Кротінов І.В. Продуктивність озимої пшениці залежно від попередників, способів обробітку грунту і добрив у Південно-східному Степу України

Краткое содержание

ГРУНТОВО-КЛIМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОНИ I ОСОБЛИВОСТI

МЕТЕОРОЛОГIЧНИХ  УМОВ  У  РОКИ  ПРОВЕДЕННЯ  ДОСЛIДIВ.

МЕТОДОЛОГIЧНI ОСНОВИ ДОСЛIДЖЕНЬ.

Клiмат пiвденно-схiдного регiону Степу континентальний. Це - зона недостатнього зволоження.    Средньорiчна   кiлькiсть опадiв 489 мм. Средньорiчна температура повiтря +8,4 ⁰С. Кiлькiсть днiв з среднедобовою температурою вище + 10 ⁰С - 160-180.

Грунт дослiдно? дiлянки - чорнозем звичайний, малогумусовий, легкоглинистий. Глибина гумусного горизонту - 68-80 см. Вмiст гумусу  5,33-5,88%; азоту - 11,9-12,32; фосфору -13,1-14,2; калiю - 17,0-20,5 мг/100г грунту; рН - 6,5-6,55. Погоднi умови у роки дослiдiв склались таким чином: 1998 р.- сприятливий для розвитку озимо? пшеницi, 1997 рр. - задовiльний, а 1995 i 1996 - несприятливi.

Дослiдження проводяться у двох семипiльних польових сiвозмiнах, в яких озима пшениця вирощу?ться пiсля чорного пару, гороху, еспарцету на один укiс та кукурудзи на силос. Озиму пшеницю вирощували за iнтенсивною технологi?ю, розробленою для умов пiвденно-схiдних районiв Степу Укра?ни.

Дослiджуються способи основного обробiтку грунту пiд озиму пшеницю: по чорному пару - оранка на 25-27 см та чизельний обробiток на 25-27 см з щiлюванням на 40-45 см; пiсля кукурудзи на силос - мiлкий обробiток на 6-8 см i такий же обробiток з щiлюванням на 40-45 см; пiсля гороху - оранка на 16-18 см та мiлкий обробiток на 10-12 см; пiсля еспарцету - мiлкий обробiток на 8-10 см i такий же обробiток з щiлюванням на 40-45 см. Вивчаються чотири фони удобреностi посiвiв: без добрив, внесення органiчних, органо-мiнеральних, мiнеральних добрив у рекомендованих дозах.

Розмiр посiвно? площi дiлянки 105, облiково? - 54 м², повторення триразовi, систематичнi.

При фенологiчних спостереженнях вiдмiчались: дата сiвби, фази сходiв, кущiння, припинення осiнньо? та вiдновлення весiнньо? вегетацi?, вихiд у трубку, колосiння, молочно?, восково? та повно? стиглостi.

Проводолось визначення: польово? схожостi насiння, стану рослин та забур'яненостi посiвiв протягом вегетацi?; структури урожаю, урожайностi та якостi зерна озимо? пшеницi. При дослiдженнi грунту у динамiцi визначали: об'?мну масу, шпаруватiсть, водопроникненiсть, структурно-агрегатний склад, запаси продуктивно? вологи, поживний режим (нiтратний азот, рухомi фосфати, обмiнний калiй). Аналiзи проводились згiдно з загальноприйнятими методиками та стандартами. Математичну достовiрнiсть результатiв обраховували за допомогою комп'ютерних програм.

Проводились розрахунки з метою оцiнки продуктивностi сiвозмiн та економично? i бiоенергетично? ефективностi вирощування озимо? пшеницi за методиками, розробленими в IЗГ та IАЕ УААН. Визначали: собiвартiсть, рентабельнiсть, розмiр чистого доходу, енерго?мкiсть одиницi продукцi?, ККД окупностi енергозатрат, коефiцi?нт енергетично? ефективностi. Розрахунки велись за цiнами, якi склались на кiнець 1998 р.

 ЗМIНИ АГРОФIЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ  ГРУНТУ У ЗВ'ЯЗКУ З ПОПЕРЕДНИКАМИ I СПОСОБАМИ ОСНОВНОГО ЙОГО ОБРОБIТКУ ПIД ОЗИМУ ПШЕНИЦЮ

Об'?мна маса колива?ться у межах 1,0-1,2 г/см³ . Протягом вегетацi? на не? помiтно вплива? спосiб i глибина основного обробiтку грунту, але на  кiнець вегетацi? рiзниця мiж варiантами обробiтку нивелю?ться под впливом клiматичних факторiв.  Попередники озимо? пшеницi на об'?мну масу грунту майже не впливали.

Шпаруватiсть грунту ма? оптимальнi показники (54-63%). Пiсля пiдготовки грунту пiд сiвбу озимо? пшеницi вiдмiча?ться рiст ?? показникiв у всiх варiантах дослiду у порiвняннi з станом грунту пiсля збирання попередникiв. Так, у варiантi з оранкою на 16-18 см пiсля еспарцету шпаруватiсть збiльшилась на 5%. На кiнець вегетацi? пiд впливом атмосферних опадiв i cамоущiльнення ця рiзниця зника?. Попередники i способи основного обробiтку грунту не погiршують показникiв шпаруватостi, але рiзниця мiж ними незначна.

