ФОРМИРОВАНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ РЕФЛЕКСИИ У СТУДЕНТОВ ТЕХНИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

         У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, припущення та завдання дослідження, визначено об`єкт і предмет, розкрито теоретичне та практичне значення отриманих результатів, представлено відомості щодо впровадження й апробації результатів дисертації, наведено дані про публікації, структуру і обсяг дисертації.

         У першому розділі «Теоретичні підходи до  формування професійної рефлексії у студентів технічних спеціальностей» представлені теоретико-методологічні підходи до проблеми рефлексії та професійної рефлексії у психолого-педагогічній літературі, обґрунтована структура та теоретична модель професійної рефлексії, розглянуті вікові особливості формування рефлексії.

         Представлено основні підходи до вивчення рефлексії в психологічній літературі. Рефлексія в рамках гносеологічного напрямку виступає як загально психологічний принцип пізнання усвідомлених і довільних психічних явищ         (П. Блонський, Л. Виготський, С. Кравков); у методології наукового пізнання       (Б. Кедрів, В. Садовський, Г. Щедровицький, Є. Юдин і ін.) створено ряд моделей рефлексії: «рефлексивний вихід» (Г. Щедровицький), «система з рефлексією»     (М. Розов), «рефлексивне керування» (В. Лефевр); вивчення даного феномена у рамках педагогічної психології (В. Давидов), психології мислення (Ю. Кулюткін, І. Семенов), проблематики діяльності і її регуляції (Н. Алексєєв,                              Г. Щедровицький), соціальної психології (К. Данилін); дослідження ролі рефлексії в розв'язку типових і творчих завдань (В. Зарецький, І. Семенов,            С. Степанов), де рефлексія розглядається як усвідомлення засобів, способів і підстав розумової діяльності, що здійснюють її регуляцію. Більш інтегровані підходи до визначення рефлексії розроблені  С. Максименко,  Ю. Машбиць,        Н. Пов’якель, В. Семиченко та ін.

         Серед сучасних дослідників теорії рефлексивної діяльності слід відмітити  підхід А. Карпова і І. Скитяєвої, у якому рефлексивність виступає як метаздібність, що входить у когнітивну підструктуру психіки, виконуючи регулятивну функцію для всієї системи, а рефлексивні процеси - як «процеси третього порядку» (вважаючи процесами першого порядку когнітивні, емоційні, вольові, мотиваційні, а другого порядку - синтетичні й регулятивні). У їх концепції рефлексія являє собою найвищий за ступенем інтегрованості процес; вона одночасно є способом і механізмом виходу системи психіки за власні межі, що детермінує пластичність і адаптивність особистості.

Багато авторів (О. Анісімов, Б. Вульфов, В. Давидов, Л. Долинська, А. Зак,  Т. Колошина, Ю. Лобанова, С. Максименко, Г. Похмєлкіна, В. Семиченко,            С. Степанов, Н. Чепелєва, Н. Шевченко, Т. Яценко та ін.) вказують на необхідність розгортання рефлексії у студентів, що дозволяє сформувати здатність до проектування, прогнозування і програмування своєї професійної діяльності.

         Визначено психологічний зміст вікового періоду «студентства», який, на думку багатьох авторів, пов'язаний з розвитком самосвідомості як психічного утворення, - з розв'язанням завдань професійного самовизначення й із вступом у доросле життя. Дослідження становлення професійної самосвідомості особистості мають особливу  актуальність, оскільки вона є особистісним регулятором професійного саморозвитку й самовиховання особистості, здатності фахівця аналізувати й оцінювати свою діяльність та її результати (Б. Волков,  І. Гуткіна,    О. Дарвіш, В. Демченко, Л. Долинська, А. Веремчук,  С. Герасіна,  В. Клочко,     В. Колюцкий, І. Кулагіна та інші). Cтруктура професійної рефлексії студентів характеризує процес реалізації внутрішньої психічної діяльності суб'єкта - рефлексивної діяльності по відношенню до професійної діяльності, в основі якої лежить професійна діяльність як ергатичної системи (Е. Клімов), представлена ​​різноманіттям суб'єктно-об'єктних взаємозв'язків, обумовлених об'єктивною реальністю різноманітного світу професій, і , в даному випадку, професій типу «Людина-техніка».

Професійна самосвідомість (як продукт професійної рефлексії) розглядається як складне особистісне утворення, що формується під впливом професійного середовища і активного перетворення себе як суб'єкта професійної діяльності (О. Еннс). Даний феномен розглядається як усвідомлення людиною своєї приналежності до професійної групи (Б. Паригін ); як процес аналізу людиною самої себе в рамках професійної діяльності (М. Кряхтунов); як діяльність особи по усвідомленню своєї відповідності обраній професії               (М. Гуткіна); як вибіркова діяльність самосвідомості, спрямована на власне професійне самовизначення (П. Шавир); розвиток професійної рефлексії як процесу розвитку особистісної, інтелектуальної та метарефлексії (А. Веремчук); як усвідомлення і цілісна оцінка фахівцем себе, процесу і результату своєї професійної діяльності (С. Кошелєва); як засіб саморегуляції особистості, що виражається в усвідомленні власних психічних особливостей, аналізі себе як суб'єкта діяльності , усвідомленні і оцінці системи відносин (Т. Фам); як особливий феномен людської психіки, що обумовлює саморегуляцію особистістю своїх дій у професійній сфері на основі пізнання професійних вимог, своїх професійних можливостей та емоційного ставлення до себе як до суб'єкта професійної діяльності (С. Васьковська); як комплекс уявлень людини про себе як професіонала, як система відносин і установок до себе як фахівця  (А. Маркова); як різновид соціально - специфічної самосвідомості, яка являє собою складне особистісне утворення, що формується під впливом професійного середовища та активної участі суб'єкта у професійній діяльності  (Т. Миронова).

