ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ АРБІТРАЖНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету й основні завдання, визначено об’єкт, предмет, методи дос­лідження, розкрито наукову новизну та прак­тичне значення одержаних результатів, представлено дані щодо їх апробації та опублікування.

У першому розділі «Теоретичні засади організаційно-економічного механізму арбітражного управління підприємствами» визначено сутність поняття «арбітражне управління підприємством» та представлено класифікацію його видів; обґрунтовано сутність поняття «організаційно-економічний механізм арбітражного управління підприємством», охарактеризовано його склад; виз­на­чено мето­дологічні та методичні засади оцінки ефективності та результативності ар­біт­ражного управління підприємством, сформовано відповідну систему її показників.

У процесі дослідження спеціальної літератури визначено, що зміст сут­ності поняття «арбітражне управління» недостатньо повно розкрито. З позицій сис­тем­ного підходу обґрунтовано відповідність діяльності арбіт­раж­но­го керуючого, яка спрямована на виконання окремих процедур банк­рутства щодо підприємства-боржника, усталеній характеристиці сутності управління, що підтверджується виокремленням основних її сутнісних ознак: наявності мети та завдань, управлінських функцій, які виконуються професійно підго­тов­ле­ними спеці­аліс­тами, суб’єктів та об’єкту такого управління. З урахуванням виокремлених відмітних особливостей арбітражного управління його сутність пропонується тлумачити як тимчасове, зовнішнє з лімітованими часовими межами управління з ознаками еквіфінальності та реінжинірингового харак­теру, що здійснюється під час провадження справи про банкрутство підприємства з метою забезпечення збалансованості інтересів усіх суб’єктів процесу банкрутства.

Поглибленню сутності арбітражного управління сприятиме формування класифікації його видів за такими ознаками:  функціональною спрямованістю та цільовою орієнтацією, економічними наслідками, часовою орієнтацією (тривалістю), ініціатором порушення справи про банкрутство, національною належністю учасників процесу банкрутства, наявністю ротацій арбітражних керуючих, ступенем контролю та неупередженості.

За результатами дослідження сутності поняття «організаційно-економіч­ний механізм арбітражного управління» виявлено відсутність комплексної концепції його розуміння. Найбільш поширеним є визначення сутності  механізму  з позиції системного підходу, що є досить узагальненим та може характеризувати будь-яку групу подій у господарській діяльності підприємства. Використовуючи  сучасну концепцію процесного підходу, організаційно-економічний механізм арбіт­ражного управління пропонується визначати як багатокомбінаторну сукупність взаємодій суб’єктів процесу банкрутства, яка спрямована на використання майна підприємства-боржника для задоволення їх інтересів відповідно до чинного законодавства та в детерміновані строки.

 Потреба у забезпеченні розуміння багатовекторності арбітражного управ­ління підприємством обумовлює необхідність  розширення та уточнення складу організаційно-економічного механізму арбітражного управління. На рис. 1 запропоновано авторську концепцію організаційно-економічного механізму арбітражного управління підприємством. Відповідно до чинного законодавства ініціалізація організаційно-економічного механізму арбітражного управління підприємством здійснюється у результаті взаємодії двох суб’єктів: заявника та госпо­дарсь­ко­го суду. Такий механізм виконує свої функції з моменту прийняття гос­по­дарським судом заяви про порушення справи про банкрутство та приз­на­чення ним арбіт­ражного керуючого. Ключові правові аспекти взаємовідносин між окремими суб’єктами арбітражного управління та послідовність реалізації окремих судових процедур банкрутства чітко визначені на законодавчому рівні.