ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО ПЕРЕРОЗПОДІЛУ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ СТИМУЛЮВАННЯ ПРАЦІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Відсутність наукового обґрунтування процесів переміщення трудових ресурсів в Україні призводить до дисбалансу між наявними робочими місцями та обсягом робочої сили на регіональних ринках праці. Відповідно виникає гостра потреба в збалансуванні попиту та пропозиції на ринку праці. Необхідно перерозподілити надлишок трудових ресурсів або задовольнити надлишок попиту шляхом залучення на вільні робочі місця потенційних працівників з інших регіонів або переміщення незайнятих працівників до регіонів, підприємства, яких цього потребують. Але в умовах ринкової економіки безпосередньо вплинути на переміщення трудових ресурсів певної якості в певній кількості вельми проблематично, тому особливої актуальності набуває питання формування ефективного механізму міжрегіонального перерозподілу трудових ресурсів із застосуванням стимулів, що впливають на рух трудових ресурсів.

Значний внесок у розвиток наукової теорії і практики організації праці та управління трудовими ресурсами зробили такі закордонні вчені, як В. Курочкін, Е. Лазар, Дж. Малкомс, Р. Марра, А. Маршал, П. Мілгром, Дж. Стігліц і такі вітчизняні науковці, як Д. Богиня, О. Грішнова, Я. Крушельницька, Т. Костишина, О. Іванілов, В. Торкатюк. Аспекти стимулювання праці й розробка методів мотивації персоналу підприємства є основними напрямками досліджень таких закордонних вчених, як Г. Бейкер, Н.А. Волгін, Р. Гіббонс, Л. Латишова і вітчизняних вчених А. Колот, І. Петрова, І. Бондар, О. Васильєва, С. Покропивного, В. Решетова, Й. Завадського та інші.

Вирішенням проблем, пов’язаних з переміщенням трудових ресурсів, з трудовою міграцією в Україні, займаються Б. Довжук, О. Варецька, Т. Романюк, М. Стасюк, В. Крючковський, О. Заклекта, О. Шиманська.

Розробка програм соціально-економічного розвитку регіонів і, відповідно, забезпечення зайнятості населення є основою наукових робіт В. Афанасьєва, І. Губенка, В. Дехтяренка, О. Кирилової; проблеми зайнятості в трансформаційному суспільстві досліджені в роботах Д. Богині, О. Вашиної, В. Вітер, І. Соболевої, Н. Черніної, М. Шаповала, Л. Шевченко та інших; державне й регіональне управління зайнятістю населення досліджено в роботах О. Амосова, А. Ачкасова, О. Бандурки, Б. Данилишина, В. Корженка, Л. Лебединської, П. Бубенка та інших.

Але, незважаючи на те, що існує багато наукових розробок, методів, моделей, програм для управління трудовими ресурсами, комплексного механізму міжрегіонального розміщення і перерозподілу трудових ресурсів в Україні бракує. Більшість наукових розробок мають розрізнений характер. Отже, такі проблеми, як хаотичне переміщення трудових ресурсів, постійний відплив спеціалістів високого рівня за кордон, прискорення обороту робочої сили з прийому і вибуття, низька економічна активність населення потребують обґрунтованого наукового вирішення. Важливість і невирішеність цих проблем обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, підтвердили її актуальність, визначили мету і завдання.

Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає основним напрямкам наукових досліджень, які проводились на кафедрі економіки Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури (ХДТУБА) та є складовою частиною науково-дослідної теми “Економічна стратегія підприємства в ринкових умовах” (номер державної реєстрації 0102U004822) – автором сформована кадрова політика підприємства, яка була узгоджена з основними напрямками розвитку регіону і науково-дослідної теми “Запровадження системи бюджетування та формування системи оплати праці на підприємствах” (номер державної реєстрації 0103U002574) - автором сформована узагальнена система стимулювання праці, що дозволяє підвищити конкурентоспроможність підприєств регіону на державному ринку праці .