Структурно-агрегатнй склад.  Пiсля збирання попередникiв в орному шарi (0-30 см) грунту пiсля еспарцету вiдмiчена дещо краща структура  порiвняно з грунтом  п?сля  кукурудзи  на силос,  де гiршим виявився i коефiцi?нт структурностi  (1,4).

При пiдготовцi грунту пiсля кукурудзи на силос пiд сiвбу озимо? пшеницi структурний склад дещо погiршу?ться - у шарi грунту 0-10 см знижу?ться кiлькiсть часток бiльше 3 мм, одночасно бiльшими стають фракцi? менше 0,25 мм. Особливо негативно на такi змiни вплива? застосування дискових знарядь.

Пiсля еспарцету у варiантi з оранкою фракц?я агрегат?в розмiром бiльше 3 мм зростала на 2,9%. Застосування плоскорiза пiсля еспарцету зменшило у цьому шарi грунту вмiст агрегатiв розмiром бiльше 3 мм з одночасним збiльшенням пилово? фракцi?: проведення мiлкого обробiтку пiсля еспарцету, замiсть оранки приводило до деякого п?двищення розпиленостi верхнього шару грунту.

Як свiдчить коефiцi?нт структурностi, попередник еспарцет на один укiс i застосовуванi пiсля нього знаряддя для основного обробiтку грунту сприятливiше дiють на структуру грунту, нiж кукурудза на силос та дисковi знаряддя, якi використовуються при обробiтку грунту пiсля цього попередника (коефiцi?нт структурностi склада? вiповiдно 1,7-1,8 i 1,4).

За перiод вегетацi? озимо? пшеницi вiдбува?ться полiпшення структури грунту у всiх варiантах дослiду, але на час збирання пшеницi краща структура характерна для посiвiв пiсля еспарцету.

Водопроникненiсть грунту пiд посiвами озимо? пшеницi у фазу колосiння кращою виявилась пiсля чорного пару, г?ршою - пiсля кукурудзи на силос (на 19-23 мм менше, нiж по пару). Пiсля гороху та еспарцету показники водопрониникненостi займали промiжне становище. Застосування  щ?лерiзiв позитивно впливало на швидкiсть поглинення води грунтом.

 ВОДНИЙ I ПОЖИВНИЙ РЕЖИМИ ГРУНТУ ПIД ОЗИМОЮ

ПШЕНИЦЕЮ

Вологозабезпеченiсть посiвiв восени. У перiод сiвби озимо? пшеницi найбiльше продуктивно? вологи як у шарi 0-30 см, так i у шарi 0-150 см мiститься у грунтi поля чорного пару - у 2,2 рази бiльше, нiж пiсля кукурудзи на силос, де ?? вмiст мiнiмальний. Важливим ? також те, що пiсля пару розподiл води по шарах грунту практично рiвномiрний. Значнi запаси вологи накопичуються також i пiсля еспарцету (84,8-86,5% вiд кiлькостi води у грунтi поля чорного пару). Пiсля кукурудзи на силос та гороху вологи у грунтi у 1,9-2,3 рази менше, нiж по черному пару. Аналогiчна закономiрнiсть спостерiгалась протягом всi?ї осiнньо? вегетацi?, коли активно iде процес накопичення вологи по всiх попередниках.

Вiд сiвби до припинення осiнньо? вегетацi? озимини у грунтi вiдбува?ться процес накопичення вологи. На рiвень запасiв грунтово? вологи восени значно вливають погоднi умови. У сприятливу осiнь 1995 р. кiлькiсть води, накопичено? у пiвтораметровому шарi була  в 1,5-2,5 рази бiльша, нiж в посушливому 1994р.

Чiткого впливу способiв основного обробiтку та внесених добрив на кiлькiсть запасiв вологи у грунтi восени не виявлено.

Водоспоживання озимо? пшеницi у весняно-лiтнiй перiод вегетацi?. Визначення кiлькостi вологи, яку мiстив грунт на час вiдновлення вегетацi? озимо? пшеницi, показало, що найбiльшою ?? кiлькiстю характеризувався грунт пiсля чорного пару (216-226 мм), а пiсля iнших попередникiв рiзниця значно згладжувалась (165-178 мм), особливо у вологiшi роки.

Способи основного обробiтку грунту на збiльшення весняних запасiв вологи сутт?во не впливали. Але у варiантах з оранкою пiсля еспарцету i у раз? застосування  щiлювання пiсля iнших попередникiв спостерiга?ться тенденцiя до збiльшення кiлькостi грунтово? вологи. Пiсля непарових попередникiв атмосфернi oпади поглинаються грунтом iнтенсивнiше, нiж пiсля чорного пару.

За час вiд вiдновлення вегетац? до колосiння рослини активно споживають вологу, накопичену за осiнньо-зимовий перiод. Серед iнших попередникiв найбiльше вологи з шару 0-150 см споживали посiви озимо? пшеницi пiсля чорного пару, де рослини були найкраще розвиненi. З грунту удобрених варiантiв по всiх попередниках рослини витрачали вологу iнтенсивнiше, нiж у варiантах без добрив (табл.1).