На відміну від самосвідомості, професійна самосвідомість специфічна за своїм змістом, оскільки спрямована на професійну діяльність і на себе, як  суб'єкта цієї діяльності. Якщо самосвідомість формується в життєдіяльності та спілкуванні з оточуючими людьми і є результатом пізнання себе, своїх дій, психічних якостей тощо, то професійна самосвідомість - це проекція всіх структурних компонентів самосвідомості особистості на професійну діяльність (П. Шавир).

Розглядається специфіка рефлексії в психології праці, як: 1) усвідомлення підстав і засобів діяльності; 2) виходу в зовнішню позицію одного суб'єкта діяльності стосовно діяльності іншого суб'єкта; 3) акт встановлення відношення між діяльностями або їх структурними утвореннями - діями, засобами, цілями і т.п. (С. Дружилов).

         У рамках суб’єктно - діяльнісного й системного підходів, що спрямовують будь-яке науково-практичне дослідження  на вивчення суб'єктно-об'єктних взаємозв'язків, специфічних для професійної праці, Є. Климовим описані основні психологічні регулятори професійної діяльності: «образ об'єкта» (суб'єктивний образ професії); «образ суб'єкта» (образ «Я» - самосвідомість); «образ суб'єктно-суб'єктних і суб'єктно-об'єктних відносин» (професійна самосвідомість), що належать до категорії суб'єктивного образу, який формується у процесі засвоєння професійної діяльності, на основі яких нами було розроблено теоретичну модель професійної рефлексії студентів технічних спеціальностей.  

Структура професійної рефлексії студентів характеризує процес реалізації внутрішньої психічної діяльності суб'єкта - рефлексивної діяльності стосовно професій типу «Людина-Техніка». Предметом аналізу професійної рефлексії є: «Образ об'єкта професійної діяльності» (усвідомлення студентом себе, своїх функціональних можливостей відповідно до професійної діяльності в системі людина-машина, а саме наявність професійних знань, умінь, навичок, професійної компетентності, професійно важливих якостей, а також прогностичні здатності як професійно важливі якості інженерів) і «Образ суб'єкта професійної діяльності» (усвідомлення студентом себе, своїх мотивів, ототожнення із професійною реальністю  в сьогоденні й майбутньому, яке здійснюється завдяки наступним психологічним властивостям і механізмам: професійна спрямованість особистості, професійні мотиви, схильності, професійна ідентичність, прогнозування: «Я в професії в сьогоденні й у майбутньому».

         Психологічним  критерієм  успішного  проходження  стадії вищої професійної освіти  є  формування  ставлення до  себе як  суб'єкта  обраної  діяльності  й  професійної  спрямованості,  у  якій досить чітко відбиваються установки на розвиток професійно значущих якостей (С. Дружилов,                        Г. Суходольский, В. Шадриков).

            Подальше вивчення професійної рефлексії у студентів технічних спеціальностей вимагає експериментального дослідження і сформованості її структурних компонентів та відстеження особливостей  їх розвитку на різних етапах вищої професійної підготовки.

У другому розділі «Експериментальне дослідження особливостей сформованості професійної рефлексії у студентів технічних спеціальностей» представлено методичні підходи та результати експериментального дослідження структурних компонентів, критерії й рівні сформованості професійної рефлексії у студентів технічного напрямку підготовки. Виявлені особливості розвитку та динаміку професійної рефлексії в процесі навчання в ВНЗ, розроблена модель формування професійної рефлексії у студентів технічного напрямку підготовки.

         Згідно авторської моделі професійної рефлексії студентів технічних спеціальностей в якості критеріїв сформованості виступають:

         1) рефлексивність (здатність до рефлексії);

         2) професійні схильності (відповідно психологічної структури професійної діяльності майбутнього інженера: об'єкт і предмет діяльності, завдання,  засоби й способи діяльності, професійні сфери діяльності респондентів, а саме сфери «Людина-Знак», «Людина-Техніка» і «Людина-Людина»), мотиви навчання у ВНЗ; професійна спрямованість;

         3) здатність до прогнозування;

         4) професійна ідентичність;

         5) професійні вміння й знання.

         Результати констатувального експерименту дозволяють стверджувати, що такі компоненти професійної рефлексії у студентів, як рефлексивність, професійні схильності й мотиви, професійна ідентичність та професійні вміння й знання, не мають позитивної стійкої динаміки у процесі набуття вищої технічної освіти.

Застосування критерію Манна-Уітні виявило наступні зміни в сформованості структурних компонентів професійної рефлексії в процесі навчання у ВНЗ технічного профілю:

Ø  рівень рефлексивності студентів знижується після першого року навчання й підвищується після третього курсу;

Ø  найбільш значущі відмінності в професійних схильностях студентів виявлені лише у сфері «Людина - Людина»;

Ø  професійні схильності в сфері «Людина-Знак» і «Людина-Техніка» залишаються незмінними;

Ø  відсутня динаміка в сфері професійної спрямованості особистості;

Ø  у процесі освоєння спеціалізації тенденція до збільшення позитивної професійної ідентичності не виявлена;

Ø  впродовж навчання зовнішній мотив «отримання диплома» зростає від третього до п'ятого курсу, а внутрішні професійні мотиви значно знижуються в процесі всієї підготовки;

найбільше успішно розвиваються прогностичні здібності студентів, щодо яких виявлена постійна позитивна динаміка