Марущак А.М. Вплив обробітку грунту, екологічно доцільних норм мінеральних добрив на урожай силосної та зернової кукурудзи в умовах південно-західної частини Лісостепу України




  • скачать файл:
Название:
Марущак А.М. Вплив обробітку грунту, екологічно доцільних норм мінеральних добрив на урожай силосної та зернової кукурудзи в умовах південно-західної частини Лісостепу України
Альтернативное Название: Марущак А.М. Влияние обработки, экологически целесообразных норм минеральных удобрений на урожай силосной и зерновой кукурузы в условиях юго-западной части Лесостепи Украины
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Огляд літератури і обгрунтування напрямків досліджень. Короткий огляд літератури стосовно агробіологічних особливостей кукурудзи, ефективності різних систем обробітку грунту, підходів до контролю над бур’янами за допомогою рослин кукурудзи, особливостей технології вирощування кукурудзи в південно-західній частині Лісостепу України.


Програма, методика та умови проведення досліджень. Дослідження проводились в умовах дослідного поля Подільської державної аграрно-технічної академії, яка входить в зону південно-західної частини Лісостепу України.


Територія дослідного поля Подільської державної аграрно-технічної академії, де проводились досліди, входить в Південний (Чернівецький) агрогрунтовий район Лісостепу України. Вона розміщена в південній частині Подільського плато, яке являє собою хвилясту, пересічену мілкими балками і ярами рівнину  з загальним схилом на південь.


Грунт — чорнозем тучний малогумусний важкосуглинковий вилугований. Грунтоутворююча порода представлена коричневожовтобурим важким лесовидним суглинком. Механічний склад слабовилугованого чорнозему однорідний. Вміст гумусу в орному шарі (0-30 см) дорівнює 4,8%. Грунт дослідної ділянки достатньо забезпечений рухомим калієм, декілька менше рухомим фосфором, недостатньо містить азоту.


Фізичні властивості грунту відносно хороші, щільність верхніх шарів дорівнює 1,2, питома маса грунту — 2,3 г/см3, порозність — 47%. Гранична польова вологоємність дорівнює 32%.


Отже, грунтові умови дослідного поля є типовими для південно-західної частини Лісостепу України.


Погодні умови в роки проведення досліджень (1995-1998) характеризувались помірною контрастністю, що є типовим для даної зони. При річній нормі опадів 560 мм у середньому за чотири роки досліджень випало 555 мм. За вологозабезпеченістю більшість років були сприятливими для культури кукурудзи. Значних знижень середньорічної температури повітря від  норми в роки досліджень не спостерігалось, помітні зміни були лише в окремі періоди і місяці.


Після збирання попередньої культури (озима пшениця) здійснювали   дискування   БДТ-7   на   глибину   5-6   см,  вносили  по  3  т/га  СаСО3 (70%) і проводили обробітки грунту згідно схеми досліду:


1. Оранка ПН-5-35 на глибину 23-25 см + коток - борона (конструкція кафедри), контроль.


2. Оранка ПН-5-35 на 10-12 см + коток + КФГ-3,6-01 (культиватор фрезерний гідрофікований) на 5-6 см.


3. Обробіток КПГ-2,2 (культиватор - плоскоріз гідрофікований) на 23-25 см + КФГ-3,6-01 на 5-6 см.


4. Обробіток КПГ-2,2 на 10-12 см + ротор на 5-6 см в агрегаті (агрегат удосконалений кафедрою).


5. Обробіток КФГ-3,6-01 на 6-8 см + гербіцид 2,4-Д в фазу 3-5 листочків у кукурудзи.


Обробітки грунту розміщувались по фону з внесенням під першу весняну культивацію мінеральних добрив у дозі N120P60K60 і неудобреному фону.


Посівна площа ділянки 200, облікова — 100 м2 при трьохкратній повторності. Розміщення варіантів рендомізоване.


За  посівами кукурудзи проводили догляд, який об’єднував боронування посіву сцепкою середніх борін, до появи сходів, з метою боротьби з бур’янами у фазі білої ниточки, по сходах, у фазі 2-3-х листочків, розпушення міжрядь різноглибинне пошарове по мірі ущільнення грунту. На п’ятому варіанті досліду застосовували гербіцид 2,4-Д в нормі 2 л/га в розчині 300-400 л води, агрегат ОПШ-15.


Інші агротехнічні заходи загальноприйняті для зони.


У дослідах визначали і проводили: вологість грунту в динаміці термоваговим методом при температурі висушування 1050С; структурно-агрегатний склад грунту — за методом Савинова; мікроагрегатний — за методом Качинського; щільність — приладом Качинського; нітратний азот — за Грандваль - Ляжу; рухомий фосфор і обмінний калій — за методом Єгнера - Ріма - Домінго; ферментативна активність: каталаза — газометричним методом Галстяна; пероксидаза — за методом Козлова; товарну якість зерна за Держстандартом (ГОСТом).


Врожай зеленої маси та зерна — із зібраної ділянки методом зважування. Енергетичну ефективність систем обробітку грунту розраховували методом Медведовського та Іваненка.


Результати проведених досліджень обробляли методом дисперсійного аналізу.


Вплив обробітку грунту і добрив на водно-повітряний, поживний режим, фізичні властивості грунту та забур’яненість посівів. Способи і глибина основного обробітку  впливали на запаси доступної вологи в метровому шарі грунту. У варіанті з проведенням оранки на глибину 23-25 см (контроль) при сівбі кукурудзи вони становили 138,3 мм в середньому за 1996-1998 рр., а при зменшенні глибини оранки до 10-12 см і рихленні фрезою КФГ-3,6-01 на 5-6 см — 134,2 мм.


При заміні оранки на 23-25 см обробітком на таку ж глибину плоскорізом КПГ-2,2 з наступним рихленням фрезерним знаряддям на 5-6 см запаси вологи зменшувались до 131,2 мм. Приблизно такими ж були показники вологості грунту у варіанті, де проводили плоскорізний обробіток на глибину 10-12 см і рихлення роторним знаряддям на 5-6 см (133,1 мм), а також при використанні фрезерного знаряддя КФГ-3,6-01 для обробітку на глибину 6-8 см і внесенні гербіциду 2,4-Д.


 


Кількість поживних речовин на неудобреному фоні на початку вегетації в шарі грунту 0-20 см в контрольному варіанті (оранка на 23-25 см + коток) складала: NO3 — 18, P2O5 — 168, К2О — 310 мг/кг грунту. При зменшенні глибини оранки, заміні її обробітком плоскорізним і фрезерним знаряддями вміст NOпідвищувався до 22-34 мг/кг грунту, а кількість Р2Оі К2О практично не змінювалась. При внесенні мінеральних добрив у дозі N120P60K60 вміст NO3 на початку вегетації збільшувався в порівнянні з неудобреним фоном на 12,5-19,8%, в більш пізні строки визначення ці показники вирівнювались. Кількість Р2О5 і К2О під впливом добрив змінювалась в меншій мірі, ніж вміст NO3.

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)