РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблеми процесу регулювання та прогнозування зайня-тості населення достатньо складні. У них виявляються як загальні закономірності, що притаманні різним країнам, так і специфічні для нашої держави процеси і явища. Розв’язання суперечностей, що нагромадились у сфері регулювання та прогнозу-вання зайнятості населення, слід віднести до актуальних завдань управління економікою, і пов’язані ці суперечності з посиленням соціальної спрямованості управління та гуманізації проблеми зайнятості. У сучасних соціально-економічних умовах важливого значення набуває створення системи формування ефективної зайнятості населення як одного з найважливіших чинників соціально-економічного прогресу. Адже орієнтація реформ переважно на макроекономічні перетворення без урахування регіональних особливостей економіки призвела до того, що більшість регіонів України перебувають у критичному стані й мають потребу в спеціальних програмах протидії зростанню безробіття. У питаннях формування регіональних ринків праці у сфері регулювання та прогнозування зайнятості населення необхідно враховувати особливості регіонів, а саме: структуру сфер економіки та територіальну структуру господарства; рівень розвитку системи загальної та професійної освіти і системи перепідготовки й підвищення кваліфікації; традиції в системі соціального захисту; рівень розвитку соціального партнерства; якість робочої сили тощо. Регу-лювання саме регіональних ринків праці є особливо важливим, позаяк саме тут формується кон’юнктура ринку праці, система зайнятості населення та безробіття, структура зайнятості населення за видами і формами, ціна робочої сили та рівень доходів. Удосконалення процесу регулювання та прогнозування зайнятості насе-лення з метою реалізації регіональних цілей соціально-економічного розвитку має актуальне значення в умовах ринкової економіки та обумовлюється необхідністю розв’язання конкретних завдань становлення регіональних ринків праці та вдосконалення механізму регулювання та прогнозування зайнятості населення.

Дослідження питань зайнятості залишається важливою науково-методичною проблемою, вагомий внесок у розв’язанні якої належить таким зарубіжним нау-ковцям, як Дж. Акерлоф, М. Вайцман, Е. Даунс, Дж. Кейнс, Я. Корнаї, У. Нісканен, В. Ойкен, Л. Уоткер, С. Уоткер, Ф. Хайек, М. Фрідмен. Свій внесок у дослідження цього питання зробили такі відомі вітчизняні вчені, як Антонюк В.В., Богиня Д.П., Бандур С.І., Бондар І.К., Васильченко В.С., Герасимчук В.І., Гнибіденко І.Ф., Гриненко А.М, Грішнова О.А., Долішній М.І., Доронгунцов С.І., Заглинський А.О., Злупко С.М., Колот А.М., Кравченко І.С., Краснов Ю.М., Лібанова Е.М., Лісо-гор Л.С., Маршавін Ю.М., Мельник С.В., Онищенко В.Ф., Онікієнко В.В., Петро-ва І.Л., Петюх В.М., Савченко В.А., Соколенко Н.А., Трубич С.Ю., а також молоді науковці – Ачкасов А.Н., Гармідер Л.Д., Згат-Лозинська Л.О., Зоіде В.Г., Меле-хов А.А., Мортіков В.В., Слівінська Н.М., Хромов М.І., Щетиніна Л.В.

