Манжос С.Б. Обгрунтування заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур\'янами на необроблюваних землях господарств лівобережного Лісостепу України

Краткое содержание

Огляд літератури і обґрунтування напрямку досліджень. Проаналізована література з проблеми поширення злісного адвентивного бур'яну - алергену чорнощиру нетреболистого на необроблюваних і орних землях України, а також механічних, хімічних і біологічних заходів боротьби з ним. Обраний напрямок досліджень обумовлений відсутністю класифікації необроблюваних земель та економічно обґрунтованих заходів боротьби з чорнощиром та іншими бур'янами в умовах господарств лівобережного Лісостепу.

Умови і методика проведення експериментальних робіт. Дослідження проводились (1998-2000рр.) у базовому господарстві Полтавської державної аграрної академії - сільськогосподарському виробничому кооперативі (СВК) "Україна" Хорольського району Полтавської області шляхом постановки лабораторно - польових, польових і виробничих дослідів за загальноприйнятою методикою (Доспєхов Б.А.,1985).

Грунтово-кліматичні умови господарства є типовими для цієї підзони.  Ґрунт дослідних ділянок - чорнозем типовий глибокий малогумусний на карбонатному лесі.  Потужність гумусового шару-50-60 см. За механічним складом він крупнопилуватосередньосуглинковий. Вміст гумусу в шарі 0-30 см становить 4,7%, гідролізованого азоту 6–7,4 мг, рухомого фосфору – 9–10 мг, обмінного калію 7–8 мг на 100 г ґрунту.

Клімат помірно-континентальний. Середньорічна сума опадів складає 533 мм. Більша їх частина (354 мм) випадає протягом квітня - жовтня місяців. Середньорічна температура повітря +7^оС. Із трьох років досліджень за вологозабезпеченістю посівів багаторічних трав 1998р. був найбільш сприятливим, 1999р. - посушливим і 2000 р. - середнім.

Залежно від призначення необроблюваних земель і місця проведення дослідів облікова площа ділянок була різною. В дослідах по механічному та хімічному знищенню чорнощиру нетреболистого й інших бур’янів облікова площа ділянок складала 105 м² (7м х 15 м ), повторюваність трикратна. При скошуванні бур’янів на узбіччі доріг                                       облікова площа ділянок складала 52,5 м² (2,1 х 25 м) при чотириразовій повторюваності. При створенні штучних фітоценозів із багаторічних трав також - 105 м ² при трикратній повторюваності. Розміщення ділянок рендомизоване.

Для обґрунтування заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур’янами на необроблюваних землях проводились такі дослідження:

- з'ясування особливостей розповсюдження чорнощиру нетреболистого на необроблюваних землях різного призначення господарств Полтавської області   експедиційно-маршрутним методом;

- визначення ефективності механічного (одно-, дво -, триразове) знищення бур’янів шляхом оранки (дискування) і наступних культивацій;

- вивчення інтенсивності        відростання чорнощиру нетреболистого в залежності від           строків скошування;

- встановлення ефективності раундапу, 48 % в.р., та його бакової сумішки з мінералізованою (пластовою) водою (МПВ), які вносили у польових дослідах за допомогою малогабаритного штангового обприскувача ОМ-4,2 в агрегаті з трактором Т - 25;

- засміченість дослідних ділянок чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами визначали перед внесенням гербіциду (вихідна), а також через 20 -25 днів після внесення гербіциду та наприкінці вегетації бур'янів.

- створення культурних фітоценозів із багаторічних трав на осередках чорнощиру нетреболистого та інших бур’янів за методикою Полтавської дослідної станції;

- визначення запасів продуктивної вологи в ґрунті термостатно-ваговим методом;

- потенційної засміченості орного шару ґрунту насінням бур'янів шляхом відбору його зразків і подальшої відмивки на ситах з діаметром отворів 0,25 мм за методикою І. Н. Шевельова; засміченості органічних добрив насінням бур'янів, у тому числі чорнощиром нетреболистим за методикою ВНДПТІОД;

- кількісно-видового складу та зустрічаємості бур’янів на необроблюваних землях різного призначення за методикою Раункієра;

- встановлення вмісту в ґрунті гідролізованого азоту за Тюріним і Кононовою, рухомого фосфору - за Чириковим й обмінного калію за Масловою;

- визначення врожайності трав у чистих посівах і сумішках у фазі господарської стиглості на зелений корм або сіно шляхом ручного скошування та наступного зважування повітряно–сухої маси;

- еколого–економічну ефективність прийомів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур’янами на необроблюваних землях розраховували згідно технологічної карти і розроблених рекомендацій і нормативів.

Одержані в дослідах експериментальні дані обробляли методами математичної статистики.

        Агроекологічні особливості і бур'янову флору необроблюваних земель вивчали в умовах господарств лівобережного Лісостепу України. Встановлена зростаюча роль осередків чорнощиру у формуванні рудеральних фітоценозів сельбищної, виробничої, зовнішньої зон сільських населених пунктів регіону дослідження.

         Основними міграційними коридорами, якими чорнощир нетреболистий поширюється на ріллю, залишаються узбіччя шляхів. Звідси бур'ян може розповсюджуватись за допомогою транспортних засобів, різних вантажів, худоби тощо. Особливу небезпеку для сільськогосподарських угідь створюють осередки цього бур’яну поблизу гноєсховищ або безпосередньо на них. Результати наших досліджень показали, що в кожній тонні підстилкового гною міститься 39-56 тис. штук життєздатного насіння чорнощиру нетреболистого. Тому органічні добрива, які неправильно зберігаються в господарствах, є суттєвим джерелом засмічення ріллі цим злісним бур’яном.