Територіальна організація зайнятості в умовах структурної перебудови економіки регіону

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Забезпечення ефективної зайнятості населення в умовах поглиблення ринкових реформ в Україні зведено у ранг стратегічних соціальних пріоритетів економічної політики держави. Вирішення цього складного вузла проблем у значній мірі залежить від темпів структурної перебудови виробничого потенціалу, що є тим засобом, який може забезпечити вихід нашої країни на траєкторію сталого розвитку. Структурна перебудова економіки зумовлює глибокі зміни в сфері трудових відносин, ринку праці і зайнятості населення, а основними факторами, що генерують відповідні зміни, є роздержавлення власності, темпи і ефективність приватизації, розвиток малих та середніх форм бізнесу, державні пріоритети щодо розвитку окремих галузей і територій, інноваційно-інвестиційна та фінансово-кредитна політика держави. Ефективність реалізації політики зайнятості на макроекономічному рівні значною мірою підсилюється заходами регіонального регулювання розвитку трудового потенціалу, спрямованого на розширення сфери докладання праці, найму праці, розвитку різних самодіяльних форм трудової діяльності, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку тих галузей, які в перспективі здатні викликати суттєвий попит на робочу силу.

Звідси випливає проблема прикладного характеру, яка пов’язана з необхідністю формування умов для зміцнення регіональної ланки управління, становлення ефективних територіальних механізмів регулювання відтворювальних процесів в умовах адаптації економіки до ринкових відносин. Складність і суперечливість процесів, що нагромадилися за роки реформ викликали значний інтерес вчених і практиків до глибокого аналізу широкого спектру проблем, зв’язаних з забезпеченням продуктивної зайнятості, мотивацію трудової діяльності, підвищення конкурентноздатності соціально-трудового потенціалу, дослідження ситуації на регіональних ринках праці.

В працях С. Бандура, Д. Богині, В. Брича, С. Вовканича, Б. Данилишина, М. Долішнього, С. Злупка, М. Лендєла, Е. Лібанової, В. Мікловди, С. Пирожкова, С. Писаренко, М. Пітюлича, У. Садової, Л. Семів, Л. Шевчук, М. Чумаченка та багатьох інших вчених розкриваються різні аспекти територіального регулювання зайнятості населення. Разом з тим, дослідження цієї проблематики в умовах поглиблення ринкових реформ, появи стійких ознак стабілізації економіки, є вкрай важливим завданням. Особливої уваги потребують дослідження, які пов’язані з аналізом ефективності використання праці в умовах формування багатоукладної економіки, впровадження механізмів стимулювання створення робочих місць для осіб з пониженою конкурентноздатністю на ринку праці, підвищенням територіальної мобільності населення, зниженням рівня тривалості безробіття активними методами політики зайнятості, особливо на територіях проблемного розвитку.

Окреслене коло проблем визначили тему, спрямування, мету, предмет, об’єкт, завдання та інструментарій дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною науково-дослідних робіт Ужгородського національного університету „Структурна політика і регіональні пріоритети розвитку Закарпатської області в умовах економічної трансформації” (державний реєстраційний номер 0105U004082) та Закарпатського державного університету „Моделювання та передбачення надзвичайних ситуацій в Карпатському регіоні та країнах Центрально-Східної Європи” (0106U002851).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних, методичних та практичних засад досягнення продуктивної зайнятості населення в умовах поглиблення ринкових реформ, становлення багатоукладності в економіці, вдосконалення територіальних механізмів регулювання трудових відносин. Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішити наступні завдання:

• дослідити теоретико-методичні засади організації зайнятості в умовах поглиблення ринкових реформ;

• обґрунтувати соціально-економічну природу зайнятості в трансформаційній економіці та напрями розвитку територіального ринку праці і зайнятості;

• проаналізувати особливості використання соціально-трудового потенціалу в нових умовах господарювання, зокрема в розрізі природноекономічних зон регіону;

• дослідити процеси трансформації зайнятості населення за видами економічної діяльності;

• обґрунтувати вплив безробіття та міграційних процесів на зайнятість населення та використання трудового потенціалу;

• визначити перспективні напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості і ринку праці;

• дослідити особливості територіальної організації регулювання трудоміграційних процесів в умовах лібералізації трудових відносин;

• узагальнити міжнародний досвід з партнерства в регулюванні зайнятості і безробіття та обґрунтувати основні напрями розвитку трудового потенціалу регіону;

• розробити прогноз розвитку виробництва валового регіонального продукту за рахунок додаткового залучення мігрантів у виробничу та невиробничу сфери з метою нарощування трудового потенціалу та зайнятості населення.

Об’єктом дослідження є процеси формування зайнятості населення Закарпатської області та механізми її регулювання.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні положення формування територіальних механізмів регулювання зайнятості.

Методи дослідження. Теоретичною основою проведених досліджень є положення сучасної економічної теорії з проблем становлення ринку праці в системі зайнятості населення регіону в контексті трансформаційних перетворень. У роботі використані наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів з проблем перспективного відтворення трудового потенціалу регіону та переведення його на збалансований розвиток; законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України; статистична та звітна інформація, яка характеризує рівень зайнятості населення і його вплив на соціально-економічний розвиток регіону, результати власних досліджень автора.