Разом з тим у наукових працях цих авторів, по-перше, не повною мірою врахова-но специфіку змін на регіональних ринках праці; по-друге, не завжди ефективність рішень ґрунтується на комплексному врахуванні особливостей ринку праці; по-третє, недостатньо уваги приділено проблемі обґрунтованості прогнозних даних та оцінювання ефективності заходів у сфері регулювання зайнятості населення на рівні регіону. Зокрема, глибшого дослідження потребують проблеми розвитку ринку праці на рівні регіону в цілому та в розрізі окремих категорій населення; визначення параметрів структурних зрушень в економіці регіонів і, відповідно, у сфері зайнятості населення; визначення ефективності процесу регулювання та прогнозування зайнятості; удосконалення регіональної політики зайнятості населення. Недостатня кількість теоретичних розробок, методичних і науково-практичних рекомендацій, безумовно, негативно впливає на соціально-економічну політику, призводить до нестабільності в державі, ускладнює рух України до європейських структур. Використання різними суб’єктами процесу регулювання зайнятості практичних рекомендації наукових розвідок сприятиме вдосконаленню механізму регулювання та прогнозування зайнятості населення на рівні регіону. Тож усе це обумовило вибір теми дисертації, мету та зміст дослідження.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до держбюджетної теми “Механізм регулювання соціально-трудових відносин на ринку праці” (номер держреєстрації 0102U000125), що перед-бачено планом кафедри управління персоналом і економіки праці ДВНЗ “Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана”. Особиста участь автора в цій роботі полягає в одержанні наукових результатів щодо вдосконалення концеп-туальних засад регулювання й прогнозування зайнятості населення та розробки методики регулювання й прогнозування зайнятості населення на рівні регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методичного обґрунтування процесу регулювання та прогнозування зайнятості населення на прикладі регіону та розробка практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення цих процесів.

Для досягнення цієї мети у роботі сформульовано і розв’язано такі завдання:

• уточнено і поглиблено сутність соціально-економічної категорії “зайнятість” на основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду;

• проаналізовано соціально-економічні фактори впливу на трансформацію зайнятості регіону;

• розроблено систему оцінки для визначення рівня впливу регіональних соціально-економічних факторів на процес регулювання та прогнозування зайнятості населення;

• запропоновано систему додаткових показників для оцінювання процесів на ринку праці регіону щодо працевлаштування незайнятого населення;

• сформульовано методику визначення ефективності функціонування державної служби зайнятості (ДСЗ) регіону;

• науково обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості населення регіону;

• розроблено прогноз забезпечення продуктивної зайнятості на рівні регіону та обґрунтовано моделі розподілу і працевлаштування незайнятого населення.

Об’єктом дослідження є соціально-економічні процеси забезпечення продуктивної зайнятості населення в регіоні в умовах ринкової економіки.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти процесу регулювання і прогнозування зайнятості населення в регіоні.

Методи дослідження. Теоретичними засадами дисертаційної роботи є положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, що стосуються питань регулювання та прогнозування зайнятості населення. Спостереження та порівняння, застосування статистико-економічних і графічних методів дозволило охарактеризувати сучасну практику оцінки стану зайнятості населення та її регулювання в регіоні. У роботі використано такі методи дослідження: системний підхід (для обґрунтування сутності категорії “зайнятість”, розробки діяльнісного підходу до оцінювання ефективності регулювання та прогнозування зайнятості населення, методики оцінювання впливу регіональних соціально-економічних факторів на процес регулювання й прогнозування зайнятості та визначення ефективності функціонування ДСЗ); історико-логічний підхід (для виявлення особливостей розвитку досліджень з проблем регулювання та прогнозування зайнятості населення, розробки класифікації факторів соціально-економічного впливу); системно-структурний аналіз (для дослідження і моделювання механізму регулювання та прогнозування зайнятості населення); метод оптимізації і прийняття рішень (для узгодження результатів прогнозування зайнятості населення із планами стратегічного розвитку регіону).

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш вагомих результатів наукової роботи, які визначають її новизну та виносяться на захист, належать такі:

уперше:

• запропоновано алгоритм рейтингової оцінки впливу соціально-економічних факторів на процес регулювання та прогнозування зайнятості населення, що, на відміну від наявних підходів, дозволяє визначити рівні їх регульованості для конкретизації заходів щодо забезпечення продуктивної зайнятості на рівні регіону;

• розроблено та апробовано додаткову систему показників, що дозволяє оцінити ефективність процесу працевлаштування незайнятого населення на ринку праці регіону, яка складається: з рівня збалансування зареєстрованого ринку праці; рівня активності працевлаштування; рівня стійкості працевлаштування; рівня професійно-кваліфікаційної збалансованості попиту та пропозиції на зареєстрованому ринку праці.

