Перчук В.В. Взаємодія рослин кукурудзи з бур\'янами при застосуванні різних видів сидератів та систем основного обробітку грунту в Лісостепу України

Краткое содержание

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

У розділі узагальнено результати досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців з питань складових технологій вирощування кукурудзи і зокрема основного обробітку ґрунту із застосуванням сидератів, їх вплив на основні показники його родючості, забур’яненості посівів, алелопатичної взаємодії в агрофітоценозі кукурудзи, урожайності та якості її врожаю.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили протягом 2000-2002 рр. у стаціонарній польовій зерново-просапній сівозміні Агрономічної дослідної станції кафедри землеробства та гербології Національного аграрного університету, яка розміщена у правобережному Лісостепу і належить до Середньо-Дніпровсько-Бузького природно-сільськогосподарського округу, Фастівсь­кого природно-сільськогосподарського району (Носко Б.С., 1985р.).

Клімат району проведення польових досліджень - помірно-континентальний. Середня багаторічна температура повітря за рік становить 6,8 ⁰С, відносна вологість повітря - близько 80%. У середньому за рік випадає 560, за вегетаційний період – 370 мм опадів або 67 % їх річної кількості.

Період з температурою вище +5 ⁰С триває 210-215 днів, а з темпера­турою вище +10 ⁰С – 150-190 днів.

За гідротермічними умовами вегетаційний сезон 2000 року був посушливим, істотно відрізнявся від багаторічної норми, 2001 та 2002 рр. мали тенденцію до посушливості. Такі умови в роки проведення досліджень були близькими між собою та сприяли об’єктивній оцінці впливу факторів, які досліджували.

Ґрунт дослідного поля – чорнозем типовий малогумусний середньосуглин­ковий. Вміст гумусу в орному шарі 3,8-4,0%, азоту органічних сполук, що легкогідролізується за Кононовою – 4,5 мг/100г ґрунту, рухомого фосфору за Мачигіним – 4,5-5,5 мг/100г ґрунту, обмінного калію за Масловою – 10 мг/100г ґрунту.

Експериментальні дослідження проводили в двофакторному ста­ціонар­ному досліді у ланці польової сівозміни: конюшина – пшениця озима – кукурудза на зерно.

Після збирання пшениці озимої вирощували та вносили в ґрунт такі сидерати: кореневі та стерневі рештки пшениці озимої, гній ВРХ – 40 т/га, редьку олійну, овес + горох, солому – 4 т/га.

Системи основного обробітку під кукурудзу на зерно з викорис­танням сидератів були наступними: полицева, чизельна та плоскорізна з глибиною основного обробітку на 25-27 см.

Повторення досліду триразове з систематичним розміщенням варіан­тів. Розмір посівної площі 280м² (8х35м), облікової – 225м² (7х32,1м).

У дослідах використовували сорт кукурудзи Одеський 10, який є середньопізнім і в умовах досліду формував повноцінне стигле зерно, проте з дещо підвищеною вологістю. На сидерати вирощували редьку олійну сорту Радуга, горох – Інтенсивний 92, овес – Скакун.

Зелену масу сидератів заробляли за допомогою обраних знарядь основного обробітку ґрунту в 20-х числах жовтня.

Кількість опадів перед сівбою та під час вирощування сидеральних культур (VII–X місяці) відповідно за роками становила у 1999 – 115,2 мм, 2000 – 126,2 та 2001 році – 142,4 мм. Температурний режим у зазначені місяці був типовим для цієї пори року. Заморозків, які б спричинили ушкодження рослин, не було. Все це обумовило сприятливі умови для одержання високого врожаю зеленої маси, а саме: редьки олійної у середньому за 3 роки – 324 ц/га, суміші вівса з горохом – 269 ц/га. Загальна кількість біомаси разом з кореневими та стерневими рештками, що заробляли в ґрунт, була з редькою олійною 430 та сумішкою гороху з вівсом – 316 ц/га, що відповідно склало 39,5 та 31,3 ц сухої речовини на гектар посівної площі.

Із заробкою в ґрунт 4-х тонн подрібненої соломистої маси пшениці озимої додавали 30 кг/га аміачної селітри для активізації розкладу целюлози соломи.

Програма досліджень передбачала визначення таких показників, як: щільність та пористисть орного шару ґрунту на глибині 0-10, 10-20 та  20-30 см методом Н.А.Качинського у час сівби кукурудзи, фазу 6-8 листків та перед збиранням урожаю; агрегатний склад ґрунту та водотривкість агрегатів у горизонтах орного шару за методом І.М.Бакшеєва; вміст доступної вологи в ґрунті на глибині 0-10, 10-20, 20-30 та 0-100 см методом висушування зразків ґрунту до постійної маси за температури 105 ⁰С у ті ж строки; водопроникність ґрунту після заробки сидератів та в посівах кукурудзи під час сівби, фазу 6-8 листків і час збирання врожаю; біологічна активність ґрунту за методикою Мішустіна, Вострова та Петрової (розклад лляного полотна) у період заробки сидератів, фазу 6-8 листків та час збирання врожаю кукурудзи; фізіологічно активні речовини у ґрунті в посівах кукурудзи методом біологічних тестів за А.М.Гродзинським; вільні фенольні сполуки у ґрунті за методом Сфена і Хілліса; вільні амінокислоти за методом А.М.Гродзинського; фенолкарбонові кислоти за методикою І.Хенкена та І.К.Жустена; окисно-відновний потенціал ґрунту за А.М.Гродзинським; хлорофіл в листках за методом спиртової витяжки з калориметрією у фазу   6-8 листків та цвітіння кукурудзи; облік бур’янів кількісним та кількісно-ваговим методами; облік урожаю методом суцільного збирання з доведенням вологості зерна до 15%; економічні розрахунки здійснено у відповідності до методики ННЦ «Інститут землеробства УААН»; енергетичні – згідно з методикою О.К.Медведовського та П.І.Іваненка; математично-статистичну оцінку експериментальних даних на основі дисперсійного і кореляційного аналізу – за методикою Б.А.Доспєхова.