СТАТИСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтенсивний перехід до ринкових відносин в Україні спричинив значну диференціацію її регіонів за рівнем соціального, економічного та екологічного стану. Поряд з цим невдала структурна регіональна політика посилила кризу, яка супроводжувалась зменшенням обсягів виробництва, спадом інвестиційної активності, погіршенням фінансового стану великих, середніх і малих підприємств, що в підсумку знизило рівень життя громадян країни.

Після вступу до Світової організації торгівлі регіони повинні остаточно сформувати свою спеціалізацію і зайняти відповідне місце у міжрегіональному поділі праці. Це, в свою чергу, передбачає визначення вектору регіонального розвитку, як передумови для стабільного економічного розвитку країни. При цьому необхідно приділити особливу увагу визначенню, вивченню й оцінці інвестиційної привабливості регіонів України.

В умовах недостатнього статистичного супроводу програм регіонального розвитку і практично відсутньої всеохоплюючої статистичної інформації на регіональному рівні, зростає роль аналітичних досліджень і, зокрема, статистичного дослідження інвестиційної привабливості регіонів, які дають змогу здійснювати кількісну та якісну оцінку результатів діяльності суб’єктів господарювання.

Теоретичні та методологічні проблеми організації інвестиційного процесу й забезпечення регіонального розвитку країни розкриті в роботах багатьох вітчизняних вчених-економістів: В.Д. Базилевича, І.А. Бланк, З.С. Варналія, В.М. Гейця, М.І. Долішнього, В.Л. Осецького, А.Л. Ревенка, М.Г. Чумаченка, А.А. Чухна, А.Д. Шеремета та інших. Удосконаленню статистичних і математичних методів оцінювання й аналізу соціально-економічного розвитку регіонів, ефективності інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності присвячені науково-методичні розробки С.C. Герасименка, А.В. Головача,          А.М. Єpiнoї, В.Б. Захожай, Н.В. Ковтун, Г.І. Купалової, О.К. Мазуренко,                 І.Г. Манцурова, Р.М. Моторина, О.Г. Осауленка, Н.О. Парфенцевої,                       В.Ф. Ситника, О.І. Черняка, В.Г. Швеця, Ю.С. Цал-Цалка та інших дослідників.

Аналіз та узагальнення результатів теоретичних досліджень свідчать про те, що основна увага в них приділяється окремим питанням, здебільшого без комплексного узгодження з широким спектром теоретичних і практичних засад оцінки інвестиційної привабливості регіонів з урахуванням сучасних проблем і суперечливих тенденцій щодо їх розвитку. Поза науковим пошуком залишаються питання, пов’язані з організаційними, інформаційними, соціологічно-психологічними аспектами аналітичного дослідження. Недостатньо розробленими й дискусійними є підходи до визначення системи показників, методики оцінки інвестиційної привабливості регіонів і застосування статистичних методів прогнозування її рівня.

Актуальність і практична значимість окреслених проблем, їх недостатнє висвітлення в наукових розробках визначили вибір теми дисертації, її мету i завдання, об’єкт, предмет, методи та інформаційну базу дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри обліку та аудиту економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, є складовою частиною комплексної теми „Теорія та практика соціально-економічного розвитку України в умовах трансформаційної економіки” (номер державної реєстрації 01БФ040-01). В її межах автором дисертації обґрунтовано систему статистичних показників для здійснення статистичного аналізу інвестиційної привабливості регіонів України та багатовимірного групування областей за її рівнем методами кластерного аналізу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка та удосконалення існуючих методологічних, організаційних засад і опрацювання практичних рекомендацій щодо статистичного забезпечення аналізу інвестиційної привабливості регіонів України.

Меті дослідження підпорядковано вирішення ряду завдань науково-теоретичного, методологічного, організаційного та практичного характеру:

-         розкрити зміст поняття “інвестиційна привабливість регіону” як економічної категорії та об’єкта статистичного вивчення;

-         провести порівняльний аналіз існуючих методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості регіону;

-         дослідити інформаційне забезпечення статистичного аналізу інвестиційної привабливості регіонів;

-         визначити основні етапи статистичного дослідження інвестиційної привабливості регіонів;

-         дослідити організацію статистичного спостереження інвестиційної привабливості регіонів;

-         удосконалити систему статистичних показників для побудови інтегрального показника інвестиційної привабливості регіонів;

-         провести багатовимірне групування регіонів за рівнем інвестиційної привабливості адаптованими методами кластерного аналізу;

-         оцінити взаємозв’язок рівня інвестиційної привабливості та обсягів залучених інвестицій в економіку регіонів;

-         здійснити прогноз найважливіших характеристик інвестиційної привабливості регіонів.