удосконалено:

• методологію, яка ґрунтується на засадах моніторингу, що дозволяє узгодити прогнозний показник чисельності зайнятих із планом стратегічного соціально-економічного розвитку регіону, програмами розвитку сфер економіки та терито-ріального розвитку на основі використання коефіцієнтів розподілу прогнозної оцінки;

• методику прогнозування планових показників роботи державної служби зайнятості з метою підвищення ефективності її функціонування, що сприятиме поліпшенню ситуації на ринку праці регіону.

набули подальшого розвитку:

• процес визначення рівня ефективності діяльності державних районних центрів зайнятості регіону на основі використання порівняльних показників, який дозволяє виявити резерви зростання ефективності функціонування;

• складові механізму взаємозв’язку процесу регулювання та прогнозування зайнятості населення з регіональними програмами демографічного розвитку, подолання бідності й зростання добробуту населення, забезпечення балансу попиту та пропозиції на ринку праці, удосконалення політики зайнятості, зростання ефективності функціонування ДСЗ, що позитивно впливають на розвиток трудового потенціалу регіону та забезпечуються подальшим інноваційним розвитком виробництва, реформуванням власності, інвестиційною активністю підприємства та розвитком малого і середнього підприємництва.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати дослідження формують необхідний базис для теоретичного та методичного забезпечення методології регулювання й прогнозування зайнятості населення відповідно до класифікації сфер економіки та господарської структури районів регіону за рівнями впливу соціально-економічних факторів на цей процес на засадах моніторингу.

Наукові напрацювання дисертанта щодо напрямів забезпечення і прогнозу продуктивної зайнятості населення відображені у матеріалах Головного управління праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації (ОДА) в Житомирській області (довідка № 12–09/7183 (028143) від 29.12.07); висновки щодо напрямів розвитку складових плану стратегічного соціально-економічного розвитку області, які мають суттєвий вплив на процес регіонального регулювання та прогнозування зайнятості, відображені в матеріалах Головного управління економіч-ного розвитку ОДА в Житомирській області (довідка № 2/2062 від 29.12.07). Окремі результати дослідження використовуються в навчальному процесі у викладанні дисципліни “Економіка праці в організаціях” в Житомирському технологічному коледжі (довідка № 11 від 16.01.08), дисциплін “Економіка праці та соціально-трудові відносини” в Житомирській філії Київського інституту бізнесу і технологій (довідка № 3 від 17.01.08) та у викладанні курсу за програмою підготовки незайнятого населення при ДСЗ у Житомирській області для здійснення індивідуальної підприєм-ницької діяльності, що здійснюється відділенням професійної та післядипломної освіти Житомирського технологічного коледжу (довідка № 514 від 27.12.07).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, здобуто автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретико-методологічні положення та практичні результати дослідження доповідались на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Социально-экономические аспекты промышле-нной политики. Рынок труда и занятость” – м. Донецьк, квітень 2003 р.; “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” – м. Житомир, листопад 2004 р.; “Розвиток менеджменту в Україні: реалії, проблеми, перспективи” – м. Житомир, грудень 2004 р.; “Регулювання соціально-трудових відносин на ринку праці” – м. Київ, квітень 2005 р.; “Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики” – м. Київ, травень 2007 р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових праць загальним обсягом 5,75 друк. арк., з яких особисто автору належать 5,55 друк. арк., з них 10 наукових праць надруковані у наукових фахових виданнях та 4 і інших виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Загальний обсяг роботи становить 185 стор. друкованого тексту, в тому числі 23 таблиці на 28 стор. і 14 рисунків на 2 стор. Дисертація містить 20 додатків на 63 стор., список використаних джерел включає 120 найменувань на 11 стор.