Гриник І.В. Вплив попередників та системи удобрення на врожай та якість озимої і ярої пшениці в умовах Полісся




  • скачать файл:
Название:
Гриник І.В. Вплив попередників та системи удобрення на врожай та якість озимої і ярої пшениці в умовах Полісся
Альтернативное Название: Грынык И.В. Влияние предшественников и системы удобрения на урожай и качество озимой и яровой пшеницы в условиях Полесья
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Розділ 1. УРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ ПШЕНИЦЬ  ЗАЛЕЖНО ВІД


ПОПЕРЕДНИКІВ І СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ


(Огляд літератури)


У розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених за ефективністю різних систем удобрення та попередників при вирощуванні озимої та ярої пшениці, а також їх дія на якість зерна.


 


Розділ 2. УМОВИ, ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ


Дослідження проводилися в 6 польових дослідах, а також в 1 три­валому лізиметричному.


Польові досліди з вивчення системи удобрення та попередни­ків проведено протягом 1995-1999 рр., з озимою пшеницею в коопера­тиві "Авангард" Чернігівського району Чернігівської області; із ярою пшеницею - в дослідному господарстві Чернігівської державної сільськогосподарської дослідної станції УААН протягом 1996-1999 рр. Дослідне господарство розміщене в лівобережному Поліссі України і належить до Козелецько-Коропського агрогрунтового району Чернігівської області.


В роки проведення дослідів метеорологічні умови досить різнились як за характером розподілу опадів, так і за температур­ним режимом. Всього за вегетаційний період  1995 р. випало на 29 %, у 1997 - на 45 %, у 1998 - на 37 % опадів більше; у 1996 і 1999 рр. кількість опадів щодо багаторічної норми склала 72 і 82 % відповідно.


Загальнорічна сума опадів за рік в 1995, 1997 та 1998 роках досліджень значно переважала середньобагаторічну їх величину відповідно на 205, 124, 66 мм за рік при середньорічній нормі 589 мм.


Температура повітря в роки досліджень у більшості місяців перевищувала на  1.3-2.7% багаторічні дані і особливо характерно це було для літніх місяців.


Агрохімічну характеристику орного та підорного шарів ґрунту на дослідних ділянках наведено в таблиці 1.


У дослідах вирощували районовані сорти озимої пшениці -Миронівська 61, ярої пшениці - Рання 93 і Рівненська 60.


Сіяли озиму пшеницю в 1 декаді вересня, яру – в 1 декаді квітня.


Збирання проводили методом прямого комбайнування. Облік врожаю суцільний поділянковий. Показники збирання врожаю коректувались за варіантами досліду з урахуванням вологості (16 %) і засміченості зерна.


 


Повторність у дослідах 4- разова, облікова площа ділянки 52-56м2. Посівна площа лізиметричної чарунки 3.8 м2 , повторність трира­зова. Шар ґрунту однієї чарунки - 155 см, маса ґрунту в одній чарун­ці 10.5 т. Ґрунт лізиметричного досліду дерново-підзолистий супіща­ний з такою агрохімічною характеристикою орного шару ґрунту (0-23 см): гумусу за Тюриним - 1.1 %, рН сольове – 5.0, гідролітична кислотність (за Каппеном) – 2.5 мг-екв. на 100 г, вміст Р2О(за Кирсановим) – 17.0 мг на 100 г, К2О (за Масловою) – 6.2 мг на 100 г.

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)