Об’єктом дослідження є формування інвестиційної привабливості регіонів України з урахуванням сукупності факторів, що впливають на цей процес.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні, організаційні та методичні засади статистичного забезпечення аналізу та прогнозування рівня інвестиційної привабливості регіонів України.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною базою дослідження є діалектичний метод пізнання явищ i процесів господарської діяльності, системний і комплексний підхід до оцінки інвестиційної привабливості регіонів. У процесі проведення дослідження використані традиційні загальнонаукові методи теоретичного узагальнення і порівняння – для уточнення сутності понять “інвестиційна привабливість” та “інвестиційна привабливість регіону” (п. 1.1.). Методика дослідження ґрунтується на науковому апараті методів статистики, а саме: кореляційно-регресійному аналізі (для встановлення зв’язків і рівня впливу факторів на соціально-економічний розвиток регіону (п. 3.2., 3.3.)), багатовимірних порівнянь і метод побудови інтегрального показника (для всебічної характеристики інвестиційної привабливості регіонів України (п. 2.4.)), багатовимірного групування методами кластерного аналізу (для виділення однорідних груп регіонів за рівнем їх привабливості щодо інвестування (п. 3.1.)).

Інформаційною базою дослідження були офіційні публікації, методичні та статистичні матеріали Державного комітету статистики України, статистичні дані Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України і Національного банку України, законодавчі та нормативні акти держави з питань регіонального розвитку й інвестиційної діяльності, монографії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених, періодичні публікації науково-дослідних установ, організацій та неурядових інститутів за напрямом, ресурси Інтернету, самостійні розрахунки автора. Дисертацію виконано з використанням прикладної програми StatSoft Statistica 6.0 та табличного процесору Microsoft Excel.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш важливими теоретико-методологічними та практичними результатами, які формують наукову новизну дисертаційної роботи, є такі:

вперше:

-         систематизовано, сформульовано та обґрунтовано основні етапи статистичного дослідження інвестиційної привабливості регіонів України (організаційний, методологічний, аналітичний, прогнозний та завершальний етапи), що забезпечує її комплексне вивчення з урахуванням стану, особливостей, закономірностей та перспектив розвитку територій;

-         оцінено силу впливу інвестиційної привабливості регіону на обсяги інвестицій в основний капітал та іноземних інвестицій за доподає змогу оцінити тісноту їх взаємозв’язку і розробити поваріантний (стабілізаційний і оптимістичний) прогноз обсягів інвестицій в основний капітал та іноземних інвестицій до 2015 р., який слугує науковим підґрунтям для прийняття управлінських рішень щодо подальшого територіального розвитку;

-         побудовано інтегральний показник інвестиційної привабливості регіонів шляхом відбору, систематизації та групування сукупності статистичних показників, які поділено на сім блоків, що характеризують: соціально-економічний стан, інфраструктурне забезпечення, розвиток ринкових відносин, інноваційну активність, якість людських ресурсів, інформаційне забезпечення та ступінь безпеки інвестиційної діяльності, тим самим надаючи можливість здійснювати комплексний системний статистичний аналіз інвестиційної привабливості регіонів;

удосконалено:

-         організаційно-методичні та практичні засади вибіркового статистичного спостереження, формування і використання інформаційного банку даних щодо інвестиційної привабливості регіонів за допомогою розробки й використання анкети соціологічного опитування керівників і спеціалістів різного рівня господарського управління, яка сформована з таких структурних блоків: потреба в інформації про рівень інвестиційної привабливості регіонів, оцінка існуючої інформаційної бази, а також основні шляхи покращення збирання, обробки і використання статистичних даних в аналізі та прийнятті управлінських рішень щодо розвитку територій;

-         багатофакторну регресійну модель статистичної оцінки взаємозв’язку обсягів залучених іноземних інвестицій у регіони та коефіцієнта покриття експортом імпорту до рівня інвестиційної привабливості, що дає змогу сформувати належне статистичне забезпечення регіональної політики;

дістали подальший розвиток:

-         трактування сутності категорії „інвестиційна привабливість регіону”, як об’єкта статистичного вивчення, зміст якої характеризується не лише сукупністю об’єктивних можливостей та обмежень, що визначають привабливість середовища і впливають на інтенсивність інвестування, а може кількісно виражатися за допомогою комплексного інтегрального показника рівня привабливості. Це сприятиме застосуванню рейтингової оцінки за рівнем інвестиційної привабливості регіонів та прийняттю зважених управлінських рішень щодо доцільності вкладання інвестицій в економіку конкретної області;

