ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ПРИЙОМІВ ДІАЛОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З ІНШОМОВНИМИ ТЕКСТАМИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, сформульовано мету, гіпотези та завдання дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, методологічну та теоретичну основу дослідження, використані методи, подані дані про апробацію роботи та її впровадження у практику.

У першому розділі «Діалогічна взаємодія з іншомовними текстами як чинник їх розуміння» проаналізовано стан наукової розробленості досліджуваної теми з позиції як психології, так і багатьох інших гуманітарних наук. Осмислено різні психологічні, лінгвістичні, методологічні та філософські підходи до проблеми розуміння текстів та смислоутворення, згідно з якими основними характеристиками процесу розуміння текстових повідомлень визначено складність і багаторівневість цього процесу, його суб’єктивний характер, зв’язок з активною взаємодією читача з текстом та, як результат, утворення нових смислів, діалогічність і контекстуальність.

Найчастіше розуміння розглядають як пізнавальний процес і результат
(А.Ю. Арутюнова, В.В. Знаков, Г.С. Костюк, В.Н. Порус), інтерпретацію
(Ю.К. Корнілов, В.О. Моляко) та наголошують на його діалогічному характері
(М.М. Бахтін, Ю.М. Лотман, Н.В. Чепелєва).

Велику увагу вчені приділяють когнітивному та комунікативному підходам до проблеми розуміння. Когнітивний підхід передбачає з’ясування рівня інформаційного досвіду читача з тематики певного тексту та ведення спеціального пізнавального діалогу, який уточнює зміст тексту або уявлення читача (С.М. Бондаренко, Г.Г. Гранік, Л.П. Доблаєв, Л.О. Концева). Комунікативний підхід наголошує на діалогічній взаємодії читача з автором тексту, завдяки чому відбувається породження нових смислів (М.М. Бахтін, Н.В. Чепелєва, Г.–Р. Яусс).

Особливого значення набуває проблема рівнів розуміння, які визначені за показником глибини (Л.П. Доблаєв, А.О. Смірнов, Н.М. Чепелєва) та наявності діалогічних реакцій з боку читача (М.М. Бахтін, С.М. Бондаренко, Г.Г. Гранік,
Л.О. Концева).

Проблема розуміння текстів пов’язана з питаннями взаємодії психології особистості, мислення, мовлення і мови (С.О. Васильєв, О.О. Потебня). Процес розуміння становить творчий акт з переробки значень текстових одиниць, створення з них нових смислів, тобто взаємодії мислення, мови і тексту. Отже, текст має когнітивний, комунікативний, інформативний, психологічний та соціальний характер (М.М. Бахтін), який читач має «розшифрувати».

Основними етапами процесу розуміння текстів дослідники визначають поділ розгорнутого мовленнєвого потоку на значущі одиниці, побудову цілісної структури та виявлення смислу. Цей процес зумовлений внутрішнім мовленням, у якому поєднуються знакова, образна, емоційна складові (Л.П. Доблаєв, О.О. Леонтьєв,
Н.В. Чепелєва). Критеріями розуміння вчені вважають глибину, повноту та чіткість (Г.С. Костюк), здатність особистості виконувати текстові завдання (А.Б. Коваленко), повноту та глибину на інформаційно-когнітивному рівні та синтезування і породження нового смислу на смисловому рівні (Н.О. Михальчук, Л.І. Романовська, Н.В. Чепелєва).

Розуміння газетних текстів, зокрема іншомовних, неможливе без врахування їх лексико-семантичних особливостей: розмовного стилю написання більшості газетних матеріалів; широкого використання кліше усної комунікації, жаргонізмів; особливостей газетних заголовків; лексичних особливостей газетних текстів; використання термінів.

