюючі висловлюють упевненість, що результатом ефективного розвитку ДОС стане високий рівень їхньої соціальної безпеки, що спонукатиме їх до більш результативної праці. Таким чином, особливої уваги набуває пошук, виявлення й аналіз ризиків та шансів ДОС, а також обґрунтування доцільності його впровадження на підприємствах гірничодобувної промисловості Криворізького регіону.

Питання функціонування системи страхування та її особливостей досліджували вчені різних дисциплін – економічних, фінансових, правових, соціологічних, політологічних і навіть філософських, серед яких: В. Парнюк, В. Куценко, В. Новіков, О. Новікова, С. Шевцов, С. Барсукова, І. Калачова, В. Краснопер, В. Новак, І. Гнибіденко, Ю. Саєнко, В. Сердюк, Г. Силласте, М. Фрідмен, Л. Кінащук, О. Туренко, П. Спікер, П. Самуельсон та ін.

Розробці різнопланової проблематики, пов’язаної з особистим страхуванням, присвячено багато наукових праць українських і зарубіжних фахівців, зокрема: А. Загороднього, О. Заруби, В. Борисової, В. Базилевича, К. Базилевича, Д. Навроцького, М. Александрової, А. Александрової, К. Воблого, С. Осадця, С. Прокоповича, Н. Резника, Т. Артюка, І. Шевирьова, С. Мирзоєва, О. Нікітіної, В. Ручкіної, С. Саркісова, Р. Юлдашева, В. Шахова, А. Зубець, І. Краснової, В. Гомелля, Д. Туленти, М. Бадока, Д. Бланда та багатьох інших.

Такі відомі науковці-економісти, як О. Зальотов, Д. Базилевич, О. Шихов, В. Шевченко, В. Фурман розглядали доцільність запровадження особистого страхування на промислових підприємствах.

Однак окремі аспекти особистого страхування, і зокрема ті, що формуються в умовах трансформації соціально-економічної системи, не мають достатнього висвітлення у науковій літературі і потребують більш глибокої наукової розробки. Цим обумовлюється необхідність дослідницького пошуку нових підходів до вирішення проблем розвитку добровільного особистого страхування як сектору вітчизняного страхового ринку взагалі та впровадження ДОС на промислових підприємствах зокрема. Актуальність проблеми, масштабність, складність та недостатня вивченість цих питань зумовили вибір даної теми дисертаційного дослідження, його мету і конкретні завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота безпосередньо пов’язана з виконанням комплексних фундаментальних досліджень Центру соціальних експертиз при Інституті соціології НАН України, зокрема з НДР: «Розробка моделі трудової поведінки населення на ринку праці України в умовах функціонування страхової системи соціального захисту населення» (договір № 160 від 23.09.04 з Міністерством праці та соціальної політики України), в рамках якої автором здійснено соціодіагностику стану та особливостей функціонування системи соціального страхування, у тому числі добровільного особистого, на сучасних промислових підприємствах України, а також удосконалено модель ДОС як ефективного засобу підвищення соціального захисту працюючого населення; НДР, що виконувалася на кафедрі соціології та економіки Криворізького державного педагогічного університету МОН України «Соціальні технології адаптації до ринкових умов в сучасній Україні» (протокол № 5 від 27.11.03), в рамках виконання якої автором визначено систему соціально-економічних ризиків та шансів, які мають місце при запровадженні добровільного особистого страхування.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка методологічних та методичних засад функціонування добровільного особистого страхування із врахуванням властивих йому соціально-економічних ризиків та шансів, систематизація напрямів подальшого удосконалення ДОС в контексті завдань соціального захисту працюючого населення та розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності страхового сектора вітчизняної економіки.

Відповідно до цієї мети в дисертації були поставлені і послідовно розв’язувались такі основні завдання:

розробка теоретико-методологічних засад функціонування особистого страхування, зокрема добровільного, і обґрунтування наукового підходу до визначення його соціально-економічної сутності;

удосконалення структури та типологізації системи особистого страхування, уточнення принципів її функціонування;

розробка наукової стратегії дослідження функціонування ДОС з урахуванням властивих йому соціально-економічних ризиків та шансів і аналіз його стану та особливостей розвитку в Україні;

виявлення ставлення працівників гірничодобувної промисловості Криворізького регіону до впровадження добровільного особистого страхування як додаткового засобу їхнього соціального захисту;

виявлення і класифікація ризиків ДОС для реальних і потенційних учасників страхування;

удосконалення правового та організаційно-економічного механізмів забезпечення добровільного особистого страхування в Україні в контексті завдань соціального захисту працюючого населення;

обґрунтування соціально-економічних шансів добровільного особистого страхування та їх типологізація;

розрахунок комплексного економічного ефекту від реалізації шансів добровільного особистого страхування для всіх суб’єктів страхового процесу.

Об’єктом дослідження є функціонування добровільного особистого страхування в Україні.

Предметом дослідження – методологічні, методичні та прикладні проблеми функціонування добровільного особистого страхування в Україні з урахуванням соціально-економічних ризиків та шансів.

Методи дослідження. У роботі використовувався комплекс загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема: системного аналізу, абстракції та аналогії – для з’ясування соціально-економічної сутності ДОС; функціональний аналіз, класифікація та типологія – для визначення структури ДОС, типологізації видів, соціально-економічних ризиків і шансів; економіко-статистичні методи (групування, графоаналітичний, кореляційно-регресивний) – для характеристики стану та визначення проблем особистого страхування в Україні й виявлення взаємозв’язку між рівнем інтернальності страхувальника та ймовірністю настання у нього страхового випадку; метод соціологічного опитування – для виявлення оцінних суджень працівників гірничодобувної галузі Криворізького регіону стосовно практики їхнього залучення до добровільного особистого страхування; економічний аналіз (розрахунковий, прогнозний, метод еквівалента певності) – для розрахунку економічної ефективності шансів ДОС; метод включеного спостереження – в Криворізькій філії «СГ «ТАС» та ін.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження слугували Закони України та нормативні акти Президента України, Верховної Ради України, Кабінету міністрів України; опубліковані матеріали Міністерства праці і соціальної політики України, Державного комітету статистики України, Державної служби зайнятості; наукові розробки Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, інших науково-дослідних установ України, а також матеріали Ліги Страхових організацій України (ЛСОУ) та програми фінансового холдингу «ТАС».

