Актуальність теми. Розвиток фінансової системи України супроводжується суттєвими змінами, що обумовлюється як зовнішніми, так і внутрішніми факторами. На сучасному етапі реформування Збройних Сил України відбувається кардинальна трансформація системи фінансового забезпечення їх соціальної сфери. Перехід збройних сил на професійну основу комплектування, що відбувається в даний час, зумовлює формування якісно нового підходу у визначенні пріоритетних напрямів соціального забезпечення особового складу армії та осіб, звільнених з військової служби. Реалізація зазначених завдань не можлива без побудови адекватного фінансового механізму. Діючий фінансовий механізм не повною мірою дозволяє реалізувати завдання реформування Збройних Сил України. До цього часу не розроблено єдиної теоретичної та методичної бази, не сформовано системного підходу, які б забезпечували ефективне фінансування військової соціальної сфери. Розбудова збройних сил нового зразка неможлива без вдосконалення фінансового забезпечення їх соціальної сфери, яка суттєво впливає на боєздатність військ.

На сьогодні у фінансовому забезпеченні соціальної сфери військ основне протиріччя полягає в тому, що обсяг асигнувань не відповідає потребам існуючої організаційно-штатної структури збройних сил та завданням і функціям бойового забезпечення, які на них покладені. Виникають також питання збільшення фінансування соціальної сфери не тільки за рахунок загального фонду, але і коштів спеціального фонду, що дозволило б підвищити якість реалізації соціальних гарантій особового складу збройних сил. Постали також питання дослідження процесів фінансового забезпечення соціальної сфери збройних сил в умовах розвитку ринкової економіки у контексті використання зарубіжного досвіду.

Теоретичні та методичні основи дослідження економіки соціальної сфери вивчали такі вчені як І. Вернадський, М. Долішній, С. Подолинський, М. Солодков, Г. Сапова та ін. Значний внесок у розвиток фінансового забезпечення соціальної сфери армії зробили українські вчені XIX століття, серед них М. Алексеєнко, М. Бунге, М. Зібер, Т. Степанов, М. Туган-Барановський та ін. Концептуальні засади механізму фінансового забезпечення соціальної сфери як основи реформування збройних сил були сформульовані українськими вченими: Б. Андресюком, Д. Богинею, Н. Борецькою, О. Василиком, А. Гальчинським, Л. Добровольською, Т. Ковальчуком, Е. Лібановою, І. Марком, В. Мунтіяном, Ю. Ніколенком, В. Опаріним, Ю. Палкіним та іншими.

Але окремі напрями фінансового забезпечення соціальної сфери збройних сил потребують подальших досліджень. Необхідно більш повно розкрити сутність складових фінансового забезпечення соціальної сфери збройних сил у період їх реформування та визначити шляхи вдосконалення соціального забезпечення особового складу Збройних Сил України з переходом їх на професійну основу комплектації. З упровадженням казначейського обслуговування, програмно-цільового методу планування, бухгалтерського обліку, введенням додаткових видів витрат на реформування та розвиток армії, на миротворчу діяльність військ механізм фінансового забезпечення соціальної сфери Збройних Сил України ускладнився.

Актуальність теми дослідження також пов’язана з тим, що питання фінансового забезпечення соціальної сфери армії не достатньо вивчені, а ті дослідження, які є сьогодні, не системні і не повною мірою знаходять практичне застосування. Отже, процеси фінансового забезпечення соціальної сфери Збройних Сил України в умовах їх реформування потребують подальших досліджень. Зазначене й обумовило актуальність обраної теми дисертаційної роботи, її мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано на кафедрі військової економіки Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Зміст дисертації є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри економіки та фінансового забезпечення Національної академії оборони України на замовлення Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Тема наукових досліджень: “Фінансове забезпечення соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України” (шифр – “Захист”), в межах якої визначено зміст поняття фінансове забезпечення соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей; розроблено методику оцінки ефективності витрачання коштів у сфері соціального забезпечення та напрями вдосконалення системи соціального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розкриття сутності фінансового забезпечення соціальної сфери Збройних Сил України та практичних засад підвищення його ефективності на етапі реформування збройних сил.