Основними психологічними характеристиками газетних текстів є орієнтація на інформативність і психологічний вплив, які здійснюються за допомогою мовних засобів, наприклад, власних імен і назв, термінів, запозичених з інших мов, оцінно-експресивної лексики, різностильової лексики. Ця здатність газетних текстів впливати на свідомість читачів складає їх невід’ємну рису і застосовується майже у всіх типах публіцистичних текстів. Хоча реалізація інформаційних та оцінних елементів забезпечує функціонально-стильову єдність мови всіх газетних текстів, питання стилістичної ідентифікації газетного мовлення через змішування функціональних різновидів літературної мови продовжує цікавити багатьох дослідників
(В.Г. Костомаров, О.С. Сичов, С.П. Суворов, Г.Г. Хаблак). Отже, стилістика газетних текстів є неоднорідною і залежить від прагматичної спрямованості періодичного видання. Основними стилеутворювальними рисами цих текстів у поєднанні з екстралінгвістичними чинниками є спрямованість на оцінку, м’яка стандартизованість та зрозумілість мовних засобів.

Будь-який газетний текст містить схему взаємодії автора і читача, яка характеризується діалогічністю. У схемі комунікативної структури Реальна дійсність – Автор (журналіст) – Текст – Читач (аудиторія) всі елементи є взаємопов’язаними і розглядаються як різні грані одного цілого. Таким чином, діалогічний характер відношень між елементами цієї комунікативної структури найкраще проявляється за умов взаємної активності автора і читача, опосередкованої газетним текстом.

 Основними ознаками діалогічності іншомовних газетних текстів виступають осмисленість, як спільне зосередження зусиль автора і читача щодо відтворення смислу тексту, репрезентація в тексті автора і читача, а також персоніфікованість тексту. Підкреслимо схильність авторів іншомовних газетних текстів до імпліцитного способу висловлення власної точки зору, прихованої за словами інших осіб. Адресованість газетного тексту передбачає спрямованість тексту на певну групу читачів
і проявляється в задоволенні їх інформаційних запитів та узгодженні стилістичних
і тематичних характеристик тексту з їх очікуваннями. Дуже поширеною ознакою
є представленість в тексті декількох поглядів на питання або проблему, а також наявність текстових пауз (Н.В. Чепелєва).

Отже, як підсумок першого розділу, відзначимо: 1) проблема діалогічної взаємодії з іншомовними газетними текстами потребує комплексного підходу до її вивчення; 2) об’єктивними чинниками розуміння іншомовного тексту є форма пред’явлення тексту, кількість та рівень складності інформації, структурно-семантична особливість тексту (інформативність, цільність, діалогічність). Суб’єктивними чинниками розуміння тексту слід вважати навички діалогічної взаємодії з текстами;
3) психологічно значущими особливостями іншомовних газетних текстів, що впливають на їх розуміння, є індивідуальність відображення дійсності мовними засобами, неоднорідність стилістики газетних текстів, особливості організації інформації, структура, комунікативна спрямованість та діалогічність; 4) діалог розглядається як механізм розуміння текстового повідомлення, зокрема, іншомовних газетних текстів; 5) особливістю газетних текстів є їх суб’єктивний та маніпулятивний характер; 6) діалогічна взаємодія автора іншомовного газетного тексту
з читачем уособлює здійснення ними взаємоузгоджених цілей – передавання та отримання інформації. Основними діалогічними ознаками іншомовних газетних текстів є осмисленість, представленість в них різних позицій, персоніфікованість, адресованість, наявність текстових пауз та маніпулятивні стратегії оформлення повідомлення.

У другому розділі «Дослідження рівня сформованості прийомів діалогічної взаємодії студентів з іншомовними газетними текстами» описані організація і хід проведення констатувального етапу дослідження з метою визначити наявність у досліджуваних з різним рівнем володіння іноземною мовою сформованих прийомів діалогічної взаємодії з іншомовними газетними текстами.

Дослідження проводилось на базі Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі на І–ІІІ курсах факультетів юридичних та економічних спеціальностей, Державного економіко-технологічного університету транспорту на І та ІІ курсах факультету економіки і менеджменту та факультету інфраструктури і рухомого складу залізниць, Київської державної академії водного транспорту на І курсі факультету правознавства, Київського університету туризму, економіки і права на
ІV курсі юридичного факультету. Загальна кількість досліджуваних – 107 осіб, які складали три групи за рівнем володіння іноземною мовою: 1) слабкий (Pre-Intermediate), 2) середній (Intermediate), 3) високий рівень (Upper-Intermediate).