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є формування механізму міжрегіонального перерозподілу трудових ресурсів із застосуванням стимулювання праці і розробка рекомендацій щодо його впровадження на регіональному рівні.

Досягнення поставленої мети дослідження зумовило необхідність вирішення таких теоретичних і практичних завдань:

- визначити характер взаємозв’язку економічної активності, трудової мобільності та трудової міграції;

- дослідити основні фактори, що впливають на перерозподілу трудових ресурсів;

- сформувати визначення поняття «механізм міжрегіонального розміщення трудових ресурсів»;

- охарактеризувати регіональні особливості трудових ресурсів;

- довести існування зв’язку між стимулами, що застосовуються на підприємстві, й міграційним рухом трудових ресурсів територіально та між професійно-кваліфікаційними групами;

- сформувати модель оптимального міжрегіонального розподілу трудових ресурсів;

- сформувати узагальнений механізм стимулювання праці;

- сформувати програму заходів щодо стимулювання рееміграції в Україну;

- розробити рекомендації щодо впровадження моделей розміщення трудових ресурсів та систем стимулювання праці на регіональному рівні й на рівні підприємства.

Об'єктом дослідження є процеси міжрегіонального перерозподілу трудових ресурсів і механізми стимулювання праці на регіональному рівні й на рівні підприємства.

Предметом дослідження є механізми перерозподілу трудових ресурсів, що існують, а також системи стимулювання, які застосовуються на підприємствах у мігрантоорієнтованих регіонах.

Методологічною і теоретичною основою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, що регламентують стимулювання розвитку регіонів, визначення розміру й складу матеріальної і нематеріальної винагороди працівника за працю, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів з проблем регіональної економіки, економічної теорії та економіки праці. Для досягнення поставленої мети в дисертаційному дослідженні використано загальнонаукові й спеціальні методи аналізу. При теоретичному дослідженні основних факторів, що впливають на переміщення трудових ресурсів, обґрунтуванні факторів, що впливають на формування трудового поводження працівника і визначення характеру взаємозв’язку економічної активності, трудової мобільності та трудової міграції, були застосовані методи теоретичного узагальнення, теоретичного аналізу, логіки та історико-економічного аналізу. За допомогою порівняльного методу виділені регіональні особливості трудових ресурсів і проведені дослідження існуючих систем стимулювання праці; з використанням системного підходу, визначені основні складові механізму розміщення трудових ресурсів; за допомогою кореляційно-регресійного аналізу виявлені залежності між такими факторами, як індекс цін, ВВП та середньомісячна заробітна плата, виявлений і охарактеризований зв'язок між стимулами, що застосовуються на підприємстві, й переміщенням трудових ресурсів. За допомогою методів математичного моделювання обґрунтована система стимулювання узагальнюючого характеру, а з використанням теорії ігор матричного класу сформований механізм перерозподілу трудових ресурсів.

Інформаційною базою дослідження є дані, що були опубліковані в щорічних статистичних довідниках, на офіційному сайті Державного комітету статистики України, в галузевій літературі, дані проведеного на ряді підприємств України одноразового обстеження за програмою, розробленою автором.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні наукові результати досліджень, що мають новизну:

удосконалено:

- механізм міжрегіонального перерозподілу трудових ресурсів, який є цілісною комплексною системою взаємопов’язаних соціально-економічних заходів і, на відміну від існуючих, забезпечує цільове переміщення трудових ресурсів, спрямований на підвищення економічної активності населення, трудової мобільності, розвитку трудового потенціалу і збереження, примноження трудового капіталу;

- поняття «мігрантоорієнтоване підприємство», основною метою якого, на відміну від існуючих, є збалансування регіонального ринку праці, стимулювання рееміграції та отримання прибутку, кадрова політика якого спрямована на залучення спеціалістів, фахівців та робітників з інших регіонів;