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

розкрити теоретичні основи, сутність та охарактеризувати складові фінансового забезпечення соціальної сфери збройних сил;
визначити напрями становлення та розвитку, а також особливості фінансового забезпечення соціальної сфери Збройних Сил України у контексті зарубіжного досвіду;
розкрити механізм фінансового забезпечення соціальної сфери збройних сил в умовах їх реформування;
проаналізувати процедуру фінансового планування коштів на реалізацію соціальних гарантій у сфері Збройних Сил України та обґрунтувати напрями її вдосконалення;
визначити шляхи ефективного витрачання коштів на розвиток соціальної сфери збройних сил та виявити можливості залучення додаткових коштів для її фінансування;
обґрунтувати необхідність посилення фінансового контролю за використанням коштів у соціальній сфері Збройних Сил України;
визначити шляхи поліпшення добробуту особового складу Збройних Сил України, членів їх сімей та осіб, які звільнились з військової служби.

Об’єктом дослідження є процеси фінансування Збройних Сил України в умовах їх реформування.

Предмет дослідження – теоретичні основи та практичні аспекти фінансового забезпечення соціальної сфери Збройних Сил України.

Методи дослідження. Під час дослідження використано сукупність загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. Теоретичні та емпіричні методи: економічного та статистичного аналізу – при вивченні структури і динаміки оборонних коштів на розвиток соціальної сфери та ефективності їх використання; загальнонаукові та специфічні методи використано при дослідженні взаємозв’язку військових фінансів з державними, а також розгляді стану фінансування соціальної сфери; методи системного та порівняльного аналізу – при розгляді законодавчо-правової бази, що регламентує питання, які досліджуються; синтезу – при дослідженні фінансування соціальної сфери; історичний, за допомогою якого визначено головні напрями і специфіку військової соціальної сфери; економіко-статистичного аналізу – при вивченні фінансово-економічного стану військ, виявленні зв’язку між рівнем фінансування соціальної сфери збройних сил та їх боєздатністю.

Інформаційною базою дослідження є закони та нормативні акти органів державної влади з питань фінансового забезпечення соціальної сфери збройних сил в умовах реформування, опубліковані у періодичній пресі, спеціальних виданнях та матеріалах у мережі Інтернет, офіційні матеріали Державного комітету статистики України та Міністерства оборони України, статистичні данні щодо фінансування та проведення соціальної політики у збройних силах зарубіжних країн (зокрема Франції, Латвії, Російської Федерації), звітно-статистична та фінансово-господарська документація Департаментів Міністерства оборони України: фінансів та розквартирування і будівництва. У роботі широко використано наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, де розглядаються сутність і особливості процесів фінансування соціальної сфери загалом і збройних сил зокрема.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі отримано нові обґрунтовані результати, які розв’язують важливе науково-прикладне завдання вдосконалення механізму фінансового забезпечення соціальної сфери Збройних Сил України. Основні положення дисертаційної роботи, які містять елементи наукової новизни, полягають у тому, що:

вперше

введено до наукового обігу поняття “фінансове забезпечення соціальної сфери Збройних Сил України” як сукупність заходів щодо акумулювання та розподілу фондів фінансових ресурсів для реалізації соціальних потреб особового складу збройних сил, адекватної особливостям військової служби, у процесі відтворення особистості військовослужбовців, працівників і службовців збройних сил та їх сімей; це дозволило обґрунтувати виділення таких складових реалізації соціального забезпечення у сфері Збройних Сил України як грошове, пенсійне, матеріально-побутове забезпечення військовослужбовців, заробітна плата працівників і службовців, забезпечення освітніх потреб, адаптація військовослужбовців, звільнених з лав Збройних Сил України, а також забезпечення соціально-культурних потреб особового складу;