У процесі наукового дослідження використовувалася сукупність методів, серед яких найважливішими є: монографічного – при дослідженні об’єктивного характеру трансформацій зайнятості та безробіття в перехідний період від командно-адміністративної до ринкової економіки; системно-структурного підходу – при дослідженні трудового потенціалу в територіальній системі зайнятості регіону; статистико-економічного аналізу – при дослідженні зайнятості населення в умовах становлення та розвитку нових форм господарювання на регіональному рівні; порівняльного аналізу – при дослідженні основних напрямів розвитку трудового потенціалу та шляхів вдосконалення регулювання міграційних процесів; економіко-математичного моделювання – при розробці сценаріїв та прогнозів зростання виробництва валового регіонального продукту за рахунок додаткового залучення мігрантів, які працюють в зарубіжжі та інші.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в поглибленні теоретико-методичних засад організації зайнятості в процесі трансформації економіки регіону на засадах ринкових відносин. Основні результати, які визначають наукову новизну та виносяться на захист, полягають у наступному:

Вперше:

• здійснено просторову структуризацію субрегіональних ринків праці – низинної, передгірної та гірської природноекономічних зон, яка дозволила їх типологізувати на збалансовані, асиметричні та кризові, що має важливе значення для здійснення диференційованого підходу до формування регіональної стратегії зайнятості населення.

Удосконалено:

• за демографічною і професійно-кваліфікаційною ознакою сегментацію локальних ринків праці та з’ясовано їх домінантні характеристики: молодіжний ринок, для якого характерна висока мобільність, достатньо високий рівень безробіття, низький рівень кваліфікації; ринок праці жінок – тривала перерва в роботі, обмеженість сфери докладання праці, значно нижчий рівень оплати праці, низька конкурентоздатність та високий рівень безробіття; осіб передпенсійного віку – невисока продуктивність праці, низька економічна активність, обмежені можливості перекваліфікації;

• підходи до оцінки факторів, які визначають особливості і специфіку зайнятості в розрізі природноекономічних зон за критеріальними ознаками, що формують освітньо-професійну, соціально-мотиваційну та соціально-потребну компоненту трудового потенціалу;

• понятійно-термінологічний апарат, що дало можливість більш змістовно визначити соціально-економічну природу зайнятості та запропонувати концептуальні підходи до формування регіональної політики зайнятості в умовах поглиблення стабілізаційних ознак в розвитку економіки.

Дістали подальший розвиток:

• система вибору категорій та факторів, що впливають на формування попиту і пропозицію робочої сили та її зайнятості, а саме категорії: населення, економічно-активне населення, трудові ресурси, трудовий потенціал; фактори: демографічна ситуація, мобільність робочої сили, якість трудового потенціалу, культурно-етнічні традиції та ін.;

• теоретичні підходи до формування регіонального механізму регулювання трудоміграційними процесами (регулювання міждержавного руху населення, еміграційні процеси (трудові, стаціонарні), стримування нелегальних виїздів робочої сили за межі країни, запровадження досвіду окремих країн щодо „продаж” надлишкової робочої сили на деякий час іншим державам).

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження з теорії, методології і практики територіальної організації у сфері зайнятості з урахуванням шляхів подальшого вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості в умовах структурної перебудови економіки регіону доведені до рівня методичних розробок і рекомендацій. Практичне значення результатів, отриманих автором, полягає в можливості їх використання регіональними органами управління. Зокрема, пропозиції, викладені в доповідних записках: „Трансформація зайнятості та міграційних процесів в перехідний період до ринкових відносин”, використано головним управлінням економіки Закарпатської обласної державної адміністрації (довідка про впровадження № 452 від 29.02.2008 року); „Вплив міграційних процесів на трудовий потенціал регіону в умовах трансформації економіки” – головним управлінням міграції (довідка про впровадження № 17-9 від 29.02.2008 року), а також головним управлінням праці та соціального захисту населення ОДА (довідка про впровадження № 181/01-14 від 29.02.2008 року); „Міграційні процеси та їх вплив на трудовий потенціал регіону в умовах трансформації економіки” – головним управлінням з питань європейської інтеграції, зовнішніх економічних зв’язків та туризму ОДА (довідка про впровадження № 98 від 29.02.2008 року); Закарпатською обласною державною адміністрації (довідка про впровадження № б/н від 29.02.2008 року) та Закарпатською обласною радою (довідка про впровадження № б/н від 29.02.2008 року), а також „Особливості становлення ринкових відносин, зайнятості та безробіття на регіональному ринку праці” використано Закарпатським обласним центром зайнятості (довідка про впровадження № 107 від 05.03.2008 року) при розробці та доповненнях до Програми соціально-економічного розвитку Закарпаття на 2008 і наступні роки стосовно питань зайнятості.

Матеріали досліджень використані в навчальних курсах „Економіка праці та соціально-трудові відносини”, „Економічна політика”, „Державне регулювання економіки”, „Міжнародні економічні відносини” та в системі підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів за напрямом „Економічна теорія та менеджмент” в Закарпатському державному університеті (довідка № 170/01-21 від 27.02.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора, в якій проведено комплексне дослідження науково-теоретичних положень організації зайнятості населення в умовах адаптації економіки регіону до ринкових відносин. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і результати досліджень доповідались на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень’2003” (20-27 жовтня 2003 року, Дніпропетровськ–Київ–Кривий Ріг), Міжнародній науково-практичній конференції „Україна наукова’2003” (16-20 червня 2003 року, Дніпропетровськ-Запоріжжя), Міжнародній науково-практичній конференції (Чехія-Словакія-Україна, 9-11 червня 2004 року).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 4,3 друк. арк., з яких 4,0 друк. арк. належить особисто автору, у тому числі в наукових фахових виданнях опубліковано 7 наукових статей.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел (175 позицій). Зміст роботи викладено на 190 сторінках комп’ютерного тексту, проілюстровано у 46 таблицях, 11 рисунках і 6 додатках.