Стасінєвич О.Ю. Вплив тривалого застосування добрив у сівозміні на родючість чорнозему опідзоленого Правобережного Лісостепу України, врожай та якість сортів ячменю ярого

Краткое содержание

ВПЛИВ ДОБРИВ НА ПОКАЗНИКИ РОДЮЧОСТІ ґрунтІВ І ПРОДУКТИВНІСТЬ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО (огляд літератури)

У розділі наводиться огляд літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів (Хмелева Е.В., 2000; Державин Л.М., Фрид А.С., 2001; Тараріко О.Г., 2002; Хмелин А.В., Азаров Е.Ф., Куликов Н.И., 2002; Сайко В.Ф., 2002; Лапа В.В., Ивахненко Н.Н., Васько А.С. Шаковец О.Е., 2003), в яких висвітлено теоретичні аспекти еволюційних змін родючості ґрунтів під впливом тривалого удобрення, а також стосовно продуктивності ячменю ярого залежно від родючості ґрунту і удобрення та ролі сорту у підвищенні продуктивності ґрунту. Добрива, особливо за тривалого систематичного застосування, істотно змінюють параметри показників родючості ґрунту. Це, в свою чергу, істотно впливає на реалізацію потенціалу продуктивності різних сортів. Обґрунтована необхідність проведення досліджень за темою дисертаційної роботи.

Умови та методика проведення досліджень

Експериментальну частину роботи виконано на дослідному полі Уманського державного аграрного університету, розміщеному в Маньківському природно-сільськогосподарському районі Середньо-Дніпровського-Бузького округу Лісостепової Правобережної провінції України. Ґрунт дослідного поля – чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі. Дослідження проведено в тривалому стаціонарному досліді (№ реєстрації УААН 094), основою якого є 10-пільна польова сівозміна, розгорнута у часі та просторі: пшениця озима, буряки цукрові, кукурудза, горох, пшениця озима, кукурудза на силос, пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь ярий + конюшина, конюшина. Перед його закладанням (1964 р.) орний шар ґрунту характеризувався такими показниками: вміст гумусу – підвищений (за методом Тюріна) – 3,31%, легкогідролізованого азоту (за методом Тюріна – Кононової) – 48 мг/кг – забезпеченість культур середня, рухомих фосфатів (за методом Труога) – 150 мг/кг – забезпеченість культур підвищена, обмінного калію (за методом Бровкіної) – 90 мг/кг – забезпеченість середня, рН_КCl – 6,2, гідролітична кислотність – 2,5 смоль/кг, ступінь насиченості основами – 95%. Дослід з вивчення продуктивності сортів ячменю ярого закладали методом розщеплених ділянок. Повторність досліду триразова. Посівна площа ділянки 180 м², облікова для кожного сорту – 30 м². Варіанти з добривами розміщували послідовно, а сорти – рендомізовано. В досліді висівали п’ять сортів ячменю ярого пивоварного напряму використання, що походять з різних географічно віддалених генетичних центрів: Звершення (Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, Україна), Невада (Секобра Решерш Центр де Буа Енді, Франція), Гетьман (Селекційно-генетичний інститут – національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Української академії аграрних наук), Толар (Осева Ексімпо Прага, Чеська Республіка), Миронівський–92 (Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла, Україна).

Погодні умови в роки проведення досліджень були сприятливі для росту і розвитку культури, але окремі періоди відрізнялися за кількістю опадів і температурним режимом. За період проведення дослідів сума опадів за рік змінювалася від 625 (2001 р.) до 496 мм (2003 р.).

Згідно з багаторічними даними за вегетаційний період випадає 60% річної кількості опадів, із них у квітні – червні – 30% (однак в цей же період у 2001 р. випало 43% середньобагаторічної кількості, а в 2003 р. – лише 18%). Температура повітря в період вегетації рослин мала незначні відхилення від середньобагаторічної. Це вплинуло на продуктивність ячменю ярого й ефективність добрив, що вносили, а також допомогло дослідити вплив факторів, що вивчали в дослідах щодо розкриття потенційних можливостей рослин у різних погодних умовах.