Дослідження складалось з таких етапів:

–      розгляд основних прийомів діалогічної взаємодії з текстами;

–      анкетування студентів з метою визначення їх когнітивної читацької компетентності;

–      семантико-смисловий аналіз 1 україномовного та 9 іншомовних газетних текстів для визначення їх внутрішніх діалогічних характеристик;

–      експериментальна перевірка наявності у студентів сформованих вмінь діалогічної взаємодії з іншомовними газетними текстами.

Використовувались такі методики: 1) анкетування, з метою визначення рівня когнітивної компетентності, яка є складовою читацької компетентності
(Я.Ф. Андрєєва); 2) методика визначення діалогічних характеристик текстів
(Н.В. Чепелєва). Мета: з’ясувати наявність діалогічних ознак в експериментальних текстах; 3) методика постановки діалогічних запитань та коментування текстів
(Н.В. Чепелєва). Мета: виявити рівень сформованості у досліджуваних прийомів діалогічної взаємодії з іншомовними текстами.

За результатами анкетування виявилось, що іншомовні газетні тексти часто читають 16 %, інколи або час від часу – 25 %, рідко – 52 %, не читають взагалі – 7 % від загальної кількості опитуваних. Причиною основних труднощів у розумінні газетних текстів переважна кількість досліджуваних (95 %) зазначила мовний чинник. Запитання до автора у досліджуваних виникають, але головним чином щодо деталей змісту тексту, а великий відсоток повної довіри до авторської думки (22,3 %) свідчить про низький розвиток критичного мислення і призводить до того, що опитувані сприймають інформацію на пізнавальному рівні і не вміють спілкуватись з автором, переосмислювати вихідне повідомлення та створювати нове.

На наступному етапі для перевірки сформованості у студентів прийомів діалогічної взаємодії з іншомовними текстами їм було запропоновано виконати такі завдання: 1) уважно прочитати газетні тексти і скласти до тексту, автора або самого себе запитання, які виникли в процесі читання або після нього; 2) скласти коментар та оцінити текст.

Сформованість у студентів прийомів діалогічної взаємодії з іншомовними газетними текстами визначалась за такими критеріями:

– вміння студентів знаходити в тексті різні смислові позиції та погляди на проблемну ситуацію;

– вміння ставити діалогічні запитання до тексту та його автора;

– вміння висувати припущення про подальший перебіг подій в тексті;

– вміння висловлювати та аргументувати власну думку щодо проблеми тексту;

– вміння критично оцінювати та аналізувати текст;

– вміння письмово складати коментар до тексту.

Аналіз результатів виконання першого завдання дозволив розмістити запитання, складені студентами, в такі блоки: структуруючі, запитання до третьої особи, роздуми, рефлексивні, антиципуючі.

За результатами виконання цього завдання помітна загальна тенденція досліджуваних до постановки структуруючих запитань, відсоток яких коливається від 76 % до 98 % від загальної кількості запитань, поставлених студентами в трьох групах. Це свідчить про зосередженість студентів на деталях змісту тексту, відсутність навичок діалогічного спілкування з автором в процесі обмірковування повідомлення і переважно інформативний характер читання газетних текстів.

Виконання наступного завдання – письмового коментування іншомовного газетного тексту – оцінювалось за п’ятьма основними критеріями: оцінкою тексту студентами, апеляцією до автора, зверненням до власного досвіду, емоційним реагуванням та вмінням викласти стислий зміст тексту в резюме. Аналіз коментарів студентів показав наявність ще двох типів висловлювань – власних думок з даної теми та формулювання теми тексту замість коментування його змісту.

За результатами коментування текстів виявлено, що досліджувані надали перевагу власним міркуванням, емоційній оцінці та резюме тексту. Емоційне реагування проявлялось найчастіше у безпосередній оцінці повідомлення – «сподобалось» – «не сподобалось», без пояснень такої оцінки, або супроводжувало власні думки досліджуваних з приводу порушеної в тексті проблеми. Іноді коментарі містили безособові судження, в яких не відчувалось присутності ані автора статті, ані самого читача, що складав коментар. Оцінка повідомлення головним чином складалась із зауважень щодо зрозумілості та складності тексту через мовний чинник. Студенти часто виходили за межі запропонованої автором інформації, відволікались від самого тексту, натомість, надавали перевагу узагальненим висловлюванням щодо тематики статті і власному ставленню до неї. Що стосується резюме, то більшість студентів обмежились коротким повідомленням про тему газетного тексту або виклали його стислий зміст у двох-трьох реченнях. Такі діалогічні елементи коментарю, як апелювання до автора, не користувались особливою популярністю серед студентів і часто нагадували поради у висвітленні проблеми та схвалення або несхвалення авторської позиції. А відсоток звернень до власного досвіду нараховував умовно віднесені до них елементи, наприклад, міркування студентів на тему тексту, які мали занадто узагальнений вигляд.