- систему стимулювання праці для мігрантоорієнтованих підприємств, що, на відміну від існуючих, враховує стимули, які сприяють підвищенню економічної активності трудових ресурсів і трудової мобільності населення і спричиняють трудову міграцію за визначеним вектором дії;

- соціальну програму стимулювання рееміграції в Україні, яка, на відміну від існуючої, самоокупна, основана на стимулюванні інвестування міграційного капіталу в пріоритетні галузі виробництва;

набуло подальшого розвитку:

- застосування факторного методу економічного аналізу при оцінці ефективності систем стимулювання, що дозволяє відстежити вплив упровадженої системи стимулювання праці (в цілому та окремих її частин) на всі фінансово-економічні показники діяльності підприємства;

- застосування теорії ігор матричного класу у змішаних стратегіях багатомірного моделювання у процесі формування механізму перерозподілу трудових ресурсів, із застосуванням систем стимулювання праці, що дозволяє узгоджувати, прогнозувати попит на робочу силу та її пропозицію на регіональному ринку праці.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці конкретних методичних і практичних рекомендацій щодо формування, впровадження та застосування пропонованих моделей стимулювання праці і механізму міжрегіонального перерозподілу трудових ресурсів.

Окремі положення дисертаційної роботи застосовуються в навчальному процесі кафедри економіки Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури під час викладання курсів «Економіка підприємства», «Менеджмент», «Регіональна економіка», «Міжнародна економіка», «Управління персоналом» (довідка №705/1 від 11.01.2008 р.). Запропоновані автором методичні розробки й алгоритми щодо формування систем стимулювання економічної активності та економічної мобільності працівників упроваджені на підприємствах КП “Харківські теплові мережі” (м. Харків, акт № 05-01-08 від 11.01.2008р.); Дергачівська філія АТ “Харківгаз” (м. Дергачі, акт № 1178/11-07 від 15.11.2007р.); ЗАТ "KGS & Co" (смт. Малинівка, акт № 263-12-07 від 08.12.2007р.), ТОВ «Кристал+» (м. Харків, акт № 56 від 08.10.2007р.). Запропоновані автором методичні розробки й алгоритми щодо стимулювання економічної активності та економічної мобільності, оптимізації перерозподілу трудових ресурсів використані Управлінням праці та соціального захисту Жовтневого району м. Харкова (акт № 117-05 від 08.12.2007р.).

Основний внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою роботою, в якій представлено особисто отримані теоретичні й практичні результати в галузі розміщення продуктивних сил та економіки праці. Висновки й результати дисертації автор одержав самостійно, сформулював й виклав у наукових публікаціях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті положення та ідеї, що є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались автором, апробовані й були схвалені на ряді науково-практичних конференцій: “Міська студентська конференція” (м. Харків, 1999 р., ХДАМГ); «ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Крок у майбутнє» (м. Київ, 2002р., НТУУ «КПІ»); “Житлова політика України: зміни, кадри та реформи”, (м. Харків, 2002 р., ХДАМГ); “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених Харківщини”, (м. Харків, 2002 р., ХНУ); “Наука та освіта – 2006”, (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); “Науковий потенціал світу”, (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); “Наука і технології: крок у майбутнє – 2006”, (м. Дніпропетровськ, 2006 р.).

Результати дослідження використані у процесі формування трудових ресурсів на КП “Харківські теплові мережі”, в Дергачівській філії АТ “Харківгаз”, на ЗАТ "KGS & Co", підприємствах Жовтневого району м. Харкова.

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 18-ти наукових працях, всі праці видані у спеціалізованих фахових виданнях, загальним обсягом 6,5 друк. арк., з них особисто автору належать 6,0 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Структура дисертації обумовлена логікою досліджень і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Робота викладена на 224 сторінках машинописного тексту та містить 24 рисунки на 12 сторінках, 23 таблиці на 13 сторінках, 4 додатки на 33 сторінках, список використаних джерел становить 148 найменувань на 12 сторінках.