Літвінов Д.В. Вплив рівня інтенсифікації технологій вирощування польових культур у сівозміні на родючість темно-сірого опідзоленого грунту та врожайність гороху




  • скачать файл:
Название:
Літвінов Д.В. Вплив рівня інтенсифікації технологій вирощування польових культур у сівозміні на родючість темно-сірого опідзоленого грунту та врожайність гороху
Альтернативное Название: Литвинов Д.В. Влияние уровня интенсификации технологий выращивания полевых культур в севообороте на плодородие темно-серого оподзоленные почвы и урожайность гороха
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

ВПЛИВ ПРИЙОМІВ ІНТЕНСИВНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА НА АГРОБІОТОП


(огляд літератури)


В огляді літератури наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з питань вивчення впливу агрохімічного навантаження на вміст і перерозподіл основних біогенних елементів ґрунту. Розглянуто питання впливу хімічних засобів захисту рослин і добрив на мікробний ценоз ґрунту. Показано невирішені питання із зазначеної проблеми та обґрунтовано вибір теми дисертації.


УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ


Польові дослідження виконували протягом 2000-2002 рр. у тривалому досліді лабораторії інтенсивних технологій зернових культур і кукурудзи Інституту землеробства УААН, закладеному в 1987 році на темно-сірому опідзоленому крупнопилувато-легкосуглинковому ґрунті. Ґрунт характеризувався такими агрохімічними показниками: рНкcl-5,2, гідролітична кислотність – 3,9, сума вбирних основ – 12,5 мг-екв. на 100 г ґрунту, вміст загального гумусу – 2,0%, рухомого фосфору (за Чіріковим) – 16,0 мг Р2О5 на 100г ґрунту, обмінного калію (за Масловою) – 14 мг К2О на 100г ґрунту.


Сівозміна в досліді 8-пільна зерно-просапна: горох, озима пшениця, цукрові буряки, ячмінь, кукурудза на силос, озимі зернові (пшениця, тритикале, жито), кукурудза на зерно, овес. Площа посівної ділянки – 42 м2, облікової – 25 м2. Повторність в досліді чотириразова. Схема внесення і дози мінеральних і органічних добрив у досліді представлено в таблиці 1.


Для роботи вибрано 7 найконтрасніших варіантів удобрення з 12  передбачених схемою досліду. На варіанти удобрення накладали дві системи захисту рослин: ощадливу, що передбачала лише протруювання насіння, та інтегровану, де крім протруєння застосовували пестициди з урахуванням економічних порогів шкодочинності.


При визначенні тривалого впливу засобів хімізації та їх залишків на ефективну родючість ґрунту використовували, як тестову культуру горох сорту Інтенсивний-92.


 


Агротехніка гороху в досліді загальноприйнята для цієї зони. В умовах тривалого досліду попередником під горох був овес. Після збирання врожаю попередника проводили дискування важкими дисковими боронами (БДТ -7). Дискування повторювали через 10-14 днів для зменшення забур’яненості. Під основний обробіток ґрунту, відповідно до принципової схеми удобрення   (табл. 1), вносили фосфорні (гранульований суперфосфат - 19,5% діючої речовини) і калійні (калій хлористий - 56% діючої речовини) добрива, після чого ґрунт орали на глибину 20-22 см. Навесні,   в оптимально ранні строки проводили культивацію 

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)