Отже, підбиваючи підсумки, відзначимо: 1) основними прийомами діалогічної взаємодії з іншомовними газетними текстами є визначення різних точок зору на проблему тексту, постановка діалогічних запитань до тексту, формулювання гіпотез щодо подальшого розвитку змісту тексту, узагальнення змісту тексту, оцінка та емоційне реагування на повідомлення, коментування текстів. Найбільш значущими серед них є постановка діалогічних запитань та коментування тексту; 2) аналіз відповідей досліджуваних на запитання анкети щодо їх читацької компетентності свідчить про відсутність спеціальних вмінь взаємодії з автором тексту; 3) результати виконання завдання на постановку діалогічних запитань та складання коментарів до іншомовних газетних текстів підтвердили несформованість прийомів діалогічної взаємодії з іншомовними газетними текстами у студентів з різним рівнем володіння іноземною мовою; 4) аналіз запитань, поставлених студентами до текстів як рідною, так і іноземною мовами, виявив переважну кількість структуруючих запитань, як свідчення про звичку до інформативного характеру читання газетних текстів;
5) аналіз коментарів встановив відсутність навичок критичного мислення у студентів; 6) в межах сучасного навчання іноземної мови головна увага приділяється лінгвістичній компетентності студентів, що не забезпечує всебічного розвитку їх іншомовної комунікативної компетентності.

Третій розділ «Навчання студентів прийомам діалогічної взаємодії з іншомовними газетними текстами» присвячений опису завдань, методик і результатів формувального експерименту, критеріїв оцінювання рівня розуміння та комунікативної компетентності досліджуваних.

Основними завданнями цього етапу дослідження було встановлено такі:
1) визначити наявність сформованих прийомів діалогічної взаємодії з іншомовними газетними текстами у студентів контрольної та експериментальної груп; 2) на основі результатів констатувального етапу дослідження провести навчання студентів прийомам діалогічної взаємодії з іншомовними текстами; 3) з’ясувати ефективність навчання студентів прийомам діалогічної взаємодії з іншомовними газетними текстами; 4) виявити залежність рівня розуміння іншомовних газетних текстів від сформованості у досліджуваних прийомів діалогічної взаємодії з цими текстами;
5) встановити залежність розвитку іншомовної комунікативної компетентності досліджуваних від сформованості у них прийомів діалогічної взаємодії з іншомовними газетними текстами; 6) розробити навчальну програму, спрямовану на формування у студентів прийомів діалогічної взаємодії з іншомовними газетними текстами;
7) апробувати навчальну програму формування у студентів прийомів діалогічної взаємодії з іншомовними газетними текстами.

У формувальному експерименті взяли участь студенти ІІІ курсу юридичного факультету Київського університету туризму, економіки і права (КУТЕП), які складали контрольну групу, і студенти ІІІ курсу зі спеціальностей «Правознавство» та «Міжнародні відносини» факультету «Правознавства та міжнародних відносин»
в Українському державному університеті фінансів та міжнародної торгівлі (УДУФМТ) в м. Києві, які становили експериментальну групу. Кількість опитуваних нараховувала 46 осіб – 23 студенти ІІІ курсу в контрольній групі та 23 студенти ІІІ курсу в експериментальній групі. Обидві групи складались зі студентів високого рівня володіння іноземною мовою (Upper-Intermediate). Такий вибір опитуваних зумовлений певною лексичною та стильовою складністю іншомовних газетних текстів, для опанування яких потрібна базова мовна підготовка.

Формувальний експеримент складався з трьох етапів: констатувального, формувального та контрольного.

