РАЗВИТИЕ ЭМОЦИОНАЛЬНОЙ НАПРАВЛЕННОСТИ СТУДЕНТОВ В ПРОЦЕССЕ ИХ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО САМООПРЕДЕЛЕНИЯ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

         У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, вказано методи, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи, наведені відомості щодо апробації та впровадження отриманих результатів, подані дані про структуру роботи.

         У першому розділі – „Теоретико-методологічні підходи до вивчення емоційної спрямованості особистості студентів у процесі їх професійного самовизначення” проведено аналіз наукових підходів у вивченні феномена професійного самовизначення; представлена специфіка професійного самовизначення на етапі навчання у ВНЗ; визначена роль емоційної спрямованості особистості на етапі одержання вищої освіти.

У ході теоретичного аналізу було виявлено розбіжності в розумінні психологами феномена «професійне самовизначення». Рядом авторів професійне самовизначення включається в процес особистісного самовизначення, яке являє собою новоутворення періоду ранньої юності, пов'язане з формуванням внутрішньої позиції дорослої людини (Л. Божович, М. Гінзбург, І. Кон). Інші розглядають професійне самовизначення як важливий і необхідний процес, невіддільний від розвитку особистості в цілому (Є. Головаха, Є. Клімов, Т. Кудрявцев), як результат і механізм усвідомленого волевиявлення й реалізації свого способу життя, як творчий процес, у якому людина є активним суб'єктом свого життя (О. Пряжнікова і М. Пряжніков). Важливе місце в цьому процесі займають не тільки осмислення й вибір професії, але й активність особистості в цілому.

Проаналізовано дослідження, що робять акцент на соціальному аспекті професійного самовизначення (Є. Климов, І. Кон, Д. С’юпер), особистісному  (М. Гінзбург, М. Пряжніков) і комплексному, що поєднують названі вище аспекти професійного самовизначення (К. Абульханова-Славська,                           Є. Головаха,   О. Гріньова, Т. Дубовицька, Є.  Кучеренко, Г. Ложкін й ін.). На нашу думку, найбільш системною є остання точка зору, що враховує як формування життєвих перспектив, так і знаходження смислів виконуваної діяльності.

Згідно з теоретичним аналізом виділено наступні взаємодоповнюючі особистісні компоненти професійного самовизначення:  професійна спрямованість (схильності, мотивація) суб'єкта;  професійні ціннісні орієнтації, образ Я-професіонала.

Вектор нашого наукового дослідження був спрямований на вивчення специфіки процесу професійного самовизначення студентів вищої школи. Визначено, що професійне самовизначення студентів проходить різні етапи, що характеризуються динамічно мінливими цілями професійної діяльності на етапі професійної підготовки. В процесі освоєння професії спочатку на перший план виходить усвідомлення змісту майбутньої професійної діяльності, а до завершення навчання головним завданням знову стає професійний вибір, але вже на якісно новому рівні, з врахуванням набагато більш повної поінформованості як про професійну діяльність, так і про себе як професіонала (О. Гріньова, Н. Зіміна, О. Кожурова, І. Кон, Г. Ложкін, А. Маркова,                Ю. Поваренков, Н. Самоукіна, В. Семиченко, Б. Федоришин).

У роботах К. Абульханова-Славської, Е. Волкової, М. Дмитрієва,                  Т. Дубовицької,  Є. Зеєра, Е. Каганкевича, Е. Климова, О. Кожурової,                         Є. Кучеренко, Н. Мельник, І. Юматова доведено, що професійне самовизначення студентів являє собою відносно самостійний етап професійного самовизначення особистості; відмінною рисою даного етапу є суперечлива комбінація готовності й здатності до професійного самовизначення з одного боку, і непевності у своїй здатності зробити правильний вибір - з іншої; наявність кризи професійного розвитку ускладнює процес професійного самовизначення студентів; професійне самовизначення під час навчання проходить кілька періодів, кожний з яких характеризується своїми цілями: початковий - обґрунтуванням уже зробленого професійного вибору, переломний - пошуком змісту майбутньої професійної діяльності й завершальний - плануванням своєї професійної кар'єри.

Встановлено, що в процесі професійного самовизначення значну роль відіграє емоційна спрямованість особистості  (за Б. Додоновим) як внутрішній  індикатор задоволеності професійним вибором. У дослідженнях Б.Додонова, О.Доценко, Я.Копійки, В.Лисого, Е.Семененко, Н.Спиридонової, Р.Шаміонова й Н.Яблонські розглядається феномен мотивування діяльності структурно-змістовними особливостями емоційної спрямованості особистості. Таким чином, знання типу й загальної структури емоційної спрямованості конкретної особи (профілю емоційної спрямованості особистості) у порівнянні зі змістом різних видів професійної діяльності допоможе підібрати людині ряд найбільш відповідних її емоційній спрямованості професійних  орієнтацій.

Емоційна спрямованість особистості є відображенням загальної спрямованості, що проектується на професійні цінності, емоційно оцінювані внутрішні й зовнішні ставлення суб'єкта (Б. Додонов, Н. Спиридонова,              Н. Яблонські).  Вона розглядається у двох аспектах: спрямованість особистості як її проекції на емоційну сферу людини, в тому числі в якості психологічної  установки, що закріпилися як ціннісні переживання. Вона характеризується  відносно самостійною ненасичуваною потребою індивіда. Типи емоційної спрямованості особистості - альтруїстична, комунікаційна, глорична, праксична, пугнічна, романтична, гностична, естетична, гедоністична, акізитивна (по Б. Додонову) - можуть розглядатися як інтегральний психологічний показник успішності професійного самовизначення особистості на всіх етапах професійного шляху.

Визначені теоретичні положення було покладено в основу емпіричного дослідження особливостей професійного самовизначення студентів та його зв'язку з їх емоційною спрямованістю в процесі професійної підготовки.

У другому розділі „Експериментальне дослідження емоційної спрямованості особистості в процесі професійного самовизначення студентів ВНЗ” представлені методичні підходи до вивчення особливостей емоційної спрямованості особистості в процесі професійного самовизначення студентів технічних спеціальностей вищої школи; виявлені особливості формування окремих компонентів професійного самовизначення  студентів технічних ВНЗ, а також рівнів розвитку й динаміки в процесі навчання; визначені критерії, показники й типи емоційної спрямованості особистості студентів і вивчений взаємозв'язок між професійним самовизначенням студентів й ступенем виразності емоційної спрямованості особистості як ціннісно-смислової характеристики розвитку професійних інтенцій майбутнього фахівця.