-         багатовимірне групування регіонів України за рівнем їх інвестиційної привабливості за допомогою методів кластерного аналізу, що виступає базою розробки ефективної стратегії регіонального розвитку країни;

-         методика прогнозування обсягів інвестицій в основний капітал методом екстраполяції, який враховує основні тенденції розвитку, що дає змогу прийняти науково обґрунтовані рішення щодо управління інвестиційною привабливістю регіону;

-         принципи організації інформаційного забезпечення статистичного аналізу інвестиційної привабливості регіону шляхом доповнення їх такими, як гнучкість, мінімальність та синергія з метою більш повного й достовірного оцінювання результатів регіональної політики.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи покладені в основу пропозицій науково-методологічного та практичного плану щодо удосконалення наявного статистичного забезпечення аналізу інвестиційної привабливості регіонів України.

Пропозиції щодо поліпшення інформаційного забезпечення управління інвестиційною привабливістю регіонів, використання інвестиційних рейтингів для активізації інвестиційної активності та економічного розвитку територій, використані фахівцями Управління стратегії реформування соціальних відносин Секретаріату Кабінету Міністрів України при опрацюванні Програми діяльності уряду “Український прорив: для людей, а не для політиків” від 16.01.2008 р. №14 (довідка № 040/488 від 18.06.2008).

Пропозиції здобувача враховані Українською асоціацією місцевих та регіональних влад і рекомендовані фінансовим управлінням обласних державних адміністрацій для практичного використання в процесі прийняття рішень щодо розподілу бюджетних коштів між районами та формування видаткової частини місцевих бюджетів (довідка № 188/06 від 18.09.2006).

Методичні підходи, пропозиції та висновки дисертаційної роботи були використанні у роботі Державної районної адміністрації Вишгородського району Київської області при складанні комплексної програми соціально-економічного розвитку (довідка № 7-17/742 від 13.04.2007).

Пропозиції щодо побудови рейтингів інвестиційної привабливості регіонів України, удосконалення інформаційного і статистичного забезпечення розробки державної інвестиційної та інноваційної політики використані фахівцями Державного агентства України з інвестицій та інновацій при розробленні та реалізації комплексу правових і організаційних заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості регіонів і інвестиційного клімату в Україні та удосконалення інституційної інфраструктури забезпечення державної інвестиційної політики на 2008-2009 рр. (довідка № 1456/01-04-1-05 від 05.06.2008).

Положення дисертаційної роботи щодо методичних та організаційних засад статистичного аналізу інвестиційної привабливості регіонів України використані в навчальному процесі Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні дисципліни „Статистика” (довідка         № 013/393 від 06.04.2006).

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, що включені до дисертації, оприлюднені на 9 міжнародних і регіональних науково-практичних конференціях: “Україна у світовій економічній спільноті”                       (26 березня 2004 р., м. Дніпропетровськ); “Шевченківська весна. Сучасний стан; досягнення, проблеми і перспективи розвитку” (12–15 травня 2004 р.,                          м. Київ); “Динаміка наукових досліджень” (21–30 червня 2004 р.,                                       м. Дніпропетровськ); “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (26 жовтня 2004 р., м. Дніпропетровськ); “Проблеми інформаційного та статистичного забезпечення управління економікою” (31 жовтня 2005 р.,                  м. Дніпропетровськ); “Проблеми розвитку внутрішнього ринку в умовах глобалізації” (17–18 листопада 2005 р., м. Київ); “Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій” (16–17 лютого 2006 р.,                            м. Вінниця); “Проблеми інформаційно-статистичного дослідження розвитку економічних систем” (23 лютого 2007 р., м. Дніпропетровськ);Шевченківська весна. Актуальні проблеми сучасного економічного розвитку України”                     (20–23 березня 2008 р., м. Київ).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано  16 наукових праць загальним обсягом авторського тексту 3,9 умовних друкованих аркушів, у тому числі 9 статей у наукових журналах, збірниках наукових праць загальним обсягом 3,1 умовних друкованих аркушів, що входять до переліку наукових фахових видань.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи становить 209 сторінок комп’ютерного тексту. Дисертація має
22 таблиці на 25 сторінках, 30 рисунків на 30 сторінках, список використаних джерел налічує 198 найменувань на 21 сторінці і 16 додатків на 26 сторінках.