Емпіричну базу дослідження складають результати авторського включеного спостереження в «СГ «ТАС» (Кривий Ріг, період: 2002–2003 рр.) та соціолого-економічного дослідження, що було проведено на підприємствах ДАК «Укррудпром» (період: січень–лютий 2006 р.).

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі теоретико-методологічні та прикладні результати:

вперше:

• розроблено та визначено методологічні засади функціонування ДОС, в основу яких покладено метод виявлення соціально-економічних ризиків та шансів, що відкриває нові можливості для удосконалення страхового захисту працюючих на промислових підприємствах, розвитку страхового ринку в Україні, збільшення прибутковості страхових компаній;

• сформовано наукову стратегію дослідження функціонування ДОС з урахуванням соціально-економічних ризиків і шансів, які його супроводжують та оцінних суджень працівників гірничодобувної промисловості стосовно практики їх залучення до системи страхування;

удосконалено:

• концептуальний підхід до оцінювання системи добровільного особистого страхування, який, на відміну від існуючих, ґрунтується на принципах системного та структурно-функціонального підходів, враховує соціально-економічні ризики та шанси і дозволяє визначити її потенціал як ефективного засобу соціального захисту, мотивації до праці, чинника забезпечення соціопсихоекономічного комфорту особистості;

• структуру і класифікацію ризиків системи ДОС для реальних і потенційних учасників: підприємств, персоналу, страхових компаній;

• структуру і класифікацію соціально-економічних шансів ДОС, яка, на відміну від діючої, передбачає стратегічні заходи, спрямовані на подальший розвиток страхового захисту населення;

• наукові засади оцінки ефективності шансів, що надає добровільне особисте страхування всім суб’єктам страхового процесу в яких, на відміну від існуючих, передбачається застосування комплексного підходу до визначення економічних та соціальних вигод.

набуло подальшого розвитку:

• наукова ідея щодо соціально-економічного характеру ДОС, яка ґрунтується на визнанні паритетно-консенсусних відносин страхувальника (суб’єкта соціального) зі страховиком (суб’єктом економічним) і переслідуванні ними обопільних зисків (фінансових, соціальних, економічних, моральних, психологічних та ін.);

• організаційно-економічний механізм функціонування ДОС, в якому, на відміну від існуючого, враховано економічні, соціальні та психологічні чинники розвитку особистості, що дозволяє розширити межі запровадження ДОС для задоволення особистісних, корпоративних і державних інтересів у сфері соціального захисту працюючого населення.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони сприяють створенню більш ефективного механізму захисту і мотивації праці в управлінській практиці промислових підприємств України, зокрема добувних.

Науково-методичні рекомендації автора використано у практичній діяльності ВАТ «КРИВБАСЗАЛІЗОРУДКОМ» для удосконалення страхового захисту персоналу у 2007–2008 рр. (довідка №104 від 18.02.08). Результати досліджень склали методологічне підґрунтя для удосконалення базових принципів функціонування «СГ «ТАС» при поліпшенні системної роботи з працівниками промислових підприємств, у тому числі й гірничодобувних (акт від 07.10.07). Крім того, результати дисертаційної роботи використовуються у вищих навчальних закладах Дніпропетровської області при викладанні дисциплін: «менеджмент», «економіка підприємств» – у КТУ (акт від 17.09.07), «соціологія економіки» та «основи економічної теорії» – у КДПУ (акт від 27.09.07).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій особисто автором розроблено теоретико-методологічні підходи і практичні рекомендації щодо структуризації добровільного особистого страхування та удосконалення процесу його функціонування як дієвого засобу соціального захисту працюючого населення в Україні, зокрема у гірничодобувній промисловості. Наукові положення, висновки та рекомендації, викладені у дисертаційній роботі, одержано дисертантом самостійно. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які належать автору особисто.

Апробація результатів дисертації. Принципові положення і основні результати дисертаційного дослідження апробовано на ряді міжнародних і Всеукраїнських наукових конференцій: «Jak możliwa jest filozofia organizacji?» (Польща, м. Забже, червень 2005 р.); «Громадянське суспільство та проблеми становлення особистості» (м. Кривий Ріг, квітень 2006 р., квітень 2007 р.); «Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості – 2006» (м. Кривий Ріг, травень 2006 р.); «Парадигма П. Друкера» (Польща, м. Забже, червень 2006 р.); IV науково-практичній конференції молодих учених «Сучасні проблеми соціально-економічного роз­витку України» (м. Дніпропетровськ, травень 2006 р.).; «Феноменологія автостради» (Польща, м. Забже, 2007 р.).

Публікації. Результати дослідження знайшли відображення у 9 наукових працях, серед яких 4 статті – у наукових фахових виданнях (1 у співавторстві); 2 – в іноземних (1 у співавторстві).

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (204 найменувань з яких 38 електронних) та додатків (9). Повний обсяг дисертаційної роботи становить 198 стор. комп’ютерного тексту, в тому числі 15 таблиць та 33 рисунки. Із загальної кількості таблиць лише – 2 займають всю площу сторінки. Список використаних джерел займає 16 стор., додатки – 23 стор.