удосконалено

процедуру планування в механізмі фінансування Збройних Сил України на програмно-цільовій основі, яке передбачає виокремлення усіх витрат на соціальні потреби у збройних силах у відповідних програмах для підвищення ефективності цільового використання оборонних коштів та якості соціального забезпечення військовослужбовців;
організаційну структуру управління процесом забезпечення житлом військовослужбовців як пріоритетної складової реалізації соціального забезпечення у збройних силах через введення Уповноваженого фінансового інституту та служби єдиного замовника з метою акумулювання фінансових ресурсів із традиційних і перспективних джерел та ефективного їх використання шляхом створення фондів службового та постійного житла;

дістали подальшого розвитку

аргументування реструктуризації грошового забезпечення військовослужбовців у контексті відображення тієї його частини, що відтворює особливі умови проходження служби, та необхідності приведення грошового забезпечення до розмірів, здатних компенсувати службові навантаження, а також підвищувати значення заохочувальних і компенсаційних виплат як стимулу професійного зростання;
поруч із бюджетним фінансуванням та кредитуванням запропоновано запровадження такого фінансового інструменту реалізації матеріально-побутового забезпечення військовослужбовців як житлові сертифікати, що дозволить урізноманітнити форми реалізації соціальних гарантій у сфері забезпечення військовослужбовців житлом;
обґрунтування напрямів використання перспективних джерел фінансового забезпечення соціальної сфери Збройних Сил України шляхом використання іпотечного кредитування з частковим фінансуванням з боку держави та альтернативних джерел фінансування: коштів банківських структур, коштів фінансово-кредитних установ та коштів страхових компаній.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково обґрунтованих положень, висновків, рекомендацій та пропозицій, спрямованих на вдосконалення механізму фінансового забезпечення соціальної сфери збройних сил в умовах їх реформування. Висновки і пропозиції можуть бути використані на практиці при підготовці фахівців фінансово-економічної служби у військово-навчальних закладах, а також безпосередньо у військах.

Запропоновані пропозиції і рекомендації впроваджувались і практично застосовувались у військах, що підтверджено довідками: Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України (довідка № 234 /121 від 22.01.2007 р.), фінансово-економічних управлінь Західного оперативного командування Збройних Сил України (довідка № 29/3/2511 від 20.11.2006 р.) та Головного управління розвідки Міністерства оборони України (довідка № 222/4/558 від 4 квітня 2007 р.).

Крім цього, результати дослідження застосовуються в навчальному процесі та науковій діяльності Національної академії оборони України, про що свідчать акти № 167/1305 від 15.05.2007 р. та № 167/2682 від 20.09.2007 р.

Зазначені пропозиції сприятимуть обґрунтуванню урізноманітнення джерел та збільшення фінансового забезпечення соціальної сфери Збройних Сил України у сучасних умовах їх реформування.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням. Особистий внесок здобувача полягає у розкритті сутності, форм та обґрунтуванні джерел фінансового забезпечення соціальної сфери Збройних Сил України в умовах їх реформування. У дисертації використано матеріали досліджень, проведених особисто дисертантом, та спільно із співавторами, що відображено у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження доповідалися, обговорювалися та отримали позитивні відзиви на міжнародних науково-практичних конференціях: “Перспективи розвитку індустріального виробництва в умовах глобалізації” (15-16 квітня 2005 р., м. Київ), “Дні науки ’2005” з питань державного регулювання економікою (15-27 квітня 2005 р., м. Дніпропетровськ), “Формування нової парадигми страхування” (1-2 грудня 2005 р., м. Київ), “Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України” (2-4 жовтня 2006 р., м. Київ), а також на Всеукраїнській науковій конференції “Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє”, присвяченій пам’яті професора, генерал-лейтенанта Жукова С.А. (24-25 листопада 2005 р., м. Київ). Крім того, результати дослідження пройшли апробацію на методологічних семінарах на кафедрі фінансів, грошового обігу і кредиту економічного факультету та профільних кафедрах Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національної академії оборони України.

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 2,9 др. арк., із них 5 – у наукових фахових виданнях обсягом 2,5 др. арк.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, що містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (266 найменувань) та 12 додатків. Обсяг основного тексту роботи складає 221 сторінка друкованого тексту, у тому числі 15 таблиць і 15 рисунків.