Голодрига О.В. Ефективність застосування тарги супер і емістиму С у посівах сої в умовах правобережного Лісостепу України

Краткое содержание

1. Огляд літератури

(сучасний стан питання та завдання досліджень)

У розділі наведено аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних авторів з питань біологічних особливостей бур’янів та шкоди від них, впливу гербіцидів на забур’яненість посівів і продуктивність сої, на фізіолого-біохімічних процесів в рослинах і ґрунті та необхідність захисту посівів сої від бур’янів. Науковою літературою узагальнено впровадження вітчизняних біостимуляторів росту в умовах реального виробництва і підтверджена їх ефективність.

2. МІСЦЕ, Умови та методика проведення досліджень

Дослідження по вивченню впливу гербіциду – тарги супер і біостимулятора росту емістиму С на забур’яненість посівів сої та фізіолого-біохімічні показники в рослинах сої і ґрунті проводили на дослідному полі Уманського державного аграрного університету в 2001-2003 роках.

Ґрунтовий покрив земельного масиву під дослідами – чорнозем опідзолений малогумусний важкосуглинковий на лесі. Ґрунти цього різновиду займають біля 16% загальної площі Лісостепу України і поширені в правобережній його частині. Вони характеризуються відносно однорідним гранулометричним і хімічним складом за профілем, вилугованістю його від легкорозчинних солей, ілювіальним характером розподілу карбонатів, достатнім нагромадженням елементів живлення у гумусовому горизонті. Ці ґрунти відзначаються глибоким заляганням карбонатів (115-120 см) та невисоким вмістом в орному шарі гумусу (3,3 %). Ступінь насичення ґрунту основами знаходиться в межах 81-97 %, реакція ґрунтового розчину слабокисла (рН_сол6,0), гідролітична кислотність 1,8–2,0 моль/кг ґрунту, вміст рухомих форм фосфору й обмінного калію (за Чиріковим) – 80-112 мг/кг ґрунту, азоту лужногідро - лізованих сполук  (за Корнфілдом ) – 80-108 мг/кг ґрунту.

За даними Уманської гідрометеостанції, середньобагаторічна кількість опадів, в умовах проведення досліджень, складає 633 мм, проте в окремі роки спостерігаються значні відхилення. Опади протягом року розподіляються нерівномірно. В теплий період (квітень-жовтень) випадає біля 70 % річної кількості. За тепловим режимом клімат регіону помірно-середньо- континентальний. Безморозний період продовжується 160-170 днів. Період з річною сумою температур, що перевищує 10 ⁰С, триває 140-160 днів. Середньодобова температура понад 5 ⁰С триває 225 днів.

Для теплого періоду 2001 року було характерним наступне: заморозки у травні, надмірна кількість опадів у червні, досить тривалі періоди спеки у липні-серпні, локальні зливи, град, але в цілому за сільськогосподарський рік кількість опадів була на 29,6 мм вищою за середньо-багаторічні показники. Нерівномірний розподіл опадів за період вегетації (168,1 мм у червні і всього  7,4 мм у серпні) знизили ефективність гербіциду і біостимулятора росту.

В 2002 році температура повітря в лютому і березні перевищувала на 7,1 та 5,6 ⁰С середньо-багаторічні показники. Протягом вегетаційного періоду сої різниця за середньо-багаторічною кількістю опадів складала 58,4 мм, а за температурою – 8,0 ⁰С. Погодні умови 2002 року склались сприятливими для сої не зважаючи на недобір вологи у квітні-травні, так як у червні кількість опадів перевищувала середньо-багаторічний показник на 83,1 мм.

 Вегетаційний період 2003 року відрізнявся меншою кількістю опадів від середньо-багаторічних на 143,2 мм, а середньомісячна температура повітря перевищувала на 14,9 ⁰С. Такий характер погодних умов сприяв швидкому росту й розвитку сої з скороченням тривалості вегетаційного періоду та строку формування урожаю.

В цілому кліматичні умови регіону сприятливі для вирощування більшості сільськогосподарських культур помірного поясу, в тому числі й сої.

Агротехніка вирощування сої. Попередник сої – озима пшениця, після збирання урожаю якої проводили лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 8–10 см, з наступною зяблевою оранкою в першій декаді жовтня на глибину 20–22 см. Весняний догляд за зяб’ю розпочинався із боронування з наступною передпосівною культивацією з боронуванням на глибину 6–8 см. Сівбу сої здійснювали сівалкою СОН – 4,2 з міжряддям 45 см з нормою висіву – 500-600 тис. шт./ га. схожого насіння сої сорту Хаджибей.

Використання гербіциду і біостимулятора росту суміщували в часі та поєднували в єдиному технологічному процесі. Обприскування посівів проводили по сходах культури у фазі першого трійчастого листка ранцевим обприскувачем „Ера” з витратою робочого розчину 300 л/га, а у виробничих умовах – тракторним штанговим обприскувачем ОН – 400.

Урожай сої збирали шляхом прямого обмолоту комбайном „Сампо”, у виробничих умовах СК-5 „Нива”. Облік урожайності проводили методом суцільного обмолоту культури з облікової ділянки а також методом пробних снопів з перерахунком величини урожаю на 1 гектар.