Карнаух О.Б. Глибина основного обробітку чорнозему опідзоленого під цукрові буряки в умовах південного Лісостепу України

Краткое содержание

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

У розділі подано огляд літератури з питань сучасного стану поставлених в роботі проблем. Розглядаються питання впливу способу та глибини основного обробітку ґрунту на його агрофізичний стан, біологічну активність, водний, поживний режими, забур’яненість посівів, ростові процеси та врожайність цукрових буряків.

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина роботи виконувалась на дослідному полі Уманської сільськогосподарської академії  протягом 1997-1999 років. Ґрунт   дослідної ділянки - чорнозем опідзолений важкосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі – 3,3 %, реакція ґрунтового розчину слабокисла (pH сольової витяжки – 6,0). Забезпеченість легкогідролізованим азотом (за Корнфілдом) становить 108 мг/ кг ґрунту, рухомого фосфору та обмінного калію (за Чиріковим) – відповідно 112 і 104 мг/ кг ґрунту.

            Клімат району досліджень помірно-континентальний і за основними елементами  погоди характерний для підзони  нестійкого  зволоження. За даними Уманської метеостанції, в районі якої  розташоване дослідне поле, середня температура січня складає мінус 5,9 ⁰ С, липня +20,0 ⁰ С. Середньорічна температура повітря становить близько 7,6 ⁰ С. В окремі роки  спостерігається значне відхилення температур  від  середніх багаторічних.

            Опадів за вегетаційний період випадає  в середньому  291,5 мм, але їх  розподіл  у часі нерівномірний. Гідротермічний коефіцієнт в середньому  рівний 1,18 зі значними коливаннями по  роках і періодах вегетації рослин.

Кліматичні умови в роки проведення досліджень відрізнялись своєю контрастністю. Кожний рік мав свої особливості, що дозволило зробити більш достовірну оцінку досліджуваних варіантів. Так, 1997 рік можна вважати сприятливим для вирощування цукрових буряків, хоча до недоліків слід віднести надто велику кількість опадів у другій половині вегетації, що негативно позначилось на врожайності та якості коренеплодів. Сприятливі погодні умови, які складалися протягом 1998 року, забезпечили отримання високого врожаю цукрових буряків. Вегетаційний період 1999 року був гострозасушливим. Поряд з малою кількістю опадів цей період характеризувався значно вищою в порівнянні з багаторічними даними середньодобовою температурою повітря. Все це призвело до гострої  нестачі вологи, що негативно позначилось на врожайності цукрових буряків.

Досліди по вивченню впливу глибини основного обробітку під цукрові буряки після колосових попередників закладались за такою схемою: 1) дискування на 5-6 см; 2) оранка на 10-12 см; 3) оранка на 15-17 см; 4) оранка на 20-22 см; 5) оранка на 25-27 см; 6) оранка на 30-32 см (контроль).

Дослідження проводились як на  безгербіцидному, так і гербіцидному фонах.

            Розміщення варіантів у досліді послідовне. Повторність триразова. Посівна площа ділянки 151 м², облікова 100 м².

            Агротехніка цукрових буряків за виключенням варіантів основного обробітку була загальноприйнятою для зони. Система удобрення обмежувалась внесенням під основний обробіток мінеральних добрив із розрахунку N₉₀P₉₀K₉₀.

            Дослідження за впливом глибини основного обробітку ґрунту на агрофізичні показники чорнозему опідзоленого проводили такими методами: щільність ґрунту –методом Н.А. Качинського; будова ґрунту - методом насичення ґрунту водою в патронах; агрегатний стан ґрунту - методом Н.І. Саввінова; водостійкість структурних агрегатів – методом П.І. Андріанова; водопроникність ґрунту - методом заливних площадок; вологість ґрунту – термостатно-ваговим методом.

            Біологічну активність ґрунту визначали користуючись такими методами: інтенсивність виділення СО₂ з ґрунту – методом Штатнова; ступінь розкладу лляної тканини – методом аплікацій на глибину орного шару із строком експозиції два місяці.

            Поживний режим ґрунту визначали такими методами: вміст нітратного азоту – іонометричним методом; вміст рухомого фосфору та калію – методом Чирікова.

            Засміченість ґрунту насінням бур’янів визначали на період фізичного дозрівання ґрунту навесні шляхом відбору зразків ґрунту з шарів ґрунту 0-10, 10-20 і 20-30 см з наступним відмиванням насіння водою.

            Забур’яненість посівів цукрових буряків визначали кількісно-ваговим методом.

Спостереження за ростом і розвитком цукрових буряків (рівномірність заробки насіння в ґрунт, схожість, динаміка наростання маси листя і коренеплоду) проводили за загальноприйнятими методиками.            Облік врожаю проводили суцільним методом.

            Вміст цукру та інші технологічні показники якості коренеплодів цукрових буряків визначали на автоматичній лінії “Venema”.