Шкарівська Л.І. Вплив системи удобрення і основного обробітку дерново-підзолистого супіщаного грунту на формування врожайності і якості картоплі

Краткое содержание

 УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ (огляд літератури)

В огляді використаної наукової літератури висвітлено народно-гос-подарське  значення картоплі,  потреба  рослин у поживних речовинах  на протязі  вегетації і розклад органічної речовини за різної глибини її заробки. Показано стан вивчення питання  щодо впливу  добрив і  способів основного обробітку ґрунту на продуктивність та якість бульб. Обґрунтовано необхідність вивчення впливу різних систем удобрення та глибини заробки гною на  врожайність, якість  і лежкість бульб.

УМОВИ,  ПРОГРАМА  ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились в 1987 - 1990 рр. та 1995 - 1996 рр. у тривалому, тимчасовому і модельному   дослідах  лабораторії агрохімії нині відділу агрохімії  та фізіології рослин в дослідному господарстві Інституту землеробства УААН “Копилів” Макарівського району Київської області з характерними для зони Полісся  грунтово-кліматичними умовами.

 Грунт на дослідних ділянках дерново-підзолистий супіщаний з вмістом гумусу в орному  0 - 20 см шарі 0,81 - 1,09 %, гідролітична кислотність  - 2,40 - 2,52 мг-екв/100 г ґрунту, рН сол. – 4,7 - 5,0, рухомого фосфору (за Кірсановим) – 6,8 - 8,0 мг/100 г ґрунту, обмінного калію (в витяжці за Кірсановим) –  5,8 - 7,4 мг/100 г ґрунту.

Погодні умови 1987 – 1989 рр. та 1995 – 1996 рр. були різними і характеризувались частими відхиленнями від норми за кількістю опадів та температурою повітря. Сприятливими  умовами для вирощування картоплі відзначались 1987 та 1989 роки, а 1988, 1995  та 1996 роки – несприятливими, оскільки  перші два роки були занадто вологими, а 1996 р. - посушливим.

Тривалий дослід проводився з початку третьої  ротації восьмипільної зерно-льоно-картоплярської сівозміни. Попередник - озиме жито. У просторі дослід був розгорнутий на чотирьох полях і мав 9 варіантів у 4-х повтореннях. Площа посівної ділянки – 174 м², облікової – 100 м². Схема досліду представлена в таблиці1.

Тимчасовий дослід  з вивчення різних способів основного обробітку проводився після вирівнювального посіву гречкою. Площа посівної ділянки  – 65 м², облікової – 50 м², повторність – чотириразова (схема наведена в табл.2).

В дослідах використовували підстилковий гній ВРХ, аміачну селітру, гранульований суперфосфат і 40 %-ну калійну сіль. Восени вносили гній розкидачем ПРТ-10 і вапно – РУМ - 3, мінеральні добрива – по варіантах вручну (суперфосфат і калійну сіль – восени, а аміачну селітру – навесні). В дослідах вирощувалась картопля середньостиглого сорту Гатчинський, технологія вирощування – загальноприйнята для зони Полісся. Оранку на глибину 20-22 см і 12-14 см проводили агрегатом у складі трактора МТЗ-80 і плуга ПЛН-3-35, чизелювання – Т-150 К з чизельним плугом ПЧ-2.5 навесні. Посадку картоплі здійснювали агрегатом у складі трактора МТЗ-80 і картоплесажалки СН-4Б. Для боротьби з колорадським жуком  використовували 80 % хлорофос (1,5 кг/га) та децис  ( 100 - 150 г/га ), проти фітофтори – ЦИНЕБ (2 кг/га). Збирання врожаю в тривалому і корот-котривалому досліді проводили вручну після підкопування копачем, а у виробничому досліді – комбайном ККУ-2А.