На першому етапі формувального експерименту використовувались три газетні тексти з десяти експериментальних, які обирались за принципом наявності в них різних діалогічних рис: персоніфікованості, адресованості, наявності різних позицій та текстових пауз, із завданням прочитати, поставити до них запитання та прокоментувати їх: 1) «Neutrality can leave Ukraine with no friends in emergencies», 2) «Label law fuels debate over safety of food» та 3) «Watch your mouth». За результатами виконання завдання на постановку запитань і коментування текстів на констатувальному етапі дослідження студенти контрольної та експериментальної групи показали недостатню сформованість прийомів діалогічної взаємодії з іншомовними газетними текстами. Комунікативна система, в якій досліджувані взаємодіяли з текстами, мала вигляд Реальна дійсність – Текст – Читач, при чому текст виконував роль лише такого, що задавав тему, а читачі у своїх коментарях розвивали її за власним сценарієм. В цій системі випадала така важлива ланка як Автор, чия позиція в тексті мала закликати читачів до діалогічної взаємодії. Тому, оскільки досліджувані не володіли її основними прийомами, то вони і не розпізнали в експериментальних текстах закликів автора до діалогу.

Завданням другого етапу формувального експерименту було формулювання навчальних завдань і ознайомлення студентів експериментальної групи з основними теоретичними положеннями стосовно структурних особливостей іншомовних газетних текстів, прийомами діалогічної взаємодії з ними та формування цих прийомів.

Навчання прийомам діалогічної взаємодії з іншомовними газетними текстами проводилось з жовтня 2011 року по квітень 2012 року і складалось з таких завдань:

Підготовчий етап

1.     Настановлення на діалогічну взаємодію з текстами:

а) усвідомлення цілей розуміння; б) обговорення назви тексту і висунення запитань стосовно змісту тексту; в) з’ясування тематичного напрямку іншомовного газетного тексту і активізація основної лексики з даної теми (мозковий штурм); г) розгляд стандартної структури іншомовного газетного тексту (назва, підзаголовок, зачин, текст).

2.       Навчання основам використання компенсаторної стратегії:

а) розуміння окремих лексичних одиниць тексту на основі контексту;
б) визначення смислових опор тексту.

Формувальний етап

3.       Визначення різних точок зору на проблему тексту:

а) знайти в тексті кількість учасників розмови або джерел інформації, до яких звернувся автор статті, та з’ясувати достовірність цих джерел; б) поділити визначені точки зору на групи та з’ясувати авторську точку зору.

4.       Постановка діалогічних запитань до тексту:

а) знайомство з видами запитань до іншомовних текстів (структуруючими, роздумами, рефлексивними, антиципуючими); б) гра «Інтерв’ю з автором тексту», «Гра в запитання», «Читання та відповіді на запитання «Wh5H», «Прес-конференція».

5.       Висунення гіпотез про подальший розвиток змісту тексту:

а) висунення протилежної точки зору на проблему тексту; б) гра «Недовірливий критик».

6.       Узагальнення змісту тексту:

а) визначення основної думки тексту, відповідної за змістом та інтенцією автора, з декількох запропонованих на розгляд; б) складання резюме тексту.

7.       Формулювання оцінки тексту та емоційне реагування на повідомлення:

а) оцінювання змісту, стилю та актуальності тексту; б) визначення і переформулювання назви тексту зі зміною її емоційно-прагматичного напрямку та інтенції автора (шокувати, зацікавити, розсмішити, розкритикувати, висміяти); в) висловлення й аргументація протилежної точки зору; г) написання короткого газетного тексту в різних стилях: експресивний (стаття-сенсація), сухий, діловий (інформаційний звіт), жартівливий (гумористична розповідь).

8.       Складання коментарю до тексту.

а) постановка діалогічних запитань та коментування кожного речення тексту; б) формулювання та аргументація власної точки зору на проблему тексту;
в) написання коментарю до газетного тексту за алгоритмом.

Формування у студентів прийомів діалогічної взаємодії з іншомовними газетними текстами відбувалось на прикладі текстів англомовних періодичних видань, головним чином, «Kyiv Post», «Kyiv Weekly», «The Financial Times» та «Kentucky Ke el», які висвітлювали актуальні події в Україні та у світі і відрізнялись мовою, не перевантаженою соціокультурними особливостями.